Постанова № 3315147, 01.12.2008, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-10361/2008

Україна

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2008р.                                                                                                                 м.Харків 

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді – Перцової Т.С.

при секретарі – Ульященко Л.М. 

за участю представників сторін :

позивача –  Моїсеєнко К.О.

відповідача –  Матюшенко Л.А.       

            Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за адміністративним позовом Приватного підприємства „СЕРДОЛІК-2007” до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

                                                                       ВСТАНОВИВ :

Позивач, Приватне підприємство "СЕРДОЛІК-2007", звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області, в якому, після доповнень, які були прийняті судом, просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області № 0000372310/0 від 16.05.2008 р.  (повідомлення-рішення № 0000372310/1 від 09.06.2008 р., № 0000372310/2 від 10.07.2008р., № 0000372310/3 від 03.10.2008 р.) про визначення суми податкового зобов’язання за платежем податок на додану вартість у  сумі  61696, 50 грн.  у тому  числі 41131 грн. за основним платежем та 20565, 50 грн. за штрафними санкціями.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення, посилаючись на порушення відповідачем норм чинного законодавства при їх винесенні. В обґрунтування позовних вимог посилається на пп. 7.4.2. п.7.4. ст.7 Закону  “Про податок на додану вартість” та пп.4.4.1 п.4.4 ст.4 Закону “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. З вказівкою на абзац 1 пп. 7.4.2. п.7.4. ст. 7 Закону „Про податок на додану вартість” позивач зазначає, що придбаний ПП „Сердолік-2007” легковий автомобіль не призначений для використання в операціях, які не є об’єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 та пункту 11.44 цього Закону, тому нема жодних підстав не включати до складу податкового кредиту суму податку, сплачену продавцем-платником податку. На підтвердження своїх доводів посилається на протокол № 5 затверджений на зборах засновників приватного підприємства „Сердолік-2007” у якому зазначено, що у зв’язку з необхідністю оперативного здійснення виробничо-господарської діяльності було прийнято рішення про придбання автомобіля МіtsubishiРаjего 3.0 / 2007/ та наказ № 23 від 04.07.2007 ПП „Сердолік-2007”, „Про придбання та встановлення на облік автотранспортного засобу” у якому з метою оперативного здійснення виробничо-господарської діяльності було визначено придбати для автомобіль МіtsubishiРаjего 3.0 / 2007/  JMYLRV93W7J715940 Silverза ціною 230230,00 (Двісті тридцять тисяч двісті тридцять грн. 00 коп.) в тому числі ПДВ та поставити на облік в органах ДАІ цей автомобіль. З огляду на викладене, стверджує, що включення ПП „Сердолік-2007” в липні 2007 р. до складу податкового кредиту суми 41131, 00 грн., яка була сплачена як ПДВ платником податку при придбанні легкового автомобіля та його дообладнання, про що свідчать податкові накладні є цілком правомірним, а тому висновок ДПІ про порушення ПП „Сердолік-2007” пп. 7.4.2. п.7.4. ст.7 Закону “Про податок на додану вартість” на думку представника позивача є необґрунтованим та безпідставним. Просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач - Дергачівська міжрайонна ДПІ Харківської області та представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечує повністю з підстав, викладених в запереченнях на позов. Відповідач вважає, що ПП «СЕРДОЛІК-2007» в порушення абзацу 2 підпункту 7.4.2 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” включило до складу податкового кредиту суму ПДВ  при придбанні легкового автомобіля MitsubishiPajeroта його дообладнання, чим занизило на 41131 грн. ПДВ за липень 2007 року. З посиланням на лист ДПА України від 27.07.05 №14787/7/15-1117 стверджує, що сума податку на додану вартість, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), який буде включено до складу основних фондів, не включається до складу податкового кредиту, а погашається платником податку за рахунок інших джерел, а тому прийняті податкові повідомлення-рішення на думку відповідача є законні і не підлягають скасуванню. З огляду на викладене, просить суд відмовити в задоволенніпозовних вимог в повному обсязі. 

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає вимоги позивача правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджено, що на підставі направлення від 27.03.2008 року фахівцями Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції проведена виїзна планова документальна перевірка ПП „Сердолік-2007” (ЄДРПОУ 34634405) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 03.11.2006 року по 31.12.2007 року, про що складено акт № 501/23-104/34634405 від 06.05.2008 року.

За висновками акту перевірки встановлено порушення підприємством пп.7.4.2 п.7.4 ст7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР „Про податок на додану вартість”, із змінами та доповненнями. До складу податкового кредиту включена сума податку, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля та його дообладнання, чим занижено податок на додану вартість на суму 41131,00 грн., в тому числі за липень 2007 року у розмірі 41131,00 грн.

Позивач не погодився з таким висновком акту перевірки і надіслав до ДПІ свої заперечення від 08.05.2008 року, які не були прийняті до уваги Дергачівською МДПІ, і як наслідок видане податкове повідомлення-рішення № 0000372310/0 від 16.05.2008 р. про визначення ПП „Сердолік-2007” суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість у загальній сумі 61696,50 грн., у тому числі 41131 грн. за основним платежем та 20565,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

            Позивач скористався своїм правом на апеляційне оскарження, передбаченим п.5.2 ст.5 Закону України «Про  порядок погашення зобов’язань платників податків перед  бюджетами  и  державними  цільовими  фондами»  № 2181-III  від 21.12.2000р. зі змінами та доповненнями, і направив 26.05.08р. скаргу до Дергачівської МДПІ у Харківській області.

Рішенням Дергачівської МДПІ у Харківській області про результати розгляду первинної скарги № 2935/10/25-017 від 09.06.2008р., скарга  ПП “Сердолік-2007”  була залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № 0000372310/0 від 16.05.2008 р. – без змін та видане податкове повідомлення-рішення № 0000372310/1 від 09.06.2008 р. на таку ж саме суму податкового забов’язання, що із дріб’ю 0.

   Повторна скарга позивача № 28 від 19.06.08р., що була направлена до ДПА у Харківській області,рішенням № 2534/10/25-103 від 03.07.2008р. Державної податкової адміністрації у Харківській області була теж залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення – без змін. Після чого видане податкове повідомлення-рішення № 0000372310/2 від 10.07.2008 р.. на таку ж саме суму податкового забов’язання, що із дріб’ю 0 та 1.

  Повторна скарга позивача № 32від 15.07.08р., що була направлена до ДПА України,рішенням цього органу № 8947/6/25-0115 від 17.09.2008р.також була залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення (№ 0000372310/0 від 16.05.2008 р., № 0000372310/1 від 09.06.2008 р.та№ 0000372310/2 від 10.07.2008 р.) – без змін. Після чого видане податкове повідомлення-рішення № 0000372310/3 від 03.10.2008 р. на таку ж саме суму податкового забов’язання, що із дріб’ю 0, 1 та 2.

Як свідчать матеріали справи, позивач, ПП «СЕРДОЛІК-2007» в липні 2007 року згідно з податковою накладною від 4 липня 2007 р. № 524 від ТОВ «КРОНА-СИСТЕМ» придбало легковий автомобіль MitsubishiPajeroвартістю 191858 грн. 33 коп., у тому числі 38371 грн. 67 коп. ПДВ. Також позивач, ПП «СЕРДОЛІК-2007» згідно з податковою накладною від 10 липня 2007 року № 2888 від ТОВ «Техно-Арт» придбало передпродажну підготовку (установку кенгурятника, установка мухобойки та інше) на легковий автомобіль MitsubishiPajeroвартістю 13795 грн. 83 коп., у тому числі 2759 грн. 17 коп. ПДВ.

Придбаний легковий автомобіль MitsubishiPajeroта дообладнання до нього, ПП «СЕРДОЛІК-2007» включило до складу «Основних засобів», про що свідчить виписка з балансу  ПП «Сердолік-2007» та оборотно-сальдова відомость по рахунку 105, що не заперечується відповідачем та його представником у судовому засіданні.

Як вбачається з акту перевірки, підприємством в липні 2007 року включено до складу податкового кредиту: суму ПДВ в розмірі 38371,67 грн. по придбанню легкового автомобіля МіtsubishiРаjего ( податкова накладна від 04.07.2007 року №524 ТОВ „КРОПА-СИСТСМ” (код ЄДРПОУ 34674558) на суму 1.91858,33 грн., ПДВ 38371,67 грн. та суму ПДВ в розмірі 2759,17 грн. за передпродажну підготовку ( установка кенгурятника, установка мухобойки та інше) на легковий і автомобіль МіtsubishiРаjего ( податкова накладна від 10.07.2007 року №2888 ТОВ „Техно-Арт” (код ЄДРПОУ 32761622) на суму 13795,83 грн., ПДВ 2759,17 грн.).

 На підставі викладеного, відповідачем було зроблено висновок про встановлення порушення пп.7.4.2 п.7.4 Закону України „Про податок па додану вартість” - заниження податку на додану вартість : на суму 41131,00 грн., в тому числі за липень 2007 року у розмірі 41131,00 грн. При цьому, відповідач виходив з того, що не включається до складу податкового кредиту та відноситься до кладу валових витрат сума податку, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля.

Суд не може погодитись з таким твердженням відповідача виходячи з наступного.

Відповідно до абзацу 1 пп. 7.4.2. п.7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 та пункту 11.44 статті 11 цього Закону, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника.

Виходячи з положень вищенаведеного абзацу законодавець визначає дві умови, при яких суми податку, сплачені у зв'язку з придбанням (виготовленням), товарів(послуг) та основнихфондів, які призначаються для їх використання в операціях,не включаються до складу податкового кредиту такого платника. Це, по-перше, якщо придбані (виготовлені) товари (послуги) та основні фонди, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону. По-друге, такі, що звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 та пункту 11.44 статті 11 цього Закону.

Суд зауважує, що саме положеннями п.3.2 ст.3 Закону України „Про податок на додану вартість” визначено, які операціїплатника податку на додану вартість у розумінні цього Закону не є об'єктом оподаткування.

Положеннями статті 5 Закону України „Про податок на додану вартість” встановлено перелік операцій, які звільняються від оподаткування. Також, як зазначено в п.11.44 ст.11 Закону тимчасово до 1 січня 2009 року операції з поставки відходів і брухту чорних металів, у тому числі операції з імпорту таких товарів, звільняються від оподаткування. Перелік таких товарів із зазначенням кодів згідно з УКТ ЗЕД затверджує Кабінет Міністрів України.

Відповідно до абзацу 2 п.7.4.2 п.7.4 ст.7 ЗаконуУкраїни „Про податок на додану вартість” Не включається до складу податкового кредиту та відноситься до складу валових витрат сума податку, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), що включається до складу основних фондів.

Беручи до уваги наведені норми права, суд вважає, що абзац 2 пп. 7.4.2 п.7.4. ст.7  Закону “Про податок на додану вартість” стосується лише тих легкових автомобілів, які використовуються в звільнених від оподаткування ПДВ операціях.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що абзац 2 п.7.4.2 п.7.4 ст.7 ЗаконуУкраїни „Про податок на додану вартість” необхідно застосовувати не інакше як з урахуванням абзацу 1 цієї норми права.

Як встановлено в судовому засіданні, придбаний ПП “Сердолік-2007” легковий автомобіль MitsubishiPajeroне призначений для використання в операціях, які не є об’єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 та пункту 11.44 цього Закону, тому висновок відповідача про порушення позивачем п.7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” є необґрунтованим та помилковим.

Крім того, згідно пп. 4.4.1. п. 4.4.  ст. 4 Закону “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість",(в редакції, що набрала чинності 25.03.2005 року) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8' цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з : придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

  Згідно зп. 7.2.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.      

Відповідно до 7.4.5. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", непідлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як свідчить протокол № 5, затверджений на зборах засновників приватного підприємства “Сердолік-2007”, у зв’язку з необхідністю оперативного здійснення виробничо-господарської діяльності було прийнято рішення про придбання автомобіля MitsubishiPajero3.0 / 2007/. Тобто, придбавався спірний автомобіль саме для здійснення господарської діяльності,.

Також цей факт підтверджує наказ № 23 від 04.07.2007 ПП “Сердолік-2007”, “Про придбання та встановлення  на облік  автотранспортного засобу”, в якому було визначено - придбати з метою оперативного здійснення виробничо-господарської діяльності для ПП “Сердолік-2007” автомобіль  MitsubishiPajero3.0 /2007/ JMYLRV93W7J715940 Silverза ціною 230230,00 (Двісті тридцять тисяч двісті тридцять грн. 00 коп.) в тому числі  НДС,  та поставити на облік в органах ДАЇ автомобіль MitsubishiPajero3.0 /2007/ JMYLRV93W7J715940 Silverщо.

На підтвердження використання автомобіля у господарської діяльності ПП “Сердолік-2007” свідчать і долучені до матеріалів справи копії подорожних листів службового легкового автомобіля  MitsubishiPajeroта копії товарно-транспортних накладних на товар, який перевозився автомобілем  MitsubishiPajero.

З огляду на це, суд дійшов висновку, що позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суму податку, сплачену ПП “Сердолік-2007” у липні 2007 року в розмірі 38371,67 грн. по придбанню легкового автомобіля МіtsubishiРаjего на суму 1.91858,33 грн., та суму ПДВ в розмірі 2759,17 грн. за передпродажну підготовку ( установка кенгурятника, установка мухобойки та інше) на легковий і автомобіль МіtsubishiРаjего на суму 13795,83 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає, що не відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи висновок відповідача про порушення позивачем пп.7.4.2 п.7.4 Закону України „Про податок па додану вартість”, який став підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень шодо визначення ПП “Сердолік-2007”податкового зобов’язання по податку на додану вартість в загальному розмірі 61696,50 грн., у т.ч. за основним платежем – 41131 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 20565,50 грн.

За таких обставин, прийняте Дергачівською міжрайонною державною податковою інспекцією Харківської області податкове повідомлення-рішення № 0000372310/0 від 16.05.2008 р. про визначення ПП “Сердолік-2007”податкового зобов’язання по податку на додану вартість в загальному розмірі у сумі 61696,50 грн., у т.ч. за основним платежем – 41131 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 20565,50 грн. є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Як свідчать матеріали справи і це підтверджено представниками сторін, позивач скористався своїм правом і до звернення до суду направляв скарги в межах адміністративного оскарження.

Оскаржене в даному провадженні податкові повідомлення-рішення № 0000372310/1 від 09.06.2008р., № 0000372310/2 від 10.07.2008р. та № 0000372310/3 від 03.10.2008р. були прийняті відповідачем з урахуванням результатів розгляду первинної та повторних скарг органами ДПС і сума визначеного податкового зобов’язання по податку на додану вартість не змінена у порівнянні з податковим повідомленням-рішенням № 0000372310/0 від 16.05.2008 р., що підтверджується як поясненнями представників сторін так і дослідженими письмовими доказами по справі.

З урахуванням наведених обставин, суд вважає необхідним зауважити, що при прийнятті податкових повідомлень-рішень № 0000372310/1 від 09.06.2008р., № 0000372310/2 від 10.07.2008р. та № 0000372310/3 від 03.10.2008р.відповідачем були порушені приписи ст.6 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, якою визначені підстави та порядок прийняття нового податкового повідомлення-рішення в разі застосування процедури апеляційного оскарження, в зв’язку з чим вищенаведені податкові повідомлення-рішення є неправомірними і підлягають скасуванню.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.  

Відповідно до ст.94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб’єктом владним повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення сплаченого державного мита з держбюджету на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 8, 17, 86, 87, 94, 138, 143, ч.1 ст.158, 161, 162, 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства „СЕРДОЛІК-2007” до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області про скасування податкових повідомлень-рішень – задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області № 0000372310/0 від 16.05.2008 р., № 0000372310/1 від 09.06.2008р., № 0000372310/2 від 10.07.2008р. та № 0000372310/3 від 03.10.2008р. про визначення суми податкового зобов’язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 61696,50 грн., у т.ч. за основним платежем – 41131 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 20565,50 грн.

 Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства „СЕРДОЛІК-2007” (62370, Харківська обл.., Дергачівський р-н, смт.Солоницівка, вул..Заводська, 49-Л, код 34634405), державне мито у розмірі 3,40 грн.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

 Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 05.12.2008 року.

Суддя                                                                                                Т.С.Перцова