Рішення № 33152712, 30.07.2013, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 1505/3945/2012

рішення

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

30 липня 2013 року м. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

Головуючого - судді Матяш Т.Л.

при секретарі - Колєвій В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Білгород - Дністровський цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про виділ квартири в натурі, визначення порядку користування вселення в квартиру, стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про виділ квартири в натурі, визначення порядку користування вселення в квартиру, стягнення матеріальної та моральної шкоди, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він в період з 1987 року по 2009 рік перебував у шлюбі з ОСОБА_2. Від шлюбу вони мають двох синів, які на теперішній час є повнолітніми. В період шлюбу було спільно з відповідачами набуто право власності на квартиру в рівних частках, внаслідок приватизації нерухомого майна. Протягом тривалого часу між позивачем та відповідачами постійно виникали сварки, щодо порядку користування спільної квартирою, у зв'язку з чим, позивач був змушений винаймати житло, в зв'язку з тим, що не має доступу до своєї частки квартири. Внаслідок протиправних дій відповідачів, позивачу завдано матеріальну шкоду, яка станом на 29 квітня 2013 року складає 21595 грн. та моральну шкоду 50 000 грн. В добровільному порядку позивач та відповідачі не можуть дійти до примирення, тому позивач був змушений звернутись до суду з даною позовною заявою.

Позивач у судове засідання з'явився, просив позовну заяву задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, про час, місце та дату судового засідання повідомлялася належним чином.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судове засідання з'явився, просив суд відмовити у задоволенні позову по запереченням, які наявні в матеріалах справи.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, про час місце та дату судового засідання повідомлявся належним чином.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, про час місце та дату судового засідання повідомлявся належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити із частковим задоволенням позову. Судом встановлені наступні фактичні обставини на підставі представлених сторонами доказів.

У судовому засіданні встановлено, що 15 жовтня 2012 року між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано шлюб, про що свідчить свідоцтво про розірвання шлюбу, серії НОМЕР_1, яке видано (повторно) відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Білгород - Дністровському Білгород - Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області від 14.04.2011 року, про що в Книзі розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 197.

Від шлюбу, позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 мають двох синів, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

В період шлюбу сторонами по справі було спільно набуто право власності на квартиру АДРЕСА_1 - Дністровський Одеської області в рівних частках, а саме по ? частки квартири, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 20.03.1995 року, виданого органом приватизації державного житлового фонду медико - інструментального заводу, яке видано згідно з розпорядженням (наказом) від 20.03.1995 року за № 3331.

Протягом тривалого часу між позивачем та відповідачами постійно виникали сварки щодо порядку користування спільною квартирою, що не заперечується сторонами.

Як вбачається із численних заяв та повідомлень Білгород - Дністровського МВ УМВС, які містяться в матеріалах цивільної справи, позивач звертався до Білгород - Дністровського МВ УМВС із відповідною заявою, в якій просив порушити кримінальну справу відносно ОСОБА_2, яка перешкоджає йому у доступі до квартири АДРЕСА_1, що є їх спільною сумісною власністю.

Відповідно ч.3 ст. 358 ЦК України, кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Відповідно ч.1 ст. 370 ЦК України, співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісні власності.

Згідно з ч.2 ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.

Відповідно доч.1 ст. 369 ЦК України, відповідно до якої співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Але в порушення вищезазначеної норми, від подачі створюють перешкоди в реалізації права позивача на право власності на частку квартири. Даний факт підтверджується актами від 10.06.2011 року, 13.06.2011 року, 20.05.2012 року, з яких вбачається, що замінені двері із замками до квартири НОМЕР_2 в житловому будинку АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 47 Конституції України, кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно з висновком судової будівельно - технічної експертизи №41/12 від 20.02.2013 року, трьохкімнатна квартира НОМЕР_2, що розташована на восьмому поверсі дев'ятиповерхового житлового будинку по АДРЕСА_1, не підлягає розділу на дві самостійні квартири з окремими входами, кожна з яких мала б своєму складі житлові і підсобні приміщення, що регламентуються нормами.

Тобто здійснити поділ між ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 квартири НОМЕР_2 в житловому будинку АДРЕСА_1 не надається технічно можливим.

Уточнивши позовні вимоги позивач просив суд встановити порядок користування спірною квартирою, суд вважає за необхідне встановити найбільш доцільний варіант порядку користування спірною квартирою НОМЕР_2, розташованого на восьмому поверсі дев'ятиповерхового житлового будинку по АДРЕСА_1 з максимальним приближенням до ідеальних часток співвласників по ? та ? частки:

ОСОБА_1 (1/4 частка) виділити в особисте користування:

1. 4 - житлова, житловою площею 11,5 кв. м., загальною площею 11,5 кв. м., що складає 26/100 реальних часток, що більше ідеальної частки на 0,55 кв. м. чи на 1 432 грн. в ринкових цінах.

ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 (3/4 частки) виділити в особисте користування:

1. 3 - житлова, житловою площею 18,00 кв. м.

2. 7 - житлова, житловою площею 12,3 кв. м.

3. 8 - лоджія, загальною 1,3 кв. м.

4. 7 - балкон, загальною площею 0,7 кв. м.

Житловою площею 30,3 кв. м., загальною площею 32,3 кв. м., що складає 74/100 реальних часток, що менше ідеальної частки на 0,55 кв. м. чи на 1 432 грн. в ринкових цінах.

У загальному користуванні співвласників залишити наступні приміщення:

1. 1 - коридор, загальною площею 11,5 кв. м.

2. 2 - кухня, загальною площею 11,2 кв. м.

3. 5 - ванна, загальною площею 2,7 кв. м.

4. 6 - туалет, загальною площею 1,2 кв. м.

Загальною площею 26,6 кв. м.

Оскільки позивач був позбавлений права у користуванні квартири НОМЕР_2 в житловому будинку АДРЕСА_1 Одеської області, внаслідок протиправних дій відповідачів, позивач був змушений винаймати житло. Відповідно договору від 15.06.2011 року позивач винаймає квартиру для проживання, за яку щомісячно сплачується орендна плата у розмірі 800,00 грн. Відповідно до умов договору оренди, позивач сплачує комунальні платежі. У зв'язку з протиправних дій відповідачів позивачу завдано матеріальну шкоду, яка станом на 04.02.2013 складає 19 125,79 грн. з них:

- 15 200 грн. - витрати на сплату орендної плати за ви наймання квартири.

- 329,28 грн. - оплата послуг за водопостачання та водовідведення (довідка від 31.01.2013 року)

- 467,39 грн. - оплата за спожиту електроенергію (довідка від 01.02.2013 року)

- 1849,20 грн. - оплата за тепло забезпечення (довідка від 31.01.2013 року)

- 89,92 грн. - оплата за спожитий природний газ (довідка від 31.01.2013 року)

- 1260,00 грн. - квартирна плата (довідка від 04.02.2013 року).

Відповідно зі ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Згідно роз'яснень, що приведені у абзаці першому п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.92 р. (із змінами) «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», збитки - є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Ст. 1192 ЦК України, передбачено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Шкода заподіяна особі і майну громадянина підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи ( ч. 2 Постанови Пленуму ВСУ № 6 від 27.03.1992 року зі змінами).

Згідно ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Таким чином, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача щодо відшкодування матеріальної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. У роз'ясненнях, приведених у п. п. 3, 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.95 р. (із змінами, внесеними згідно з постановою № 5 від 25.05. 01 р.) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» вказано, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Згідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати, зокрема у порушенні права власності, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Заподіяна моральна (немайнова) шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями.

Згідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка, зокрема, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

На підставі викладеного, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості,суд дійшов висновку, що вимога по сумі стягнення заподіяної моральної шкоди підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 47 Конституцією України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 22, 23, 317358, 369, 370, 391, 1166, 1167,1187,1192 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Встановити порядок користування квартирою НОМЕР_2 в житловому будинку АДРЕСА_1, виділивши ОСОБА_1 (1/4 частка) виділити в особисте користування:

1. 4 - житлова, житловою площею 11,5 кв. м., загальною площею 11,5 кв. м., що складає 26/100 реальних часток, що більше ідеальної частки на 0,55 кв. м. чи на 1 432 грн. в ринкових цінах.

Встановити порядок користування квартирою НОМЕР_2 в житловому будинку АДРЕСА_1, виділивши ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 (3/4 частки) виділити в особисте користування:

5. 3 - житлова, житловою площею 18,00 кв. м.

6. 7 - житлова, житловою площею 12,3 кв. м.

7. 8 - лоджія, загальною 1,3 кв. м.

8. 7 - балкон, загальною площею 0,7 кв. м.

Житловою площею 30,3 кв. м., загальною площею 32,3 кв. м., що складає 74/100 реальних часток, що менше ідеальної частки на 0,55 кв. м. чи на 1 432 грн. в ринкових цінах.

У загальному користуванні співвласників залишити наступні приміщення:

5. 1 - коридор, загальною площею 11,5 кв. м.

6. 2 - кухня, загальною площею 11,2 кв. м.

7. 5 - ванна, загальною площею 2,7 кв. м.

8. 6 - туалет, загальною площею 1,2 кв. м.

Загальною площею 26,6 кв. м.

Вселити ОСОБА_1 в квартиру АДРЕСА_1.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 2000 гривень.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 21 595,79 гривень.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 336,7 гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційному суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційному скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя