Постанова № 33144872, 21.08.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2013 року Справа № 915/279/13-г

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

Головуючого судді Кузьменка М.В.,

суддів Васищака І.М.,

Коробенка Г.П.,

розглянувши

касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі

Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз"

на постанову Одеського апеляційного господарського суду

від 13.06.2013 р.

у справі № 915/279/13-г господарського суду Миколаївської області

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі

Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз"

до Приватного акціонерного товариства "Зангас-НГС"

про стягнення 394 784,04 грн.

за участю представників:

ПАТ "Укртрансгаз" в особі Управління магістральних

газопроводів "Харківтрансгаз" - Журавель О.В.;

ПрАТ "Зангас-НГС" - Шевченко О.О.;

в с т а н о в и л а :

Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом та просило суд, стягнути з відповідача Приватного акціонерного товариства "Зангас-НГС" штрафні санкції у розмірі 394 784,04 грн., а саме 259 979,73 грн. пені та 134 804,31 грн. 7% штрафу.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання за умовами договору № 110706844 від 14.07.2011 р. про закупівлю робіт (т-1 а.с.7-11).

Відповідач у справі - Приватне акціонерне товариство "Зангас-НГС" у відзиві на позов проти задоволення заявлених вимог заперечував, посилаючись на те, що:

- 21.02.2013 р. договір за згодою сторін був припинений, а тому, на думку відповідача, на підставі ст.599 та ч.1 ст.604 ЦК України договір вважається виконаним належним чином;

- фінансування робіт позивачем здійснювалось несвоєчасно та не в повному обсязі, роботи проводяться на землях сільськогосподарського значення, на яких до жовтня 2012 року вирощувались сільськогосподарські культури, взимку неможливо було проводити земляні роботи через складні погодні умови і з весни 2013 року аграрними господарствами проводились посівні роботи. Таким чином, відповідач був змушений призупиняти роботи, про що було проінформовано осіб позивача;

- оскільки сторони припинили договірні відносини, проведення подальших передбачених зазначеним договором робіт є неможливим, а відтак відповідач не в змозі виконати в повному обсязі передбачені роботи (т.1 а.с.112).

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 18.04.2013 р. на підставі ст.25 ГПК України здійснено процесуальне правонаступництво позивача Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", замінивши його правонаступником - Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз".

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 18.04.2013 р. позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 259 979,73 грн. пені та 134 804,31 грн. 7% штрафу.

Задовольняючи заявлені позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що договором встановлена відповідальність за порушення взятих на себе зобов'язань з оплати виконаних робіт у вигляді пені та штрафу, вимоги про стягнення яких обґрунтовано заявлені позивачем (т-1 а.с.135-141).

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.06.2013 р. рішення господарського суду Миколаївської області від 18.04.2013 р. змінено та зменшено суми стягнутих:

- пені - до 100 000 грн.;

- штрафу - до 50 000 грн.

Також, відстрочено виконання рішення суду до 01.10.2013 р. В решті рішення залишено без змін (т-1 а.с.168-171).

Частково скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що суд першої інстанції при розгляді спору вірно встановив фактичні обставини справи, але не вдався до перевірки обгрунтованості клопотань відповідача про застосування ст.551 ЦК України, ст.233 ГК України, та дійшов хибного висновку про відсутність підстав для їх задоволення.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить скасувати постанову апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням судом норм процесуального та матеріального права (т-2 а.с.3-7).

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Під час вирішення спору по суті та перегляду прийнятого рішення в апеляційному порядку, судами першої та апеляційної інстанцій встановлені наступні обставини.

14.07.2011 р. між сторонами укладено договір про закупівлю робіт № 110706844, за умовами якого підрядник зобов'язується виконати роботи "Газопровід відгалуження ШДКРІ-Енергодар, DN 1000 (вибірковий ремонт ізоляційного покриття - 1,9 км) Запорізького проммайданчика", а замовник зобов'язується прийняти ці роботи та оплатити їх.

Судами правильно визначено, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Зазначений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань.

Також, цей договір, в силу ст. ст. 173-175 ГК України, є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань.

Предметом спору у даній справі є обов'язок відповідача сплатити штрафні санкції за прострочення виконання умов договору.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

Згідно п. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

За приписами ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Умовами договору передбачено, що розрахунки проводяться шляхом перерахування коштів замовником на розрахунковий рахунок підрядника, що вказаний в реквізитах договору. Форма розрахунку - поетапно по факту виконання робіт протягом 180 календарних днів після підписання акту виконаних робіт по кожному етапу (Форма КБ-2в, КБ-3), який надається підрядником замовнику кожного місяця протягом терміну виконання робіт (п.п.4.1, 4.2).

Відповідно до п.1.2. склад та обсяги робіт, які підлягають закупівлі за даним договором, визначені у кошторисі (Додаток № 1), який є невід'ємною частиною договору. Згідно до п.3.1 договору ціна договору становить 6 952 927,50 грн. з ПДВ і визначена договірною ціною та кошторисом.

Договір укладено на період до 31.03.2013р., але у відповідності до п.5.1 термін виконання робіт встановлено з дати підписання договору по 30.09.2012 року.

21.02.2013 р. між сторонами була укладена угода про розірвання договору від 14.07.2011 р. № 110706844, в зв'язку із відсутністю зазначеного об'єкта в Програмі ремонтів філії ПАТ "Укртрансгаз" в особі Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" на 2013 рік та відсутністю фінансування. Відповідно до умов даного договору між сторонами було підписано акти приймання виконаних будівельних робіт на загальну суму 5 027 151,71 грн., отже відповідачем не були виконані роботи на загальну суму 1 925 775, 79 грн.

Згідно до п. 7.2 вказаного договору за порушення строків виконання робіт або виконання робіт в менших обсягах, ніж передбачено цим договором, відмову від виконання робіт в обсягах та за ціною, що вказані в даному договорі, підрядник виплачує замовникові пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Судами встановлено, що сума штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання нарахована позивачем відповідно до умов договору дійсно склала 394 784,04 грн. (пеня - 259 979,73 грн., 7 % штрафу від вказаної вартості, що становить 134 804,31 грн.). Відповідач визнав порушення умов договору, але просив суд зменшити розмір штрафних санкцій та надати йому відстрочку виконання рішення через важкий фінансовий стан та з урахуванням виконання договору на 75%, розірвання його до спливу строку дії не з вини відповідача та відсутністю збитків для позивача.

В силу ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність правових підстав щодо зменшення розміру штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Також, апеляційною інстанцією правомірно було взято до уваги критичне фінансове становище відповідача та те, що у відповідача дебіторська заборгованість перевищує кредиторську заборгованість, в зв'язку з чим судом було відстрочено виконання рішення суду до 01.10.2013 р.

В силу ст.1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Між тим, наведені в касаційній скарзі доводи колегія суддів вважає необгрунтованими та такими, які не спростовують висновку суду апеляційної інстанції та передусім зводяться до додаткової перевірки доказів, що протирічить приписам ч.2 ст.1117 ГПК України.

З урахуванням наведеного, підстав для зміни чи скасування постанови Одеського апеляційного господарського суду від 13.06.2013 р., колегія суддів не вбачає.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.06.2013 р. у справі № 915/279/13-г господарського суду Миколаївської області залишити без змін, а касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" - без задоволення.

Головуючий суддя Кузьменко М.В.

Судді Васищак І.М.

Коробенко Г.П.