Рішення № 33147468, 19.08.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2013 р. Справа № 914/2121/13

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування», м. Львів

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «ІРОКС», м. Львів

про стягнення 2 074 773, 81 грн.

Суддя Н. Мороз

при секретарі Ю. Шиманській

Представники:

Від позивача: Ільницький І. Й.

Від відповідача: Микичак І. П.

Суть спору:

Позов подано публічним акціонерним товариством «Укргазвидобування», м. Львів до відповідача приватного акціонерного товариства «ІРОКС», м. Львів про стягнення 2 074 773, 81 грн.

Ухвалою суду від 01.06.2013р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в засіданні на 18.06.2013р.

18.06.2013р., 08.08.2013р., 15.08.2013р. розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду.

01.08.2013р. в судовому засіданні оголошувалась перерва, про що представники сторін ознайомлені під розписку.

В судове засідання 19.08.2013р. представник позивача з'явився, заявлені позовні вимоги підтримав. Посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору №5 від 21.03.2000р. з наступними змінами та доповненнями, внаслідок чого, просить стягнути з останнього 731 700, 90 грн. основного боргу, 1 273 159, 57 грн., інфляційних втрат, 15 335, 65 грн. 3% річних та 54 577, 69 грн. неустойки. Позов просить задоволити.

Представник відповідача позов заперечив частково з мотивів, зазначених у відзиві та додаткових поясненнях до відзиву. Заборгованість визнав в частині пайових внесків грошовими коштами на суму 359 979, 30 грн., товарно-матеріальними цінностями лише по грудень 2000р. та зазначив про часткове виконання зобов'язань за договором №5 від 21.03.2000р. на виконання умов якого позивачу передано квартиру загальну суму 254 893, 76 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників, оцінивши докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

21.03.2000 р. між закритим акціонерним товариством «ІРОКС» (перейменоване в приватне акціонерне товариство «ІРОКС») (відповідач, за договором - замовник)) та Дочірньою Компанією «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (з 27.12.2012 року реорганізоване в публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування»), в особі філії газопромислове управління «Львівгазвидобування» (позивач, за договором - пайовик) - укладено договір №5 на будівництво житла в порядку пайової участі.

Відповідно до вказаного договору (п. 1.2.) відповідач (ЗАТ "Ірокс") зобов"язувався збудувати житловий будинок по вул. Бальзака, 25, у місті Львові та передати у власність позивача (пайовика): 3 (три) квартири 6-го поверху площею 123,48 кв.м., 112,64 кв.м., 33,96 кв.м., загальною площею 270,08 кв.м., не пізніше одного місяця з дня здачі будинку в експлуатацію державною комісією, планова здача будинку мала відбутися 30.06.2000р. (п. 1.3. договору), а пайовик, зобов"язувався, згідно умов вказаного договору ( п. 2.1. та п. 2.3.), оплатити вищевказану житлову площу.

В наступному сторони погодили додаткову угоду до договору № 5 від 21.03.2000р., згідно якої відповідач мав передати позивачу об"єкт незавершеного будівництва: 3 (три) квартири 6 поверху, секція № 67-040: квартиру № 16 загальною площею 126,40 кв.м., квартиру № 18 загальною площею 37,01 кв.м. секція № 67-040 та квартиру № 53 загальною площею 98,59 кв.м. секція № 67-043, загальною площею 262,00 кв.м. Строк здачі будинку - 30.06.2001р. (п. 4 додаткової угоди).

16.07.2001р. сторони внесли зміни та доповнення до додаткової угоди до договору № 5 від 04.03.2000р. в частині вартості одного квадратного метра площі та змінили строк планової здачі будинку - 31.12.2001р. ( п. 3 додаткової угоди від 16.07.01р.).

23.08.2002р. сторонами внесено зміни та доповнення до договору № 5 від 21.03.2000 р. в частині вартості одного метра площі, позивач зобов"язувався оплатити відповідачу за 3 (три) квартири, з яких, одна 4-х кімнатна і дві двохкімнатні загальною площею 292,29 кв.м., їх вартість 583878,50 грн. з ПДВ.

02.09.2002р. сторони внесли до договору № 5 від 21.03.2000р. чергові зміни та доповнення, щодо вартості одного квадратного метра житла і пайовик зобов"язувався сплатити відповідачу за 4 (чотири) квартири, з яких одна 4-х кімнатна і 3 (три) двохкімнатні -загальною площею 336,29 кв.м. - 731700,90 грн. з ПДВ.

Як зазначено позивачем, пайовий внесок на виконання умов договору №5 від 21.03.2000 р. останній здійснив повністю, шляхом перерахуванням коштів, що підтверджується платіжними дорученнями: № 2593 від 21.02.01 р. - 64 326,40 грн., № 647 від 24.05.01 р. - 15 000.00 грн., № 749 від 01.06.01 р,- 10 000,00 грн., № 822 від 08.06.01 р. - 15 000,00 грн., № 130 від 24.07.01 р. - 154 382, 90 грн. № 42 від 11.09.01 р. - 20 000.00 грн., № 270 від 18.12.01 р. - 81 270.00 грн., № 607 від 30.01.2002 р.- 81 216,00 грн., та випискою з банку від 29.03.2002 р. - 23 000.00 грн. (в матеріалах справи) на загальну суму 464 195, 30 грн.

Крім того, позивач здійснив поставку у 2000р.-2001р. товарно-матеріальних цінностей, що підтверджується: накладною №363 від 11.05.2000 р. на відпуск цегли на суму 3 668,16 грн. (податкова накладна №363 від 11.05.2000 р., довіреність ИАЗ №589142 від 10.04.2000 р.), накладною 627 від 15.05.2000 р. на відпуск дизпалива на суму 3 423,45 грн., накладною №724 від 06.06.2000 р. на відпуск цегли на суму 21 867,08 грн. (податкова накладна №724 від 06.06.2000 р., довіреність ИАЗ №589170 від 06.05.2000 р.)., накладною №767 від 08.06.2000 р. на відпуск труб на суму 30 476,80 грн. (податкова накладна №767 від 08.06.2000 р., довіреність ИАЗ №589188 від 16.05.2000 р., лист від 06.04.2000 р. №92)., накладною №916 від 05.07.2000 р. на відпуск труби на суму 30 524, 88 грн. (податкова накладна №916 від 05.07.2000 р., довіреність ИАЗ від 26.06.2000 р., накладною №953 від 13.07.2000 р. на відпуск цегли на суму 7 484, 31 грн. (податкова накладна №953 від 13.07.2000 р., довіреність ИАЗ №589068 від 08.06.2000 р.)., накладною №1170 від 21.08.2000 р. на відпуск бензину на суму 3155, 33 грн. (довіреність ИАП №627855 від 21.08.2000 р.)., накладною №1253 а від 30.08.2000 р. на відпуск дизпалива на суму 3 474,65 грн., накладною №1372 від 05.09.2000 р. на відпуск дизпалива на суму 4 010,68 грн. (податкова накладна №1372 від 05.09.2000 р.. довіреність ЯГГ №816454 від 28.08.2000 р„ лист б/н і дати), накладною №1392 від 22.09.2000 р. на відпуск масла дизельного на суму 1 142,99 грн. (податкова накладна від 22.09.2000 р., довіреність ЯГГ №616471 від 11.09.2000 р., накладною №1688 від 26.09.2000 р. на відпуск бензину на суму 3 149, 84 грн. (податкова накладна від 26.09.2000 р., довіреність ЯГГ №816491 від 26.09.2000 р.), накладною №1735 від 07.11.2000 р. на відпуск кутника на суму 9 602,70 грн. (податкова накладна від 07.11.2000 р. №1735, довіреність ЯГЗ №614263 від 01.11.2000 р., лист від 27.10.2000 р. №256). ,накладною №2083 від 21.12.2000 р. на відпуск скла на суму 2 573, 60 грн. (податкова накладна №2083 від 21.12.2000 р. та довіреність ЯГЗ №615 236 від 18.12.2000 р.), накладною 2213 від 04.01.2001 р. на суму 67 379, 53 грн. (довіреність ЯГЗ №615247 від 03.01.2001 р.), накладною №2461 від 29.02.2001 р. на суму 3 553, 85 грн. (податкова накладна, довіреність ЯГЗ №615272 від 22.02.2001 р.), накладною №2505 від 05.03.2001 р. на суму 1 872, 00 грн. (податкова накладною №2505 від 05.03.2001 р., довіреність ЯГЗ №615274 від 05.03.2001 р.), накладною №17 від 28.03.2001 р. на суму 5 332, 22 грн. (довіреність ЯГЗ №615290 від 21.03.2001 р.), накладною №69 від 31.03.2001 р. на суму 13 951,28 грн, накладною №180 від 25.04.2001 р. на суму 2 124,02 грн., накладною №184 від 25.04.2001 р. на суму 1 173,60 грн., накладною №182 від 25.04.2001 р. на суму 2 027, 23 грн., накладною №212 від 28.04.2001 р. на суму 500, 42 грн. (довіреність ЯГП №022414 від 24.04.2001 р.), накладною №220 від 30.04.2001 р. на суму 5 441, 15 грн. (довіреність ЯГП №022417 від 24.04.2001 р.), накладною №221 від 30.04.2001 р. на суму 4 943, 03 грн. (довіреність ЯГП №022413 від 23.04.2001 р.), накладною №222 від 30.04.2001 р. на суму 975,70 грн. (довіреність ЯГ П №022419 від 28.04.2001 р.), накладною №389 від 30.05.2001 р. на відпуск шиферу на суму 8 443, 20 грн. (довіреність ЯГП №022436 від 23.05.2001 р.), накладною №419 від 30.05.2001 р. на суму 4 885.69 грн. (довіреність ЯГП №022437 від 23.05.2001 р.), накладною №1112 від 09.09.2001 р. на відпуск плит парканних на суму 7 582,75 грн. (довіреність ЯГН №577977 від 29.08.2001 р.), накладною №1369 від 09.11.2001 р. на суму 2 358, 90 грн. (довіреність ЯДД №761090 від 05.11.2001 р.), накладною №1539 від 29.11.2001 р. на суму 8 425, 44 грн. (довіреність ЯДД №761112 від 19.11.2001 р.) на загальну суму 267 495, 60 грн.

Однак, замовник своїх зобов'язань по договору щодо передачі житла не виконав, оскільки, у відповідності до п.3 змін та доповнень від 16.07.2001 р., відповідач повинен був здати будинок в експлуатацію до 31.12.2001 року. Однак, як випливає з листа Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області від 22.06.2012 року №7/13- 6-3364. декларацію про готовність об'єкта до експлуатації на «багатоквартирний житловий будинок з прибудовою на вул. О. Бальзака,25 у м. Львові» зареєстрованою згаданою інспекцією 26.01.2012 року за №1432012924.

На підставі п.3.1 договору, у разі невиконання умов цього договору з передачі загальної площі житла пайовику в повному обсязі у вказані терміни, на вимогу пайовика, замовник повертає кошти з урахуванням інфляції на момент повернення.

Листами №2-2-2293-2 від 28.08.2012 р., №2-01-3225-2 від 26.11.2012 р., №2-01-3425-2 від 13.12.2012 р. позивачем направлено відповідачу вимоги щодо передачі квартир або повернення інвестованих коштів в будівництво житла в сумі 731700,90 грн. та інфляційних втрат починаючи з квітня 2002 р.

В порушення умов договору відповідач свого обов'язку з передачі позивачу оплаченої житлової площі не виконав, листи-вимоги позивача про повернення коштів також залишив без реагування. Відтак, позивач просить суд стягнути з відповідача 731 700, 90 грн. інвестицій, внесених позивачем по договору №5 на будівництво житла в порядку пайової участі.

Щодо стягнення суми основного боргу, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Матеріалами справи підтверджено здійснення пайових внесків позивачем по договору №5 від 21.03.2000р. грошовими коштами згідно платіжних доручень №2593, №647, №749, №822, №130, №42, №270 на загальну суму 359 979, 30 грн. Крім того, кошти у розмірі 104 216, 00 грн., сплачені згідно платіжних доручень №№607 та 322 зараховані за житлову площу згідно листа ЗАТ «Ірокс» №111 від 15.04.02р. та №112 від 15.04.02р. (в матеріалах справи). Таким чином, сума пайових внесків позивача грошовими коштами за договором становить 464195, 30 грн.

Також, матеріалами справи підтверджено пайові внески позивача по договору №5 від 21.03.2000 р. товарно-матеріальними цінностями згідно п. 2.3 договору. Проте, суд звертає увагу позивача на те, що згідно умов п.6 додаткової угоди від 04.12.2000 р. до договору №5 від 21.03.2000 р. виключена можливість розрахунків за житло товарно-матеріальними цінностями. Відтак, пайові внески позивача по договору №5 здійснені товарно-матеріальними цінностями становлять 121 980, 87 грн. (з 11.05.2000р. по 07.11.2000р.).

Крім того, як з»ясовано в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, на виконання умов договору №5 відповідач передав позивачу 5-ти кімнатну квартиру №53 загальною площею 127,6 кв. м., за адресою: м. Львів, вул. Бальзака, 25, що підтверджено рішенням Шевченківського районного суду м. Львова в справі №2-1418 від 01.07.2011 р. Загальна вартість зазначеної квартири складає 254 893,76 грн. (з розрахунку 127,6 кв.м х 1997,60 грн.). Доказів зворотнього суду не надано.

Таким чином, враховуючи наведене, сума основного боргу становить 331 282, 41 грн. і підлягає стягненню.

Окрім суми основного боргу, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 1 273 159, 57 грн. за період з 01.04.2002р. по 01.12.2012р. Посилається на п. 3.1 договору, згідно якого в разі невиконання умов договору щодо передачі житла пайовику у вказаний термін, на вимогу пайовика, замовник повертає кошти з урахуванням інфляції на момент повернення.

З приводу нарахованих інфляційних втрат, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема листа №2-2-2293-2, вимога про повернення коштів позивачем пред'явлена 28.08.2012р. Проте, розрахунок інфляційних нарахувань позивач проводить починаючи з 01.04.2002р., в той час як грошове зобов'язання у відповідача виникло після пред'явлення йому вимоги, в контексті ст. 530 ЦК України.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012р. "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). Така ж позиція відображена у постанові Вищого господарського суду України від 05.04.2011р. у справі №23/466.

Суд, здійснивши самостійно перерахунок інфляційних втрат у відповідності до чинного законодавства встановив, що їх сума за період 17.09.2012р. по 01.12.2012р. складає 154, 60 грн. і підлягає стягненню.

Крім того, згідно п. 4.2 договору, за несвоєчасне виконання замовником своїх зобов'язань, при умові виконання пайовиком своїх зобов'язань по фінансуванню, замовник сплачує пайовику неустойку у розмірі 0,1% від повного обсягу пайової участі за кожен день прострочки.

На підставі наведеного позивачем нараховано відповідачу пеню за період з 17.09.2012р. по 17.03.2013р.у розмірі 54 577, 69 грн.

Крім того, позивачем у відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України, нараховано відповідачу 3% річних у розмірі 15 335, 65 грн. за період з 17.09.2012р. по 29.05.2013р.

Однак, суд, здійснивши перерахунок пені та 3% річних, виходячи з дійсної суми заборгованості, встановив, що пеня становить 24 710, 41 грн., 3% річних-6 924, 35 грн.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст.193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов»язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, одностороння відмова від договору оренди не допускається.

Відповідно до вимог ч.2 ст.218 ГК України, відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до статей 33, 38 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 4-3 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст.11, 509, 530, 625, 629 ЦК України, ст. ст.193, 218 ГК України, ст.ст. 32, 33, 38, 43, 49, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Ірокс», м. Львів, вул. Буйка, 17А (код ЄДРПОУ 23958651) на користь публічного акціонерного товариства «Укргазидобування», м. Київ-53, вул. Кудрявська, 26/28 (код ЄДРПОУ 30019775) - 331 282, 41 грн. основної заборгованості, 24 710, 41 грн. пені, 154, 60 грн. інфляційних втрат, 6 924, 35 грн. -3% річних та 7 261, 98 грн. судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Мороз Н.В.

Рішення складено 27.08.2013р.