Постанова № 33148967, 21.08.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

21 серпня 2013 року Справа № 903/339/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Саврій В.А.

судді Дужич С.П. ,

судді Мамченко Ю.А.

при секретарі судового засідання Бугай Н.С.,

розглянувши апеляційну скаргу відповідача - державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" на рішення господарського суду Волинської області від 22.04.2013р. у справі № 903/339/13 (суддя Слупко В.Л.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Гербор-холдінг" (м.Володимир-Волинський)

до державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" (м.Львів) в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська дирекція залізничних перевезень" (м. Рівне)

про усунення перешкод у здійснені права користування земельною ділянкою

За участю представників:

Позивача - Омелюх Віталій Михайлович (довіреність № б/н від 10.02.2012 р.)

Відповідача - Зозуль Олена Дмитрівна (довіреність № НЮ-18 від 01.01.2013 р.)

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 22.04.2013р. у справі №903/339/13 задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю "Гербор-холдінг" до державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська дирекція залізничних перевезень" про усунення перешкод у здійснені права користування земельною ділянкою.

Зобов'язано державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська дирекція залізничних перевезень" усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом часткового демонтажу малодіяльних колії №22 (0,112 км від тупика) та №23 (0,110 км від тупика) по станції Володимир-Волинський, які розташовані на земельній ділянці площею 7191кв.м за адресою: м.Володимир-Волинський, вул. Генерала Шухевича, 126а, кадастровий номер 07:102:000:00:01:003:1292, що належить товариству з обмеженою відповідальністю "Гербор-холдінг". Стягнуто з відповідача на користь позивача 1147грн. витрат по судовому збору.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги відповідають чинному законодавству і фактичним обставинам справи, підтверджені належними доказами (арк.справи 75, 76).

07.06.2013р. на виконання рішення господарським судом Волинської області видано накази про примусове виконання рішення (арк.справи 77, 78).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

В скарзі зокрема зазначає, що відхиливши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд першої інстанції порушив принцип змагальності, передбачений ст. 43 ГПК України, а також позбавив можливості відповідача надати пояснення по справі.

Зазначає, що позивач ТзОВ "Гербор-холдінг" придбав у власність земельну ділянку площею 7191 м за адресою м.Володимир-Волинський, вул.Генерала Шухевича, 126А. При оформленні права власності на цю ділянку позивачу вже було відомо, що на ній знаходяться станційні залізничні колії №22 та №23. Даний факт підтверджений при розгляді справи №2-а-266/10 Володимир-Волинським міським судом (інвентарні картки на колії № 22 та № 23).

Стверджує, що Вищим адміністративним судом України відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ДТГО "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська дирекція залізничних перевезень", в чиїх інтересах виступає прокурор Волинської прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері, на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2011р. у справі №34373/10/9104 та постанову Володимир-Волинського міського суду від 11.10.2010 р. у справі №2а-266/10, які пов'язані між собою.

На твердження позивача про невиконання ДТГО "Львівська залізниця" рішення виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради від 13.04.2012р. №116 "Про частковий демонтаж залізничних колій", яке винесене на підставі звернення начальника відокремленого підрозділу "Ковельська дистанція колії" та ч.4 ст.7 Закону України "Про залізничний транспорт" апелянт стверджує, що в даному випадку органом управління залізничним транспортом є Міністерство інфраструктури України, а відокремлений підрозділ "Ковельська дистанція колії", без права юридичної особи, ДТГО "Львівська залізниця" є лише балансоутримувачем згаданих залізничних колій. До того ж, колії № 22 та № 23 є діючими станційними коліями, а не під'їзними коліями, як того вимагає ч. 4 ст. 7 закону України "Про залізничний транспорт". Тому вирішення питання демонтажу зазначених станційних колій не входить до компетенції Володимир-Волинської міської ради, а рішення ради від 13.04.2012р. №116 "Про частковий демонтаж залізничних колій" є таким, що не відповідає чинному законодавству України, а тому виконанню не підлягає.

ТзОВ "Гербор-Холдінг" у своєму позові визначає відповідачем ДТГО "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська дирекція залізничних перевезень". В даному випадку відокремлений підрозділ "Рівненська дирекція залізничних перевезень" не є балансоутримувачем станційних колій №22 та №23, оскільки вони знаходяться на балансі відокремленого підрозділу "Ковельська дистанція колії", і цей факт був відомий позивачу на підставі інвентарних карточок, які знаходяться в матеріалах уже згаданих справ. Крім того, відповідно до Положення про відокремлений підрозділ "Рівненська дирекція залізничних перевезень" ДТГО "Львівська залізниця" затвердженого наказом № 689/Н від 05.11.2009 року Рівненська дирекція має право за довіреністю залізниці бути лише позивачем у суді (п. 4.1.1).

На підставі викладеного скаржник просить скасувати рішення господарського суду Волинської області від 22.04.13 р. у справі №903/339/13 та прийняти нове рішення, яким зупинити провадження у справі до вирішення пов'язаної з нею іншої справи №К/9991/9364/12, що розглядається Вищим адміністративним судом України.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.08.2013р. апеляційну скаргу державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" прийнято до провадження, справу призначено до слухання (арк.справи 138).

Позивач надіслав на адресу Рівненського апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№13922/13 від 20.08.2013р., арк.справи 142-146), в якому заперечує проти доводів скаржника.

Позивач у відзиві зазначає, що відповідно до ухвали Верховного Суду України від 08.06.2011р., державний акт на право власності на земельну ділянку є правовстановлюючим документом, який видається на підставі рішення органу місцевого самоврядування; на сьогодні не доведено незаконність рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого виданий даний акт.

Щодо визнання нечинними рішень Володимир-Волинської міської ради №23/26 від 27.02.2008р., № 24/18 від 16.04.2008р., розпорядження Володимир-Волинського міської ради №281-рв від 27.08.2008р., то касаційною інстанцією у адміністративному судочинстві не визнано дані рішення нечинними, адміністративний позов задоволено частково і спрямовано справу на новий судовий розгляд до першої інстанції.

Позивач також зазначає, що рішенням господарського суду Волинської області від 06.11.2012р. у справі №5004/1059/12 за позовом прокурора Волинської прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» відокремленого підрозділу «Рівненська дирекція залізничних перевезень» до Володимир-Волинської міської ради, приватного акціонерного товариства «Володимир-Волинська Будмонтажмеханізація», товариства з обмеженою відповідальністю «Гербор-Холдінг» про розірвання договору купівлі-продажу земельної ділянки між Володимир-Волинською міською радою та відкритим акціонерним товариством «Володимир-Волинська Будмонтажмеханізація» від 12.08.2008р., розірвання договору купівлі-продажу земельної ділянки між відкритим акціонерним товариством «Володимир-Волинська Будмонтажмеханізація» та товариством з обмеженою відповідальністю «Гербор-холдінг» від 17.07.2009 р. та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №286111, переведення земельної ділянки до земель транспорту Володимир-Волинської міської ради у позові відмовлено.

В судовому порядку не було встановлено аукціон Володимир-Волинської міської ради таким, що не відбувся, не було визнано договори купівлі-продажу недійсними.

До того ж розірвання договорів можливе під час дії договорів, а в даному випадку договори купівлі-продажу земельної ділянки припинені виконанням. Також, прокурор, всупереч закону, просив визнати недійсними видані на підставі цих договорів державні акти.

Позивач стверджує, що вищенаведене рішення набуло законної сили і не оскаржувалося, а тому договір купівлі-продажу земельної ділянки між Володимир-Волинською міською радою та ВАТ «Володимир-Волинська Будмонтажмеханізація» від 12.08.2008р., договір купівлі-продажу земельної ділянки між ВАТ «Володимир-Волинська Будмонтажмеханізація» та ТзОВ «Гербор-холдінг» від 17.07.2009р. є чинними, а державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №286111 є дійсним.

Щодо звернення позивача до начальника ВП «Ковельська дистанція колії» В.А. Стужука з проханням звільнити земельну ділянку за адресою м.Володимир-Волинський, вул. Генерала Шухевича, 126 А від товарно-матеріальних цінностей залізниці шляхом демонтажу малодіяльних колій позивач зазначає, що Стужук В.А. 04.04.2012 року звернувся до Володимир-Волинської міської ради, будучи начальником ВП «Ковельської дистанції колії», з проханням дати дозвіл на частковий демонтаж колії № 22 (0,112 км.) та колії №23 (0,110 км.) по станції Володимир-Волинський, мотивуючи це тим, що дані малодіяльні колії знаходяться на балансі ВП «Ковельська дистанція колії, частина колії №22 (0, 112 км від тупика) та №23 (0, 110 км від тупика) знаходяться на земельній ділянці, яка належить ТзОВ «Гербор-холдінг». На підставі цього звернення, рішенням виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради від 13.04.2012 року №116 «Про частковий демонтаж залізничних колій» надано згоду на частковий демонтаж малодіяльних колій №22 (0,112 км.) та колії №23 (0, ПО км.) по станції Володимир-Волинський, які знаходяться на земельній ділянці, що належить ТзОВ «Гербор-холдінг» (копія рішення додається). Проте демонтаж колій так і не був проведений до сьогодні.

На підставі викладеного позивач вважає, що суд першої інстанції приймаючи рішення законно та об'єктивно зобов'язав державне територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» в особі відокремленого підрозділу «Рівненська дирекція залізничних перевезень» усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом часткового демонтажу малодіяльних колій №22 (0,112 км. від тупика) та колії №23 (0,110 км. від тупика) по станції Володимир-Волинський, які розташовані на земельній ділянці площею 7 191 кв.м., за адресою м.Володимир-Волинський, вул.Генерала Шухевича, 126А, кадастровий номер 07:102:000:00:01:003:1292, що належить ТзОВ «Гербор-холдінг».

Просить: рішення господарського суду Волинської області від 22.04.2013 р. у справі №903/339/13 залишити без змін; апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» в особі відокремленого підрозділу «Рівненська дирекція залізничних перевезень» - без задоволення.

У судове засідання апеляційної інстанції 21.08.2013р. представник ДТГО «Львівська залізниця» подав додаткові пояснення по справі (арк.справи 185-187), в яких зазначає, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09 липня 2013 у справі №К/9991/9364/12 скасовано постанову Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 11 жовтня 2010 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2011р. у справі №34373/10/9104 та направлено на новий розгляд, оскільки суд належним чином не встановив правовий статус спірної земельної ділянки на момент прийняття рішення міською радою, яке оспорюється, чи відноситься вказана земельна ділянка до земель транспорту, які мають особливий правовий режим відповідно до ст.ст. 67, 68 Земельного кодексу У країни.

Стверджує, що вказана земельна ділянка була зайнята об'єктами залізничної інфраструктури на момент чинності положення «Про землі, надані транспорту», затвердженого Постановою Центрального виконавчого комітету СРСР №58/50 від 07.02.1933р., про що свідчить рішення №193 від 26 липня 1950 року Виконкому Володимир-Волинської міської Ради депутатів трудящих «План границ и станционной территории станции Володимир-Волинский Ковельской железной дороги», погоджений із представником Виконкому Володимир-Волинської міської ради депутатів трудящих -архітектором та складений Київською проектною конторою Союзтранспроект МПС у 1950 році у 8 екземплярах, екз.№6,7 головному архітектору м.Володимир-Волинського.

Протоколом від 01 серпня 1950 року начальником Волинського Облвідділу по справам архітектури та начальником Бюро експертизи проектів та кошторисів при Волинському Облвідділі по справам архітектури у відповідності до генерального плану м.Володимир-Волинський узгоджено межі смуги відводу станції Володимир-Волинський відповідно до відомості пунктів координат.

Крім того, відповідно до акту б/н від 03.08.1950р. згідно плану смуги відводу станції Володимир-Волинський в натурі прийняті стовпи смуги відводу у визначених межах міста Володимир-Волинський.

15.05.1953р наказом за №80-Ц Міністерства шляхів сполучення СРСР про об'єднання Львівської та Ковельської залізниць, що складалася з Ковельського, Сарненського і Здолбунівського відділків, увійшла до складу Львівської залізниці.

У відповідності до п.4 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав. У відповідності до ст. 1 Закону України „Про управління об'єктами державної власності" управління об'єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Частиною 1 статті 4 вказаного Закону передбачено, що серед суб'єктів управління об'єктами державної власності є міністерства та інші органи виконавчої влади. Наведене підтверджується Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 березня 2011 р. за N 265-р, де зазначено, що Державне територіально-галузеве об'єднання „Львівська залізниця" засноване на державній власності і входить до сфери управління Міністерства інфраструктури України (орган управління майном), яке є представником власника, тобто держави, і виконує його функції.

Зазначені колії, згідно довідки №465 від 02.08.2010р., знаходяться на балансі Відокремленого підрозділу «Ковельська дистанція колії» ДТГО «Львівська залізниця».

На підставі викладеного скаржник просить рішення господарського суду Волинської області від 22.04.2013 р. у справі 903/339/13 скасувати і прийняти нове рішення.

В судовому засіданні представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги та надала пояснення в обґрунтування своєї позиції, представник позивача заперечив проти доводів скаржника, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення - без змін.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

17.07.2009р. відкрите акціонерне товариство «Володимир-Волинська Будмонтажмеханізація» уклало з товариством з обмеженою відповідальністю «Гербор-холдінг» договір купівлі-продажу земельної ділянки (арк.справи 16-18), відповідно до п.1.1 якого, продавець продав, а покупець купив земельну ділянку, вільну від забудови, площею 0,7191 га /сім тисяч сто дев'яносто один/ кв.м. (надалі у цьому договорі - земельна ділянка) на умовах цього договору.

Відповідно до п.1.2 договору купівлі-продажу земельної ділянки від 17.07.2009р. вказана земельна ділянка належала ВАТ "Будмонтажмеханізація" на підставі Державного акта про право власності на землю, серія ЯД №286041, виданого на підставі договору купівлі-продажу від 12.08.2008р. за р.№2024, акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів за №020807900047 від 24.10.2008р., кадастровий номер 07:102:000:00:01:003:1292.

Місце розташування земельної ділянки - вулиця Генерала Шухевича, 126А в місті Володимир-Волинський Волинської області.

Зазначений договір було посвідчено нотаріусом Володимир-Волинського міського нотаріального округу Івановою Ларисою Петрівною.

Право власності товариства з обмеженою відповідальністю «Гербор-холдінг» на земельну ділянку було посвідчено Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯД №286111, виданим Володимир-Волинською міською радою 07.09.2009р. (арк.справи 14).

Зазначені договори купівлі-продажу земельної ділянки та видані на підставі них Державні акти на право власності на землю були предметом оскарження у справі №5004/1059/12 за позовом Волинської прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в особі Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" Відокремленого підрозділу "Рівненська дирекція залізничних перевезень" до відповідачів: 1) Володимир-Волинської міської ради, 2) ВАТ "Володимир-Волинська Будмонтажмеханізація", 3) ПрАТ "Володимир-Волинська "БММ", 4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Гербор-холдінг" про розірвання договорів купівлі-продажу земельної ділянки, визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку, переведення земельної ділянки до земель транспорту.

Однак, рішенням господарського суду Волинської області від 06.11.2012р. у справі №5004/1059/12, яке набрало законної сили, в позові прокурора відмовлено. В рішенні суду також зазначено, що договори купівлі-продажу земельної ділянки по вул. Генерала Шухевича, 126а, площею 7191кв.м. недійсними не визнавались.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, додаткових пояснень до апеляційної скарги, відзиву, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:

Відповідно до ч.1 ст.126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.

Отже, державний акт на право власності на земельну ділянку є правовстановлюючим документом.

Згідно ч.4 ст.373 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Як вбачається з матеріалів справи, на спірній земельній ділянці знаходяться станційні малодіяльні колій №22 (0,112 км від тупика) та №23 (0,110 км від тупика), які належать відповідачу.

Як свідчать матеріали справи, позивач звертався до відповідача листами з вимогою звільнення земельної ділянки. 04.04.2012р. відокремлений підрозділ "Ковельська дистанція колій" Львівської залізниці звернувся до міського голови м. Володимир-Волинський з листом за №254 з проханням дати згоду на частковий демонтаж колії №22 (0,112 км від тупика) та №23 (0,110 км від тупика) по станції Володимир-Волинський, які знаходяться на земельній ділянці, що належить ТзОВ "Гербор-холдінг".

Згідно рішення виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради Волинської області від 13.04.2012р. №116 відокремленому підрозділу "Ковельська дистанція колій" Львівської залізниці надано згоду на частковий демонтаж малодіяльних колій по станції Володимир-Волинський, які знаходяться на земельній ділянці, що належить ТзОВ "Гербор-холдінг".

Однак, як підтверджується матеріалами справи, демонтаж колій до даного часу відповідачем не здійснено, що перешкоджає товариству користуватися власною земельною ділянкою.

Статтею 152 Земельного кодексу України передбачено право власника земельної ділянки вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, а тому, враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду Волинської області про задоволення позовних вимог ТзОВ "Гербор-холдінг".

Також, в апеляційній скарзі апелянт посилався на порушення принципу змагальності, передбаченого ст.4-3 ГПК України, оскільки судом першої інстанції було відмовлено у відкладенні розгляду справи.

Колегія суддів зазначає, що статтею 22 ГПК України зобов'язано сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Ухвалою господарського суду Волинської області про порушення провадження у справі №903/339/13 від 05.04.2013р. явка представника відповідача в судове засідання обов'язковою не визнавалась.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, в клопотанні на адресу суду та в листі Рівненської прокуратури не було вказано прізвища конкретної особи, яка є уповноважена по даній судовій справі.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду на розгляд справи за наявними в ній матеріалами, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом докази відповідачем не подано.

Тому колегія суддів вважає, що господарським судом першої інстанції в даному випадку не було порушено норм процесуального права.

Твердження апелянта про скасування постанови Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 11 жовтня 2010р. та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2011р. по справі №34373/10/9104 та направлення їх на новий розгляд не підтверджується матеріалами справи. Скаржником не було подано копії ухвали Вищого адміністративного суду України від 09.07.2013р. у справі №К/9991/9364/12, якою останній обґрунтовує вимоги додаткових пояснень у справі; подано лише копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 03.02.2012р. про прийняття касаційної скарги до провадження.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у разі зміни або скасування Вищим адміністративним судом України ухвали апеляційного адміністративного суду від 20.12.2011р. у справі №34373/10/9104 та постанови Володимир-Волинського міського суду від 11.10.2010р. у справі №2а-266/10 апелянт не позбавлений права звернутися до господарського суду із заявою в порядку та у спосіб визначений Розділом ХІІІ ГПК України про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі та додаткових поясненнях по справі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права і його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" на рішення господарського суду Волинської області від 22.04.2013р. у справі № 903/339/13- залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Дужич С.П.

Суддя Мамченко Ю.А.