Постанова № 33146467, 21.08.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 серпня 2013 року Справа № 812/6860/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Каюди А.М.

при секретарі судового засідання Опейкіній Є.А.,

за участю:

позивача: не з'явився,

представника відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Первомайську Луганської області про скасування рішення №529 від 25.03.2013.,-

ВСТАНОВИВ:

06 серпня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області про скасування рішення №529 від 25.03.2013.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ОСОБА_1 26.03.2013 отримано рішення №529 від 25.03.2013 суб'єкту господарської діяльності приватної особи з назвою «Управління ПФУ в м. Первомайську». Не погодившись з вказаним рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку до Головного управління Пенсійного фонду Луганської області та до Пенсійного фонду України, однак в задоволенні скарги позивачу було відмовлено. Вважає прийняте 25.03.2013 рішення №529 необґрунтованим, оскільки вказане рішення прийнято на підставі акту №158 у якому вказано відомості, що не відповідають дійсності. Із самого рішення позивачу також не зрозуміло за що саме застосовано до позивача штраф, чи за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності. Зокрема позивач вважає, що акт №158 від 21.03.2013 про нібито встановлення факту неподання позивачем до органів ПФУ звіту за 2011 рік про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску не містить суми нарахованого внеску, а містить іншу інформацію, відомості про неподання звіту, що непередбачено повноваженнями встановленими законодавством України для головного спеціаліста ПФУ. Таким чином акт №158 складено головним спеціалістом управління ПФУ з перевищенням повноважень. Вважає, що оскільки позивачем не ведеться бухгалтерського обліку та як наслідок позивач не зобов'язаний подавати звітність, як це вимагає Акт №158 від 21.03.2013. Також вважає, що такої юридичної особи як СПД ЮО «УПФУ в м. Первомайську» не існує та ніколи не утворювалось, крім того на думку позивача у вказаної юридичної особи відсутня правоздатність, а отже рішення №529 від 25.03.2013 є незаконним оскільки видане неіснуючою організацією.

Позивач в судове засідання не з'явився, про час місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, в прохальній частині позову вказав що просить провести розгляд справи за його відсутністю

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, 20 серпня 2013 року надав до суду заяву про розгляд справи за відсутністю представника управління, в якій зокрема зазначив що позовні вимоги не визнає.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач - ОСОБА_1, зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця виконавчим комітетом Первомайської міської ради Луганської області 05.01.2011 (а.с.21), є платником єдиного податку, що підтверджується свідоцтвом серії НОМЕР_1, яке видано ДПІ в м. Первомайську Луганської області 04 лютого 2011 року (а.с.22).

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затверджене Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної. Пенсійний фонд України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок). Відповідно до вимог вказаного Положення основними завданнями Пенсійного фонду України є, зокрема, реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску; керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; здійснення контролю за додержанням законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески) та інших платежів, за достовірністю поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, призначенням (перерахунком) і виплатою пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та іншими виплатами, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, інших джерел, визначених законодавством.

Відповідно до пункту 7 положення Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

З 01.01.2011 набрав чинності Закон України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким визначено правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (надалі Закон № 2464) застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.

Згідно частини 1 статті 4 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців); фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» облік осіб, зазначених у частині першій статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно з пунктом другим розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, з дня набрання чинності цим Законом суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування відповідно до Указу Президента України від 03 липня 1998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян», нараховують, обчислюють та сплачують єдиний внесок відповідно до цього Закону.

Взяття на облік осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 5 цього Закону, здійснюється Пенсійним фондом шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.

Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється (пункт третій розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 від 08.07.2010).

Відповідно до пункту четвертого частини другої статті 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Пунктом 2.1 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 № 22-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за № 1014/18309 (далі-Порядок № 22-2), встановлено, що звіт до органів Пенсійного фонду подається особисто фізичною особою, страхувальником або відповідальною особою фізичної особи або страхувальника за місцем взяття на облік в органах Пенсійного фонду.

Пунктом 2.2 Порядку № 22-2 визначено, що звіт подається одним із способів:

- в електронній формі з використанням ЕЦП через центр обробки електронних звітів згідно з Порядком подання звітів до Пенсійного фонду України в електронній формі;

- на паперових носіях, завірених підписом керівника страхувальника та скріплених печаткою (за наявності), разом з електронною формою на електронних носіях інформації;

- на паперових носіях, якщо у страхувальника кількість застрахованих осіб не більше п'яти. На паперових носіях звіт формується у двох примірниках та подається страхувальником до органу Пенсійного фонду за місцем взяття його на облік. Один примірник звіту з відміткою органу Пенсійного фонду про його прийняття зберігається у страхувальника.

Згідно з п.п.3.1 Порядку № 22-2 страхувальники, крім зазначених у пунктах 3.3-3.4 цього розділу, а також страхувальники, зазначені в пункті 3.2, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію його, як підприємця), у частині подання звіту за таких осіб зобов'язані формувати та подавати до органів Пенсійного фонду звіт не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для них є календарний місяць. Звіт подається за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку.

На підставі наведених норм суд вважає доведеним, що позивач як платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за встановленою формою.

Відповідно до пункту четвертого частини одинадцятої статті 25 Закону № 2464 Територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, територіальним органом Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з матеріалів справи, Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області 21 березня 2013 року складено акт №158 про неподання звітності до Пенсійного фонду України, яким встановлено, що фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 звіт про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду за лютий 2013 року станом на 21 березня 2013 року не наданий (а.с.12)

Відповідно до встановлених актом №158 від 21 березня 2013 року обставин щодо неподання позивачем звітності за лютий 2013 року, 25 березня 2013 року Управлінням Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області прийнято рішення №529 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» яким застосовано до позивача по справі штрафну санкцію у розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян в розмірі 170,00грн. Сума штрафу підлягає сплаті протягом 10 днів з дня одержання рішення (а.с.13) Вказане рішення позивачем отримано, в добровільному порядку сума штрафу не сплачена.

Не погодившись з вказаним рішенням №529 позивач оскаржив його в адміністративному порядку. Так, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 25.04.2013 №2971/0910 ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні її скарги на рішення №529 щодо його скасування, вказане рішення залишено без змін (а.с.14-15). Рішенням Пенсійного фонду України від 10.06.2013 №14602/09-10 рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області від 25.03.2013 №529 про застосування штрафних санкцій та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 25.04.2013 №2971/09-10 залишити без змін, скаргу позивача без задоволення (а.с.20)

Таким чином, у судовому засіданні не встановлено порушень вимог діючого законодавства України з боку відповідача при прийнятті ним оскаржуваного рішення від 25 березня 2013 року №529 про застосування штрафної санкції до позивача за неподання звітності у розмірі 170,00 грн., оскільки на момент прийняття вказаного рішення позивач перебував на обліку у відповідача в якості платника єдиного внеску та не виконав покладеного на нього Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» обов'язку подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

Доводи позивача щодо відсутності такої юридичної особи як Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську ґрунтуються на хибному твердженні, оскільки відповідно до наданих на запит суду відомостей про підтвердження державної реєстрації вказаної юридичної особи, державним реєстратором було повідомлено, що реєстраційна справа була заведена на зазначену особу, державна реєстрація була проведена на підставі реєстраційної карти форми №6, довідки Луганського обласного управління статистики та Положення про Управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах. Вказані доводи позивача, що наведені в позові не спростовують факту порушення обов'язку останнього подавати звітність органам Пенсійного фонду України, а також підстав для застосування штрафних санкцій.

За таких обставин у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки відповідачем зазначені витрати не здійснювалися, вони не підлягають стягненню з позивача.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області про скасування рішення №529 від 25.03.2013 відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Постанову у повному обсязі буде складено та підписано 27 серпня 2013 року

Суддя А.М. Каюда