Рішення № 33146356, 19.08.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.08.2013 Справа № 920/1133/13

за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Сумської обласної дирекції, м. Суми

до відповідача Виробничо-комерційної приватної фірми «Плюс», м. Суми

про стягнення 54 305 грн. 24 коп. (6794,10 дол. США)

СУДДЯ С.О.МИРОПОЛЬСЬКИЙ

Секретар судового засідання Р.Б. Малюк

За участю представників сторін:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 54305,24 грн. (6794,10 дол. США) заборгованості за кредитним договором № 012/06-11/2322/1 від 04.12.2006р., в т.ч.: 44 541 грн. 79 коп. (5572,60 дол. США) заборгованість за кредитом; 1909 грн. 69 коп. (238,92 дол. США) заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом; 7777 грн. 51 коп. (973,04 дол. США) пеня на суму простроченого кредиту; 114 грн. 86 коп. (14,37 дол. США) пеня на суму прострочених відсотків, 38 грн. 61 коп. (4,83 дол. США) сума сплаченої пені.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, тому справа розглядається за наявними матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника сторони, оцінивши наявні в справі докази, суд встановив наступне:

Відповідно до п. 1.1. кредитного договору № 012/06-11/2322/1 від 04.12.2006р. та додаткових угод до нього, укладеного між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та Виробничо-комерційною приватною фірмою «Плюс» в рамках генеральної кредитної угоди № 012/06-11/2322 від 04.12.2006р., відповідач отримав кредит в сумі 150 000,00 дол. США зі сплатою 12,5% річних терміном до 04.12.2012р.

Сума кредиту перерахована на рахунок відповідача, що підтверджується меморіальними валютними ордерами № TR012/06-11/2322/1 від 05.12.2006р., від 08.12.2006р., від 04.01.2007р., від 23.02.2007р., від 28.08.2007р., від 24.12.2007р.

Пунктом 6.1. кредитного договору № 012/06-11/2322/1 від 04.12.2006р. передбачено, що позичальник зобов'язаний використати кредит на зазначені у договорі цілі і забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих процентів на умовах передбачених договором. За порушення строків повернення кредитної заборгованості згідно п. 10.2. кредитного договору позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день простроченняю.

Відповідно до п. 5 додаткової угоди № 012/06-11/2322/1/6 від 15.11.2011р. до кредитного договору № 012/06-11/2322/1 від 04.12.2006р. сторони дійшли згоди, що позовна давність про стягнення неустойки (штрафів, пені) встановлюється тривалістю у три роки.

У зв'язку з порушенням термінів виконання зобов'язання за кредитним договором № 012/06-11/2322/1 від 04.12.2006р., позичальнику та поручителям 16.11.2012р. направлено претензію з вимогою сплатити заборгованість, яка залишилась без задоволення.

Станом на 19.06.2013 року заборгованість відповідача перед позивачем по кредитному договору № 012/06-11/2322/1 від 04.12.2006р. склала: 44 541 грн. 79 коп. (5572,60 дол. США) заборгованість за кредитом; 1909 грн. 69 коп. (238,92 дол. США) заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом; 7777 грн. 51 коп. (973,04 дол. США) пеня на суму простроченого кредиту; 114 грн. 86 коп. (14,37 дол. США) пеня на суму прострочених відсотків, 38 грн. 61 коп. (4,83 дол. США) сума сплаченої пені.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності через неможливість виконання ним грошевого зобов'язання, та повинен у встановлений термін та на вимогу кредитора сплатити суму боргу.

Згідно до ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.

Відповідно до ст. 533 Цивільного кодексу України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» є правонаступником всіх прав і обов'язків відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», відповідно до п. 1.3. Статуту, викладеного в новій редакції.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості або обґрунтованих заперечень проти позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Виробничо-комерційної приватної фірми «Плюс» (40000, м. Суми, вул. Прикордонна, 14, код 23999176) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Сумської обласної дирекції (40030, м. Суми, пл. Незалежності, 1, код 21125295) заборгованість за кредитним договором № 012/06-11/2322/1 від 04.12.2006р.: 44 541 грн. 79 коп. (5572,60 дол. США) заборгованість за кредитом; 1909 грн. 69 коп. (238,92 дол. США) заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом; 7777 грн. 51 коп. (973,04 дол. США) пеня на суму простроченого кредиту; 114 грн. 86 коп. (14,37 дол. США) пеня на суму прострочених відсотків, 38 грн. 61 коп. (4,83 дол. США) сума сплаченої пені, а також 1720,50 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст складено 23.08.2013р.

Суддя С.О. Миропольський