Рішення № 33154386, 12.08.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2013 р.Справа № 904/4000/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Рудяк Т.О.

розглянувши справу

за позовом ТОВ з ІІ "БНХ Україна", м. Київ до ТОВ "МС-Фератус", м. Дніпропетровськ про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - Яцюта Т.П., за дов.

відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2013 року було передано справу № 904/4000/13 за позовом ТОВ з ІІ "БНХ Україна" до ТОВ "МС-Фератус" про стягнення коштів у розмірі 552 501,77 грн. за підсудністю до господарського суду Харківської області.

14.06.2013 року до канцелярії господарського суду Харківської області надійшла справа № 904/4000/13 за позовом ТОВ з ІІ "БНХ Україна" до ТОВ "МС-Фератус" про стягнення коштів у розмірі 552 501,77 грн.

Відповідно до витягу з ЄДРПОУ станом на 30.05.2013 року місцезнаходження відповідача - ТОВ "МС-Фератус" є: 61121, м.Харків, вул.Гарібальді, буд. 4, кім. 4 (копія витягу з ЄДРПОУ міститься в матеріалах справи.)

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.06.2013 року справу призначено до розгляду у судовому засіданні.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, надав витребувані ухвалою суду документи.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів не надав, до суду повернулась ухвала про призначення справи до розгляду, направлена на адресу відповідача, з відміткою пошти: "зі спливом терміну зберігання".

Відповідно до роз'яснень, викладених Вищим господарським судом у інформаційному листі №01-8/482 від 13.08.2008р. до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Крім того, в зазначеному інформаційному листі викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній"і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про належне повідомлення учасників процесу про час та місце судового засідання.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень на позов, в зв'язку з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами справи.

Суд, розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне:

30.03.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «БНХ УКРАЇНА» (Продавець, позивач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МС-ФЕРАТУС» (Покупець, відповідач по справі) було укладено договір купівлі-продажу за № 81-1/09/12.

Згідно пункту 1.1. Договору позивач зобов'язався передати у власність відповідачу, а відповідач зобов'язався прийняти у свою власність та оплатити мінеральні добрива (далі - Товар), найменування, кількість, одиниця виміру, ціна, загальна вартість, умови оплати та строк поставки кожної партії Товару визначаються в Специфікаціях, що є невід'ємною частиною Договору.

За умовами пункту 2.1. Договору позивач зобов'язався здійснювати поставку Товару відповідачу партіями. Кількість Товару в кожній партії фіксується в Специфікаціях, що є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до пункту 3.1. Договору ціна Товару зазначається в Специфікаціях.

Так, відповідно до специфікації №1 від 30.03.2012 року позивач здійснив поставку Товару відповідачу на загальну суму 552 501,77 грн., що підтверджується видатковою накладною № 640 від 30.03.2012 року (копія якої міститься в матеріалах справи) з відстрочкою платежу 30 календарних днів від дати поставки.

В свою чергу, відповідач свої зобов'язання за умовами Договору в частині сплати грошових коштів за поставлений Товар не виконав, внаслідок чого станом на момент розгляду справи за ним рахується заборгованість перед позивачем в сумі 552501,77 грн.

Надаючи правову оцінку вище викладеним обставинам суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованості за поставлений Товар не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Враховуючи, що сума основного боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення заборгованості, а також, враховуючи, що відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк, позовні вимоги позивача в сумі 552 501,77 грн., суд вважає обґрунтованими та такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 526, 530 ЦК України, ст.ст. 1, 12, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МС-ФЕРАТУС» (61121, м.Харків, вул.Гарібальді, буд. 4, кім. 4, код ЄДРПОУ 35042505) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «БНХ Україна» (код ЄДРПОУ 32305906, місцезнаходження: 02002, м. Київ, вул. Луначарського, 4, літера А) суму заборгованості у розмірі 552 501,77 грн., 11 050,05 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 16.08.2013 р.

Суддя Прохоров С.А.

справа №904/4000/13