Постанова № 3314783, 23.01.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23.01.2009 р.                                                                                 № 13/587

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого - судді Степанюка А.Г. при секретарі Червонопиському В.С., розглянувши справу

за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Арком»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «р»від 08.12.08 р. №0000822308/0

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

                                                  ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позов обґрунтований тим, що, на думку Позивача, при проведенні документальної перевірки Відповідачем були порушені вимоги ч.2 ст. 19 Конституції України, ст. ст. 11, 11-1 Закону України «Про державну податкову службу України»від 04.12.1990 р. №509-ХІІ (далі по тексту –Закон про ДПС), що призвело до неправильних висновків, які викладені в акті. Також Позивач переконаний, що Відповідачем були порушені приписи п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, п.7.5 ст. 7 Закону України від 03.03.97 р. №168/97 «Про податок на додану вартість»(із змінами і доповненнями) (надалі –Закон про ПДВ), а висновки, викладені в рішенні №0000822308/0 від 08.12.08 р. (далі –оскаржуване рішення) щодо визначення сум донарахованих Позивачеві податкових зобов’язань, суму штрафних санкцій, крім того, що вони є незаконними, є ще й такими, що суперечать один одному.

Відповідач у письмовому запереченні на позов повідомив, що проти позову заперечує. При цьому посилається на те, що в ході перевірки було встановлено порушення п.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пп.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ, а саме суми ПДВ віднесені до складу податкового кредиту за вересень 2007 року не підтверджувались податковим накладним.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, дослідивши докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Арком»зареєстровано Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією 04.05.2001р., присвоєно ідентифікаційних код юридичної особи 31483257.

          Відповідно до довідки від 25.03.2005 р. №31348/0/132021 Позивач взятий на облік платника податків.

          Відділом по взаємодії з правоохоронними органами управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, на виконання постанови Генеральної прокуратури України від 17.06.2008 призначено невиїзну документальну перевірку Позивача з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2007р. по 31.03.2008 р. у зв'язку з розслідуванням Генеральною прокуратурою України кримінальної справи № 49-264 порушеної за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України, за фактом службової недбалості службових осіб ДП «Укрзалізничпостач»при прийомці у ТОВ «Арком»некомплектних радіостанцій Kenwood ТК 2260-1, та кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України - за фактом службового підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

          Листом від 25.09.08 № 17/1/2-16257-05 Генеральна прокуратура України звернулась до керівництва ДПІ у Голосіївському районі м. Києва з проханням відрядити ревізора для проведення перевірки Позивача до Головного слідчого управління з розслідування особливо важливих справ Генеральної прокуратури України з 29.09.08 на термін 3О діб, враховуючи великий обсяг документів. Листом від 03.11.08 № 17/1/2-16257-05 Генеральна прокуратура України звернулась до керівництва ДПІ у Голосіївському районі м. Києва з проханням подовжити відрядження ревізора для проведення перевірки Позивача до 17.11.08.

          За результатами проведеної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.07 р. по 31.03.08 р. складено акт №530/1-23-08-31483257 від 24.11.2008р.

В акті перевірки відображено, що Позивач згідно реєстрів отриманих податкових накладних, які відповідають декларації з ПДВ, віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ не підтверджені податковими накладними, а саме: за вересень 2007 року при взаємовідносинах з ТОВ „Євроіндекс-Техно" податкова накладна згідно реєстру № 708 від 10.09.2007р. на суму 18674,43 грн., в т.ч. ПДВ - 3112,40 грн.; за грудень 2007 року при взаємовідносинах з ТОВ „Юні-Орієнт Шиппінг Ейдженсі" - податкова накладна згідно реєстру № 659 від 20.12.2007р. на суму 5630,86 грн., в т.ч. ПДВ - 938,48 грн.

Таким чином, як зазначає Відповідач, Позивачем були порушені вимоги п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону про ПДВ та безпідставно включено суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту, в результаті чого занижено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у відповідних звітних періодах, а саме: вересень 2007 року в сумі 3112 грн.; грудень 2007 року в сумі 938 грн.

На підставі зафіксованих в акті перевірки №530/1-23-08-31483257 від 24.11.2008р. порушень, Відповідачем було прийнято оскаржуване рішення, яким Позивачу донараховано податок на додану вартість, а також штрафні санкції.

Заслухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази та оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позову, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

У вступній частині акту перевірки №530/1-23-08-31483257 від 24.11.2008р. зазначено, що невиїзна документальна перевірка Позивача здійснювалась на «...підставі п. 1 ст. 11, п.13 ст. 11-1 Закону України від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" (із змінами та доповненнями) та постанови старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України від 17.06.2008 р...". В п. 2 Акту зазначається, що перевірка "...проводилась з 18.06.2008 по 17.11.2008 р. в приміщенні Генеральної прокуратури України за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, 18."

Відповідно до п.1 ст. 11 Закону про ДПС органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

          Враховується, що стаття 11-1 Закону про ДПС закріплює підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів).

          Частина 13 ст. 11-1 вказаного Закону передбачає обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Законом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться після порушення кримінальної справи проти платника податків (посадових осіб платника податків), що перевіряється, відповідно до кримінально-процесуального законодавства.

          Відповідно до частина 14 ст. 11-1 Закону про ДПС працівникам податкової міліції забороняється брати участь у проведенні планових та позапланових виїзних перевірок платників податків, що проводяться органами державної податкової служби, якщо такі перевірки не пов'язані з веденням оперативно-розшукових справ або розслідуванням кримінальних справ, порушених стосовно таких платників податків (посадових осіб платників податків), що знаходяться в їх провадженні.

          Отже, право на проведення планових і позапланових перевірок у Відповідача має виникати лише на підставі та у порядку визначеному ст. 11-1 Закону про ДПС.

          Вказані вище норми не надають права проводити перевірку за вказівкою органів прокуратури, в приміщеннях органів прокуратури, з порушенням порядку призначення такої перевірки та без участі представника Позивача.

          В ході документальної перевірки предметом дослідження були документи, які були вилучені у Позивача на підставі протоколу виїмки та огляду документів від 15.05.08 р.

          Враховується, що Позивач на момент перевірки мав і має на даний час належним чином оформлені податкові накладні на відповідні суми податкового кредиту (копії додаються), а саме: податкова накладна від 10.09.2007 р. № 708, видана ТОВ "Євро Індекс-Техно" на суму 18674,43 грн., в т.ч. 20% ПДВ - 3112,40 грн.; податкова накладна від 20.12.2007 р. № 659, видана ТОВ "Юні-Орієнт Шиппінг Ейдженсі" на суму 5630,86 грн., в т.ч. 20% ПДВ - 938,48 грн., які прокуратурою вилучені не були, а отже і не були предметом проведеної відповідачем перевірки.

          Оригінали зазначених документів були оглянуті в судовому засіданні, а копії долучені до матеріалів справи.

Через те, що вказані вище документи не були вилучені Генеральною прокуратурою України під час слідчих дій при проведенні виїмки та огляду документів 15.05.08 р., вони не могли бути предметом дослідження працівників ДПС при проведенні перевірки.

Крім того, суд вважає, що проведення Відповідачем перевірки при неповідомленні Позивача про це, в приміщенні Генеральної прокуратури України призвело до того, що Позивач був позбавлений можливості надати особам, що здійснювали перевірку, усі документи, що стосуються періоду, за який перевірка проводилась. Як наслідок, це призвело до неповноти перевірки та необ’єктивного висновку про порушення Позивачем приписів податкового законодавства. Також, на думку суду, працівниками ДПС неправомірно проігноровані заперечення Позивача до акту №530/1-23-08-31483257 від 24.11.08 р. вих. №142 від 26.11.08 р. та доповнень до зазначених заперечень вих. №27/1 від 27.11.08 р.

Отже, оскаржуване рішення було прийнято передчасно. Працівниками ДПС порушені, зокрема, приписи наказу Державної податкової адміністрації України від 10.08.05 р. №327 «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства». Так, п. 1.7 ст. 1 даного наказу передбачає, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об’єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Суд приходить до висновку, що факти, викладені в акті перевірки №530/1-23-08-31483257 від 24.11.2008р. є передчасними, необ’єктивними, ґрунтуються на поверхневому дослідженні первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, а оскаржуване рішення неогбрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч. 2 ст. 19 Конституції України.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «р»Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 08.12.08 р. №0000822308/0.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи Позивача, Відповідач суду не надав.

Стаття 94 КАС України передбачає, що судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 94, 158-163 КАС України, адміністративний суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити частково.

2.          Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «р»Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 08.12.08 р. №0000822308/0

3.          Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Арком»м. Київ (адреса: вул. Кайстрова, 7/9, код ЄДРПОУ 31483257) 3,40 грн. (три гривні 40 коп.) відшкодування сплаченого судового збору.

          Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                       А. Степанюк

Повний текст постанови виготовлено і підписано 04.02.09 р.