Рішення № 33148800, 27.08.2013, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2013 року Справа № 925/1167/13

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М. з секретарем судового засідання Волна С.В., за участю представників сторін:

від позивача: Кушнір С.В. - адвокат;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасиагросфера" до фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності Погорілого Сергія Валентиновича про стягнення 45 934,29 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 45 934,29 грн. з яких: 43 481,46 грн. основного боргу за товар, 2 174,07 грн. штрафу, 278,76 грн. як 3 % річних на підставі договору поставки № 15/01-13 від 15.01.2013 року, укладеного між сторонами, а також 2 000,00 грн. витрат на послуги адвоката. У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просить суд їх задовольнити.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, свого представника в жодне судове засідання не направив, заперечень проти позову суду не надав.

Суд вважає за можливе розгляд справи провести за відсутності представника відповідача в порядку ст. 75 ГПК України.

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Дослідивши наявні у справі документи, судом було встановлено наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору поставки № 15/01-13 від 15 січня 2013 року (а.с. 12-15), у відповідності до якого Постачальник (далі - позивач) передає у власність Покупцю (далі - відповідач) нафтопродукти (далі - Товар), а відповідач приймає і сплачує їх вартість. Кількість та асортимент Товару зазначається у Специфікаціях (форма специфікації затверджується Сторонами Додатком № 1), що складаються відповідачем та підтверджується шляхом підписання позивачем на умовах даного Договору. Кожна Специфікація є невід'ємною частиною до даного Договору. Кожна наступна Специфікація не відміняє і не припиняє дію попередніх Специфікацій ні повністю, ні частково, якщо інше не зазначено в ній (пункт 1.1 договору).

Зазначені договірні відносини по своїй суті мають ознаки договору поставки, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 712 Цивільного кодексу України).

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Крім того, в силу статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п.2.2 договору передача відповідачу Товару здійснюється в разі надання відповідачем довіреності на отримання зазначеної кількості Товару. Право власності на Товар переходить до відповідача з моменту передачі Товару за видатковою накладною.

Згідно п. 3.2 відповідач оплачує Товар 100% передоплатою відповідно виставленого позивачем рахунку протягом терміну його дії, але не менше ніж протягом 3-х робочих днів. рахунок виписується позивачем на підставі заявленою Специфікацією кількості відповідачем. Поставка Товару при цьому здійснюється тільки після надходження всієї суми передоплати.

У випадку оплати Товару відповідачем до отримання рахунку або не в строк його дії або з порушенням інших умов даного договору, позивач зобов'язаний повернути грошову суму сплачену наперед протягом 5 банківських днів на умовах даного Договору.

Позивач має право відвантажити Товар без попередньої оплати, а відповідач в такому разі зобов'язаний оплатити Товар у термін, що не перевищує 3 (три) банківських дні від дня відвантаження Товару і переходу права власності на Товар до відповідача (п. 3.3 договору).

За твердженням позивача, він свої зобов'язання по договору виконав, поставивши відповідачу товари на загальну суму 109 836,60 грн., що підтверджується наявними у справі копіями видаткових накладних:

- № РН-0000046 від 29.01.2013 р. на суму 28 567,20 грн. (а.с. 17);

- № РН-0000118 від 28.02.2013 р. на суму 34 165,20 грн. (а.с. 19);

- № РН-0000206 від 29.03.2013 р. на суму 41 468,00 грн. (а.с. 21);

- № РН-000 306 від 26.04.2013 р. на суму 5 636,20 грн. (а.с. 22);

Заперечень проти неотримання товару відповідач суду не надав.

Згідно п. 2.2 договору право власності на товар переходить до покупця з моменту передачі Товару за видатковою накладною.

За доводами позивача, відповідач свої зобов'язання виконав частково, сплативши позивачу лише суму 66 355,14 грн. за поставлений товар.

Заборгованість відповідача перед позивачем становить 43 481,46 грн. (109 836,60 - 66 355,14).

Строк проведення повного розрахунку за отриманий товар за всіма накладними на час прийняття рішення по справі для відповідача вже є таким, що настав, доказів сплати боргу у справу не надано, а тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 43 481,46 грн. залишку основного боргу за товар.

Існування перед позивачем боргу в сумі 43 481,46 грн. відповідач підтвердив у складеному обома сторонами акті звірки розрахунків станом на 07.06.2013 року ( а.с. 24).

В силу вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач користуючись своїм правом встановив періоди нарахування 3% річних за залишком основного боргу з 02.05.2013 року по 18.07.2013 року (а.с. 11).

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем 3% річних в сумі 278,76 грн. за відповідні періоди, встановив правильність їх нарахування та задовольняє позов в цій частині позовних вимог.

Позивач просить стягнути з відповідача штраф у сумі 2 174,07 грн. посилаючись на пункт 4.10. договору, згідно з яким у випадку порушення відповідачем умов п. 3.2, п. 3.8 даного Договору в частині порядку оплати та проведення розрахунку позивач має право нарахувати, а відповідач зобов'язався сплатити позивачу штраф у розмірі 5% від вартості Товару за відповідною Специфікацією. Штраф сплачується протягом 7 (семи) днів з моменту отримання вимоги відповідачем.

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу статей 610, 611 цього ж Кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 6 статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд відмовляє позивачу в задоволенні вимоги про стягнення штрафу в сумі 2 174,76 грн., оскільки при стягненні суми основної заборгованості позивач просить застосувати п. 3.3. договору про те, що у випадку відпуску товару без передоплати, товар відповідачем повинен бути оплаченим у строк не більше 3х банківських днів від дня відвантаження товару. При цьому згідно п. 4.10. договору між сторонами, штраф при простроченні оплати товару може бути застосований лише за порушення п. 3.2 та 3.8. договору.

Тобто, за порушення відповідачем п. 3.3. договору штраф застосований бути не може і в цій частині у позові слід відмовити повністю.

Заперечень проти доводів та розрахунків позивача відповідач суду не надав, докази проведення повного розрахунку за позовними вимогами у справі відсутні.

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність примусового стягнення з відповідача лише 43 481,46 грн. основного боргу за товар та 278,76 грн. як 3% річних за договором поставки № 15/01-13 від 15.01.2013 року.

Позивач просить стягнути з відповідача у складі судових витрат витрати на оплату послуг адвоката в сумі 2 000,00 грн. Дане клопотання підлягає до повного задоволення, виходячи з такого:

У відповідності до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

У відповідності до п. 10 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 р. N 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зі змінами та доповненнями, витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Матеріалами справи підтверджується, що 11 червня 2013 року між адвокатом Кушнір Сергієм Володимировичем (Виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Черкасиагросфера" (Замовник-позивач) було укладено договір № 5 про надання правової допомоги та ведення справи в господарському суді, за умовами якого Виконавець зобов'язався надати правову допомогу за позовом до ФОП Погорілий С.В., а Замовник зобов'язався виплатити Виконавцю винагороду (гонорар), винагороду за результат та оплатити всі витрати Виконавця пов'язані з виконанням завдання Замовника відповідно до цього Договору.

На доказ оплати послуг адвоката позивач надав квитанцію (а.с. 53) про сплату за адвокатські послуги 2000,00 грн. (п. 3.2. договору).

Адвокат Кушнір С.В. представляв інтереси позивача у всіх засіданнях в ході розгляду справи та особисто склав документи позову з додатками до нього, про що надав пояснення суду. Доказів неякісності надання адвокатських послуг суду не надано.

Суд вважає, що вартість адвокатський послуг є співрозмірною із складністю спору та тривалістю його вирішення, а тому вважає, за необхідне присудити до стягнення з відповідача адвокатських витрат на суму 2 000,00 грн.

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача слід також стягнути 1 720,50 грн. судового збору, оскільки спір виник з вини відповідача по справі.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності Погорілого Сергія Валентиновича, ідентифікаційний номер 3252611193, Черкаська область, м. Городище, вул. Петровського, 157 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасиагросфера", ідентифікаційний код 36391323, м. Черкаси, вул. Смілянська, 127 - 43 481,46 грн. основного боргу за товар, 278,76 грн. як 3% річних за договором поставки № 15/01-13 від 15.01.2013 року, 1720,50 грн. на відшкодування судових витрат та 2000,00 грн. на оплату послуг адвоката.

3. В частині стягнення 2174,07 грн. штрафу у позові відмовити.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Повне рішення складено 28 серпня 2013 року

Суддя Н.М. Спаських