Ухвала суду № 33150659, 21.08.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження 22-ц/790/4031/13 Головуючий 1 інст.: Панаід І.В.

Справа № 636/1095/13 Доповідач: Піддубний Р.М.

Категорія: «житлові правовідносини»

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2013 року м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого: судді Піддубного Р.М.,

суддів: Швецової Л.А., Даниленка В.М.,

при секретарі: Колісник Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Чугуївського міського суду Харківської області від 27 березня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - об'єднання співвласників багатоквартирних будинків «Зоря», про вселення, визначення порядку користування жилим приміщенням, усунення перешкод у користуванні квартирою та виселення, -

встановила:

У березні 2013 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просили вселити їх до квартири АДРЕСА_1, визначити порядок користування вказаним жилим приміщенням, виділивши ОСОБА_1 кімату № 6, а ОСОБА_2 - кімнату № 5, зобов'язати відповідача не чинити їм перешкод у користуванні квартирою та виселити з неї ОСОБА_4

Ухвалою судді Чугуївського міського суду Харківської області від 13 березня 2013 року позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено без руху, а ухвалою цього ж суду від 27 березня 2013 року - визнано неподаною та повернуто на підставі ч.2 ст. 121 ЦПК України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просила ухвалу скасувати, справу направити для продовження розгляду до того ж суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позовну заяву було подано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без дотримання вимог ст. 119 ЦПК України, оскільки позивачами не зазначені докази порушення відповідачами їх права користування спірним жилим приміщення, докази щодо наявності згоди наймачів на проведення переобладнання квартири, позов не містить вимог щодо виділення у користування окремої кімнати відповідачеві ОСОБА_3, в одному позові заявлені не пов'язані між собою вимоги, які мають розглядатися в окремому провадженні, у встановлений ухвалою судді від 13 березня 2013 року строк позивачі, зазначені в цій ухвалі недоліки позову не усунули, у зв'язку з чим відповідно до вимог ч. 2 ст. 121 ЦПК України заява підлягає визнанню неподаною та поверненню.

Проте погодитися з такими висновками не можна з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. ст. 3, 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернути до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, який здійснюється судом у спосіб, визначений законами України.

Вимоги до форми та змісту позовної заяви встановлені частинами 1 та 2 ст. 119 ЦПК України, відповідно до яких позовна заява подається в письмовій формі та повинна містити 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; 3) зміст позовних вимог; 4) ціну позову щодо вимог майнового характеру; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; 7) перелік документів, що додаються до заяви.

Позовна заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за формою та змістом відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України.

Як убачається із матеріалів справи, звернувшись до суду з позовом, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначили у переліку документів, що додаються до заяви, чотири копії постанови дільничного інспектора міліції Чугуївського РВ ГУМВС України в Харківській області від 10 жовтня 2012 року про відмову у порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_1 щодо вжиття заходів до ОСОБА_3, який перешкоджає їй користуватися квартирою АДРЕСА_1.

Щодо відсутності у позовній заяві доказів можливості перепланування та переобладнання квартири, то ці вирішення цих питань потребує спеціальних знань в галузі будівництва та повинні вирішуватись під час розгляду справи шляхом призначення за клопотанням сторін відповідної судової будівельно-технічної експертизи у відповідності до вимог ст. 143 ЦПК України.

Не можна також погодитись з висновком судді щодо невідповідності позовної заяви вимогам процесуального закону в частині об'єднання позивачами вимог до різних відповідачів, оскільки такі вимоги стосуються одного і того самого жилого приміщення, у зв'язку з чим їх спільний розгляд є можливим та доцільним, крім того, якщо спільний розгляд кількох поєднаних в одному провадженні вимог ускладнює вирішення справи, то відповідно до ч. 2 ст. 126 ЦПК України це є підставою для їх роз'єднання, а не залишення позову без руху та подальше визнання його неподаним та повернення.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Вирішуючи питання про залишення позовної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без руху, визнання її неподаною та повернення, суддя послався на недоліки позову, які є формальними та не можуть бути підставою для обмеження передбаченого Конституцією України права звернення до суду, крім того можуть бути усунені в під час проведення попереднього судового засідання в порядку, визначеному ст. 130 ЦПК.

Оскільки передбачені цивільним процесуальним законом підстави для визнання позовної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 неподаною та її повернення відсутні, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала судді - скасуванню, з направленням позовної заяви до того ж суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу судді Чугуївського міського суду Харківської області від 27 березня 2013 року скасувати.

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - об'єднання співвласників багатоквартирних будинків «Зоря», про вселення, визначення порядку користування жилим приміщенням, усунення перешкод у користуванні квартирою та виселення направити до того ж суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді