Рішення № 33147541, 27.08.2013, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" серпня 2013 р.Справа № 924/799/13

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Заверуха С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація КРТ" Львівська область, Пустомитівський район, с. Зубра

до Державного підприємства "Старокостянтинівський завод залізобетонних шпал" м. Старокостянтинів

про стягнення 7148082,71 грн., з яких 6760360,00грн. - заборгованість з оплати поставленого товару, 246832,68грн. - пеня, 120608,98грн. - 3% річних та 20281,05грн. - інфляційне збільшення суми боргу.

Представники сторін:

позивач: Кіцак М.С. довіреність від 17.05.13р. (присутній в судовому засіданні 20.08.2013 р.)

відповідач: Мініх І.М. довіреність від 09.07.13р. №424

Рішення приймається 27.08.2013 р., оскільки в судовому засіданні 20.08.2013 р. оголошувалась перерва.

Повне рішення складено 27.08.2013р.

Суть спору: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація КРТ" звернулось з позовом до господарського суду Хмельницької області про стягнення 7 149 471,88 грн., з яких 6760360,00грн. - заборгованість з оплати поставленого товару, 248221,85грн. - пеня, 120608,98грн. - 3% річних та 20281,05грн. - інфляційне збільшення суми боргу з відповідача Державного підприємства "Старокостянтинівський завод залізобетонних шпал".

Представником позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення пені а саме в сумі 1389,17 грн. Тому просить суд стягнути з відповідача 7148082,71 грн., з яких 6760360,00грн. - заборгованість з оплати поставленого товару, 246832,68 грн. - пеня, 120608,98грн. - 3% річних та 20281,05грн. - інфляційне збільшення суми боргу.

Оскільки зменшення розміру позовних вимог не суперечить законодавству, не порушує чиї-небудь права та охоронювальні законом інтереси, вони господарським судом приймаються.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Корпорація КРТ" та ДП "Старокостянтинівський завод залізобетонних шпал" укладений договір поставки №15-03 від 19.03.2012р.

Відповідно до п. 1.1. Договору, ТОВ "Корпорація КРТ" (Постачальник) зобов'язується поставити та передати у власність Покупця ( ДП "Старокостянтинівський завод залізобетонних шпал") певну продукцію, далі - товар, відповідно до Специфікації №1, а покупець прийняти і оплатити товар на умовах цього договору.

На виконання умов договору, ТОВ "Корпорація КРТ" поставило, а ДП "Старокостянтинівський завод залізобетонних шпал" прийняло товар на загальну суму 19830360,00грн., що підтверджується накладними від 01.08.12р. №01/08 - 10, від 09.08.12 №09/08 - 1, від 27.08.12р. №27/08 - 1, від 07.09.12р. №07/09-8, від 14.09.12р. №14/09-3, від 02.10.12р. №02/10-4, від 16.10.12 №16/10-3, від 06.11.12р. №06/11-3, від15.11.12р. №15/11-3.

ДП "Старокостянтинівський завод залізобетонних шпал" здійснено часткову оплату товару на суму 13070000,00грн.

Станом на 31.05.2013р. заборгованість ДП "Старокостянтинівський завод залізобетонних шпал" перед ТОВ "Корпорація КРТ" з оплати поставленого товару по договору №15-03 від 19.03.2012р. становить 6760360,00грн.

21.03.2013р. ТОВ "Корпорація КРТ" на адресу відповідача направлено Претензію №20/03-6 від 20.03.2013р. Однак жодної відповіді не надійшло та борг залишився не погашеним.

Оплату вартості поставленого товару за договором №15-03 від 19.03.12р. відповідач станом на час звернення до суду з даним позовом не здійснював.

За таких обставин, заборгованість відповідача за договорами поставки складає 6760360,00 грн.

Також позивачем нараховано до сплати відповідачу пеню в сумі 246832,68 грн. (згідно зменшених позовних вимог), 3% річних в сумі 2418,93 грн. - 120608,98 та інфляційне збільшення в сумі - 20281,05грн.

05.07.2013 року позивачем подано уточнення до позовної заяви в якій останній підтверджує обставини викладені у відзиві на позов.

Представник позивача в судовому засіданні 20.08.2013 р. наполягав на задоволені позовних вимог (з врахуванням нового розрахунку пені) та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні частково заперечує проти позову та надав в судовому засіданні відзив на позов в якому зазначає, що ДП "Старокостянтинівський завод залізобетонних шпал" визнає основну суму боргу в розмірі 6 760 360,00 грн.

Представник відповідача, щодо стягнення 248221,85 грн. пені зазначає наступне.

Так, як позивачем не надано до суду доказів завдання відповідачем збитків внаслідок неналежного виконання обов'язку щодо сплати за отриманий товар, а заборгованість з оплати основної суми боргу виникла внаслідок не можливості реалізації заводом продукції (шпали залізобетонної) для виробництва якої придбавався анкер закладний АЗ-2 у відповідності до договору поставки, зокрема станом на 01.07.2013 року на складі заводу зберігається шпал більше ніж на 2 мільйона 800 тис. грн. ( витяг з оборотно-сальдової відомості по рахунку 26 додається), а також враховуючи спад виробництва та отриманням за 1 півріччя 2013 року лише 388 тис. грн.. прибутку ( звіт про фінансові результати за 1 півріччя 2013 року, код рядка 2290 додається), наявності значної кредиторської заборгованості в розмірі 13 млн., що перевищує дебіторську заборгованість на 2 млн. ( 11 млн. грн.) (оборотно-сальдові відомості додаються) державне підприємство "Старокостянтинівський завод ЗБШ" просить у відповідності до ч. 2 ст. 233 ГК України, ч. З ст. 83 ГПК України прийняти рішення про зменшення розміру пені до 25 000 грн., що становитиме 10% від нарахованої суми пені Позивачем, а також у відповідності до ч. 6 ст. 83 ГПК України прийняти рішення про розстрочку сплати основної суми боргу, 3% річних та інфляційних витрат та пені до 01.04.2014 року (враховуючи сезонний характер виробництва: зупинка виробництва з листопада по лютий включно щороку).

Представник відповідача в судовому засіданні просив суд не розстрочувати, а відстрочити виконання рішення суду до 01.04.2014 р.

Представник позивача в судовому засіданні 20.08.2013 р. не заперечив про зменшення пені на 50 % та відстрочку виконання рішення суду до жовтня 2013 р.

Суд, розглянувши матеріали справи, встановив таке:

Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців позивач зареєстрований як юридична особа за адресою: Львівська обл., Пустомитівський район, с. Зубра, вул. Б. Хмельницького, буд. 144, код 37786903.

19.03.12р. між ТОВ "Корпорація КРТ" (Постачальник) та ДП "Старокостянтинівський завод залізобетонних шпал" (Покупець) був укладений договір поставки №15-03, відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов'язався поставити і передати у власність Покупцю певну продукцію, далі Товар, відповідно до специфікації №1 (Додаток 1), а Покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар на умовах даного договором.

Товар поставляється партіями в порядку та на умовах СРТ правил Інкотермс (ред. 2000р.) зі складу постачальника на склад Покупця. Постачальник зобов'язаний за власний рахунок укласти на звичайних умовах договір перевезення товару на склад покупця за адресою, зазначеною в даному пункті договору ( п.4.1 Договору).

Відповідно до п. 4.2. Договору строк поставки товару становить 10 календарних днів з дня надання покупцем постачальнику заявки на поставку партії товару. Заявка на поставку товару здійснюється покупцем постачальнику засобами факсимільного зв'язку за контактним номером телефону Постачальника, що вказаний в даному договорі або рекомендованим поштовим відправленням.

Згідно з п. 4.3. Договору датою поставки партії товару є дата накладної на отримання товару чи іншого документу, який свідчитиме про доставку партії товару на склад Покупця. При поставці кожної партії товару Постачальник передає Покупцю видаткову накладну, податкову накладну, сертифікат (паспорт) якості на кожну партію товару від виробника, товарно - транспортну накладну.

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що загальна сума по договору з урахуванням транспортних витрат становить: 43824000,00грн. з урахуванням ПДВ 20% 7304000,00грн.

Розрахунки за товар здійснюються у безготівковій формі. Покупець здійснює оплату на умовах відстрочки платежу протягом 30 календарних днів з дня поставки товару Постачальником на склад Покупця. Покупець залишає за собою право здійснювати часткову оплату поставленого товару до настання умов, визначених п. 6.2 даного Договору. Датою оплати продукції вважається дати відправлення банком Покупця за банківськими реквізитами Постачальника (п. п. 6.1, 6.2, 6.3, 6.4).

За невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за даним договором винна сторона несе відповідальність згідно з чинним законодавством України і цим договором (п. 9.1. Договору).

Відповідно до п. 9.2. Договору, Покупець за даним договором несе наступну відповідальність: - за порушення строків оплати Покупець сплачує Постачальнику пеню в грошовому виразі у розмірі облікової ставки НБУ від вартості простроченого зобов'язання за кожен день про строчки, включаючи день оплати.

Пунктом 9.6. Договору зазначено, що у випадку прострочення Покупцем виконання грошового зобов'язання за даним договором, Постачальник може вимагати сплати 0,5% річних від простроченої суми.

Договір підписаний представниками сторін, скріплений печатками та діє до 31.12.2012р.

Специфікацією №1 до договору №15-03 від 19.03.12р. сторони погодили, що Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар - анкер закладний АЗ-2 для пружинних колійних скріплень КПП-5 кількістю 800 000 од. вим.., вартістю 45,65 грн. на загальну суму 36520000,00 грн. (без ПДВ)

Позивачем у відповідності до умов договору було здійснено поставку товару, а саме Анкер закладний АЗ-2 на підставі накладних на відвантаження товару, відповідно до яких від 19.03.12р. №19/03 - 1 кількістю 15000 на суму 821700,00грн., від 19.03.12р. №19/03 - 2 кількістю 15000 на суму 821700,00грн.,від 20.03.12р. №20/03 - 1 кількістю 15000 на суму 821700,00грн., від 20.03.12р. №20/03 - 2 кількістю 15000 на суму 821700,00грн., від 23.03.12р. №23/03 - 5 кількістю 15000 на суму 821700,00грн., від 23.03.12р. №23/03 - 7 кількістю 1700 на суму 931260,00грн., від 06.04.12р. №06/04 - 8 кількістю 15000 на суму 821700,00грн., від 18.04.12р. №18/04 - 1 кількістю 15000 на суму 821700,00грн., від 03.05.12р. №03/05 - 1 кількістю 15000 на суму 821700,00грн., від 14.05.12р. №14/05 - 7 кількістю 15000 на суму 821700,00грн., від 06.06.12р. №06/06 - 1 кількістю 15000 на суму 821700,00грн., від 12.06.12р. №12/06 - 2 кількістю 15000 на суму 821700,00грн., від 02.07.12р. №02/07 - 3 кількістю 15000 на суму 821700,00грн., від 13.07.12р. №13/07 - 6 кількістю 15000 на суму 821700,00грн., від 20.07.12р. №20/07 - 6 кількістю 15000 на суму 821700,00грн., від 01.08.12р. №01/08 - 10 кількістю 15000 на суму 821700,00грн., від 09.08.12 №09/08 - 1 кількістю 15000 на суму 821700,00грн, від 27.08.12р. №27/08 - 1 кількістю 15000 на суму 821700,00грн, від 07.09.12р. №07/09-8 кількістю 15000 на суму 821700,00грн, від 14.09.12р. №14/09-3 кількістю 15000 на суму 821700,00грн, від 02.10.12р. №02/10-4 кількістю 15000 на суму 821700,00грн, від 16.10.12 №16/10-3 кількістю 15000 на суму 821700,00грн, від 06.11.12р. №06/11-2 кількістю 15000 на суму 821700,00грн., від 15.11.12р. №15/11-3 кількістю 15000 на суму 821700,00грн. а відповідач прийняв цей товар без зауважень та застережень, про що свідчить його підпис та печатка на вказаній накладній.

Факт поставки товару також підтверджується довіреностями виданими на кожну партію товару, податковими накладними, заявками та товаро-транспортними накладними.

Однак відповідач свої зобов'язання за договором поставки №15-03 від 19.03.12р. щодо своєчасної оплати вартості товару не виконав, проплату здійснив частково в сумі 13070000 грн., про що свідчить реєстр платіжних доручень та даний факт не заперечується самим відповідачем. Таким чином заборгованість останнього перед позивачем складає 6760360,00грн.

Враховуючи те, що відповідачем не оплачено суму боргу в добровільному порядку, позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 246832,68 грн., три процента річних в розмірі 120608,98 грн., інфляційне збільшення в сумі - 20281,05 грн. та звернувся із позовом до суду за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Підстава позову - це фактичні обставини на яких ґрунтується вимога позивача.

Зі змісту позовної заяви та доданих до позовної заяви матеріалів вбачається, що підставою для стягнення основної суми заборгованості позивач зазначає неналежне виконання відповідачем обов'язку по оплаті отриманого товару згідно договорів поставки №15-03 від 19.03.12р. та специфікації №1 за накладними від 01.08.12р. №01/08 - 10, від 09.08.12 №09/08 - 1, від 27.08.12р. №27/08 - 1, від 07.09.12р. №07/09-8, від 14.09.12р. №14/09-3, від 02.10.12р. №02/10-4, від 16.10.12 №16/10-3, від 06.11.12р. №06/11-2, від 15.11.12р. №15/11-3. Зазначеного відповідачем не спростовано.

У відповідності до ст.11 та ст.509 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу (ч.1 ст. 693 Цивільного кодексу України).

Приписами ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів поставки. Так, позивач передав відповідачу товар, останній прийняв його та зобов'язався сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 6.2 договору сторони погодили, що оплата здійснюється протягом 30 днів з дня поставки товару.

Інших умов та форм розрахунків сторони не погоджували.

Факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем в сумі 670360,00 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме договором поставки №15-03 від 19.03.12р., специфікацією №1 до договору, накладними від 01.08.12р. №01/08 - 10, від 09.08.12 №09/08 - 1, від 27.08.12р. №27/08 - 1, від 07.09.12р. №07/09-8, від 14.09.12р. №14/09-3, від 02.10.12р. №02/10-4, від 16.10.12 №16/10-3, від 06.11.12р. №06/11-2, від15.11.12р. №15/11-3, виписками по рахунку щодо часткової оплати вартості товару, довіреностями, податковими накладними, тощо.

Відповідачем не подано доказів оплати основної заборгованості, що є предметом позову, а також не спростовано факту отримання товару. Окрім того, враховується визнання позову відповідачем в цій частині.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення 6760360,00 грн. основної суми заборгованості підлягають задоволенню як такі, що відповідають чинному законодавству та обґрунтовані матеріалами справи.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних - 120608,98грн., інфляційне збільшення суми боргу в сумі 20281,05 грн., 246832,68 грн. - пені.

Відповідно до п.1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Частиною ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст.3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.6 ст.231 ГПК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч.6 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 9.2 договору сторони передбачили, що у покупець за даним договором несе наступну відповідальність: - за порушення строків оплати Покупець сплачує Постачальнику пеню в грошовому виразі у розмірі облікової ставки НБУ від вартості простроченого зобов'язання за кожен день про строчки, включаючи день оплати.

Перевіривши розрахунок пені наданий позивачем суд приходить до висновку, що останній здійснений правомірно, оскільки заявник враховані часткові оплати та п. 6.2 договору, щодо умов оплати отриманого товару.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення має право: зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу,пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно п.2 ст. 233 ГК України якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасника господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Зазначена стаття кореспондується з ч.3 ст.551 ЦК України, згідно якої, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Розглядаючи питання про стягнення сум пені та штрафу, судами повинно бути взято до уваги: причини неналежного виконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, а також не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (аналогічна позиція у постанові ВГСУ від 31.10.2012 року №5004/718/12).

Враховуючи, те що позивач не заперечує проти зменшення судом пені на 50 %, та зважаючи на те, що відповідач є організацією з державною формою власності, сплачує основну суму заборгованості по мірі надходження коштів, а порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, а також зважаючи на фінансову становище відповідача (звіт про фінансові результати за 1-ше півріччя, відомість з оборотно-сальдової відомості) суд вважає за необхідне задовольнити клопотання відповідача частково та зменшити розмір пені до 123416,34 грн. (на 50%).

Відповідно до п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, є втратами, пов'язаними з інфляційними процесами в державі за час прострочення виконання зобов'язання боржником, а три процента річних є за своєю правовою природою платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Позивачем правомірно нараховано інфляційні втрати в сумі 20281,05грн. за період з грудня 2012р. по квітень 2013р. (включно) з врахуванням основної суми боргу 6760360 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

Позивачем також правомірно нараховано 3% річних в сумі 120608,98 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідача станом на час вирішення справи існує заборгованість в сумі 7024666,37 грн., з яких 6760360,00грн. - заборгованість з оплати поставленого товару, 123416,34 грн. - пеня, 120608,98грн. - 3% річних та 20281,05грн. - інфляційне збільшення суми боргу, яка відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи, підтверджена належними доказами, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій останнього та враховується зміст п. 4.3 постанови Пленуму ВГС України №7 від 21.02.2013 р.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-84, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація КРТ" Львівська область, Пустомитівський район, с. Зубра до Державного підприємства "Старокостянтинівський завод залізобетонних шпал" м. Старокостянтинів про стягнення 7148082,71 грн., з яких 6760360,00грн. - заборгованість з оплати поставленого товару, 246832,68грн. - пеня, 120608,98грн. - 3% річних та 20281,05грн. - інфляційне збільшення суми боргу задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Старокостянтинівський завод залізобетонних шпал" (м. Старокостянтинів, вул. Ворошилова, 22, код 00282553) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація КРТ" (Львівська область, Пустомитівський район, с. Зубра, вул. Б. Хмельницького, 144, код 37786903) 6760360,00грн. (шість мільйонів сімсот шістдесят тисяч триста шістдесят гривень 00коп.) основного боргу, 123416,34 грн. (сто двадцять три тисячі чотириста шістнадцять гривень 34 коп.) пені, 120608,98 грн. (сто двадцять тисяч шістсот вісім гривень 98 коп.) три процента річних, 20281,05 грн. (двадцять тисяч двісті вісімдесят одна гривня 05 коп.) інфляційних втрат, 68820,00 грн. (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять гривень 00 коп.) судового збору.

Видати наказ.

В решті позову в частині стягнення 123416,34 грн. пені відмовити.

Суддя С.В. Заверуха

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу,(81135, Львівська обл., Пустомитівський р - н, с. Зубра, вул. Б. Хмельницького, 144) рекоменд.,

3 - відповідачу, (31103, м. Старокостянтинів, вул. Ворошилова, 22).