Рішення № 33144316, 21.08.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14596/13 21.08.13

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»доПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС»провідшкодування матеріальної шкоди в сумі 2920,39 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники: від позивача - Куріленко О.В. (представник за довіреністю);від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

У липні 2013 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Нова» (далі - позивач або СК «Нова») звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС» (далі - відповідач або СК «ТАС») 2920,39 грн. заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 10.03.2011 у результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) було пошкоджено автомобіль «Пежо», державний реєстраційний номер АА 8958 ВХ, який був застрахований у СК «Нова». Остання виплативши страхове відшкодування, набула прав свого страхувальника до винної особи. Оскільки винним у скоєнні ДТП визнано Христова Андрія Ігоровича, цивільно-правова відповідальність якого за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП за участю автомобіля «ВАЗ», державний реєстраційний номер АА 2214 ВН, була застрахована в СК «ТАС», то обов'язок з відшкодування збитків у межах лімітів покладається на відповідача.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення, про що зокрема свідчить наявний у матеріалах справи оригінал поштового відправлення, з якого слідує, що ухвала суду про порушення провадження у справі була вручена відповідачу 06.08.2013.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

У порядку статті 65 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судом робився запит до Моторно-транспортного страхового бюро про надання інформації з єдиної централізованої бази даних МТСБУ.

На вказаний запит суду була отримана відповідь з Моторно-транспортного страхового бюро із запитуючою інформацією.

Судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За наявності витребуваних судом даних з Моторно-транспортного страхового бюро, а також враховуючи наявні у матеріалах справи докази, підстав, які б перешкоджали розгляду справи по суті судом не встановлено.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

10.03.2011 о 18 год. 30 хв. у м. Києві по вулиці Гетьмана, 22 сталася ДТП, а саме відбулося зіткнення автомобіля «ВАЗ», державний реєстраційний номер АА 2214 ВН (далі - автомобіль «ВАЗ»), під керуванням Христова Андрія Ігоровича, із автомобілем «Пежо», державний реєстраційний номер АА 8958 ВХ (далі - автомобіль «Пежо»), під керуванням Важової Ірини Миколаївни.

Причиною ДТП стало те, що водій Христов А.І., керуючи автомобілем «ВАЗ», перед перестроюванням не впевнившись, що це буде безпечно, здійснив зіткнення із автомобілем «Пежо», що призвело до механічних пошкоджень обох автомобілів. Даними діями водій Христов А.І. порушив пункт 10.1 Правил дорожнього руху України.

Відповідно до постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 25.03.2011 Христова Андрія Ігоровича визнано винним у вчинені правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Пежо», який належить Важовій Ірині Миколаївні. Даний автомобіль згідно з первинною довідкою ВДАІ про дорожньо-транспортну пригоду отримав наступні механічні пошкодження: задній бампер з правої сторони, заднє праве крило.

Дані обставини підтверджуються первинною довідкою ВДАІ від 10.03.2011, відомістю ДАІ № 8784828 про обставини ДТП та постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 25.03.2011, копії яких містяться у матеріалах справи.

Пошкоджений автомобіль був застрахований у позивача на підставі договору добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів № 3814 від 03.11.2006, укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Нова» (08.06.2012 загальними зборами акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» було прийнято рішення про зміну найменування на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Нова») та Важовою Іриною Миколаївною (далі - Договір добровільного страхування).

З калькуляції СТО (СПД-ФО Бриксіна Д.В.), наведеної у наряді-замовленні № БД-11/036 від 25.03.2011, убачається, що вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля «Пежо» становить 4038,71 грн.

Наведені у вказаних калькуляціях роботи знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку із тими пошкодженнями, що зазначені у довідці ВДАІ, що була складена на місці спірної ДТП.

На підставі вищевказаного Договору добровільного страхування, заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування від 18.05.2011, страхового акта № 1368 від 25.05.2011 року, наряду-замовлення № БД-11/036 від 25.03.2011, позивач виплатив страхове відшкодування у сумі 2920,39 грн. (кошти були перераховані на рахунок СТО). Дана обставина підтверджуються платіжним дорученням № 0004867 від 31.05.2011, копія якого міститься у матеріалах справи.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Крім того, згідно з частиною 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відтак, СК «Нова», здійснивши виплату страхового відшкодування, набула права потерпілої особи в межах здійсненої виплати, тобто в сумі 2920,39 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно Христовим А.І. внаслідок експлуатації автомобіля «ВАЗ».

На час скоєння вищевказаної ДТП (10.03.2011) цивільно-правова відповідальність Христова Андрія Ігоровича була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) № АА/2527596 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (тип договору 3), відповідно до якого СК «ТАС» взяла на себе обов'язок відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу - автомобіля «ВАЗ», - і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність Христова Андрія Ігоровича (Страхувальника). Вказаним договором (полісом № АА/2527596) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50000 грн., франшиза - 0 грн.

Отже, відповідач є особою на яку полісом № АА/2527596 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля «ВАЗ» на час спірної ДТП.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

При дослідженні наданих позивачем доказів на підтвердження вартості витрат, пов'язаних із відновлювальним ремонтом автомобіля «Пежо» з урахуванням зносу, судом було враховано, що відповідно до абзацу третього пункту 3 частини 1 статті 988 ЦК України та частини 17 статті 9 Закону України «Про страхування» страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. А згідно з абзацом другим частини 1 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до пункту 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395) значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.

Зі свідоцтва про реєстрацію пошкодженого автомобіля «Пежо» (копія якого міститься у матеріалах справи) убачається, що рік випуску автомобіля - 2006, а отже на момент ДТП строк його експлуатації не перевищував семи років. Таким чином підстав для вирахування зносу в даному випадку не має.

Судом також враховано, що у пункті 7.39 вищезазначеної Методики наведені винятки стосовно використання зазначених у пункті 7.38 Методики вимог.

Разом з тим, відповідачем у супереч статті 33 ГПК України не доведено суду, що існують обставини, зазначені у пункті 7.39 Методики, які дають підстави для визначення іншого розміру коефіцієнта фізичного зносу.

Отже, документами, які підтверджують дійсний розмір витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом автомобіля «Пежо», є наряд-замовлення № БД-11/036 від 25.03.2011 та платіжне доручення № 0004867 від 31.05.2011, яким підтверджується факт перерахування коштів на рахунок СТО за ремонт пошкодженого автомобіля «Пежо».

Крім того, суд звертає увагу відповідача на те, що відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язок із визначення розміру завданих збитків внаслідок настання страхового випадку покладений на страховика, а не на особу, яка має право на відшкодування цих збитків. Проте, відповідач у порушення вимог зазначеного Закону свій обов'язок щодо визначення вартості завданих збитків не виконав, і не вчинив жодних дій з встановлення цього розміру.

Відтак, реальний розмір витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом автомобіля «Пежо», склав 4038,71 грн., відповідно до зазначеного наряду-замовлення. При цьому, судом взято до уваги, що коефіцієнт фізичного зносу для складових цього автомобіля дорівнює « 0,00».

Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу № АА/2527596 та положення статей 12, 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статей 9, 27 Закону України «Про страхування», статей 993, 1191, 1192 ЦК України, відповідач повинен відшкодувати позивачу шкоду в межах ліміту його відповідальності за спірним страховим випадком, виходячи із розміру реально завданих збитків, і в межах суми, що перейшла до позивача у порядку регресу, та за мінусом встановленої франшизи, тобто у сумі 2920,39 грн.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідачем не спростовано належними і допустимими доказами обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, зокрема розмір завданої шкоди.

Тому, суд визнає за законні та обґрунтовані вимоги позивача, а отже позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Розглядаючи спір по суті, судом враховано, що позивач з метою отримання коштів в порядку регресу у червні 2012 року звернувся до відповідача із вимогою (вих. № 1051/0/17-12 від 18.06.2012) про виплату страхового відшкодування за полісом № АА/2527596. Дана заява із доданими до неї документами, які необхідні для виплати страхового відшкодування в порядку регресу, була отримана відповідачем 25.06.2012, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, копія якого міститься у матеріалах справи.

Проте, відповідач після отримання зазначеної вимоги суми страхового відшкодування позивачу не виплатив.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС» (03062, м. Київ, Святошинський район, просп. Перемоги, будинок 65, ідентифікаційний код 30929821) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» (02660, м. Київ, вул. Марини Раскової, будинок 11, ідентифікаційний код 31241449) 2920,39 грн. (дві тисячі дев'ятсот двадцять гривень 39 копійок) відшкодування матеріальної шкоди (виплати страхового відшкодування), а також 1720,50 грн. (одну тисячу сімсот двадцять гривень 50 копійок) судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.08.2013

СуддяСташків Р.Б.