Рішення № 33143583, 20.08.2013, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/4420/13-ц

Провадження №2/592/1555/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2013 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Корольової Г.Ю.

при секретарі Кириченко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до комунального підприємства «Сумижитло», Сумської міської ради, третя особа: Сумське міське бюро технічної інвентаризації про визнання права власності ,-

встановив:

В квітні 2013 року позивачі звернулися до суду з позовом про визнання права власності за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на кВ.АДРЕСА_1 та визначення часток, обґрунтовуючи свої вимоги, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5, після смерті якого позивачка ОСОБА_1 звернулася до нотаріальної контори, але отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом вона не має можливості внаслідок того, що оригінал свідоцтва про право власності на житло був втрачений, в зв'язку з чим позивачка ОСОБА_1 позбавлена можливості успадкувати майно, а ОСОБА_2, ОСОБА_3 позбавлені можливості розпорядитися майном, а тому просять задовольнити позовні вимоги.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 ОСОБА_7 уточнила позовні вимоги і просила визнати право власності в порядку спадкування за заповітом за ОСОБА_1 на 1\2 частину кВ.АДРЕСА_1 ,

ОСОБА_2, ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилися, надали заяви про розгляд справи без них, підтримали уточнену позовну заяву і просили визнати за ними право власності на 1\4 частку кожному кВ.АДРЕСА_1.

Представник відповідача комунального підприємства «Сумижитло»в судове засідання не зявився, надали заяву про розгляд справи без їх участі, при вирішенні даної справи покладалася на розсуд суду.

Представник відповідача Сумської міської ради в судове засідання не зявився, надали заяву про розгляд справи без їх участі, не заперечують проти задоволення уточнених позовних вимог.

Представник третьої особи Сумського міського бюро технічної інвентаризації в судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Будь - яких заяв про відкладення розгляду справи не надавали.

Суд, вислухавши представника позивачки ОСОБА_7, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення позову зі слідуючих підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності, виданого ДКП «Тепличний» на праві приватної спільної сумісної власності належала кв. АДРЕСА_1, що підтверджується копією довідки (а.с.12). Право власності на житло було записане у реєстрову книгу № за реєстровим № 1314 01 липня 1998 року.

Відповідно до п. 1, ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Згідно з частиною другою статті 370, частиною другою статті 372 ЦК частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними.

Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами, що дійсно громадяни ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 з 09.06.1998 року набули права власності на квартиру АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності, що підтверджено довідкою комунального підприємства Сумського міського бюро технічної інвентаризації(а.с. 12). Розподіл часток між співвласниками помешкання не здійснювався.

Відповідно до. п.1 ст. 357 ЦК України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом. Відтак, кожний із співвласників квартири АДРЕСА_1 має рівну частку, а саме по 1/4 ідеальної частини квартири. На даний час оригінал свідоцтва про право власності втрачений.

Відповідно до ст.20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд. За ст.16 ЦК України одним із способів захисту своїх прав є визнання права.

Згідно ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до листа Державного комітету статистики України Головного управління статистики у Сумській області Державне комунальне підприємство «Тепличне» змінило найменування та юридичну адресу на колективне сільськогосподарське підприємство « Тепличне»(а.с.11)

Для відновлення втраченого оригіналу правовстановлюючого документа на житло або видачі дубліката позивачі звернулись до комунального підприємства Сумського міського бюро технічної інвентаризації, КК «Коменерго - Суми», КП «Сумижитло» і отримали відповідь, що дублікат втраченого документу може видати той орган, який займався приватизацією житла, у обслуговуючих організацій, на утриманні яких знаходиться будинок, відсутні документи, а тому вони позбавлені можливості отримати дублікат. (а.с.13,14,15)

Згідно відповіді на запит від 12.11.2012 року № Л-121 начальник архівного відділу Сумської ради Курилко С.О повідомив, що свідоцтва про право власності на житло на зберігання до архівного відділу не надходили.(а.с. 17). Відповідно до листа директора державного архіву Сумської області Артюх В.В. документи Сумської Держконтори за 1998 рік на збереження до архіву не надходили, тому надати свідоцтво про право власності не мають можливості.(а.с. 16).

Таким чином, на даний момент позивачі позбавлені можливості отримати дублікат правовстановлюючого документа, а тому, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне у відповідності до вимог ст.392 ЦК України визнати за ОСОБА_2, ОСОБА_3 право власності на 1\4 частину кожному кв.АДРЕСА_1 на підставі довідки Комунального підприємства Сумського міського бюро технічної інвентаризації від 20.10.2011 року № 36-23-56.

Що стосується позовних вимог про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за заповітом, то вони підлягають задоволенню, виходячи з наступного

Із матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5, який був чоловіком ОСОБА_1 і батьком ОСОБА_2, ОСОБА_3 (а.с. 6,7,8,9). За час свого життя ОСОБА_5 склав заповіт на дружину ОСОБА_5 і заповідав їй усе майно, що буде їй належати на день смерті, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося, а також все те майно, на що вона за законом буде мати право (а.с.10).

Згідно ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків спадщини від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1268, ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою або застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України не заявив відмову від неї.

За змістом зазначених норм прийняття особою спадщини обумовлюється або постійним проживанням спадкоємця із спадкодавцем на час відкриття спадщини, або, в разі відсутності наведених вище обставин - поданням до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини у визначений ч.1ст 1270 ЦК України строк.

Судом встановлено, що позивачка у встановлений законом термін звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, тобто виконали вимоги ст. 1297 ЦК України відповідно до якої спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, однак їй було відмовлено у зв'язку з відсутністю відповідних правовстановлюючих документів на квартиру АДРЕСА_1

Згідно до вказаних норм цивільного законодавства діючого на момент відкриття спадщини дружина спадкодавця ОСОБА_1 відповідно до ч.5 ст.1268 ЦПК України вважається такою,що прийняла спадщину, так як постійно мешкала з спадкодавцем, не заявляла відмову від прийняття спадщини,

Відповідно до положень ст. 1223 ЦК України переважне право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують спадкоємці за законом.

Оскільки позивачка, як спадкоємець померлого ОСОБА_5 за заповітом, позбавлена можливості здійснити своє право на спадкування в зв'язку з відсутністю у неї правовстановлюючого документу на квартиру та отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, таке право підлягає відновленню в судовому порядку.

Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, з правочинів, тобто дій особи, спрямованих на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюються або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи, що позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, а не отримання такого свідоцтва позбавляє позивачку можливості здійснювати повноваження власника щодо свого права власності та призводить до порушення її прав в розумінні ст.ст. 317, 319 ЦК України, суд приходить до висновку про необхідність відновлення порушеного права позивачки, шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності на спадкове майно в порядку спадкування, оскільки це право не може бути визнане іншим шляхом, тому повинно бути захищено в судовому порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 118, 119, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 321,328,357,328,392, 1216, 1223,1233, 1268, 1269, 1270,1297 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до комунального підприємства «Сумижитло», Сумської міської ради, третя особа: Сумське міське бюро технічної інвентаризації про визнання права власності задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, ОСОБА_3 право власності на 1\4 частину кожному кв.АДРЕСА_1

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1\2 частину кв.АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення до апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м. Суми.

Суддя Г.Ю. Корольова