Рішення № 33147529, 23.08.2013, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2013 року Справа № 925/1233/13

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М. з секретарем судового засідання Волна С.В., за участю представників сторін:

від позивача: Мандригеля Р.С. - за довіреністю;

від відповідача: Рашевська Т.В. - за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Дочірньої Компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Міський водоканал" про стягнення 62 443,33 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 62 443,33 грн., з яких: 53 486,07 грн. основного боргу за поставлений газ, 4 414,00 грн. пені, 719,59 грн. інфляційних, 3 823,67 грн. 3 % річних на підставі договору № 23/11-ТЕ про закупівлю природного газу за державні кошти від 31.12.2010 року, укладеного між сторонами.

23 серпня 2013 року позивач надав суду заяву про уточнення позовних вимог № 31/10-3813 від 20.08.2013 року в якій просить суд стягнути з відповідача лише 4 414,00 грн. пені, 719,59 грн. інфляційних, 3 823,67 грн. 3 % річних на підставі договору № 23/11-ТЕ про закупівлю природного газу за державні кошти від 31.12.2010 року, оскільки основний борг відповідачем сплачено.

Суд приймає до розгляду заяву про уточнення позовних вимог № 31/10-3813 від 20.08.2013 року, оскільки вона подана в порядку ст. 22 ГПК України і фактично є заявою про зменшення позовних вимог.

У судовому засідання представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав та просить суд їх задовольнити.

Відповідач позовні вимоги визнав повністю, але в частині стягнення пені просить суд зменшити розмір стягнення на 50 % в порядку п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні у справі письмові докази й оцінивши їх у сукупності, суд задовольняє позовні вимоги частково з наступних підстав:

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

31 грудня 2010 року між сторонами по справі було укладено договір № 23/11-ТЕ про закупівлю природного газу за державні кошти у відповідності до якого позивач (Постачальник) зобов'язався поставити відповідачу (Покупцеві) імпортований природній газ, а відповідач (Покупець) зобов'язався прийняти і оплатити природній газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2 договору. Газ, що постачається за цим договором, використовується відповідачем (Покупцем) виключно для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання. Використання газу відповідачем (Покупцем) для інших потреб не є предметом цього договору (п. 1.1 договору).

Позивач (Постачальник) передає відповідачу (Покупцю) в період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року природний газ з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 69,21 (шістдесят дев'ять тисяч двісті десять) куб.м. (п. 1.2 договору).

Зазначені договірні відносини по своїй суті мають ознаки договору поставки, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 712 Цивільного кодексу України). За змістом ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Крім того, в силу статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За твердженням позивача, він на виконання умов договору № 23/11-ТЕ про закупівлю природного газу за державні кошти від 31 грудня 2010 року протягом січня - квітня 2011 року поставив відповідачу природний газ на загальну суму 61 226,07 грн., що підтверджується актами прийому передачі природного газу (а.с. 23-26) за підписами обох сторін.

Споживання газу у вказаному обсязі відповідач підтверджує.

Відповідно до п. 3.1 договору ціна за 1 000 куб. м. природного газу становить 840,196 грн. без урахування податку на додану вартість збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того включає:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природній газ -2%;

- податок на додану вартість за ставкою 20%.

Крім того, тариф на транспортування газу магістральними та трубопроводами - 234,00 грн., крім того ПДВ -20 %.

До сплати за 1 000 куб. м. природного газу належить 2 561,64 грн., крім того ПДВ 20 % , всього з ПДВ 1 309,20 (одна тисяча триста дев'ять гривень 20 коп.) гривень.

Загальна вартість цього договору на дату його укладення становить 75 508,11 грн., крім того ПДВ - 20 %, всього з ПДВ - 90 609,73 грн. (дев'яносто тисяч шістсот дев'ять гривень 73 коп.).

У відповідності до п. 4.1 договору розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку:

- перша оплата 34 (тридцять чотири ) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця;

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 (тридцять три) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюються на підставі акта приймання-передачі газу до 20 числа, наступного за місяцем поставки газу.

За доводами представників обох сторін, спору з приводу кількості та якості отриманого відповідачем газу між ними немає.

За доводами позивача, відповідач свої зобов'язання за договором щодо оплати за отриманий природний газ належним чином не виконав, за отриманий газ розрахувався невчасно, чим порушив п. 6.1, 6.2 договору.

За змістом пункту 1 статті 199 Господарського кодексу України та пункту 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Зазначені статті узгоджуються з приписами пункту 7.3.1 договору між сторонами, згідно з яким у разі порушення відповідач (Покупцем) умов п.4.1 договору, відповідач (Покупець) зобов'язався (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Умовами п. 9.3. договору між сторонами було спеціально досягнуто згоди про те, що строк позовної давності до вимог про стягнення основного боргу та неустойки встановлюється тривалістю у три роки, що не суперечить нормам ЦК України.

Позивач просить стягнути з відповідача за прострочення розрахунків з оплати поставленого товару пеню в сумі 4 414,00 грн. за період з 21.02.2011 року по 21.11.2011 року. Розрахунок пені проведено вірно та у відповідності до обставин справи. Доказів сплати пені в сумі 4 414,00 грн. відповідач суду не надав.

Відповідач просить суд зменшити розмір нарахованої пені на 50% в порядку ст. 83 ГПК України та ст. 233 ГК України.

Представник позивача заперечив проти задоволення клопотання відповідача про зменшення пені.

У відповідності до п. 3 ст. 83 ГПК України, при прийнятті рішення господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно роз'яснень інформаційного листа ВГСУ від 21.11.2011 року № 01-06/1623/2011, зазначена норма ГПК України може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою матеріального права, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України. Якщо відповідні санкції застосовуються не у зв'язку з порушенням зобов'язання, а з інших передбачених законом підстав, їх розмір не може бути зменшено судом.

У відповідності до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У відповідності до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Суд вважає за можливе з урахуванням інтересів обох сторін та соціально значимого статусу відповідача, як комунального підприємства, зменшити нараховану позивачем суму пені на 50% і стягнути з відповідача лише 2 207,00 грн. пені. При цьому суд враховує також, що відповідач провів повний розрахунок за основним боргом за споживання газу, на коштах з нарахування пені позивач не будує своєї фінансової діяльності і позивач не вказує, що він поніс збитки від прострочення виконання зобов'язання відповідачем та в якій сумі. Крім того, позивач отримує стягнення 3% річних та інфляційних для покриття негативних наслідків від несвоєчасного виконання відповідачем обов"язків за договором.

Позивач також просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 3 823,67 грн. за період з 21.02.2011 року по 24.12.2012 року та інфляційні в сумі 719,59 грн. за період з березня 2011 року по січень 2013 року.

В силу вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Суд, перевіривши порядок нарахування позивачем 3% річних в сумі 3 823,67 грн. та інфляційних в сумі 719,59 грн. за відповідні періоди, встановив правильність їх нарахування та задовольняє позов повністю в цій частині.

Доказів проведення розрахунку за позовними вимогами відповідач суду не надав, наявність боргу перед позивачем за всіма платежами не спростував.

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність примусового стягнення з відповідача лише 2 207,00 грн. пені (50 % від заявленої суми), 719,59 грн. інфляційних, 3 823,67 грн. як 3% річних на підставі договору № 23/11-ТЕ про закупівлю природного газу за державні кошти від 31.12.2010 року.

В решті вимог про стягнення пені слід відмовити повністю в зв'язку зі зменшенням судом розміру нарахованої пені на 50% .

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати у розмірі 1 720,50 грн. судового збору, оскільки зменшення пені відбулося за рішенням суду, а спір виник з вини відповідача по справі.

Керуючись ст. 49,82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Міський водоканал", ідентифікаційний код 32601205, Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Шевченка, 156 на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", ідентифікаційний код 31301827, м. Київ, вул. Шолуденка, 1 -- 2 207,00 грн. пені, 612,62 грн. інфляційних, 2871,94 грн. як 3% річних на підставі договору № 23/11-ТЕ про закупівлю природного газу за державні кошти від 31.12.2010 року та 1720,50 грн. на відшкодування судового збору.

3. В решті вимог про стягнення пені відмовити через зменшення її розміру за рішенням суду.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Повне рішення складено 28 серпня 2013 року

Суддя Н.М. Спаських