Рішення № 33143154, 19.08.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10147/13 19.08.13

За позовом: Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ СТРІЛОЧНИЙ ЗАВОД"

до: Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "УКРЗАЛІЗНИЧПОСТАЧ"

про: стягнення 47.617.453,88 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Коломієць О.В. - за довіреністю від 21.03.2013 № 33-151;

відповідача: Становова Ю.В. - за довіреністю від 26.12.2012 № ЦХП-20/6099.

С У Т Ь С П О Р У :

Публічне акціонерне товариство "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ СТРІЛОЧНИЙ ЗАВОД" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "УКРЗАЛІЗНИЧПОСТАЧ" заборгованості в розмірі 47.281.622,28 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання укладеного між сторонами даного спору договору поставки від 25.01.2012 № ЦХП-15-01312-01 позивач поставив, а відповідач отримав продукцію на загальну суму 45.221.864,34 грн., але останній вартість отриманої продукції на користь позивача не оплатив, внаслідок чого у відповідача виникла перед позивачем заборгованість на суму поставленого товару.

Отже, позивач, на підстави викладеного, просить суд задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача 45.221.864,34 грн. - основного боргу, 1.470.273,20 грн. - пені та 589.484,74 грн. - 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2013 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі № 910/10147/13.

Позивач, в порядку встановленому ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, звернувся до суду із заявою від 04.07.2013 № 36-1249, згідно якої збільшив свої позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені, збільшено до суми 1.665.326,14 грн., та 3 відсотків річних, збільшено до 730.263,40 грн.

Суд розглядає позовні вимоги з урахуванням заяв про збільшення розміру позовних вимог, в частині пені та 3 відсотків річних.

Відповідач надав суду клопотання про зменшення штрафних санкцій на 50 %. Вказане клопотання відповідач мотивував наступним. Підприємство відповідача є державним і його фінансування здійснюється ДАЗТУ "Укрзалізниця" шляхом перерахування коштів з дохідно-розподільчого рахунку на поточний рахунок підприємства. На даний час підприємство відповідача перебуває у скрутному фінансовому становищі у зв'язку з недофінансуванням, а також враховуючи необхідність у забезпеченні безперебійного процесу діяльності укрзалізниць України, шляхом придбання відповідачем матеріально-технічних ресурсів та нафтопродуктів, останній має велику кредиторську заборгованість.

В судовому засіданні 19.08.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи представників сторін по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах справи, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Між публічним акціонерним товариством "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ СТРІЛОЧНИЙ ЗАВОД", як постачальником, (далі - позивач) та Державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "УКРЗАЛІЗНИЧПОСТАЧ", як покупцем, (далі - відповідач) укладено договір поставки від 25.01.2012 № ЦХП-15-01312-01 (далі - Договір).

Згідно предмету Договору позивач зобов'язується поставити та передати у власність, а відповідач прийняти та оплатити продукцію, найменування, марка й кількість якої вказується в специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору, на умовах, що викладені у Договорі (п. 1.1 Договору).

Найменування продукції: вузли та деталі для локомотивів залізничних, трамвайних та рухомого складу (рейки рамні та хрестовини) (п. 1.2. Договору).

Відповідно п. 4.1 Договору, його ціна визначається і приймається сторонами в національній валюті України - гривні, на умовах поставки FCA (франко-перевізник) станція відправлення Нижньодніпровськ Придніпровської залізниці за правилами Інкотермс-2010. Постачання здійснюється за цінами, передбаченими у специфікації до Договору. Ціна продукції, узгоджена у специфікації до Договору, включає: вартість продукції, тари, всі податки і збори, передбачені чинним законодавством.

Загальна сума даного Договору на момент його підписання складає - 200.360.606,46 грн., з яких 33.393.434,41 грн. - ПДВ 20 % (п. 4.4 Договору).

Обсяги закупівлі та сума Договору може змінюватись у зв'язку зі зміною реального фінансування та планів відповідача, що оформлюється додатковими угодами до Договору або шляхом направлення відповідачем повідомлення на адресу позивача. (п. 4.5 Договору).

Відвантаження продукції проводиться партіями протягом терміну дії Договору, тільки після письмової рознарядки відповідача, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності відповідача або вантажоодержувача до прийому продукції. Під партією розуміється кількість продукції, яка відвантажена в одному транспортному засобі. (п. 5.2. Договору).

Відповідно до п. 5.3 Договору датою поставки продукції вважається дата відправлення цієї продукції, яка підтверджується штампом станції відправлення на накладній (залізничній) на адресу вантажоодержувача, яка вказана в рознарядці відповідача.

Пунктом 6.1 Договору визначено, що оплата за кожну партію поставленої продукції по Договору проводиться відповідачем протягом 30 (тридцяти) банківських днів після дати поставки партії продукції, у відповідності з рахунками-фактурами на дану партію, обумовлену згідно п. 5.2 Договору.

Датою оплати вважається дата надходження коштів від відповідача на поточний рахунок позивача. (п. 6.2. Договору).

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно ч. 2 ст. 712 До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Так, позивач, на виконання взятих на себе зобов'язань за Договором та на його умовах, поставив відповідачеві продукцію загальною вартістю 45.221.864,34 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими транспортними накладними, згідно яких вантаж було відправлено до станції призначення вантажоодержувача.

Факт отримання відповідачем поставленої позивачем продукції підтверджується підписаними з обох сторін даного спору та скріпленими їх печатками Актами прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей, засвідчені копії яких наявні в матеріалах даної справи.

В подальшому позивачем виставлено відповідачеві рахунки на оплату вартості отриманої за Договором продукції, на загальну суму 45.221.864,34 грн..

Даний спір виник внаслідок того, що відповідач, порушуючи права позивача та умови Договору, у строк встановлений пунктом 6.1, отриману ним продукцію на користь позивача не оплатив. Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за Договором, в останнього виникла заборгованість перед позивачем за отриману, але не оплачену продукцію в розмірі 45.221.864,34 грн.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Суд відзначає, жодного підтвердження щодо факту погашення відповідачем наявної перед позивачем заборгованості, сторонами даного спору суду не надано.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Отже, з урахуванням всіх обставин справи та в їх сукупності, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, а відтак суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 45.221.864,34 грн. підлягає задоволенню.

Оскільки відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

У зв'язку з простроченням з боку відповідача зобов'язань за Договором, позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, неустойки у вигляді пені в сумі 1.665.326,14 грн. та 3 % річних в розмірі 730.263,40 грн.

Пунктом 9.6. Договору сторони встановили, що в разі несвоєчасної оплати за поставлену продукцію, відповідач сплачує позивачеві пеню в розмірі облікової ставки Національного банку України від вартості несплаченої продукції за кожен день прострочення.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Суд щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 42 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 № 01-8/211 "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України" встановлено, що відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Відповідно до статті 233 ГК України, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Зазначені норми ставлять право суду на зменшення неустойки в залежність від співвідношення її розміру і збитків.

При застосуванні частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України слід мати на увазі, що поняття "значно" та "надмірно" є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку. При цьому слід враховувати, що правила частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником.

Згідно матеріали справи, судом встановлено, що відповідач є державним підприємством, фінансування якого здійснюється Державною адміністрацією залізничного транспорту України "Укрзалізниця", а також відповідно до п. 9.4. Статуту відповідача джерелом формування фінансових ресурсів підприємства є прибуток (дохід), від ведення господарської діяльності, амортизаційні відрахування, кошти, одержані від продажу цінних паперів, безоплатні або благодійні внески членів трудового колективу, підприємств, організацій, громадян та інші надходження, включаючи централізовані капітальні вкладення та кредити.

Відповідно до наданої до матеріалів справи довідки відповідача від 01.08.2013 № № ЦХПбух-229, станом на 01.08.2013 кредиторська заборгованість відповідача за товари (роботи, послуги) складає 1.817.600.000,00 грн., з яких прострочено виконання грошового зобов'язання в сумі 488.300.000,00 грн.

Окрім того, згідно доданих до справи копій ухвал суду Господарського суду міста Києва про порушення проваджень у справах, до відповідача заявлені вимоги про стягнення з останнього сум в загальному розмірі 62.072.586,21 грн.

Також, в Міжнародному комерційному арбітражному суді перебувають справи про стягнення з відповідача заборгованості на загальну суму 1.037.170,20 євро, в підтвердження чого в матеріалах справи містяться належним чином засвідчені копії повісток від 02.07.2013 № 1688/14-6, від 29.07.2013 № 2030/14-6, від 29.07.2013 № 2028/14-6, від 29.06.2013 № 2031/14-6.

Таким чином, судом встановлено, що заявлена до стягнення з відповідача сума пені в розмірі 1.665.326,14 грн. враховує лише інтереси кредитора за рахунок боржника та призводить до погіршення вже складного фінансового становища підприємства відповідача.

З урахуванням викладеного, відповідно до норм діючого законодавства та наявних в матеріалах справи доказів, суд користуючись наданому йому ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України правом на зменшення розміру штрафних санкцій, вирішив, суму пені, яка заявлена до стягнення з відповідача, зменшити до 1.000.000,00 грн.

Отже, таким чином позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені підлягають задоволенню частково, в розмірі 1.000.000,00 грн.

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 відсотків річних за порушення грошового зобов'язання за Договором в розмірі 730.263,40 грн. підлягають задоволенню, за розрахунками позивача, які перевірені та визнані судом вірними.

Отже, за таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу в розмірі 45.221.864,34 грн., суми пені в розмірі 1.000.000,00 грн. та суми 3% річних в розмірі 730.263,40 грн.

Судовий збір позивача у розмірі 68.820,00 грн., відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49 ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "УКРЗАЛІЗНИЧПОСТАЧ" (03049, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 11/15; код ЄДРПОУ 19014832, з будь якого його рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ СТРІЛОЧНИЙ ЗАВОД" (49098, м. Дніпропетровськ, вул. Білостоцького, буд. 181; код ЄДРПОУ 14367980, на будь який його рахунок виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) основний борг в розмірі 45.221.864,34 (сорок п'ять мільйонів двісті двадцять одна тисяча вісімсот шістдесят чотири) грн.. 34 коп., пеню в розмірі 1.000.000,00 (один мільйон) грн. 00 коп., 3 % річних в розмірі 730.263,40 (сімсот тридцять тисяч двісті шістдесят три) грн. 40 коп. та судовий збір в розмірі 68.820,00 (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять) грн. 00 коп.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.08.2013 року.

Суддя С.В. Балац