Рішення № 33143138, 20.08.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2013 р. Справа № 911/2302/13

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій № 1",

69106, м. Запоріжжя, вул. Фінальна, 1"Б"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельний загін № 112",

07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Щолківська, 2

про стягнення 99 875,62 грн.

за участю представників:

позивача - Пархоменко О.В. (довіреність від 04.03.2013 № 190);

відповідача - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій № 1" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельний загін № 112" (далі - відповідач) про стягнення 99 875,62 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем договірних зобов'язань з оплати поставленого товару та послуг, що надані позивачем.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.06.2013 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 02.07.2013.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 14340 від 01.07.2013) відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити участі представника у судовому засіданні.

У судове засідання 02.07.2013 представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 13.06.2013 відповідач не виконав, розгляд справи відкладено на 06.08.2013.

06.08.2013 через канцелярію господарського суду Київської області відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити участі представника у судовому засіданні (вх. № 16837 від 06.08.2013) та клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Публічного акціонерного товариства «Уманьавтодор» (вх. № 16838 від 06.08.2013).

У судове засідання 06.08.2013 представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 13.06.2013 відповідач не виконав, розгляд справи відкладено на 20.08.2013, у зв'язку з задоволенням клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та, зважаючи на вказане, до наступного судового засідання відкладено розгляд клопотання відповідача про залучення третьої особи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.08.2013 на підставі частини 3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк вирішення спору у справі на п'ятнадцять днів.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 17816 від 20.08.2013) відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи, в якому, крім того, вказано про сумніви відповідача щодо наявності у генерального директора позивача повноважень на підписання позовної заяви.

За наслідками розгляду вказаного клопотання у судовому засіданні 20.08.2013, у задоволенні клопотання відмовлено, з огляду на його необґрунтованість.

За результатами розгляду у судовому засіданні 20.08.2013 клопотання відповідача про залучення до участі у страві у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Публічного акціонерного товариства «Уманьавтодор», суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення.

У судовому засіданні 20.08.2013 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, що викладені у позові.

Відповідач не забезпечив участі представника у судовому засіданні та не скористався правом подати письмовий відзив на позовну заяву.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 20.08.2013 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Публічним акціонерним товариством "Завод залізобетонних конструкцій № 1" (далі - постачальник, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельний загін № 112" (далі - покупець, замовник) укладено договір поставки товару від 19.07.2012 № 73 (12) (далі - Договір), за умовами якого продавець зобов'язується виготовити і поставити, а покупець прийняти та оплатити товарний бетон (далі - товар), в асортименті та кількості, вказаному в письмових заявках покупця (пункт 1.1. Договору).

За згодою сторін, транспортування товару може здійснюватись транспортом постачальника, з відшкодуванням покупцем транспортних витрат (пункт 2.2. Договору).

Відповідно до пункту 2.3. Договору, передача товару здійснюється на підставі накладної, оформленої у відповідності з виданою покупцем довіреністю на відпуск партії товару, а при поставці товару транспортом продавця - транспортними накладними.

Згідно з пунктом 3.3. Договору, покупець оплачує товар, поставлений у відповідності за умовами Договору, поетапно за партію товару, на умовах передплати кожної партії товару, протягом 2 банківських днів з моменту отримання рахунку на передплату, шляхом перерахунку грошових коштів на безготівковий рахунок постачальника. Якщо за згодою сторін товар буде поставлений без попередньої оплати, покупець оплачує поставлену партію товару протягом 3-х банківських днів з моменту його отримання.

У разі поставки товару транспортом постачальника, покупець відшкодовує транспортні витрати разом з оплатою поставленої партії товару (пункт 3.4. Договору).

Зі змісту позовної заяви та пояснень представника позивача вбачається, що підставою даного позову є наявність у відповідача перед позивачем грошового зобов'язання, строк виконання якого настав, у зв'язку з тим, що позивачем поставлено товар та надано послуги за Договором, проте, відповідач, у визначені Договором строки, повністю за них не розрахувався.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.

Згідно з частиною 2 статті 628 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Зі змісту Договору вбачається, що він за правовою природою є змішаним договором та містить елементи договорів поставки і надання послуг та підпадає під правове регулювання статей 264-271 Господарського кодексу України, статті 712 Цивільного кодексу України та положень глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 3 статті 264 Господарського кодексу України, основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Згідно з частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частинами 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1 статті 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

На виконання умов Договору, позивач за видатковими накладними: від 16.10.2012 № 901 на суму 9 625,73 грн., від 16.10.2012 № 903 на суму 20 352,00 грн., від 25.10.2012 № 943 на суму 16 827,25 грн., від 07.11.2012 № 1044 на суму 195 948,98 грн., від 17.11.2012 № 1091 на суму 18 121,66 грн., що підписані у двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін, поставив відповідачу товар та надав йому послуги загальної вартості 260 875,62 грн., а останній, за довіреностями від 15.10.2012 № 801325 та від 06.11.2012 № 634973, вказаний товар отримав. До матеріалів справи долучені копії зазначених накладних та довіреностей, а оригінали оглянуті судом у судовому засіданні. Факт здійснення зазначених господарських операцій відповідачем не заперечений.

У вказаних видаткових накладних також відображено послуги, що надані позивачем за Договором, а ті послуги, що надавались окремо, підтверджуються актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 07.11.2012 № 1044 та від 17.11.2012 № 1091, що підписані у двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін та скріплені відбитками їх печаток. До матеріалів справи долучені оригінали вказаних актів здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Згідно з частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Крім того, на підтвердження фактів здійснення вищевказаних господарських операції за Договором, позивачем подано копії товарно-транспортних накладних, що складені відповідно до пункту 2.3. Договору.

Також до матеріалів справи подано оригінал банківської довідки від 01.07.2013 № 4018, що засвідчена підписом уповноваженої особи банківської установи та скріплена відбитком її печатки, яка свідчить про часткове виконання відповідачем грошових зобов'язань за Договором на суму 161 000,00 грн.

За таких обставин, за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 99 875,62 грн. - різниця між загальною вартістю поставленого товару і наданих послуг та перерахованими коштами.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі.

Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін.

Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не скористався правом подати письмовий відзив на позовну заяву, не направив представника для участі у судових засіданнях та не спростував доводів позивача щодо наявності заборгованості.

Судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у судовому засіданні 20.08.2013, зважаючи на його необґрунтованість, з наступних підстав.

При розгляді даного клопотання судом враховано, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох або однієї із сторін, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Ухвалою господарського суду Київської області про порушення провадження у справі від 13.06.2013 відповідачу роз'яснено право, відповідно до статті 59 Господарського процесуального кодексу України, подати господарському суду відзив на позовну заяву і документи на його підтвердження, а також надано час для підготовки до судового засідання, достатній, для забезпечення участі у судовому засіданні представника та подання суду доказів.

Також судом враховано, що попередні аналогічні клопотання відповідача неодноразово задовольнялися судом, ухвалами суду від 02.07.2013 та від 06.08.2013, проте, відкладення розгляду справи за клопотаннями відповідача не призвело до того, що відповідач направив представника у судове засідання чи подав відзив та докази для врахування їх судом при розгляді справи по суті.

Крім того, судом враховано, що дане клопотання обґрунтоване відрядженням представника до м. Луцька, на підтвердження чого надано копію наказу від 19.08.2013 № 23 вк про відрядження працівника відповідача до м. Харкова.

При цьому, з урахуванням обставин даної справи, господарський суд виходить з того, що відповідач не позбавлений права і можливості забезпечити, за необхідності, участь у судовому засіданні іншого представника, згідно з частинами 1-5 статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах.

Крім того, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про залучення до участі у страві у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Публічного акціонерного товариства «Уманьавтодор», з наступних підстав.

Клопотання обґрунтоване невиконанням вказаною юридичною особою грошових зобов'язань за договором з будівництва автотранспортної магістралі через р. Дніпро в м. Запоріжжя за державні кошти від 20.06.2012 № 17, що укладений між нею та відповідачем, що призвело до відсутності у відповідача коштів та неможливості виконати свої грошові зобов'язання перед позивачем.

Відповідно до статті 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.

Відповідач не обґрунтував, яким чином рішення з господарського спору, предметом якого є стягнення коштів за договором поставки товару від 19.07.2012 № 73 (12), що укладений між позивачем та відповідачем, може вплинути на права і обов'язки Публічного акціонерного товариства «Уманьавтодор».

Твердження відповідача у клопотанні-поясненні (вх. № 17816 від 20.08.2013), стосовно того, що керівник позивача Чулай І.С. не мав повноважень на підпис та подання позову, у зв'язку з тим, що господарським судом Запорізької області у справі про банкрутство позивача введено процедуру розпорядження майном, а розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Загрія Р.О., який за поясненнями відповідача і мав право підписувати даний позов, спростовується наявним в матеріалах справи витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 20.08.2013 та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 15.07.2013, в яких зазначено, що Чулой І.С. з 28.08.2012 є керівником позивача та єдиним уповноваженим представником товариства позивача, який має право вчиняти дії від імені товариства без довіреності.

З наявних у матеріалах справи письмових доказів, з огляду на те, що вони підписані уповноваженими на те особами, вбачається наявність у відповідача грошового зобов'язання перед позивачем, яке відповідачем не виконане.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на викладене, наявні в матеріалах справи письмові докази та положення укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача 99 875,62 грн. боргу з оплати вартості товару, що поставлений відповідачу та послуг, що йому надані.

Відшкодування судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 1 997,51 грн., відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 22, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельний загін № 112" (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Щолківська, 2, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 22202218) на користь Публічного акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій № 1" (69106, м. Запоріжжя, вул. Фінальна, 1"Б", ідентифікаційний код ЄДРПОУ 13628220) 99 875 (дев'яносто дев'ять тисяч вісімсот сімдесят п'ять) грн. 62 коп. основної заборгованості та 1 997 (одна тисяча дев'ятсот дев'яносто сім) грн. 51 коп. судового збору.

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 27.08.2013.

Суддя С.О. Саванчук