Рішення № 33146754, 13.08.2013, Віньковецький районний суд Хмельницької області

Віньковецький районний суд Хмельницької області

Справа № 670/150/13-ц

Провадження № 2/670/83/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2013 року смт. Віньківці

Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Марціцкої І. Б.

при секретарі -- Главацькому О.І.

за участю позивача ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3

відповідача - ОСОБА_4, представника відповідача ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Віньківці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про розподіл майна, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 звернулася з позовом до ОСОБА_7 про розподіл майна спільної власності. В обґрунтування позовних вимог вказала, що 21 липня 2012 року було зареєстровано шлюб з відповідачем. З різних причини сімейне життя не склалося, у зв'язку з цим, позивачкою було подано позовну заяву про розірвання шлюбу. Під час шлюбу сторони нажили спільне майно, зокрема, ноутбук, принтер, модем - на загальну суму - 5614,60 грн., а також грошові кошти в розмірі 26 000, 00 грн., 400 євро, 200 доларів США. Дані кошти, 16 серпня 2012 року, тобто під час шлюбу поклали на депозит у відділенні «ПриватБанк» в м. Хмельницькому. Позивачка намагалась досягнути згоди і поділити кошти порівну, однак відповідач відмовився, зазначив, що гроші не віддасть, окрім того, він їх зняв з депозиту і потратив на власні потреби без згоди позивачки.

ОСОБА_6 зазначила, що відповідач не претендує на ноутбук та іншу комп'ютерну техніку, а тому йому належить половина суми, як компенсація в розмірі 2807,00 грн. Таким чином, з відповідача належить стягнути 13147,00 грн., як половину суми грошових заощаджень нажитих у період шлюбу.

В подальшому позивачкою було збільшено позовні вимоги, оскільки відповідач отримав кошти, які були на депозиті і відсотки від депозиту, а тому просила стягнути 14333,03 грн.

В судовому засіданні ОСОБА_6 підтримала позов з підстав викладених в ньому. Пояснила, що подаровані на весілля гроші поклали на депозит в серпні 2012 року. Договори оформляли у відділенні «ПриватБанк» в м. Хмельницькому, так як там працювала знайома та допомогла оформити документи. Договори укладалися в інтересах сім'ї, на ім'я відповідача, оскільки позивачка зміна після шлюбу прізвище, а паспорт ще не обміняла. Було укладено три договори на 200 доларів США, 400 Євро, 26000,00 гривень. Також ОСОБА_6 пояснила, що під час спільного проживання в шлюбі до січня 2013 року, вона отримувала пенсію, так як не має батька, підробляли з відповідачем, ходили в сад збирати яблука, також допомагала коштами мама позивачки, а тому гроші, подаровані на весілля поставили на депозит, а не розтратили. Шлюб між сторонами розірвано рішенням Віньковецького районного суду від 27 травня 2013 року.

Представник позивачки підтримав позов, просив його задоволити повністю, зазначив, що договори укладені під час шлюбу, в інтересах сім'ї, чинним законодавством встановлено презумпцію виникнення права спільної сумісної власності на ці кошти, а тому позовні вимоги є обґрунтованими.

Відповідач в судовому засіданні позовних вимог не визнав, пояснив, що перед весіллям їздив в Росію на роботу, зароблені гроші поклав на депозит, дружині нічого не казав, так як це були його особисті кошти, які він планував в подальшому використати на свої потреби. На весілля подарували десь 12000, 00 грн., за які вони з дружиною купили комп'ютерну техніку, їздили відпочивати в Карпати, купляли одяг, платили за оренду квартири. В ході судового розгляду відповідач неодноразово міняв свої пояснення з приводу депозитних договорів. Стверджував, що укладав депозитний договір на суму 200 доларів, про це зазначив і в своїх письмових запереченнях. Після витребування судом інформації з «ПриватБанку», пояснив, що про депозитні договори на суму 26 000,00 грн. та 400 євро не вказав, так як договори вже розірвано. Відповідач не заперечував, щоб комп'ютерна техніка залишилась в позивачки, половину вартості якої йому компенсувати.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, вказала, що кошти покладені на депозит відповідача є його особистою власністю, а тому позовні вимоги є необґрунтовані.

Свідок ОСОБА_8 показав, що весною 2012 року він разом з відповідачем та сусідом десь два місяці були на роботі в Росії, заробили десь 60 000 рублів. Скільки грошей подарували на весілля точно сказати не може, але знає, що за ці гроші купили ноутбук та їздили в Карпати.

Свідок ОСОБА_9 в суді показав, що весною 2012 року він разом з батьком відповідача та відповідачем їздили в Росію на заробітки, робили десь два місяці, позивач поїхав додому швидше, отримували приблизно 1000 доларів США в місяць, з тих, що отримували брали кошти на харчування.

Заслухавши пояснення сторін, покази свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що 21 липня 2012 року між позивачкою та відповідачем виконавчим комітетом Великоолександрівської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області було зареєстровано шлюб, актовий запис № 1 (свідоцтво серії НОМЕР_1).

Відповідно до відповіді № 30.1.0.0/2 - 20130704/1906 від 09 липня 2013 року, наданої ПАТ «КБ «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_7 у ПАТ «КБ «ПриватБанк» відкриті наступні договори:

- депозитний договір SAMDN27000727965715, рахунок НОМЕР_2, відкритий 16 серпня 2012 року на суму 400 Євро, стоком 12 місяців. Договір був розірваний 18 лютого 2013 року, була отримана сума в розмірі 410,16 євро.

- депозитний договір SAMDN27000727966198, рахунок № НОМЕР_3, відкритий 16 серпня 2012 року, сума при відкритті 0,00 гривень, строк договору 1 2місяців. Договір розірвано достроково 18 лютого 2013 року, була отримана сума в розмірі 2262,44 грн. Як вказав, в судовому засіданні відповідач, сума коштів в розмірі 2262,44 грн. - це відсотки за депозит в розмірі 26 000, 00 грн.

- депозитний договір SAMDN27000727966197, рахунок № НОМЕР_4, відкритий 16 серпня 2012 року, сума при відкритті 26000,00 гривень, строк договору 6 місяців. Договір розірвано достроково 19 лютого 2013 року, була отримана сума в розмірі 26000,00 грн.

Відповідачем була надано копія договору від 16 серпня 2012 року, відповідно до якого, останнім відкрито депозитний рахунок - сума вкладу становить 200 доларів, строк вкладу становить 366 днів.

За час проживання в шлюбі позивачкою та відповідачем було придбано ноутбук - вартістю 4314,60 грн., струменевий принтер «Canon МР 280» - вартісю 610, 00 грн., CDMA- вартістю 690 грн., що підтверджується фіскальними чеками, які додані позивачкою до позову.

Як вказала позивачка, шлюб з відповідачем розірвано, відповідно до рішення Віньковецького районного суду від 27 травня 2013 року, дану обставину не оспорював та підтвердив відповідач. Позивачкою, після розірвання шлюбу змінено прізвище на дошлюбне «ОСОБА_2», надано для огляду оригінал паспорта.

Відповідно до ст. ст. 60, 61 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Статтями 69, 70, 71 цього ж Кодексу передбачено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом.

Пунктами 22, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року, № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" роз'яснено, що поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69 - 72 СК та ст. 372 ЦК. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання.

Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов'язальними правовідносинами, тощо.

Суд критично оцінює пояснення позивача, про те, що кошти, які були внесені на депозит є його особистими заощадженнями, оскільки періодично їздив на роботу в Росію. В підтвердження цих обставин позивачем було надано авіаквитки на переліт з Києва в Калінінград від 10 січня 2011 року та з Калінінграда в Київ 10 квітня 2011 року, однак, надані квитки підтверджують здійснення перельоту позивачем, але аж ніяким чином не підтверджують ті обставини, що позивач перебував в трудових відносинах, отримував заробітну плату чи іншу винагороду за виконання трудових обов'язків. Як пояснював позивач, з 18 травня 2012 року по липень 2012 року він разом з батьком та сусідом перебували в Москві на роботі, про що свідчить реєстраційні документи. Проте, долучені документами є бланками повідомленнями про прибуття іноземного громадянина чи особи без громадянства в місце перебування, тобто, цим документом підтверджується місце перебування позивача в Московській області, визначено строк перебування до 14 серпня 2008 року, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пред'являв реєстраційні документи, які підтверджували оформлення трудових відносин в цей період, як пояснив відповідач у нього таких документів не було.

Крім того, протягом судового розгляду відповідач неодноразово змінював пояснення з приводу депозитних договорів, які ним було укладено, стверджуючи, що уклав тільки один депозитний договір на 200 доларів США, і лише після витребування судом інформації з банку, вказав, що не зазначив про депозитні договори в гривнях і євро так, як вони розірвані.

Оскільки депозитні договори були укладені під час шлюбу позивачки та відповідача, набуття майна за час шлюбу створює презумпцію виникнення права спільної сумісної власності на це майно, а тому відповідач зобов'язаний довести наявність права особистої приватної на майно; в судовому засіданні відповідачем не доведено, що спірна сума коштів, яка знаходилася на депозитних рахунках належала йому особисто, отже ці кошти є спільною сумісною власністю сторін, в якій їх частки є рівними.

За час шлюбу позивачкою та відповідачем було придбано комп'ютерну техніку загальною вартістю 5614,60 грн. Відповідач з позивачем дійшли згоди, що комп'ютерна техніка залишається в позивачки, а відповідачу належить компенсація замість його частки у спільному майні в розмірі 2807,30 грн. (5614,60:2).

Гривневий еквівалент коштів, які знаходились на банківських рахунках, згідно офіційного обмінного курсу валют, встановленого Національним банком України на день ухвалення рішення суду становить 5952 грн. 32 коп. (200х7,9930)+(410,16 х 10,6147). Сума коштів, які знаходились на депозитних рахунках та сума відсотків, які були отримані за депозит становить 34 214,76 грн. (5952, 32 + 26000, 00 + 2262,44), частка позивачки ОСОБА_2 в цих коштах складає 17107, 38 грн. (34 214,76 :2)

Отже, розмір грошової компенсації вартості майна, яку слід присудити з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 становить 14300, 08 грн. (17107, 38 - 2807,30).

Керуючись ст.ст. 60, 61, 69-71 СК України, 10, 11, 60, 209, 212 - 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про розподіл майна задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 14300, 08 грн. (чотирнадцять тисяч триста гривень 08 копійок) вартості її частки у спільному майні подружжя.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 229, 40 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час його проголошення, протягом 10 днів після отримання копії цього рішення через Віньковецький районний суд до апеляційного суду Хмельницької області.

Суддя Марціцка І. Б.