Постанова № 3314667, 19.03.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19.03.2009 р.                                                                                 № 9/247

13:25

За позовомДержавного підприємства «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування»

доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва

про скасування податкового повідомлення-рішення № 0007582312/0 від 10.10.2007 Суддя: Кротюк О.В. Секретар судового засідання: Гончаров В.В.

Обставини справи:

          Позивач звернувся до окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва з вимогами скасувати податкове повідомлення-рішення № 0007582312/0 від 10.10.2007.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки на момент здійснення операції контрагент позивача був платником податку на додану вартість, при цьому про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість такого контрагента позивачеві було невідомо.

Відповідач позовні вимоги не визнає, просить відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю, оскільки оскаржуване рішення прийнято в межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Законом України «Про державну податкову службу в Україні», Законом України «Про податок на додану вартість», оскільки позивач здійснював операції з контрагентом, свідоцтво платника податку якого анульовано.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

податковим повідомленням-рішенням Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва № 0007582312/0 від 10.10.2007 за порушення п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та відповідно до п.п. 4.2.2. та п.п. 17.1.3. Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 789499,50 грн., з яких 526333,00 грн. –основний платіж, 263166,50 грн. –штрафні (фінансові) санкції.

Пунктом 35 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 1 березня 2000 р. N 79; далі –Положення про реєстрацію) передбачено, що для інформування платників податку Державна податкова адміністрація України щомісяця у термін до 12 числа місяця оприлюднює на web-сайті Державної податкової адміністрації України (www.sta.gov.ua):

·          дані з Реєстру із зазначенням найменування або прізвища, імені та по батькові платника податку, дати податкової реєстрації, індивідуального податкового номера, номера Свідоцтва або Спеціального свідоцтва, дати його видачі;

·          інформацію про осіб, позбавлених реєстрації як платників податку на додану вартість за заявою платника податку або з ініціативи органів державної податкової служби чи рішенням суду, а саме: про анульовані Свідоцтва та Спеціальні свідоцтва платників податку із зазначенням індивідуальних податкових номерів, дат анулювання, причин анулювання та підстав для анулювання свідоцтв.

На виконання вимог ухвали від 27.01.2009 Державною податковою адміністрацією суду надано офіційну інформацію листом від 15.03.2009 № 2897/5/10-6016/787 про те, що свідоцтво платника ПДВ ТОВ “Фінансова компанія “АВС” (ЄДРПОУ 32307987) анульовано, про що складено акт від 30.03.2005 № 193-15-205. Після анулювання свідоцтва платник податку був виключений з Реєстру платників податків ПДВ, про що внесено запис від 04.05.2005. Інформація про анулювання свідоцтва оприлюднена на сайті ДПА України у період до 12.05.2005.

Аналізуючи лист ДПА у м. Києві щодо дати розміщення відповідної інформації на сайті суд вважає, що певні розбіжності у один місяць не впливають на суть розгляду справи. Поряд з цим суд вважає зазначену різницю у місяцях механічною опискою, адже дата і рік періоду, до спливу якого було внесено до Інтернет ресурсу відповідну інформацію є однаковими.

Крім того, у відповідності до пп. 7.2.4. пункту 7.2. статі 7 "Про податок на додану вартість" (№ 168/97-ВР від 03.04.1997; далі –Закон про ПДВ) право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

У відповідності до пп. 7.2.6. пункту 7.2. статті 7 Закону про ПДВ податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону про ПДВ передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, враховуючи вищезазначене суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, адже податкові накладні на підставі яких позивачем було нараховано податковий кредит, виписано особою, яка не мала на те повноважень у зв’язку з анулюванням відповідного свідоцтва платника ПДВ та внесення відповідного запису до Реєстру. Тому підстав для нарахування податкового кредиту у відповідності до норм Закону про ПДВ у позивача відсутнє. Зважаючи на покликання позивача про те, що він діяв добросовісно суд вважає необхідним зазначити наступне.

У відповідності до статті 42 Господарського кодексу України (№436-IV від 16.01.2003) підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Отже, діяльність позивача є такою що здійснюється на власний ризик. Поряд з цим, нормативно-правовим актом (Положенням про реєстрацію, зареєстрованим в Мін’юсті, та доведеним в офіційно встановленому порядку до учасників господарських відносин шляхом його опублікування) встановлено офіційний механізм повідомлення та перевірки відомостей щодо осіб, які є суб’єктами господарських відносин та мають статус і реєстрацію платника податку на додану вартість. Отже, з огляду на те, що відомості щодо анулювання свідоцтва платника ПДВ було розміщені до загального відома на офіційному Інтернет ресурсі ДПА України в середині 2005 року, а відповідні договори укладалися позивачем в 2006 році, суд вважає покликання позивача про його добросовісність необґрунтованим та безпідставним.

Суд не приймає до уваги як доказ по справі Акт перевірки ДПІ у Облонському районі м. Києва від 05.10.2006 з тих підстав, що: останній не оформлений належним чином (відсутні підписи), примірник не засвідчений і не прошитий у встановленому законодавством порядку, не стосується позивача безпосередньо, та не спростовує факту анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ “Фінансова компанія “АВС” і розміщення відповідної інформації в Інтернет ресурсі ДПА України.

За таких, обставин суд вважає, що рішення відповідача є обґрунтованим, а позовні вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню.

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України (№254к/96-ВР від 28.06.1996р.) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач спростував покликання позивача.

За таких обставин позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                    О.В. Кротюк

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –27.03.2009.