Постанова № 33142974, 22.08.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"22" серпня 2013 р. № 820/5947/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шляхова О.М.,

за участі секретаря - Браварець К.В.,

представника відповідача - Органу опіки та піклування Первомайської районної державної адміністрації Харківської області - Фомічевої М.С. (довіреність №03-21/1556 від 15.05.2013р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Органу опіки та піклування Богодухівського міськвиконкому Харківської області, Органу опіки та піклування Первомайської районної державної адміністрації Харківської області про зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд :

- визнати протиправними дії органу опіки та піклування Первомайської районної державної адміністрації Харківської області та Органу опіки та піклування Богодухівського міськвиконкому Харківської області щодо не розгляду заяв про надання дозволу на розпорядження нерухомим майном, розташованим за адресою: АДРЕСА_1, та ненадання рішення з цього приводу;

- зобов'язати орган опіки та піклування Первомайської районної державної адміністрації Харківської області та Орган опіки та піклування Богодухівського міськвиконкому Харківської області розглянути заяви позивача про надання дозволу на розпорядження нерухомим майном та прийняти рішення, яким надати дозвіл на розпорядження нерухомим майном шляхом його відчуження із залишенням зареєстрованою в ньому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Через канцелярію суду від позивача надійшли пояснення на адміністративний позов від 06.08.2013р. , згідно яких позивач просить суд вважати предметом позовних вимог - заяву до Первомайської РДА від 29.11.2012р. та заяви до органу опіки та піклування виконавчого комітету Богодухівської міської ради від 22.05.2013 р. та від 15.07.2013р.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що заяви, які звернені до відповідачів не розглянуті ними та оскільки позивач не є опікуном ОСОБА_3, відповідач порушує її права, як власника будинку.

Позивач у судове засідання не прибув, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи. Через канцелярію суду від позивача надійшла заява від 16.08.2013 р., якою просила суд розглядати справу за її відсутністю .

Представник відповідача - Орган опіки та піклування Первомайської районної державної адміністрації Харківської області, у судовому засіданні заперечував проти позову у повному обсязі та просив у його задоволенні відмовити. У своєму письмовому запереченні обґрунтовував необхідність відмовити в задоволенні позову тим, що відповідач надав позивачу відповідь на заяву та діяв в межах повноважень та на підставі законодавства.

Представник відповідача - Орган опіки та піклування Богодухівського міськвиконкому Харківської області, у судове засідання не прибув, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи. Через канцелярію суду надав письмові заперечення на адміністративний позов. в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог через їх безпідставність . Також подав лист від 19.08.2013 року про розгляд справи без участі його представника.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 звернулась до опікунської ради виконавчого комітету Богодухівської міської ради з заявою від 22.05.2013р., якою зазначила , що в неї постало питання про відчуження будинку, в якому залишається зареєстрованою її правнука ОСОБА_3 та через те, що вона дізналась, що опікунською радою виконавчого комітету Богодухівської міської ради було прийнято рішення про призначення опікунів дитини вона просить саме опікунську раду надати дозвіл на відчуження.

Листом від 05.06.2013 р. № 02-21/С-93 Заступник міського голови повідомив позивачу, що виконком Богодухівської міської ради питання щодо призначення опіки правнучці ОСОБА_3 не розглядав. Зазначений лист направлено на адресу позивача, про що свідчить витяг з реєстрації вихідної кореспонденції за №93.

ОСОБА_2 вдруге звернулась до опікунської ради виконавчого комітету Богодухівської міської ради з листом від 15.07.2013р., яким зазначила , що в неї постало питання про відчуження будинку, в якому залишається зареєстрованою її правнука ОСОБА_3 та через те, що вона дізналась, що опікунською радою виконавчого комітету Богодухівської міської ради було прийнято рішення про призначення опікунів дитини вона просить саме опікунську раду надати дозвіл на відчуження.

Листом від 24.07.2013 р. № 02-26/679 Міський голова повідомив позивачу, що виконком Богодухівської міської ради питання щодо призначення опіки правнучці ОСОБА_3 не розглядав. Зазначений лист направлено на адресу позивача, про що свідчить витяг з реєстрації вихідної кореспонденції за №679.

Також суд зазначає, що листи від 24.07.2013 р. № 02-26/679 та від 05.06.2013 р. № 02-21/С-93 позивач самостійно подав до матеріалів справи, через що не приймає посилання позивача про не отримання зазначених листів - відповідей.

Суд зазначає, що питання щодо закріплення за ОСОБА_3 житлової площі та призначення відповідальним за збереження житла за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_2 було прийнято саме Миронівською сільською радою Первомайського району Харківської області (а.с.16).

Постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 №866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини» (далі - Постанова Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 №866) розмежовано повноваження органів опіки та піклування сільських, селищних, міських рад (міст не обласного підпорядкування) та органів опіки та піклування районних державних адміністрацій.

П 67 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 №866 закріплено, що дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким має дитина надається районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської, районної в місті ради за поданням служби у справах дітей після проведення зазначеною службою перевірки документів за місцем знаходження майна.

Отже, враховуючи місцезнаходження майна ОСОБА_3 вирішення питання щодо відчуження зазначеного майна належить до компетенції Первомайської райдержадміністрації.

Судом встановлено, що відповідачем - Орган опіки та піклування Богодухівського міськвиконкому Харківської області, на заяву від 22.05.2013р. та лист від 15.07.2013 року були надані відповіді 24.07.2013 р. та від 05.06.2013 р. , яка отримано позивачем , тому суд не вбачає підстав для задоволення вимоги щодо визнання протиправними дій органу опіки та піклування Богодухівського міськвиконкому Харківської області щодо не розгляду заяв про надання дозволу на розпорядження нерухомим майном, розташованим за адресою: АДРЕСА_1. Вимоги щодо зобов"язання органу опіки та піклування Богодухівського міськвиконкому Харківської розглянути зазначені заяви є похідними через що також не підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог , звернених до органу опіки та піклування Первомайської районної державної адміністрації Харківської області, суд зазначає наступне.

ОСОБА_2 звернулась до Первомайської районної державної адміністрації Харківської області з заявою від 29.11.2012р., яким зазначила , що отримавши лист №03-33/2085 від 08.06.2012 року , позивач вважає , що відповідач порушив її права, як власника будинку , оскільки ОСОБА_3 була направлена на виховання до державного інтернатного закладу терміном тільки на 6 місяців та позивач не є опікуном дитини, отже на неї не розповсюджується правила ст. 224 ЦК України. Також позивач зазначила в заяві, що ОСОБА_5-майбутня власниця будинку зверталась до відповідача з заявою про те, що не буде перешкоджати поверненню дитини та її реєстрації в будинку та позивач просила розглянути свою заяву органом опіки та піклування Первомайської РДА.

Суд зазначає, що заяву позивача від 29.11.2012р. Первомайською РДА Харківської області отримано 14.01.2013р., про що свідчить штамп вхідної кореспонденції на копії заяви.

Листом від 23.01.2013 р. № С-3/03-08 Заступник голови райдержадміністрації повідомив позивачу, що Первомайська РДА доводить до відома позивача про те, що орган опіки та піклування Первомайської РДА вважає неможливим надати їй дозвіл на вчинення правочину продажу та укладання договору купівлі - продажу будинку, який належить їй на праві власності у зв»язку з тим, що в даному будинку зареєстрована її правнука, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка є дитиною - інвалідом та має статус дитини, яка позбавлена батьківського піклування та перебуває у будинку - інтернаті системи соціального захисту. Також, ОСОБА_2 було повідомлено, що з метою захисту прав та інтересів дитини, позбавленої батьківського піклування, ОСОБА_3, та керуючись п. 67 Постанови КМУ від 24.09.2008 р. № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов»язаної із захистом прав дитини», після розгляду її попередньої заяви у червні 2012 р. за поданням органу опіки та піклування Первомайської РДА державним нотаріусом Первомайської державної нотаріальної контори Харківської області накладено заборону відчуження житлового будинку, що належить їй на праві власності, в якому зареєстрована її малолітня правнука, ОСОБА_3, та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Лист від 23.01.2013 р. № С-3/03-08 направлено на адресу позивача, що підтверджується журналом реєстрації заяв за №3.

Також позивач самостійно надав до матеріалів справи Листом від 23.01.2013 р. № С-3/03-08, що свідчить про отримання його позивачем.

Суд зазначає, що відповідь від 23.01.2013 р. № С-3/03-08 на заяву від 29.11.2012р. не є рішенням - актом індивідуальної дії, а є відповіддю, наданою відповідачем у відповідності до Закону України "Про звернення громадян" .

Преамбулою до Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що цей Закон регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів.

Згідно зі ст. 1 вказаного Закону, громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Статтями 4, 5 вказаного Закону передбачено, що до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.

Звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадові особи зобов'язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.

За змістом ч. 1, 4 ст. 15 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про звернення громадян" звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Судом встановлено, що заяву позивача від 29.11.2012 року розглянуто відповідачем листом від 23.01.2013 р. № С-3/03-08 та надано відповідь стосовно викладеного у заяві позивача. Дану відповідь надіслано позивачу та отримано ним. Суд зазначає, що дана відповідь надана в межах строку, встановленого ст. 20 Закону України "Про звернення громадян".

Таким чином, в діях відповідача відсутні ознаки протиправності дій щодо не розгляду заяви позивача від 29.11.2012р., оскільки відповідач надав відповідь, якою повідомив позивача по суті викладених позивачем питань, діяв в межах повноважень та на підставі законодавства, через що позовні вимоги у цій частині не підлягають задоволенню. Вимога позивача про зобов"язання розглянути заяву позивача від 29.11.2012р. є похідною через що також не підлягає задоволенню.

Що стосується вимоги позивача про зобов"язання відповідачів надати дозвіл на розпорядження нерухомим майном шляхом його відчуження із залишенням зареєстрованою в ньому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, судом встановлено наступне.

П. 67 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 №866 закріплено, що дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким має дитина надається районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської, районної в місті ради за поданням служби у справах дітей після проведення зазначеною службою перевірки документів за місцем знаходження майна протягом одного місяця з дня надходження заяви на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини лише у разі гарантування збереження її права на житло і оформляється рішенням, витяг з якого видається заявникам службою у справах дітей. Для здійснення правочинів щодо нерухомого майна дитини батьки, опікуни або піклувальники подають службі у справах дітей документи, зазначені у пункті 66 цього Порядку. Служба у справах дітей розглядає протягом 10 робочих днів подані документи та з'ясовує наявність (відсутність) обставин, що можуть бути підставою для відмови у наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини.

У разі виїзду сім'ї, в якій виховується дитина, за межі населеного пункту, придбання житла здійснюється з урахуванням інтересів дитини.

Районна, районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської, районної в місті ради може відмовити у наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини з одночасним зверненням до нотаріуса для накладення заборони відчуження такого майна лише у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 177 Сімейного кодексу України.

У разі усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження нерухомого майна дитини, районна, районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської, районної в місті ради звертається в установленому законодавством порядку до нотаріуса для зняття заборони відчуження такого майна.

Рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної в місті ради про надання дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини або відмову у його наданні може бути оскаржено до суду.

Судом встановлено, що батьками малолітньої ОСОБА_3 були написані заяви про тимчасове влаштування дитини до будинку дитини на 6 місяців - про що свідчать копії цих заяв та копія повідомлення головного лікаря Первомайської ЦРЛ від 06.10.2008 р., які містяться в матеріалах справи .

У зв"язку із заявами батьків ОСОБА_3 щодо влаштування її до будинку дитини на 6 місяців, ВК Миронівської сільської ради було прийняте рішення від 24.10.2008 р. № 54 про направлення малолітньої ОСОБА_3 на виховання до державного закладу станом на 6 місяців та п.2 цього рішення за дитиною було закріплено житло за адресою її реєстрації без зазначення терміну.

Як пояснив представник відповідача під час судового засідання у зв»язку з тим, що батьки малолітньої ОСОБА_3 після спливу 6-ти місячного строку відмовились забрати дитину із будинку дитини, Первомайською міжрайонною прокуратурою було подано позовну заяву до суду про позбавлення їх батьківських прав. Рішенням Первомайського міськрайонного суду від 08.09.2009 р. справа № 2-2284/2009 р. було постановлено про позбавлення батьків малолітньої ОСОБА_3, яка перебувала у КЗОЗ «Обласний спеціалізований будинок дитини №1» , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 батьківських прав та рішення зберегти за малолітньою ОСОБА_3 право на володіння та користування належною їй частиною житлового будинку за адресою її реєстрації. Зазначене рішення набрало чинності 22.09.2009р.

Після спливу 6-ти місячного терміну у зв»язку із відмовою батьків від дитини, малолітня ОСОБА_3 і надалі залишилась перебувати у КЗОЗ «Обласному спеціалізованому будинку дитини №1» по 25.05.2012 р., що підтверджується листом від 29.05.2012 р. № 163. На підставі розпорядження голови Первомайської РДА від 03.02.2012 р. № 25 ОСОБА_3 було переведено до Богодухівського дитячого будинку-інтернату.

Згідно витягу про реєстрацію Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 14.06.2012 р. № 36491521 Первомайською державною нотаріальною конторою на підставі звернення органу опіки та піклування Первомайської РДА від 13.06.2013р. було накладено та зареєстровано заборону відчуження житлового будинку, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_2, до досягнення повноліття ОСОБА_3 До суду не надано доказів скасування зазначеної заборони відчуження житлового будинку.

П. 7 ч. 5 ст. 177 Сімейного кодексу України закріплено, що органи опіки та піклування можуть відмовити у наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини з одночасним зверненням до нотаріуса щодо накладення заборони відчуження такого майна лише у випадках, якщо ними встановлено, що вчинення правочину призведе до звуження обсягу існуючих майнових прав дитини та/або порушення охоронюваних законом інтересів дитини.

Судом встановлено, що Первомайською районною державною адміністрацією Харківської області листом №03-33/2085 від 08.06.2012р. повідомлено позивача, що на комісії з питань захисту прав дитини Первомайської райдержадміністрації розглянуто заяву позивача та з"ясовано, що згідно рішення виконавчого комітету Миронівської сільськох ради від 24.10.2008р. №54 за малолітньою ОСОБА_3 , яка має статус дитини, що позбавлена батьківського піклування , є дитиною інвалідом та має право користування житлом - закріплено житло , що гарантує право дитини - сироті , на користування даним житлом в будь який час повернення її з інтернатного закладу , через що орган опіки та піклування Первомайської райдержадміністрації вважає не можливим надати позивачу дозвіл на вчинення правочину та роз"яснено право у разі незгоди звернутись до суду .

Рішення комісії з питань захисту прав дитини Первомайської райдержадміністрації про відмову у наданні дозволу на вчинення правочину від 08.06.2013 року позивачем не оскаржено у встановлений законом строк та є діючим .

При вирішенні спору в частині вимоги про зобов'язання відповідачів надати дозвіл позивачу на розпорядження нерухомим майном шляхом його відчуження із залишенням зареєстрованою в ньому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1., суд зазначає наступне.

З аналізу положень ч.1 ст.2 та ч.3 ст.2 КАС України в кореспонденції з приписами ст.6 Конституції України, якою закріплений принцип розподілу державної влади, вбачається, що суд не може перебирати на себе функцій суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта.

За таких обставин, суд не може перебирати на себе функції органу опіки та піклування Первомайської райдержадміністрації , тому не вбачає підстав для задоволення вимоги в цій частині.

Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими та в їх задоволенні необхідно відмовити.

Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати у справі не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 160-163, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Органу опіки та піклування Богодухівського міськвиконкому Харківської області, Органу опіки та піклування Первомайської районної державної адміністрації Харківської області про зобов'язання вчинити певні дії -відмовити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 27 серпня 2013 року.

Суддя Шляхова О.М.