Рішення № 33154228, 19.08.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2013 р. Справа № 911/3049/13

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Київстар» в особі Київської філії ПрАТ «Київстар»

до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт»

про стягнення 78091,24 грн.

секретар судового засідання: Калиновський Ю.С.

за участю представників:

від позивача: Ральченко Ю.Г. (довіреність № 449 від 09.07.2013 р.)

від відповідача: не з'явився

Обставини справи:

Приватне акціонерне товариство «Київстар» в особі Київської філії ПрАТ «Київстар» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «АЕРОСВІТ» (далі - відповідач) про стягнення 78091,24 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладення з відповідачем угод № 43356 про надання послуг стільникового мобільного зв'язку стандартів GSM-900 та GSM-1800, згідно яких позивач зобов'язувався надавати послуги стільникового зв'язку, а відповідач - користуватися послугами та оплачувати їх.

Згідно умов угод позивач надавав послуги ПрАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт», проте відповідач не в повному обсязі розрахувався за надані телекомунікаційні послуги, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 78091,24 грн. основного боргу, 76,54 грн. пені, 1111,69 грн. інфляційних втрат, 145,27 грн. 3% річних, а також відшкодувати 1720,50 грн. судового збору.

У судовому засіданні 19.08.2013 р. представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач у судове засідання 19.08.2013 р. представника не направив, хоча про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином. Відзиву на позов не надав.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 19.08.2013 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між Закритим акціонерним товариством «Київстар Дж.Ес.Ем» (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Київстар») (оператор) та Закритим акціонерним товариством «Авіакомпанія «АЕРОСВІТ» (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Авіакомпанія «АЕРОСВІТ») (абонент) були укладені угоди № 43356 про надання послуг мобільного стільникового зв'язку стандартів GSM-900 та GSM-1800, відповідно до яких оператор надає абоненту послуги мобільного стільникового зв'язку, а абонент користується вказаними послугами та своєчасно оплачує їх вартість на умовах, визначених в угодах.

У відповідності з п. 3.4.1 угод для отримання визначених сторонами послуг, на підставі замовлень, оператором абоненту були надані персональні SIM-картки та виділені номери для доступу до мережі оператора.

Відповідно до п. 3.2.1 угод, абонент зобов'язується вчасно оплачувати послуги мобільного стільникового зв'язку згідно з діючими тарифами.

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивач належним чином надав відповідачеві послуги стільникового мобільного зв'язку стандартів GSM-900 та GSM-1800. Претензій щодо недобросовісного виконання позивачем своїх договірних зобов'язань від відповідача не надходило.

За надані в період з грудня 2012 р. по червень 2013 р. послуги мобільного стільникового зв'язку позивачем були виставлені відповідачу рахунки-фактури № 159-21490120 від 31.12.2012 р. на суму 53460,05 грн., № 160-197104 від 31.01.2013 р. на суму 40584,97 грн., № 161-3223041 від 28.02.2013 р. на суму 1453,48 грн., № 162-4961081 від 31.03.2013 р. на суму 95,58 грн., № 163-8145578 від 30.04.2013 р. на суму 677,19 грн., № 164-9745839 від 31.05.2013 р. на суму 656,18 грн. та № 165-12238420 від 30.06.2013 р. на суму 754,08 грн.

19.07.2013 р. позивач звернувся до ПрАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» з претензією № 6009/7/00/01/00 від 18.07.2013 р., в якій зазначено, що станом на 17.07.2013 р. заборгованість ПрАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» перед ПрАТ «Київстар» з урахуванням часткових оплат та заборгованості за попередній період становить 78091,24 грн.

Зазначену претензію було отримано відповідачем 24.07.2013 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 03113 1346315 5.

Однак, відповіді на вказану претензію позивачеві надано не було.

Оскільки відповідач не розрахувався з ПрАТ «Київстар» за отримані послуги мобільного стільникового зв'язку, позивач і звернувся з даним позовом до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами ч. 1 статті 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 33 Закону України «Про телекомунікації» від 18.11.2003 р. № 1280-ІV (зі змінами та доповненнями), споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема, виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Відповідно до п. 16 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 р. № 295, надання послуг здійснюється на замовлення споживача на підставі укладеного договору.

Згідно з пп. 6 п. 36 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, споживачі зобов'язані виконувати умови договору, в тому числі своєчасно оплачувати отримані послуги.

Відповідно до п. 72 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, розрахунки за отримані послуги на умовах наступної оплати здійснюються шляхом надсилання на адресу абонента рахунків або в інший спосіб відповідно до законодавства та договору.

У разі здійснення розрахунків за отримані послуги на умовах наступної оплати абонент оплачує послуги після закінчення розрахункового періоду. Плата вноситься після отримання ним рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо інше не встановлено договором відповідно до законодавства.

Поряд з цим, приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за угодами № 43356 про надання послуг стільникового мобільного зв'язку в сумі 78091,24 грн. перед позивачем.

Отже, факт порушення відповідачем зобов'язань судом встановлений та по суті відповідачем не спростований.

З урахуванням наведеного вище та встановлення судом наявності заборгованості ПрАТ «Авіакомпанія «АЕРОСВІТ» перед ПрАТ «Київстар», позовні вимоги про стягнення 78091,24 грн. основної заборгованості підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «АЕРОСВІТ» (08324, Київська область, Бориспільський район, с. Гора, код 20048090) на користь Приватного акціонерного товариства «Київстар» в особі Київської філії ПрАТ «Київстар» (03141, м. Київ, вул. Солом'янська, буд. 34-А, код 36854338) - 78091 (сімдесят вісім тисяч дев'яносто одну) грн. 24 коп. основного боргу, 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 27.08.2013 р.

Суддя Бабкіна В.М.