Вирок № 33149087, 27.08.2013, Кролевецький районний суд Сумської області

Справа № 579/1242/13-к

1-кп/579/96/13

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

27 серпня 2013 року Кролевецький районний суд Сумської області

у складі: судді Бєгунової О.В.

за участі секретаря Писаренко О.М.

з участю: прокурора Дубінчиної О.М., Язикова О.В.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

потерпілого ОСОБА_3

представника потерпілого адвоката ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кролевці кримінальне провадження № 12013200190000490 від 12 червня 2013 року по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1 громадянина України, невійськовозобов'язаного, освіта професійно-технічна, одруженого, працюючого слюсарем ФОП „ОСОБА_5.", не судимого, -

- за ч.2 ст.286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 на підставі доручення володів та експлуатував автомобіль ЛУАЗ-969 М, 1993 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, належний на праві приватної власності ОСОБА_6, яким близько 20 години 30 хвилин 11 червня 2013 року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, рухаючись по вул.Залізничній в м.Кролевець, керував з завідомо несправними гальмівною системою та рульовим керуванням, а саме допустив експлуатацію вказаного транспортного засобу, який мав технічні несправності робочої гальмівної системи у вигляді конструктивно неправильного під'єднання магістральних трубопроводів контурів гальм передньої та задньої вісі до відповідних гальмівних головних циліндрів, відсутності штуцера прокачки гальмівного механізму правого переднього колеса, а також роз'єднання гальмівного приводу контуру передніх коліс, внаслідок чого вони не загальмовуються, а також технічні несправності рульового керування у вигляді перевищення сумарного люфту рульового колеса автомобіля, ненадійної фіксації і зносу шліцевого з'єднання валу рульового керування та валу сошки рульового механізму.

Після подолання залізничного переїзду рухаючись на спуск від нього, ОСОБА_2, відчувши повну відмову рульового керування автомобіля, маючи об'єктивну можливість своєчасно виявити перешкоду на лівому по ходу руху автомобіля узбіччі та шляхом вчасного зниження швидкості руху аж до зупинки автомобіля, уникнути наїзду на пішохода, допустив виїзд автомобіля на зустрічну смугу руху та на ліве по ходу руху узбіччя, де здійснив наїзд передньою частиною автомобіля на пішохода ОСОБА_7, якій були завдані тяжкі тілесні ушкодження у вигляді відкритої, тупої механічної травми (автотравми) голови, грудної клітки та стегон, яка супроводжувалась численними переломами ребер з ушкодженнями легень з крововиливами в місцях переломів, крововиливами в плевральні порожнини, переломами хребта та стегон з крововиливами в місцях переломів, крововиливами в тканину головного мозку та під його оболонки, забою головного мозку та легень важкого ступеню, внаслідок яких настала смерть ОСОБА_7 на місці пригоди.

Дорожньо-транспортна пригода з наслідками у вигляді смерті ОСОБА_7 сталася внаслідок порушення ОСОБА_2, як особою, що керувала транспортним засобом, правил експлуатації транспорту та правил безпеки дорожнього руху, передбачених Правилами дорожнього руху України, а саме:

П.31.4 Забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам;

П.31.4.1. Гальмові системи:

а) змінено конструкцію гальмових систем, застосовано гальмову рідину, вузли або окремі деталі, що не передбачені для даної моделі транспортного засобу або не відповідають вимогам підприємства-виробника;

п.31.4.2. Рульове керування:

а) сумарний люфт у рульовому керуванні перевищує такі граничні значення: легкові автомобілі 10 град.;

б) є непередбачені конструкцією відчутні взаємні переміщення деталей і вузлів рульового керування або переміщення їх відносно кузова (шасі, кабіни, рами) транспортного засобу; нарізні з'єднання не затягнуті або надійно не зафіксовані;

г) у рульовому керуванні встановлено деталі із слідами залишкової деформації та іншими дефектами, а також застосовано деталі і робочі рідини, що не передбачені для даної моделі транспортного засобу або не відповідають вимогам підприємства-виробника.

П.12.3. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

Порушення водієм ОСОБА_2 при експлуатації та керуванні транспортним засобом п.п. 31.4, 31.4.1., 31.4 а, 31.4.2 „а", б"г", 12.3 Правил дорожнього руху України знаходиться у прямому причинному зв'язку з виникненням події дорожньо-транспортної пригоди та наслідками у вигляді спричинення смерті ОСОБА_7

Отже, ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.286 КК України.

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_2 дав показання про те, що в 2009 році придбав автомобіль „ЛУАЗ номерний знак НОМЕР_1 в неробочому стані, який сам відремонтував і став користуватись, кваліфікованого технічного обслуговування автомобіль не проходив.

Вважаючи за доцільне з точки зору експлуатації цього транспортного засобу він змінив гальмівну систему, внаслідок чого передні колеса автомобіля не загальмовуються. На його думку, автомобіль знаходився в нормальному, справному технічному стані, зокрема рульове керування, в якому надмірний люфт, що виникав час від часу, він усував самостійно, застосовуючи відповідні інструкції щодо експлуатації таких автомобілів і вважає, що 11 червня 2013 року він керував технічно справним автомобілем.

Близько 20 години цього дня він, керував будучи тверезим, керував автомашиною у звичайному режимі, рухаючись на невеликій швидкості по вул.Залізничній в м.Кролевець, де після подолання залізничного переїзду відчув відмову рульового керування, рульове колесо прокручувалось, автомашину понесло на зустрічну смугу, ліву по ходу руху та ліве узбіччя, де він побачив жінку. Побоюючись перекидання автомашини він не застосовував аварійного гальмування, автомашина виїхала на ліве узбіччя, де відбувся наїзд на цю жінку, а машина з'їхала під насип в городи. Перебуваючи в стані психологічного стресу, він випив придбане перед цим спиртне, горілку, близько 350 г, яку купив на рибалку.

Винуватість обвинуваченого у вчиненні злочину доводиться такими доказами.

Потерпілий ОСОБА_3 в суді дав показання про те, що в вечірній час 11 червня 2013 року разом з дружиною ОСОБА_7 перебував на городі, що розташований біля залізничного переїзду в м.Кролевець. Дружина пішла з городу раніше від нього, через нетривалий час він почув крики, шум автомобільного двигуна та злому залізобетонних стовпчиків. За земляним насипом він не бачив події, а коли вийшов на дорогу, побачив біля кювету жінку і далі автомобіль. У жінці він впізнав дружину, яка була вже мертва.

Свідок ОСОБА_8 в суді дала показання про те, що в вечірній час 11 червня 2013 року знаходилась біля залізничного переїзду по вул. Залізничній в м.Кролевець і побачила, як на великій швидкості через переїзд з вулиці Франка проїхав автомобіль ЛУАЗ зеленого кольору. Оскільки по той бік переїзду знаходився її онук і звідти було чутно крики, вона побігла туди та побачила, що ліворуч від переїзду було збито стовпчики огородження, біля узбіччя лежала жінка без ознаків життя, внизу на городах стояв автомобіль ЛУАЗ, біля якого вона побачила двох чоловіків та жінку.

Свідок ОСОБА_9 в суді дав показання про те, що близько 20 години 30 хвилин 11 червня 2013 року він йшов по вул.Залізничній в м.Кролевець в напрямку залізничного переїзду правим узбіччям по ходу свого руху. Біля насипу його обігнала жінка і пішла вперед. В цей час він помітив, що в зустрічному йому напрямку через переїзд на великій швидкості проїхав автомобіль ЛУАЗ, проїхавши рельси автомобіль відразу виїхав на зустрічну смугу руху, тобто на полосу, де йшов він та жінка. Автомобіль дуже швидко став наближатись, майже не гальмував, жінка намагалась сховатись за залізобетонні стовпчики але автомобіль швидко в'їхав на узбіччя і за стовпчиком вдарив жінку, жінка відлетіла і впала в кювет, туди ж поїхав й автомобіль, зупинившись на городі. З салону автомобіля вийшли два чоловіка та жінка, водій сказав жінці, щоб вона тікала, а чоловіки залишились. По їх поведінці, рухам та зовнішньому вигляду було видно, що вони перебували в стані сп'яніння. Він спостерігав ці події до приїзду швидкої допомоги та міліції і в цей проміжок часу не бачив, щоб водій автомобіля щось пив, зокрема вживав спиртне.

Свідок ОСОБА_10 в суді дала показання про те, що близько 20 години 11 червня 2013 року вона поверталась додому з городу та рухалась по правому узбіччю по ходу руху по вул.Залізничній в м.Кролевець, підходячи до залізничного переїзду побачила автомашину, яка на великій швидкості проїхала через переїзд і стала прямувати на неї, але в декількох метрах минувала її та продовжила рух на праве узбіччя де йшла жінка.

Автомобіль здійснив наїзд на жінку, збивши залізобетонні стовпчики та зупинився в кюветі на городах. Потім вона помітила біля автомашини чоловіків та жінку.

Свідок ОСОБА_11 в суді дала показання про те, що 11 червня 2013 року в вечірній час, проходячи біля залізничного переїзду по вул.Залізничній в м.Кролевець побачила багато людей та її попрохали як медичного працівника надати допомогу жінці після наїзду на неї автомашиною. Підійшовши до жінки, яка лежала в кюветі за правим узбіччям, вона виявила, що жінка загинула. Неподалік від загиблої вона побачила автомашину та біля неї чоловіків, які були в стані алкогольного сп'яніння, що вона визначила за їх зовнішнім виглядом, мовленню, рухам. До загиблої вона підходила до приїзду швидкої допомоги та міліції.

Свідок ОСОБА_12 під час судового розгляду пояснив, що в вечірній час 11 червня 2013 року разом з ОСОБА_2, який керував автомобілем ЛУАЗ їхав на рибалку, він був в стані алкогольного сп'яніння і в автомашині також вживав спиртне.

Після проїзду залізничного переїзду з автомашиною щось виникло, він побачив, як ОСОБА_2 викручує кермо, але машина вийшла з ладу, в нього випали сигарети, він нагнувся та не бачив наїзду на жінку. Автомобіль зупинився в городах, ОСОБА_2 наказав йому, щоб він пішов з місця пригоди.

До ДТП ОСОБА_2 спиртного не вживав.

Свідок ОСОБА_13 в суді дав показання про те, що в вечірній час 11 червня 2013 року він як працівник ДАІ за викликом прибув на місце дорожньо-транспортної пригоди в районі залізничного переїзду, де спілкувався з водієм, вчинившим наїзд на жінку, що загинула внаслідок пригоди. Водій був в стані алкогольного сп'яніння, на його погляд в тяжкому стані сп'яніння, що визначалось у нерозбірливій мові, хитанні, на його питання чому він в нетверезому стані, водій ОСОБА_2 відповів, що випив спиртне після ДТП, після чого він супроводив його на освідування в лікарню.

Даними судово медичної експертизи загиблої ОСОБА_7 підтверджується, що смерть ОСОБА_7 настала внаслідок відкритої, поєднаної, тупої, механічної травми (автотравми) голови, грудної клітки та стегон, яка супроводжувалась численними переломами ребер, хребта та стегон з крововиливами в місцях переломів, травматичних набряків тканин головного мозку те легень, забою головного мозку та легень важкого ступеню. Вказані тілесні ушкодження знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті ОСОБА_7, є небезпечним для життя і мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень.

Вище вказані ушкодження виникли від дії тупих предметів та тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, на що вказують відкритий характер травми грудної клітки та стегон, закритий характер травми голови, наявність забійних ран, розмір та форма синців і саден. Масивність даної травми, локалізація та характер ушкоджень вказують на те, що вони могли виникнути внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, удару частинами транспортного засобу та можливе волочіння тіла з наступним здавленням частинами транспортного засобу після первинного контакту. (т.2 а.с.49-51).

Даними судово-технічної експертизи транспортного засобу, яким керував водій ОСОБА_2 під час дорожньо-транспортної пригоди підтверджується, що обвинувачений, порушуючи Правила дорожнього руху України щодо технічного стану транспортного засобу при його експлуатації, 11 червня 2013 року керував автомобілем ЛУАЗ 969 М держномер НОМЕР_1 в стані несправної гальмівної системи та несправним рульовим керуванням.

Несправності гальмівної системи визначаються конструктивно неправильним під'єднанням магістральних трубопроводів контурів гальм передньої та задньої вісі до головних гальмівних циліндрів, відсутністю штуцера прокачки гальмівного механізму правого переднього колеса, а також роз'єднанням гальмівного приводу контуру передніх коліс, внаслідок чого вони не загальмовуються.

Несправності рульового керування автомобіля визначаються перевищенням сумарного люфту рульового колеса автомобіля та ненадійною фіксацією і зносом шліцевого з'єднання валу рульового керування та валу сошки рульового механізму.

Технічні несправності гальмівної системи та рульового керування автомобіля ЛУАЗ 969 М держномер НОМЕР_1 виникли до дорожньо-транспортної пригоди в процесі експлуатації або проведення ремонтно-відновлювальних робіт, не носять ознак скритого чи аварійного характеру (т.2 а.с.61-69).

Даними судово-автотехнічної експертизи підтверджується, що в даній дорожній ситуації водій автомобіля ЛУАЗ рухався на технічно несправному транспортному засобі у вигляді несправності гальмівної та рульової системи, які виникли до дорожньо-транспортної пригоди і у водія не було перешкод для своєчасного виявлення вказаних несправностей.

Виїзд автомобіля за межі проїзної частини з наїздом на пішохода стався внаслідок відмови рульового керування, що виразилось в його прокручуванні без впливу на керовані колеса.

В даній дорожній ситуації водій автомобіля ЛУАЗ мав технічну можливість попередити наїзд на пішохода як своєчасною відмовою від керування несправним транспортним засобом, так і своєчасним застосуванням гальмування у випадку, якби гальмівна система автомобіля була технічно справна.

В даній дорожній ситуації водій автомобіля ЛУАЗ повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 12.3, 31.4, 31.4.1, 31.4.2 „а","б", „г" Правил дорожнього руху України, в діях водія вбачається невідповідність вимогам зазначених правил.

Водій автомобіля ЛУАЗ мав технічну можливість попередити виїзд за межі проїзної частини та послідуючий наїзд на пішохода.

В даній дорожній ситуації застосування екстренного гальмування не впливало на курсову стійкість транспортного засобу. (т.2 а.с.54-57).

Даними висновку щодо медичного огляду обвинуваченого з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 11 червня 2013 року підтверджується, що обвинувачений ОСОБА_2 керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, в результаті дослідження крові виявлено етиловий спирт в крові 1,62 г/л.(т.2 а.с.85, 86).

Даними протоколу огляду місця події від 11 червня 2013 року зі схемою (т.2 а.с.6-15), протоколу огляду автомобіля ЛУАЗ як речового доказу (т.2 а.с. 45-47), протоколу проведення слідчого експерименту з участю обвинуваченого від 12 червня 2013 року (т.2 а.с. 106-108) підтверджується, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим за обставинами, викладеними у вироці.

Суд проаналізував позицію обвинуваченого та його захисника щодо недоведеності винуватості водія ОСОБА_2 в експлуатації завідомо технічно несправним транспортним засобом, що потягнуло виникнення дорожньо-транспортної пригоди та смерть ОСОБА_7, яка під час судового розгляду обґрунтовувалась ними тим, що напередодні, а також 11 червня 2013 року вранці та перед ДТП водій ОСОБА_2 керував автомобілем ЛУАЗ у звичайному режимі експлуатації, технічно автомобіль був справний, оскільки рухався і міг бути використаний за призначенням без будь-яких технічних обмежень.

При цьому посилаючись на показання свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_14 які в суді пояснили, що останнім часом перед ДТП та у день пригоди автомобіль, яким керував обвинувачений, був технічно справним і під час експлуатації не виявляв будь-яких об'єктивно виявляємих ознак технічної несправності, зокрема рульового керування. Крім того, обвинувачений на підтвердження своєї позиції дав показання про те, що за нетривалий час до ДТП маючи інструкцію по експлуатації автомобіля ЛУАЗ, особисто усунув зайвий люфт керма після чого рульове керування було справним, а його вихід з ладу під час перетинання залізничного переїзду з наступною некерованістю автомобілем і ДТП є випадком, який він не міг і не повинен був передбачати.

Вказане у повному обсязі суперечить сукупності досліджених у справі доказів.

За даними судово-технічної та судово-автотехнічної експертизи несправності гальмівної та рульової системи автомобіля ЛУАЗ, яким керував і який експлуатував обвинувачений, виникли до дорожньо-транспортної пригоди і у водія не було перешкод для своєчасного виявлення вказаних несправностей оскільки вони не носять ознак скритого чи аварійного характеру.(т.2 а.с. 51-64).

Сам обвинувачений під час судового розгляду дав показання про те, що самостійно, на свій розсуд, здійснив конструктивно неправильне функціонування гальм, внаслідок чого передні колеса автомобіля не загальмовувались, а також про те, що в процесі експлуатації автомобіля ЛУАЗ в нього виникали проблеми у вигляді збільшення люфту кермового колеса, який він усував час від часу шляхом затягування рульового винта. За таких обставин, об'єктивно, якщо б експлуатуючи транспортний засіб він діяв правомірно, виконуючи відповідні правила дорожнього руху, обвинувачений зобов'язаний був перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан транспортного засобу. При цьому суд вважає повністю доведеними те, що за встановлених під час судового розгляду обставин обвинувачений, експлуатуючи автомобіль ЛУАЗ у відповідності з правилами дорожнього руху був зобов'язаний і мав об'єктивну можливість заздалегідь виявити та усунути технічні несправності транспортного засобу, наявність яких потягнула виникнення дорожньо-транспортної пригоди і смерть ОСОБА_7

Так, з висновку судово-технічної експертизи вбачається, що несправності рульового керування автомобіля визначаються перевищенням сумарного люфту рульового колеса більш ніж 10 град., який фактично складав 37 град., ненадійною фіксацією і повним зносом шліцевого з'єднання валу рульового керування та валу сошки рульового механізму.

За таких умов, враховуючи показання самого обвинуваченого щодо технічного стану автомобіля під час його експлуатації, суд вважає, що технічні несправності автомобіля були наявні до виникнення ДТП, об'єктивно могли бути виявлені та усунені обвинуваченим, який, експлуатуючи автомобіль 11 червня 2013 року не впевнився в причинах виникнення відомого його періодичного збільшення сумарного люфта кермового колеса, обмежившись напередодні затягуванням регульовочного винта.

Отже, само по собі те, що 11 червня 2013 року та раніше автомобіль використовувався обвинуваченим за призначенням, тобто здійснював рух, перевозив вантажі та людей тощо, не виключає об'єктивного під час такого використання існування в ньому технічних несправностей, наявність яких забороняла його експлуатацію, при цьому обвинувачений мав об'єктивну можливість своєчасно виявити та усунути ці технічні несправності і зобов'язаний був здійснити це. Експлуатація обвинуваченим транспортного засобу в технічно несправному стані, який він був повинен і міг виявити до дорожньо-транспортної пригоди, що спричинила смерть ОСОБА_7 не є випадком (казусом), та виходячи зі змісту ст.11 КК України оцінюється судом як злочин.

Суд вважає доведеним те, що водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом під час дорожньо-транспортної пригоди в стані алкогольного сп'яніння, а його версію про вживання спиртних напоїв після ДТП надуманою і такою, що спростовується дослідженими під час судового розгляду доказами.

Крім висновку щодо результатів медичного огляду обвинуваченого від 11 червня 2013 року (т.2 а.с.85, 86) знаходження його в стані алкогольного сп'яніння безпосередньо після дорожньо-транспортної пригоди під час судового розгляду в своїх показаннях підтвердили свідки ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_13, зазначивши конкретні ознаки такого стану, які виявив зовні обвинувачений.

При цьому суд враховує відсутність будь яких об'єктивно встановлених обставин, крім показань самого обвинуваченого, щодо вживання ним спиртних напоїв після вчинення дорожньо-транспортної пригоди.

За таких обставин, показання свідка ОСОБА_12 про те, що ОСОБА_2 до керування автомобілем в його присутності не вживав спиртних напоїв суд не визнає доказом на підтвердження версії обвинуваченого.

Таким чином, суд вважає, що наведеними доказами в їх сукупності у повному обсязі доведена винуватість обвинуваченого в порушенні правил експлуатації транспорту та правил безпеки дорожнього руху, що виразилось в керуванні технічно, несправним транспортним засобом всупереч вимогам п.п. 31.4., 31.4.1 „а", 31.4.2 „а","б","г" Правил дорожнього руху України та невиконанні під час руху транспортного засобу вимог п.12.3 зазначених Правил.

Між порушенням обвинуваченим п.п. 31.4, 31.4.1.а, 31.4.2 „а", „б","г", 12.3 Правил дорожнього руху України під час експлуатації транспортного засобу, керування ним та наслідками у вигляді смерті потерпілої наявний прямий причинний зв'язок.

Суд вважає, що дії обвинуваченого підлягають кваліфікації за ч.2 ст.286 КК України.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, його ставлення до скоєного.

Суд враховує, що обвинувачений позитивно характеризується за місцем роботи і проживання, має непрацездатних за віком батьків, яким допомагає і які за станом здоров'я потребують його допомоги, добровільно відшкодував завдану матеріальну і частково моральну шкоду потерпілому. Останню обставину суд визнає пом'якшуючою покарання .

Разом з тим, суд враховує та визнає обтяжуючою покарання обставиною вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, порушення обвинуваченим як правил експлуатації, так і правил безпеки дорожнього руху, які потягли наслідки у вигляді смерті пішохода.

Суд вважає, що виправлення обвинуваченого за критеріями, визначеним у ст. 65 КК України, можливо в умовах ізоляції від суспільства і не вбачає достатніх підстав для призначення покарання, не пов'язаного з позбавленням волі.

Суд вважає необхідним застосувати до обвинуваченого додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом.

Розглянувши цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, яку він визначив в розмірі 100000 грн. та з урахуванням добровільного відшкодування в сумі 10000 грн. просить стягнути в сумі 90000 грн., суд вважає таким, що підлягає повному задоволенню.

Суд визнає обґрунтованими доводи позивача, що неправомірною бездіяльністю обвинуваченого йому завдана моральна шкода, яка полягає в глибоких душевних стражданнях, пов'язаних зі смертю близької і рідної людини, руйнуванні сімейних зв'язків, неможливістю відновити втрачений спосіб життя, а також погіршенням стану здоров'я, психічної пригніченості від усвідомлення непоправності втрати.

Суд вважає, виходячи з принципів розумності та справедливості, визначених статтею 23 ЦК України, що потерпілим обґрунтовано визначений розмір шкоди в розмірі 100000 грн., а з врахуванням вже сплаченого відшкодування 10000 грн., підлягає стягненню з обвинуваченого на користь потерпілого 90000 грн. відповідно до ст.1167 ЦК України.

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 ( чотири) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити заставу.

В строк відбутого покарання зарахувати тримання під вартою з 12 червня по 11 липня 2013 року включно.

Після припинення запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 23000 грн. заставу в сумі 23000 грн., внесену на р/рахунок Апеляційного суду Сумської області № 37313012002177, код 02893444 в ГУДКУ у Сумській області м.Суми повернути заставодавцю ОСОБА_15.

Цивільний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 90000 грн.

Зняти арешт з автомобіля марки ЛУАЗ 969 М номерний знак НОМЕР_1 право власності на який зареєстроване за ОСОБА_6.

Речовий доказ, автомобіль марки ЛУАЗ 969 М, номерний знак НОМЕР_1, який зберігається в Кролевецькому РВ УМВС, повернути ОСОБА_2 як законному володільцу.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави процесуальні витрати на проведення судових експертиз в сумі 2753 грн. 10 коп.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Сумської області через Кролевецький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: О. В. Бєгунова