Рішення № 33154181, 27.08.2013, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

РIШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.08.2013 Справа № 901/2426/13За позовом Кримського республіканського підприємства «Протизсувне управління», м. Ялта

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Югстройпроект», м.Сімферополь

про стягнення 10 177,20 грн.

Суддя С.О. Лукачов

Представники:

Від позивача - Новожилов О.Ю., довіреність № 700 від 20.02.2013 р., начальник юридичного відділу

Від відповідача - не з'явився, повідомлений належним чином

Суть спору: Кримське республіканське підприємство «Протизсувне управління» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Югстройпроект» про стягнення суми заборгованості за договором № 79/12 від 21.12.2012 р. у розмірі 10 177,20 грн.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 24.07.2013 р. суддя Калініченко А.А. порушив провадження по справі № 901/2426/13.

02.08.2013 р. у зв'язку з відпусткою судді Калініченко А.А., за розпорядженням № 488 голови Господарського суду Автономної Республіки Крим, справу № 901/2426/13 передано до провадження судді С.О. Лукачова.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.08.2013 р. справу №901/2426/13 прийнято до провадження судді Лукачова С.О.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав в повному обсязі зобов'язання за договором № 79/12 від 21.12.2012 р. в частині оплати за експлуатацію майна.

Представник відповідача у засідання суду не з'явився, відзив на позов не надав. Про причини неявки суд не повідомив. Про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, рекомендованою кореспонденцією, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 26.07.2013 р. (а.с. 34).

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про те, що неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи, у зв'язку з чим, справа розглядається за наявними у неї матеріалами в порядку статті 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд -

встановив:

21 грудня 2012 р. між Кримським республіканським підприємством «Протизсувне управління» (Управління) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Югстройпроект» (Користувач) був укладений договір № 79/12 експлуатації берегоукріплюючих, протизсувних та пляжних споруд (а.с. 9-11).

Відповідно до п. 1.1 договору його предметом є майно, яке знаходиться на балансі: протизсувні та берегоукріплюючі споруди від очисних споруд до «Черновських каменів» м. Алушта, ділянка від буни № 27 (вкл.) до буни № 28 (вкл.), протяжністю 60 м.

Згідно п. 1.2 договору, Управління згідно з постановою Ради Міністрів Автономної Республіки Крим № 68 від 11.09.1997 р. «Про заходи щодо інженерного захисту берегів Чорного та Азовського морів та територій, схильних до впливу негативних природних процесів», наказу Державного комітету будівництва, архітектури, та житлової політики України та Державного комітету України по нагляду за охороною праці № 32/288 від 27.11.1997 р. № 32/228 і діючим законодавством надає користувачу в експлуатацію майно, вказане у п. 1.1 договору, а Користувач перераховує Управлінню кошти (плата за експлуатацію майна) на відновлення та капітальний ремонт берегоукріплюючих, протизсувних та пляжних споруд, розмір яких визначається виходячи з норм амортизаційних відрахувань, згідно з діючим законодавством та витрат, пов'язаних з виробничо-господарською діяльністю Управління по їх обслуговуванню.

Розділом 3 «Розрахунки по договору» передбачено, що перерахування коштів (плата за експлуатацію) на розрахунковий рахунок Управління Користувач проводить самостійно на підставі розрахунку-додатку до договору на поточний рік щоквартально, не пізніше 15 числа місяця, попереднього звітному кварталу. При необхідності користувач може отримати рахунок в Управлінні самостійно. Перерахування коштів Користувачем проводиться в грошовій формі. В наступні роки експлуатації майна Користувач проводить перерахування коштів на підставі розрахунків на черговий календарний рік, які надаються управлінням та є невід'ємною частиною договору.

Як вбачається з розрахунку суми коштів на відновлення та капітальний ремонт берегоукріплюючих споруд, як передаються КРП «Протизсувне управління» в 2013 р. ТОВ «Югстройпроект» (додаток № 4 до договору 79/12 від 21.12.20012 р.) сума, яка підлягає оплаті в 2013 р. складає 40 708,80 грн., із щоквартальною сплатою 10 177,30 грн. (а.с. 13).

Позивачем був вставлений рахунок відповідачу на оплату № 79/12 від 30.01.2013 р. на загальну суму 10 177,00 грн. (а.с. 15).

Проте, в порушення своїх зобов'язань за договором № 79/12 від 30.01.2013 р. відповідач не сплатив кошти за користування берегоукріплюючими спорудами за перший квартал 2013 р., у зв'язку з чим за останнім склалась заборгованість у розмірі 10 177,20 грн.

01.04.2013 р. договір № 79/12 від 21.12.2012р. був розірваний за згодою сторін.

Позивачем була направлена на адресу відповідача претензія вих. № 1554 від 24.04.2013р. з вимогою сплатити борг (а.с. 18). Проте дана претензія залишена відповідачем без відповіді, а борг не оплаченим.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У статті 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 10 177,20 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Відповідач не представив суду доказів відсутності з його боку заборгованості або контррозрахунок суми позову, а тому суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі статтею 49 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 720,50 грн., покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Югстройпроект» (код ЄДРПО України 37428411) на користь Кримського республіканського підприємства «Протизсувне управління» (код ЄДРПО України 03348324) суму заборгованості за договором № 79/12 від 21.12.2012 р. у розмірі 10 177,20 грн. та судовий збір у розмірі 1 720,50 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені - 27.08.2013р.

Повне рішення складено - 28.08.2013р.

Суддя С.О. Лукачов