Рішення № 33143105, 16.08.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 30/60/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.08.2013 Справа № 908/1910/13

за позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція», (71504, м. Енергодар Запорізької області, вул. Промислова, буд. 133)

до відповідача Комунального підприємства «Виробничий комбінат «Тепло-водоканал», (71504, м. Енергодар Запорізької області, вул. Курчатова, буд. 1, а/с 569)

про стягнення 628884,10 грн.

суддя Кагітіна Л.П.

За участю представників сторін:

від позивача - Маринич Н.В., довіреність серії ВТС № 879243 від 28.03.2013;

від відповідача - не з'явився;

01.06.2013 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція», м. Енергодар Запорізької області (далі за текстом скорочено - ДП «НАЕК "Енергоатом» в особі ВП ЗАЕС) з позовною заявою до Комунального підприємства «Виробничий комбінат «Тепло-водоканал», м. Енергодар Запорізької області (далі за текстом скорочено - КП «ВК «Тепло-водоканал») про стягнення 628884,10 грн. заборгованості за договором на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії № 44Т-09 від 26.03.2009 р., що складається з 537554,12 грн. основного боргу, 39947,23 грн. пені, 10513,83 грн. інфляційних витрат та 40838,92 грн. 3 % річних.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 01.06.2013 р. порушено провадження у справі № 908/1910/13, справі № 908/1910/13 присвоєно номер провадження справи 30/60/13, справа призначена до розгляду (з урахуванням ухвали суду по справі від 11.06.2013 р.) на 18.07.2013 р., у сторін витребувані документи і докази необхідні для вирішення справи.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.07.2013 р. судом на підставі ч. 3 ст. 69 ГПК України за клопотанням позивача процесуальний строк вирішення спору у справі № 908/1910/13 продовжений на п'ятнадцять днів, до 16.08.2013 р., у зв'язку із неявкою в судове засідання відповідача та з метою витребування у сторін додаткових документів і доказів, що мають суттєве значення для повного, всебічного та об'єктивного вирішення спору по суті, розгляд справи, на підставі ст. 77 ГПК України, відкладався до 16.08.2013 р.

В судовому засіданні 16.08.2013 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.

За письмовим клопотаннями представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Відповідач в судове засідання 16.08.2013 р. повторно не з'явився, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувані ухвалами суду по справі від 01.06.2013 р. і від 18.07.2013 р. документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника в судове засідання 16.08.2013 р. суд завчасно не попереджав.

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд вважає, що про дату, час та місце розгляду справи № 908/1910/13 відповідач був повідомлений належним чином ухвалою суду від 01.06.2013 р. про порушення провадження у справі № 908/1910/13, яка 10.06.2013 р. була отримана уповноваженою особою відповідача, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення (штрих-код 7150401637955), та ухвалою суду від 18.07.2013 р. про відкладення розгляду справи № 908/1910/13, яка станом на час вирішення спору судом на адресу суду відділенням підприємства поштового зав'язку не поверталася.

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що 16.08.2013 р. є останнім днем процесуального строку, встановленого ст. 69 ГПК України з урахуванням продовження такого строку, для вирішення спору, суд визнав за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст., ст. 530, 546, 549, 610, 612, 625 ЦК України, ст., ст. 193, 198, 218, 220, 230, 231 ГК України, положеннях Законів України "Про теплопостачання", "Про житлово-комунальні послуги" та "Про місцеве самоврядування в Україні" і полягають в тому, що 26.03.2009 р. позивачем та відповідачем у справі укладений договір № 44Т-09 на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, за умовами якого позивач зобов'язався відпускати відповідачу теплову енергію у вигляді гарячої води в обсягах, зазначених в додатку № 1 до договору, з параметрами теплоносія у відповідності до температурного графіку теплової мережі, затвердженого головним інженером теплопостачальної організації та погодженого з секретарем Енергодарської міської ради. Відповідач, в свою чергу, зобов'язався щомісячно сплачувати за спожиту теплову енергію у вигляді гарячої води, включаючи виробництво, транспортування та поставку теплової енергії, в порядку і строки, визначені договором. На виконання умов договору позивачем відповідачу за період з березня по жовтень 2011 року включно було поставлено теплову енергію на загальну суму 1764240,96 грн., про що позивачем та відповідачем були підписані (з рекламаціями) акти про надання послуг з транспортування та постачання теплоенергії за березень - жовтень 2011 року на зазначену суму. Вказані акти надання послуг відповідачем були оплачені частково в сумі 1226686,84 грн. Таким чином, на час вирішення даної справи судом за відповідачем рахується заборгованість за надані послуги з постачання теплоенергії за березень - жовтень 2011 в сумі 537554,12 грн. У зв'язку із порушенням відповідачем умов договору щодо своєчасного та повного розрахунку за отримані послуги по постачанню теплоенергії за спірний період позивачем відповідачу, на підставі п. 6.8 договору, нарахована пеня в сумі 39947,23 грн. та, на підставі ст. 625 ЦК України, нараховані інфляційні витратив сумі 1051383 грн. і 3 % річних в сумі 40868,92 грн. Враховуючи викладене, позивач просить суд позов задовольнити.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

26.03.2009 р. ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП ЗАЕС (позивачем у справі) та КП «ВК «Тепло-водоканал» (відповідачем у справі) був укладений Договір на виробництво, транспортування і постачання теплової енергії № 44Т-09 з відповідними додатками та змінами і доповненнями, внесеними додатковими угодами до нього, (далі за текстом - Договір).

За умовами Договору позивач (Теплопостачальна організація) зобов'язався відпускати відповідачу (Споживачу) теплову енергію у вигляді гарячої води в обсягах, зазначених в Додатку № 1 до Договору, з параметрами теплоносія у відповідності до температурного графіку теплової мережі, затвердженого головним інженером Теплопостачальної організації та погодженого з секретарем Енергодарської міської ради. (п. 1.1 Договору).

Пунктом 1.2 Договору відповідач прийняв на себе зобов'язання щомісячно сплачувати за спожиту теплову енергію у вигляді гарячої води, включаючи виробництво, транспортування та поставку теплової енергії, в порядку і строки, визначені Договором.

Згідно з п. 6.1 Договору розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюється відповідачем на підставі показів приладів комерційного обліку, встановлених на межі продажу, яка є межею балансової належності, у відповідності з Договором та відповідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що оплата за спожиту теплову енергію здійснюється відповідачем за фактично спожитий обсяг теплової енергії на підставі оформлених двосторонніх актів про відпущену теплову енергію по діючому в звітний період тарифу на теплову енергію, що визначається як сума:

-тарифу на виробництво теплової енергії, який затверджується НКРЕ України, переглядається та вступає в дію у встановленому законом порядку;

-тарифу на транспортування на постачання теплової енергії в розмірі, який затверджується органами місцевого самоврядування, переглядається та вступає в дію у встановленому законом порядку.

У відповідності до п. 6.4 Договору (в редакції Додаткової угоди № 1 від 19.02.2010 р.) сторони передбачили, що по закінченню звітного місяця відповідач зобов'язаний протягом 2-х робочих днів з моменту отримання підписати надані нарочно позивачем акти про надання послуг по відпуску теплової енергії в 3-х примірниках з обов'язковим зазначенням дати підписання актів і 2-а примірники актів повернути нарочним на адресу позивача, який передає відповідачу податкові накладні. Відповідач в актах про наданні послуги в обов'язковому порядку зазначає про отримання податкової декларації та дату її отримання. У разі не підписання актів відповідачем у 2-денний строк, акти підписуються представником позивача з відміткою, яка відповідає запису про відмову, та направляються позивачем відповідачу поштою. Оформлений таким чином акт є фінансовим документом та обов'язковим для виконання, а також є підставою для розрахунків за спожиту теплоенергію.

Згідно з п. 6.6 Договору (в редакції Додаткової угоди № 1 від 19.02.2010 р.) оплата за спожиту теплову енергію, включаючи транспортування та поставку теплової енергії, здійснюється відповідачем щомісячно до останнього числа місяця, наступного за звітним, на підставі оформлених з обох сторін актів, шляхом перерахування грошових коштів та поточний рахунок позивача. Можливі інші форми розрахунків, що не суперечать чинному законодавству (Протокол розбіжностей до Додаткової угоди № 1 від 19.02.2010 р.).

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про теплопостачання» від 02.06.2005 р. № 2633-IV тариф на теплову енергію для споживача визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Приписами ст. 17 цього ж Закону передбачено, що тариф на теплову енергію, вироблену ДП «НАЕК «Енергоатом», затверджується НКРЕ України.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 р. № 1875-IV до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, зокрема, встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону. Статтею 31 цього ж Закону встановлено, що виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів. Органи місцевого самоврядування встановлюють тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі не нижче економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Статтею 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР встановлено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг), транспортні та інші послуги. (Редакція станом на 02.10.2012 р.)

При цьому, відповідно до ст. 1 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» від 09.07.2010 р. № 2479-VI тарифи на комунальні послуги це тарифи на теплову енергію (крім тарифів на виробництво теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії), транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії, а також тарифи на послуги централізованого водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів.

З матеріалів справи судом встановлено, що рішенням Виконавчого комітету Енергодарської міської ради № 277 від 15.09.2010 р. ВП ЗАЕС погоджений тариф на послуги з транспортування та постачання теплової енергії розмірі 11,56 грн. за 1 Гкал (без ПДВ) та в розмірі 13,87 грн. за 1 Г кал (з ПДВ).

Згідно до п. 2 вказаного рішення воно набуває чинності з дня його опублікування в засобах масової інформації, а, згідно, до п. 2.1 - для КП «ВК «Тепло-водоканал» воно набуває чинності з моменту введення нового тарифу на послуги з транспортування та постачання теплової енергії для населення, бюджетних організацій та інших споживачів, затвердженого відповідними рішенням виконавчого комітету.

Рішенням Виконавчого комітету Енергодарської міської ради № 41 від 17.02.2011 р. внесені зміни в п. 2 рішення Виконавчого комітету Енергодарської міської ради № 277 від 15.09.2010 р., згідно з якими останнє набуває чинності для КП «ВК «Тепло-водоканал» з моменту введення нового тарифу на послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води для категорій споживачів населення, бюджетні установи та інші споживачі.

Рішенням Виконавчого комітету Енергодарської міської ради № 43 від 17.02.2011 р., яке набрало чинності з 01.03.2011 р., КП «ВК «Тепло-водоканал» встановлені тарифи на послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води для категорій споживачів населення, бюджетні установи та інші споживачі.

Таким чином, рішенням Виконавчого комітету Енергодарської міської ради № 43 від 17.02.2011 р. визначений термін - 01.03.2011 р., починаючи з якого до КП «ВК «Тепло-водоканал» повинен застосовуватися тариф на послуги з транспортування та постачання теплової енергії, погоджений ВП ЗАЕС рішенням Виконавчого комітету Енергодарської міської ради № 277 від 15.09.2010 р. в розмірі 11,56 грн. за 1 Гкал (без ПДВ) та в розмірі 13,87 за 1 Гкал (з ПДВ).

Постановою Енергодарського міського суду Запорізької області від 18.07.2011 р. у справі № 2-а-968/11 пункт 2.1 рішення Виконавчого комітету Енергодарської міської ради № 277 від 15.09.2010 р. «Про погодження тарифу на послуги з транспортування та постачання теплової енергії для групи споживачів, що надаються ВП «Запорізька АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом» (в редакції рішення № 41 від 17.02.2011 р.) визнаний незаконним та скасований.

Ухвалою Дніпровського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2012 р. по справі № 2а-968/11 постанова Енергодарського міського суду Запорізької області від 18.07.2011 р. у справі № 2-а-968/11 залишена без змін.

Пунктом 3.1.1 Договору передбачено, що відповідач має право на отримання інформації стосовно обсягів поставленої теплової енергії, тарифів (цін) порядку оплати, умов та режимів споживання.

Із зазначеним пунктом договору кореспондується пункт 4.2.4 Договору, яким встановлено обов'язок позивача надавати відповідачу інформацію про тарифи (ціни), порядок оплати, методики і нормативи розрахунків, режими споживання на умовах, що передбачені Договором.

Відповідно до п. 6.3 Договору позивач зобов'язався в письмовому вигляді надавати відповідачу інформацію про затвердження та/або перегляд (зміни) уповноваженим органом тарифів на виробництво, транспортування та поставку теплової енергії.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.03.2011 р. позивач листом за вих. № 75-32/7685 повідомив відповідача про зміну тарифу на транспортування та поставку теплової енергії. (а.с. 44)

За таких обставин суд вважає, що позивачем доведено факт правомірного застосовування тарифу на послуги з транспортування та постачання теплової енергії, погодженого ВП ЗАЕС рішенням Виконавчого комітету Енергодарської міської ради № 277 від 15.09.2010 р. в розмірі 11,56 грн. за 1 Гкал (без ПДВ) та в розмірі 13,87 за 1 Гкал (з ПДВ). Відповідачем цей факт жодним чином не спростований

Як свідчать фактичні обставини справи, відповідно до умов Договору позивачем та відповідачем були підписані (з рекламаціями) Акти про надання послуг за березень - жовтень 2011 року на загальну суму 1764240,96 грн., а саме:

- № 90/03 про надання послуг з транспортування та постачання теплоенергії за березень 2011 року на суму 624933,60 грн.;

- № 110/04 від 30.04.2011 р. про надання послуг з транспортування та постачання теплоенергії за квітень 2011 року на суму 225988,75 грн.;

- № 16/05 від 31.05.2011 р. про надання послуг з транспортування та постачання теплоенергії за травень 2011 року на суму 133212,82 грн.;

- № 43/06 від 30.06.2011 р. про надання послуг з транспортування та постачання теплоенергії за червень 2011 року на суму 109602,67 грн.;

- № 40/07 від 31.07.2011 р. про надання послуг з транспортування та постачання теплоенергії за липень 2011 року на суму 109616,54 грн.;

- № 41/08 від 31.08.2011 р. про надання послуг з транспортування та постачання теплоенергії за серпень 2011 року на суму 99573,22 грн.;

- № 27/09 від 30.09.2011 р. про надання послуг з транспортування та постачання теплоенергії за вересень 2011 року на суму 109339,10 грн.;

- № 02/10 від 31.10.2011 р. про надання послуг з транспортування та постачання теплоенергії за жовтень 2011 року на суму 351974,26 грн. (а.с. 47 - 62)

Відповідно до п. 3.2.4 Договору відповідач зобов'язаний виконувати умови і порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в строки, передбачені Договором.

Матеріали справи свідчать, що в порушення умов Договору зобов'язання по сплаті наданих послуг з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії за вищевказаними актами за спірний період відповідачем були частково погашені в загальній сумі 1231611,11 грн. наступним чином:

- зобов'язання за актом № 90/03 за березень 2011 року були частково оплачені в сумі 42909,62 грн. згідно платіжного доручення № 2126 від 10.08.2011 р. та частково припинені шляхом заліку зустрічних однорідних вимог, що підтверджується заявою № 42-09/25940 від 21.10.2011 р. про залік зустрічних вимог на суму 393354,58 грн., а всього на суму 436264,20 грн.;

- зобов'язання за актом № 110/04 від 30.04.2011 р. були частково оплачені в сумі 90000,00 грн. платіжним дорученням № 2127 від 10.08.2011 р., в сумі 60627,69 грн. платіжним дорученням № 2128 від 10.08.2011 р. і в сумі 7 134,35 грн. платіжним дорученням № 2543 від 15.09.2011 р., а всього на суму 157762,04 грн.;

- зобов'язання за актом № 16/05 від 31.05.2011 р. були частково оплачені в сумі 92995,45 грн. платіжним дорученням № 2544 від 15.09.2011 р.;

- зобов'язання за актом № 43/06 від 30.06.2011 р. були частково оплачені в сумі 76513,28 грн. платіжним дорученням № 2545 від 15.09.2011 р.;

- зобов'язання за актом № 40/07 від 31.07.2011 р. були частково оплачені в сумі 9509,72 грн. платіжним дорученням № 2546 від 15.09.2011 р. і в сумі 67013,25 грн. платіжним дорученням № 2862 від 12.10.2011 р., а всього на суму 76522,97 грн.;

- зобов'язання за актом № 41/08 від 31.08.2011 р. були частково оплачені в сумі 69511,75 грн. платіжним дорученням № 2863 від 12.10.2011 р.;

- зобов'язання за актом № 27/09 від 30.09.2011 р. були частково оплачені в сумі 29021,68 грн. платіжним дорученням № 2864 від 12.10.2011 р., в сумі 1915,56 грн. платіжним дорученням № 2985 від 25.10.2011 р. і в сумі 45392,05 грн. платіжним дорученням № 3282 від 21.11.2011 р., а всього на суму 76329,29 грн.;

- зобов'язання за актом № 02/10 від 31.10.2011 р. були частково оплачені в сумі 245712,13 грн. платіжним дорученням № 3376 від 29.11.2011 р.

Оригінали зазначених платіжних документів досліджені судом в судовому зсіданні, а належним чином посвідчені копії - залучені до матеріалів справи (а.с. 63 - 76).

Таким чином, на час судового розгляду даної справи за відповідачем рахується заборгованість за надані послуги з транспортування та постачання теплової енергії за березень - жовтень 2011 року в сумі 532635,85 грн.

Згідно зі ст. 714 ЦК України та ст. 275 ГК України за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов'язаний сплатити повну ціну переданого товару.

Отже, відповідач взяті на себе зобов'язання згідно умов Договору на виробництво, транспортування і постачання теплової енергії № 44Т-09 від 26.03.2009 р. належним чином та в повному обсязі не виконав.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, зобов'язання відповідача оплатити отримане пальне не припинено.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 68 Конституції України закони України підлягають обов'язковому виконанню на всій території України всіма юридичними та фізичними особами.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач доказів погашення заборгованості у повному обсязі суду не надав.

Таким чином, матеріалами справи доведено, що відповідач оплату за надані протягом спірного періоду послуги з теплопостачання в повному обсязі не здійснив, факт наявності заборгованості КП «ВК «Тепло водоканал» перед ДП «НАЕК "Енергоатом» в особі ВП ЗАЕС в розмірі 532635,85 грн. підтверджується фактичними обставинами справи.

На підставі викладеного, суд вважає позовну вимогу про стягнення з КП «ВК «Тепло- водоканал» основного боргу за надані послуги з теплопостачання за Договором № 44Т-09 від 26.03.2009 р. документально підтвердженою, доведеною, заснованою на законі та такою, що підлягає задоволенню судом частково в сумі 532629,85 грн. В частині стягнення з відповідача 4924,27 грн. основного боргу суд відмовляє в задоволенні позову, оскільки в цій часті позов заявлено безпідставно, а саме позивачем допущено арифметичну помилку під час розрахунку суми основного боргу.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 2 ст. 193 ГК України, встановлено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання малу бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. (з наступними змінами та доповненнями) встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує пунктом 6.8 Договору, якими сторони визначили, що при несвоєчасній оплаті відповідачем за спожиту теплову енергію, включаючи транспортування і поставку теплової енергії, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі однієї облікової ставки НБУ від суми, яка підлягає сплаті, за кожний день прострочення.

Відповідно до розрахунку позивача сума пені за несвоєчасну оплату відповідачем послуг з теплопостачання за Договором № 44Т-09 від 26.03.2009 р. по актам про надання послуг № 90/03 за березень 2011 року, № 110/04 за квітень 2011 року, № 16/05 за травень 2011 року, № 43/06 за червень 2011 року, № 40/07 за липень 2011 року, № 41/08 за серпень 2011 року, № 27/09 за вересень 2011 року і № 02/10 за жовтень 2011 року становить 39947,23 грн., яка розрахована за загальний період з 20.05.2012 р. по 20.05.2013 р.

Даний розрахунок судом перевірений та встановлено, що розрахунок пені за несвоєчасну оплату наданих послуг з теплопостачання за березень - жовтень 2011 року позивачем виконаний не вірно, оскільки в порушення вимог ч. 6 ст. 232 ГК України пеня в даному випадку розрахована за період, що перевищує шість місяців. (366 днів замість правильного 182 дні).

Крім того, при вирішенні даного позову в частині вимог про стягнення з відповідача пені за несвоєчасну оплату послуг з теплопостачання за Договором № 44Т-09 від 26.03.2009 р. суд вважає за необхідне зауважити, що статтею 264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 р. до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати, зокрема: визнання пред'явленої претензії; письмове прохання відстрочити сплату боргу; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу.

Пред'явленням позивачем до КП «ВК «Тепло-водоканал» 18.05.2012 р. позову № 28-23/9068 від 09.04.2012 р. у справі господарського суду Запорізької області № 5009/1434/12 про стягнення пені за порушення умов Договору № 44Т-09 від 26.03.2009 р. по оплаті актів про надання послуг за період з березня по грудень 2011 року строк позовної давності був перерваний, який почав спливати заново з 19.05.2012 р. та сплине 19.05.2013 р.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача пені за несвоєчасну оплату послуг з теплопостачання за Договором № 44Т-09 від 26.03.2009 р. є обґрунтованою та підлягає задоволенню частково в сумі 15901,41 грн. В іншій частині вимог про стягнення пені за несвоєчасну оплату послуг з теплопостачання судом відмовляється в задоволенні позову.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відноситься втрати від інфляції грошових коштів.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем пред'явлена вимога про стягнення з відповідача 10513,83 грн. інфляційних витрат.

Згідно розрахунку позивача сума інфляційних витрат за прострочення виконання грошового зобов'язання по акту про надання послуг № 90/03 за березень 2011 року становить 8284,22 грн., по акту про надання послуг № 110/04 за квітень 2011 року становить 1106,72 грн., по акту про надання послуг № 16/05 за травень 2011 року становить 120,65 грн., по акту про надання послуг № 43/06 за червень 2011 року становить 98,34 грн., по акту про надання послуг № 40/07 за липень 2011 року становить 165,73 грн., по акту про надання послуг № 41/08 за серпень 2011 року становить 180,54 грн., по акту про надання послуг № 27/09 за вересень 2011 року становить 132,16 грн. і по акту про надання послуг № 02/10 за жовтень 2011 року становить 425,47 грн.

Даний розрахунок судом перевірений та встановлено, що розрахунок позивачем виконаний не вірно, оскільки позивачем не дотриманні рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України № 62-97Р від 03.04.1997 р. Зокрема, для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси інфляції, що становлять певний період, перемножити між собою. Крім того, в п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 р., а також в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» чітко зазначено, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляції, а дефляція).

Як вбачається з розрахунку позивача місяці спірного періоду, в яких інфляція становила менше одиниці позивачем до розрахунку не включалися.

З урахуванням викладеного, вимога про стягнення з відповідача інфляційних витрат за порушення строків оплати за Договором № 44Т-09 від 26.03.2009 р. підлягає задоволенню частково в сумі 1161,60 грн. В іншій частині вимог про стягнення інфляційних витрат судом відмовляється в задоволенні позову.

Крім того, позивачем пред'явлено до стягнення 40868,92 грн. 3 % річних.

Згідно розрахунку позивача сума 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання по акту про надання послуг № 90/03 за березень 2011 року становить 21082,24 грн., по акту про надання послуг № 110/04 за квітень 2011 року становить 4979,25 грн., по акту про надання послуг № 16/05 за травень 2011 року становить 2866,09 грн., по акту про надання послуг № 43/06 за червень 2011 року становить 2078,83 грн., по акту про надання послуг № 40/07 за липень 2011 року становить 2079,04 грн., по акту про надання послуг № 41/08 за серпень 2011 року становить 1541,16 грн., по акту про надання послуг № 27/09 за вересень 2011 року становить 1552,25 грн. і по акту про надання послуг № 02/10 за жовтень 2011 року становить 4690,09 грн.

Перевіривши в судовому засіданні наданий позивачем розрахунок, судом встановлено, що позивачем допущені арифметичні помилки при розрахунку 3 % річних, оскільки фактично стягненню з відповідача підлягає 35629,69 грн. 3 % річних за спірний період.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача 3 % річних пред'явлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню частково в частині стягнення з відповідача 35629,69 грн. 3 % річних. В іншій частині вимог про стягнення 3 % річних суд відмовляє в задоволенні позовних вимог.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування заявлених позовних вимог.

Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, письмових пояснень не надав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості у повному обсязі та належного виконання зобов'язань за Договором суду не надав.

На підставі викладеного, суд вважає заявлені позовні вимоги документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню частково в частині стягнення з КП «ВК «Тепло-водоканал» 532635,85 грн. основного боргу, 15901,41 грн. пені, 1161,60 грн. інфляційних витрат та 35629,69 грн. 3 % річних. В задоволенні решти позовних вимог судом відмовляється.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, враховуючи міру та ступінь вини кожної із сторін у доведені спору до суду, суд вважає за необхідне судові витрати покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст., ст. 45, 22, 32, 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція», м. Енергодар Запорізької області до Комунального підприємства «Виробничий комбінат «Тепло-водоканал», м. Енергодар Запорізької області про стягнення 628884,10 грн. заборгованості за договором на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії № 44Т-09 від 26.03.2009 р. задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Виробничий комбінат «Тепло-водоканал», (71504, м. Енергодар Запорізької області, вул. Курчатова, буд. 1, а/с 569, код ЄДРПОУ 32400040) на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція», (71504, м. Енергодар Запорізької області, вул. Промислова, буд. 133, код ЄДРПОУ 19355964) 532635 (п'ятсот тридцять дві тисячі шістсот тридцять п'ять) грн. 85 коп. основного боргу, 15901 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот одну) грн. 41 коп. пені, 1160(одну тисячу сто шістдесят одну) грн. 60 коп. інфляційних витрат, 35629 (тридцять п'ять тисяч шістсот двадцять дев'ять) грн. 69 коп. 3 % річних та 11706 (одинадцять тисяч сімсот шість) грн. 57 коп. судового збору. Видати наказ.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Суддя Л.П.Кагітіна

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 20.08.2013 р.