Постанова № 33153376, 19.08.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 серпня 2013 року Справа № 812/6735/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Тихонова І.В.

при секретарі: Лушниковій О.С.

за участю сторін:

представників позивача Домараєвої С.М., (дов. від 03.07.13 № 100/10/10-013)

Костіна Д.І., (дов. від 03.07.13 № 94/10/10-013)

представника відповідача Бердицької-Стешенко О.О., (дов. № 20 від 02.01.13)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів до Державного підприємства "Антрацит" про стягнення податкового боргу з авансового внеску з податку на прибуток за рахунок коштів з розрахункових рахунків, -

ВСТАНОВИВ:

31 липня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів до Державного підприємства "Антрацит" про стягнення податкового боргу з авансового внеску з податку на прибуток за рахунок коштів з розрахункових рахунків.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що станом на 30.06.2013 за відповідачем обліковується податковий борг з авансового внеску з податку на прибуток підприємств у березні 2013 року у загальній сум 1 748 488,00 грн. Податковим органом були прийняті всі передбачені законодавством заходи, однак до цього часу податковий борг відповідачем не сплачений. На підставі вищевикладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

19 серпня 2013 року у судовому засіданні представником позивача було надано суду уточнений адміністративний позов, яким позивача просить стягнути кошти з Державного підприємства «Антрацит» (і.к. 32226065, місцезнаходження: 94600, Україна, Луганська область, м. Антрацит, вул. Ростовська, 38) з рахунків у банках, обслуговуючих платника в рахунок сплати податкового боргу з авансового внеску з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності у розмірі 1 742 488,00 грн., на р/р 31112158799002 відкритий у ГУ ДКСУ в Луганській області, МФО 804013, код платежу 11023100, одержувач УДКСУ у м. Луганську і.к. 37991503.

Представники позивача уточнений адміністративний позов підтримали в повному обсязі. Надали пояснення аналогічні викладеним у уточненому позові.

Представник відповідача під час судового засідання проти задоволення позову Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів не заперечував. Надав суду заяву якою просив встановити порядок виконання постанови згідно графіку, доданого до відзиву ДП «Антрацит», а саме, шляхом встановлення розстрочення терміну виконання погашення заборгованості на 60 календарних місяці, виходячи з наступного: з 20.08.2013 року по 20.07.2015 року включно рівними частинами щомісячно в сумі 1 000,00 грн., з 20.08.2015 року по 20.07.2016 року включно рівними частинами щомісячно в сумі 5 000,00 грн., з 20.08.2016 року по 20.07.2017 року включно рівними частинами щомісячно в сумі 10 000,00 грн., з 20.08.2017 року по 20.07.2018 року включно рівними частинами щомісячно в сумі 128 204,00 грн. посилаючись на тяжкий фінансовий стан підприємства.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги, виходячи з наступного.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Частина 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Пунктами 1, 2, 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначено, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно з п. 16.1.4. ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України та законами з питань митної справи.

Згідно із п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Платник податків відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено, що Державне підприємство «Антрацит», ідентифікаційний код юридичної особи 32226065, зареєстроване у якості юридичної особи виконавчим комітетом Антрацитівської міської ради Луганської області 30.04.2003 року (а.с.6). Крім того, з встановленим порядком, відповідач перебуває на податковому обліку у СДПІ по роботі з ВП у м. Луганську з 10.03.2011 року, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 10.03.2011 року № 40/29-011(а.с.8).

12 лютого 2013 року ДП «Антрацит» подало до податкового органу податкову декларацію з податку на прибуток № 9087478710, якою в рядку 34 зазначив суму авансового внеску (1/12 нарахованої до сплати загальної суми податку на прибуток за звітний податковий рік) яка підлягатиме сплаті у березні-грудні 2013 року до державного бюджету у розмірі 1 742 488,00 грн. (а.с.19-20).

Законом України №5083 від 05.07.2012 пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України доповнено абзацами такого змісту:

"Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Платники податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році без подання податкової декларації за звітні (податкові) періоди (календарний квартал, півріччя та дев'ять місяців) та не сплачують авансового внеску.

Платники податку, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний (податковий) період не перевищують 10 мільйонів гривень, та неприбуткові установи (організації) сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації, яку подають до органів державної податкової служби за звітний (податковий) рік і не сплачують авансових внесків.

У разі якщо платник податку, який сплачує авансовий внесок, за підсумками першого кварталу звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, він має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал. Такий платник податку авансових внесків у другому - четвертому кварталах звітного (податкового) року не здійснює, а податкові зобов'язання визначає на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік, яка подається до органу державної податкової служби в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Платник податку, який за підсумками минулого звітного (податкового) року не отримав прибутку або отримав збиток, податкові зобов'язання не нараховував і не мав базового показника для визначення авансових внесків у наступному році, а за підсумками першого кварталу отримує прибуток, має подати податкову декларацію за перше півріччя, три квартали звітного (податкового) року та за звітний (податковий) рік для нарахування та сплати податкових зобов'язань.

У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому визначено граничний строк подачі річної податкової декларації за попередній звітний (податковий) рік, до місяця подання податкової декларації за поточний звітний (податковий) рік.

Форма розрахунку, передбачена у цьому пункті, затверджується у порядку, встановленому цим Кодексом".

Зазначені доповнення до п.57.1 ст.57 ПК України набрали чинності 01.01.2013 року.

Крім того, згідно з п. 2 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до п. 57.1 ПК України, мають сплачувати у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

З аналізу зазначених норм вбачається (для даного випадку), що платники податку на прибуток, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період перевищують 10 мільйонів гривень, мають сплачувати у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, без подання податкової декларації.

Таким чином, до сплати у березні 2013 року підлягає авансовий внесок у розмірі 1 742 488,00 грн.

Спір щодо суми податкового боргу по сплаті авансового внеску з податку на прибуток відсутній.

Відповідно до п.п. 6.2.3, п.6.2. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» з метою погашення податкового боргу позивачем було направлено на адресу відповідача першу податкову вимогу № 1/36 від 05.10.2001 року та другу податкову вимогу № 2/194 від 08.11.2001 року (а.с.17, 18).

Відповідно до п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п. 95.1 ст .95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.2 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Оскільки сума податкового боргу в розмірі 1 742 488,00 грн. відповідачем до теперішнього часу не сплачена, тому позовні вимоги податкового органу щодо стягнення податкового боргу шляхом звернення стягнення на кошти з рахунків платника є законними та обґрунтованими.

Щодо заяви ДП «Антрацит» про встановлення порядку та способу виконання судового рішення суд виходить з наступного.

Згідно з положеннями ч.І ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

Зважаючи на важке фінансове становище відповідача та значну суму податкового боргу, суд вважає за можливе розстрочити виконання судового рішення строком на 60 місяців з оплатою згідно графіку розстрочення.

Згідно з пунктом 100.4 статті 100 Податкового кодексу України підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обгрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Вичерпний перелік обставин, що є підставами для розстрочення або відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу викладено у розділі 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1235 «Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування, таких обставин».

З огляду на вказані нормативно-правові акти та надані суду докази, які підтверджують загрозу виникнення неплатоспроможності (банкрутства) заявника в разі своєчасної та в повному обсязі сплати ним грошового зобов'язання або погашення податкового боргу в повному обсязі, суд вважає заяву ДП «Антрацит» щодо встановлення порядку та строку виконання судового рішення обгрунтованим.

Відповідно до ч .2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2. 17. 94. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів до Державного підприємства "Антрацит" про стягнення податкового боргу з авансового внеску з податку на прибуток за рахунок коштів з розрахункових рахунків задовольнити повністю.

Стягнути кошти з Державного підприємства «Антрацит» (і.к. 32226065, місцезнаходження: 94600, Україна, Луганська область, м. Антрацит, вул. Ростовська, 38) з рахунків у банках, обслуговуючих платника в рахунок сплати податкового боргу з авансового внеску з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності у розмірі 1 742 488,00 грн., (один мільйон сімсот сорок дві тисячі чотириста вісімдесят вісім гривень 00 копійок) на р/р 31112158799002 відкритий у ГУ ДКСУ в Луганській області, МФО 804013, код платежу 11023100, одержувач УДКСУ у м. Луганську і.к. 37991503.

Встановити порядок та спосіб виконання судового рішення шляхом встановлення Державному підприємству «Антрацит» розстрочення терміну виконання погашення заборгованості на 60 календарних місяці, виходячи з наступного: з 20.08.2013 року по 20.07.2015 року включно рівними частинами щомісячно в сумі 1 000,00 грн., з 20.08.2015 року по 20.07.2016 року включно рівними частинами щомісячно в сумі 5 000,00 грн., з 20.08.2016 року по 20.07.2017 року включно рівними частинами щомісячно в сумі 10 000,00 грн., з 20.08.2017 року по 20.07.2018 року включно рівними частинами щомісячно в сумі 128 204,00 грн., згідно графіку розстрочення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 23 серпня 2013 року.

Суддя І.В.Тихонов