Постанова № 33154507, 23.08.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/5697/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2013 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бутенко А.В.,

за участю секретаря - Рачкова О.І.,

сторін:

представник позивача - Пашкет О.П.

представник позивача - Крижанівська Н.С. (по довіреності)

представник відповідача - Кацмазі О.А. (по довіреності)

другий відповідач - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Водолій-Логістик" до Південної митниці Міністерства доходів і зборів України та Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення №500060001/2013/610039/2 від 04.07.2013 року та №500060001/2013/610045/2 від 11.07.2013 року, визнання протиправним та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації №500060001/2013/00379 від 04.07.2013 року та №500060001/2013/00394 від 11.07.2013 року та стягнення з державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Водолій-Логістик" надмірно сплачених платежів на загальну суму 237631,87 грн., з яких мита у сумі 45698,44 грн. та податку на додану вартість у сумі 191933,43 грн.,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Водолій-Логістик" до Південної митниці Міністерства доходів і зборів України та Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення №500060001/2013/610039/2 від 04.07.2013 року та №500060001/2013/610045/2 від 11.07.2013 року, визнання протиправним та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації №500060001/2013/00379 від 04.07.2013 року та №500060001/2013/00394 від 11.07.2013 року та стягнення з державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Водолій-Логістик" надмірно сплачених платежів на загальну суму 237631,87 грн., з яких мита у сумі 45698,44 грн. та податку на додану вартість у сумі 191933,43 грн.

В судовому засіданні 20.08.2013 року представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, зіславшись на обставини зазначені в позовній заяві (а.с.2-9 т.І) в обґрунтування позовних вимог зазначили, що прийняті Південною митницею рішення є необґрунтованими (протиправними) та протирічать вимогам чинного законодавства.

Представник Південної митниці Міндоходів і зборів України позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зіславшись на обставини зазначені у запереченні на адміністративний позов (а.с.85-98 т. ІІ), та пояснив, що Південна митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування заявленої позивачем митної вартості діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.

Другий відповідач до суду не з'явився про дату та час слухання справи повідомлений належним чином (а.с. 105-106 т. ІІ), а тому на підставі положень ст.128 КАС України справа слухалась за його відсутності за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Водолій-Логістик" зареєстроване з 03.07.2008 року Біляївською районною державною адміністрацією Одеської області, від 04.07.2008 року узято на облік в ДПІ Біляївського району за № 7306, акредитоване як суб'єкт ЗЕД в Південній митниці /картка обліку особи №500/2012/0001243 від 28.11.2012 року, є платником мита та платником податку на додану вартість, свідоцтво платника ПДВ №100315803.

Також судом встановлено, що 04 липня 2013 року Південною митницею ВМО №1 м/п "Одеса-порт" Державної митної служби України були прийняті рішення про коригування заявленої декларантом ТОВ "Водолій-Логістик" митної вартості за №500060001/2013/610039/2 від 04.07.2013 року та №500060001/2013/610045/2 від 11.07.2013 року товари, та видано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №500060001\2013/00379 від 04.07.2013 року та №500060001\2013/00394 від 11.07.2013 року, що імпортовані Позивачем відповідно до контракту про поставку товару №02-11 від 27.01.2011 р. (із додатками 1-9 до контракту), укладеного з компанією Тепло Teknik Tic ve San A.S. (Туреччина), на умовах CIF UA Одеса (а.с.25-30 т. І).

На виконання умов контракту за № 02-11 від 27.01.2011 p., укладеного Позивачем з компанією Termo Teknik Tic ve San A.S. (Туреччина), остання зобов'язалася поставити у власність TOB "Водолій-Логістик" товар - металеві радіатори, в асортименті, кількості та за цінами визначеними у рахунках-фактурах (інвойсах) до контракту (а.с.31-34 т. І).

Згідно інвойсів №5359, №5360, №5361, №5373 від 18.06.2013 p., ( контракт №02-11 від 27.01.2011 р.) до поставки затверджений товар: радіатори панельні сталеві код УКТЗЕД 73221900, у кількості 83549,84 кг. за ціною 87375,92 євро. Представники позивача пояснили, що дійсно ТОВ "Водолій-Логістик" були імпортовані вироби з чорних металів - радіатори панельні сталеві, несекційні для центрального опалення з неелектричним нагрівом, виготовлені зі сплаву на основі заліза, легуючі елементи в легуючих кількостях не виявлені, зовні мають лакофарбове покриття на основі складаних поліефірів та епоксидів. В комплект до кожного радіатора входить: вироби для кріплення - 4 кріпильних різьбових вироби (шурупи металеві оцинковані), 1 кран з латуні, 1 заглушка з латуні з гумовим кільцем, 4 циліндроподібних вироби з полімерного матеріалу (дюбелі), насадка на кріплення до радіаторів (виріб складної форми), вироби зі сплаву на основі заліза (оцинковані) для кріплення радіаторів. TYPE 22 РККР, в комплекті TYPE 11 PK, TYPE 33 РККРКР 629, в комплекті з кріпленням до радіаторів. Торговельна марка Termo Teknik, Виробник Termo Teknik Tic ve San A.S. Країна виробництва Туреччина.

Також зазначили, що відповідно до митних декларацій № 500060001.2013.026708 від 03.07.2013 pоку та № 500060001.2013.027052 від 04.07.2013 pоку, TOB "Водолій-Логістик" звернулося до Південної митниці м/п "Одеса-порт" щодо митного оформлення ввезеного на митну територію України товару, митна вартість товару була визначена за першим методом - ціною контракту, на підтвердження чого одночасно з митною декларацією надані обумовлені ст. 53 Митного кодексу України документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісну та якісну характеристики, містять цінове та вартісне обґрунтування, зокрема зовнішньоекономічний контракт №02-11 від 27.01.2011 р. (із додатками), специфікації, рахунки-фактури (інвойс), банківські платіжні документи; ВМД іноземної країни №13343100ЕХ108798 від 20.06.2013 p., довідка ТПП про ціни імпорту із Туреччини та інші. Усі додатки, надані декларантом зазначені в графі 44 митної декларації.

Однак, Митний орган із визначенням митної вартості у зазначеній вантажно-митній декларації не погодився, та не прийняв зазначені декларації до митного оформлення. Визнав необхідність подання додаткових документів, а саме; виписку з бухгалтерської документації; прайслисти виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Після надання додаткових документів, перелік яких міститься у рішенні відповідача про коригування митної вартості товарів №500060001/2013/610039/2 від 04.07.2013 р. митний орган застосував метод №6 (резервний) визначення митної вартості товару, відкоригував ціну угоди з урахуванням комерційних умов, внаслідок чого митна вартість товару (радіатори панельні сталеві) склала 2,0584 дол. США за 1 кг., а загальна скоректована вартість товару, з якої було зроблено донарахування склала 351399,66 грн.

Рішенням про коригування митної вартості товарів №500060001/2013/610045/2 від 11.07.2013 р. митний орган застосував додатковий метод №6 (резервний) визначення митної вартості товару, відкоригував ціну угоди з урахуванням комерційних умов. Внаслідок цього митна вартість товару (радіатори панельні сталеві) за вказаним рішенням склала 1.6065 євро за кг., а загальна скоректована вартість товару,з якої було зроблено донарахування склала 360751,86 грн.

Виходячи із зазначеної скоригованої митної вартості позивач вважає, що сплатив надмірну суму податку на додану вартість та мито за наслідками здійснення імпортної операції, оскільки вказані платежі зараховані митницею відповідно до рядку 45 митної декларації, виходячи зі збільшення вартості товару після митної оцінки.

На підставі вказаних рішень про коригування митної вартості №500060001/2013/610039/2 від 04.07.2013 р., №500060001/2013/610045/2 від 11.07.2013 р. ТОВ «Водолій-Логістик» було відмовлено у митному оформленні товарів та видано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №500060001/2013/00379 від 04.07.2013 р., №500060001/2013/00394 від 11.07.2013 р. з таких причин: Карткою визначено, що митне оформлення може бути здійснено за умови коригування митної вартості товару, подання нової МД з урахуванням вищезазначеного Рішення про коригування.

Після чого, з метою забезпечення повноти оподаткування зазначеного товару було проведено аналіз бази даних ЄАІС ДМСУ та встановлено, що рівень митної вартості автентичних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим, ніж рішень митної вартості, який було заявлено декларантом. Тобто, єдиним аргументом митниці у застосуванні 6 (шостого) резервного методу замість основного першого, є аналіз бази даних ЄАІС ДМСУ.

Оцінюючи оскаржені рішення суб`єкта владних повноважень, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України та доходить до висновку про їх протиправність та задоволення позовних вимог ТОВ "Водолій-Логістик", виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

По рішенням про коригування митної вартості №500060001/2013/610039/2 від 04.07.2013 року та №500060001/2013/610045/2 від 11.07.2013 року, під час декларування вказаних товарів у порядку, встановленому Митним кодексом України, Позивачем була заявлена митна вартість товарів, визначена ним з урахуванням законодавчих вимог.

Судом встановлено, що позивачем для визначення митної вартості подавалися наступні документи: зовнішньоекономічний договір №02-11 від 27.01.2011 р. (із додатками), специфікація №2 від 10.06.2011 року, рахунки-фактури (інвойси) №5359, 5360, 5361, 5373 від 18.06.2013 року з перекладом; копія вантажної митної декларації країни відправлення №13343100ЕХ108798 від 20.06.2013 р., розрахунок ціни (калькуляція) № б\н від 18.06.2013 р. сертифікат про походження товару №0598831 від 20.06.2013 р., прайс-лист виробника №б/н від 01.01.2013 року, та інші документи згідно графи 44 мд №500060001/2013/027350 від 05.07.2013 р.

Також суд зазначає з огляду на вказане, заявлена Позивачем митна вартість базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавались обчисленню.

Митним органом було відмовлено декларанту у здійсненні митного оформлення товарів відповідно до заявленої митної вартості та прийняті рішення №500060001/2013/610039/2 від 04.07.2013 року та №500060001/2013/610045/2 від 11.07.2013 року про їх коригування.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товарів має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, а також наявну в митного органу інформацію щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів.

Однак, як встановлено судом, рішення Відповідача за №500060001/2013/610039/2 від 04.07.2013 року та №500060001/2013/610045/2 від 11.07.2013 року не містили передбачених законодавством обґрунтувань про заявлені неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів. У рішеннях зокрема зазначено, що до митного оформлення для підтвердження митної вартості товарів були подані наступні документи: зовнішньоекономічний договір №02-11 від 27.01.2011 р. (із додатками), специфікація №2 від 10.06.2011 року, рахунки-фактури (інвойси) №5359, 5360, 5361, 5373 від 18.06.2013 року з перекладом; копія вантажної митної декларації країни відправлення №13343100ЕХ108798 від 20.06.2013 р., розрахунок ціни (калькуляція) № б\н від 18.06.2013 р. сертифікат про походження товару №0598831 від 20.06.2013 р., прайс-лист виробника №б/н від 01.01.2013 року та інші документи. На етапі контролю митної вартості було встановлено, що подані документи містять розбіжності, а саме: в наданому до митного оформлення зовнішньоекономічному договорі (контракті) купівлі-продажу від 27.01.2011 №02-11 та інвойсі підписи іноземної сторони контрактоутримувача різняться, а також у калькуляції виробника відсутній номер документа, відсутнє посилання на зовнішньоекономічний договір та відсутні підписи та печатки, тому є підстави вважати, що в наданих документах зазначені недостовірні відомості, декларанту запропоновано надати додаткові документи, а саме: виписки з бухгалтерської документації; прайслисти виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Після надання позивачем додаткових документів, встановлено, що у висновку ТПП від 03.07.2013 року зазначений середній рівень вартості на всі артикули радіаторів та проведено аналіз бази даних ЄАІС ДМСУ та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів є більшим, ніж заявлений декларантом із посиланням на іншу МД від 17.06.2013 року та було обрано метод визначення митної вартості-резервний.

Суд погоджується з твердженням представника позивача, що зазначені підстави для відмови у прийнятті декларації є необ'єктивними, та містять хибні висновки, виходячи з наступного. Підписи в інвойсі відрізняються у зв'язку із тим, що підписантом договору (контракту) від 27.01.2011 №02-11 має бути лише директор, що і мало місце, у той час, як в інвойсах від 18/06/2013 №№5359, 5360, 5361, 5373 зазначений підпис особи, відповідальної за бухгалтерію, відмінної від директора. Крім того у матеріалах справи міститься копія листа виробника із перекладом, в якому зазначено про наявність двох різних штампів компанії-виробника (а.с.232-233 т.І).

Таким чином, документи було належним чином оформлені, та дотримано законодавство Євросоюзу, Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товару 1980 року. Також укладена зовнішньоекономічна операція має реальний зміст, не містить пов'язаних осіб, та мети заниження митної вартості, а подані документи містять числові значення складових митної вартості товарів.

Статтею 7 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI визначено, що державну митну справу становлять встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять.

Державна митна справа здійснюється з додержанням прийнятих у міжнародній практиці форм декларування товарів, методів визначення митної вартості товарів, систем класифікації та кодування товарів та системи митної статистики, інших загальновизнаних у світі норм і стандартів.

Правове регулювання митної вартості товарів та методів її визначення здійснюється розділом ІІІ Митного кодексу України.

Відповідно до ст.ст. 49-50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 2 ст. 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 Митного кодексу України "Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, та порядок їх застосування ".

Відповідно до частин 1-3 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частин 2-7 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1ст. 58 цього Кодексу (ч.2).

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч. 3).

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу (ч. 4).

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (ч. 7).

За правилами частин 1 - 2 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняті митним органом письмові рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Оскільки в оскаржуваних рішеннях митниці не міститься обґрунтувань числового значення митної вартості товарів, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, тобто відсутні обґрунтування неможливості застосування першого методу визначення митної вартості за ціною договору, а лише зазначено про данні ЄАІС ДМСУ щодо інших митних декларацій та розбіжності у печатках та підписах виробника, тому наявні підстави для визнання їх прийняття всупереч діючому законодавству.

Згідно з п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Перевіривши всі обставини справи суд дійшов висновку, що Відповідачем було не обґрунтовано відмовлено у прийнятті митних декларацій, митному оформленні товарів, а рішення про коригування митної вартості за №500060001/2013/610039/2 від 04.07.2013 року та №500060001/2013/610045/2 від 11.07.2013 року та картка відмови №500060001/2013/00379 від 04.07.2013 року та №500060001/2013/00394 від 11.07.2013 року є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст.94,158-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Водолій-Логістик» до Південної митниці Міндоходів та зборів України, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Південної митниці Міністерства доходів і зборів України №500060001/2013/610039/2 від 04.07.2013 року та №500060001/2013/610045/2 від 11.07.2013 року, картку відмови в прийняті митної декларації №500060001/2013/00379 від 04.07.2013 року та №500060001/2013/00394 від 11.07.2013 року.

3. Стягнути з Південної митниці Міністерства доходів і зборів України (код ЄДРПОУ 38721632) на користь ТОВ «Водолій-Логістик» (код ЄДРПОУ 35916419, р\р 26007060170971 в Южне ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» м. Одеса, МФО 328704) суму надмірно сплачених платежів на загальну суму 237631,87 грн., з яких мита у сумі 45698,44 грн. та податку на додану вартість у сумі 191933,43 грн.

Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст. 94 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 23 серпня 2013 року.

Суддя Бутенко А.В.

.

.