Ухвала суду № 33143849, 21.08.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

Головуючий у 1-й інстанції: Черноліхов С.В.

Суддя-доповідач:Хаюк С.М.

УХВАЛА

іменем України

"21" серпня 2013 р. Справа № 806/2537/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Хаюка С.М.

суддів: Бондарчука І.Ф.

Охрімчук І.Г.,

розглянувши в письмовому провадженні у м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "22" квітня 2013 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Богунського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції про визнання дій протиправними та скасування постанов ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправними і скасувати постанови по виконавчому провадженню № 20833066 від 06 жовтня 2010 року про стягнення з нього витрат на проведення виконавчих дій у сумі 322, 33 грн. і виконавчого збору у розмірі 13745, 95 грн., постанови від 28 жовтня 2010 року про накладення штрафу у розмірі 170, 00 грн., а також визнати протиправними дії Богунського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції щодо їх прийняття, мотивуючи тим, що виконавчим написом приватного нотаріуса ОСОБА_4 № 7328 від 01 липня 2010 року визначено право АТ "Імексбанк" на стягнення з ОСОБА_3 боргу у сумі 137459, 45 грн. за рахунок заставного майна - автомобіля марки Chevrolet Captiva, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1. В ході примусового виконання вказаного напису державним виконавцем прийнято оспорювані постанови, які є протиправними, оскільки сам напис рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 15 березня 2011 року скасовано, витрати на проведення виконавчих дій у сумі 322, 33 грн. документально не підтверджені, вимоги, за невиконання яких застосовано 170, 00 грн. штрафу, позивач не отримував.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2013 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано постанови Богунського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції від 06.10.2010 року про стягнення з ОСОБА_3 витрат на проведення виконавчих дій у сумі 322,33 грн. (ВП №20833066) та від 28.12.2010 року про накладення на ОСОБА_3 штрафу у розмірі 170,00 грн. (ВП №20833066).

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 68,82 грн. сплаченого судового збору.

Не погоджуючись з даною постановою ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду та прийняти нову постанову, якою у позовні вимоги задовольнити повністю .

Позивач та представники сторін в засідання суду не з'явились, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення сторонам рекомендованою кореспонденцією судових повісток та копій ухвал суду.

Згідно ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

З врахуванням приписів вищевказаних статей, розгляд апеляційної скарги здійснюється судовою колегією в порядку письмового провадження.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на виконанні у Богунському відділі державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції перебував виконавчий напис приватного нотаріуса ОСОБА_4 № 7328 від 01 липня 2010 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь АТ "Імексбанк" боргу у сумі 137459, 45 грн. за рахунок заставного майна - автомобіля марки Chevrolet Captiva, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

У постанові про відкриття виконавчого провадження № 20833066 від 12 серпня 2010 року боржникові ОСОБА_3 надано строк для добровільного виконання виконавчого напису приватного нотаріуса ОСОБА_4 № 7328 від 01 липня 2010 року. У цей строк боржник добровільно виконавчий напис не виконав, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження.

У зв'язку з несплатою ОСОБА_3 добровільно, у наданий термін до 18.08.2010 року, боргу у сумі 137459, 45 грн. державним виконавцем 06 жовтня 2010 року прийнято постанову про стягнення з боржника 13745, 95 грн. виконавчого збору та постанову про стягнення 322, 33 грн. витрат на проведення виконавчих дій.

У межах виконавчого провадження № 20833066 за невиконання законних вимог державного виконавця постановою від 28 грудня 2010 року на ОСОБА_3 накладено штраф у розмірі 170, 00 грн.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції , що вимоги про визнання протиправними і скасування постанов Богунського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції від 06 жовтня 2010 року про стягнення з ОСОБА_3 витрат на проведення виконавчих дій у сумі 322,33 грн. та від 28 грудня 2010 року про накладення на нього штрафу у розмірі 170,00 грн. підлягають до задоволення, а вимога про скасування постанови від 06 жовтня 2010 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 13745, 95 грн. задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закону), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону, примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до статті 45 Закону, кошти виконавчого провадження складаються з: коштів виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 46 цього Закону; авансового внеску стягувачів на проведення виконавчих дій згідно із статтею 48 цього Закону; стягнутих з боржника витрат на проведення виконавчих дій; інших надходжень, що не суперечать законодавству.

До витрат на організацію та проведення виконавчих дій належать кошти, витрачені на: 1) перевезення, зберігання і реалізацію майна боржника; 2) оплату праці експертів, перекладачів та інших осіб, залучених у встановленому порядку до провадження виконавчих дій; 3) поштовий переказ стягувачеві стягнених аліментних сум; 4) розшук боржника, його майна або розшук дитини; 5) оголошення в засобах масової інформації; 6) інші необхідні витрати для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби.

На виконання Закону України "Про виконавче провадження" розроблена Інструкція про проведення виконавчих дій, затверджена Наказом Мінюсту від 15 грудня 1999 року № 74/5, яка визначає умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону, інших нормативно-правових актів підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до пункту 4.15.2 вказаної Інструкції, про суми витрат на проведення виконавчих дій державний виконавець складає акт про витрати на проведення виконавчих дій (додаток 35), в якому зазначаються перелік та суми витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій, а також документи, якими вони підтверджуються, з доданням копій таких документів. Про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій державний виконавець зобов'язаний винести постанову, яка разом з актом про витрати на проведення виконавчих дій затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби (додаток 3).

Із змісту наведених норм слідує, що розмір витрат на проведення виконавчих дій повинен не лише бути зазначений в акті виконавця, а і підтверджений документально із доданням копій таких документів до акта.

В той же час у матеріалах виконавчого провадження міститься лише акт державного виконавця про витрати на проведення виконавчих дій у сумі 322, 33 грн. від 06 січня 2010 року, їх документальне підтвердження відсутнє, а тому підстави для їх стягнення з ОСОБА_3 відсутні, отже, протиправною є відповідна постанова від 06 жовтня 2010 року.

Згідно з статтею 46 Закону, у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом.

У постанові про відкриття виконавчого провадження № 20833066 від 12 серпня 2010 року боржникові ОСОБА_3 надано строк для добровільного виконання виконавчого напису приватного нотаріуса ОСОБА_4 № 7328 від 01 липня 2010 року. У цей строк боржник добровільно виконавчий напис не виконав, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження, а тому постанова від 06 жовтня 2010 року про стягнення з ОСОБА_3 13745, 95 грн. (10% від фактично стягненої суми за виконавчим документом) винесена на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України "Про виконавче провадження".

Скасування виконавчого напису приватного нотаріуса ОСОБА_4 №7328 від 1.07.2010 року про звернення стягнення на автомобіль позивача марки Chevrolet Captiva, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 15.03.2011 року не має правового значення в даному випадку , так як на момент винесення постанови від 6.10.2010 року виконавчий напис був чинний , а правомірність рішень, дій суб"єкта владних повноважень суд перевіряє лише на момент їх вчинення.

Відповідно до статті 88 Закону, за порушення вимог цього Закону, невиконання законних вимог державного виконавця громадянами чи посадовими особами, втрату або несвоєчасне відправлення виконавчого документа, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, а також неповідомлення боржником про зміну місця роботи (знаходження), якщо ці дії не мають ознак злочину, а також за неявку без поважних причин за викликом державного виконавця на винних осіб за постановою начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, накладається штраф від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у порядку, передбаченому законом.

Із матеріалів справи вбачається, що на позивача накладено штраф за невиконання вимог виконавця № 53561/13 від 25 серпня 2010 року і № 58514/13 від 24 вересня 2010 року.

При цьому відповідачем, всупереч положенням статті 71 КАС України, не доведено, що обидві вимоги були доведені до відома ОСОБА_3 та він їх отримував. За таких обставин, коли відповідач не довів правомірності свого рішення про накладення на позивача штрафу постанова від 28 грудня 2010 року підлягає скасуванню.

Колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції, дослідивши в судовому засіданні надані сторонами по справі докази, обґрунтовано задовольнив позовні вимоги частково.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки постанову Житомирським окружним адміністративним судом винесено відповідно до позовних вимог з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і суд дав правильну оцінку обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду першої інстанції у даній справі.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому її потрібно залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "22" квітня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя С.М.Хаюк

судді: І.Ф.Бондарчук І.Г. Охрімчук

З оригіналом згідно: суддя _______ С.М.Хаюк

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_3 АДРЕСА_1

3- відповідачу Богунський відділ державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції вул.Перемоги, 55,м.Житомир,10003