Рішення № 33142902, 19.08.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "19" серпня 2013 р. Справа № 906/767/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Курдиляс А.М. - довіреність від 18.06.2013р. №2548

Житомирець О.Г. - довіреність від 19.08.2013р.

від відповідача: Пакляченко Г.В. - довіреність від 20.09.12р. № 0374/12

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Квартирно - експлуатаційного відділу міста Житомир (м. Житомир)

до Приватного акціонерного товариства "МТС Україна" (м. Київ)

про усунення перешкод у користуванні майном

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про зобов'язання відповідача усунути перешкоди у користуванні майном, а саме: технічним майданчиком військового містечка №1 за адресою м. Житомир, проспект Миру, 36 шляхом демонтажу обладнання базової станції-ретранслятора з рухомого (мобільного) зв'язку.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечила, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву від 19.08.13р. Зокрема зазначила, що відповідачем не здійснюються будь-які перешкоди в користуванні майном позивача, оскільки базова станція працює автономно і не потребує постійного перебування персоналу оператора зв'язку на цьому об'єкті. Також зазначила, що позивач не надав належні докази того, що відповідач чинить перешкоди в користуванні технічним майданчиком.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.04.10р. між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Житомир та Закритим акціонерним товариством "Український мобільний зв'язок" (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "МТС Україна") було укладено договір №55/2010 з розміщення та зберігання обладнання операторів телемунікацій на об'єктах Міністерства оборони України з додатками (а.с. 13-22). Строк дії цього договору до 01.03.2013 р. (п.6.2).

Відповідно до п.1 даного договору, виконавець (позивач) зобов'язався надати послуги з розміщення та зберігання на об'єкті (технічному майданчику) військового містечка № 1. яке закріплено за виконавцем та розташовано за адресою: м. Житомир, проспект Миру, 36, обладнання базової станції ретранслятора з рухомого (мобільного) зв'язку вартістю за актом оцінки на 30.07.09р. 653239,01 грн. (додаток № 4), відповідно до затвердженої схеми розміщення майна (додаток № 3), а замовник (відповідач) зобов'язався оплатити цю послугу. Склад майна згідно з актом інвентаризації замовника (додаток № 1).

Згідно бухгалтерської довідки від 19.08.2013 п. №44284 та інвентарної картки бетонне покриття площею 75,25 кв.м ,що знаходиться за адресою м. Житомир, пр-т Миру,36 і на якому розміщено та зберігається обладнання відповідача станом на 01.08.2013 р. перебуває на обліку та балансі КЕВ м. Житомира.

Згідно акту прийому-передачі майна ЦТУ ЗАТ "Український мобільний зв'язок" (обладнання базової станції-ретранслятора мобільного зв'язку) від 01.04.10р. виконавець прийняв, відповідно п.2.2 договору, майно замовника (а.с. 20).

Відповідно п. 2.4 договору, розміщене замовником на території виконавця майно зберігається (охороняється) відповідно до встановленого загального режиму зберігання (охорони) будівель та споруд військового містечка.

У разі припинення цього договору, замовник (відповідач) складає та підписує акт приймання-передачі, демонтує та вивозить майно з об'єкту виконавця (позивача) протягом двох тижнів. Майно вважається поверненим замовнику з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі (п.2.5 договору).

Відповідно п. 4.1.9 договору, з моменту припинення дії цього договору, замовник зобов'язаний демонтувати на об'єкті та вивезти майно з території військового містечка протягом двох тижнів.

29.01.13р. позивачем було направлено відповідачу попередження № 376, в якому зокрема зазначено, що після закінчення терміну дії договору позивач просить демонтувати обладнання базової станції-ретранслятора з рухомого (мобільного) зв'язку до укладення договору оренди на законних підставах (а.с. 25).

Статтею 936 ЦК України передбачено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання (ч. 1 ст.938 ЦК України).

Згідно п.6.2. договору, строк дії договору по "01" березня 2013 р.Отже, на день вирішення спору договір є припиненим.

Відповідно ч.3 ст. 938 ЦК України, якщо строк зберігання речі визначений моментом пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення, зберігач має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання, вимагати від поклажодавця забрати цю річ в розумний строк.

Однак, згідно акту від 27.05.13р. комісійного обстеження території військової частини А-1735 на предмет використання нерухомого військового майна, що знаходиться на балансі КЕВ м. Житомир (а.с. 28) та станом на день пред'явлення позову, обладнання відповідачем не демонтоване та не вивезене.

Відповідно до статті 1 ГПК України юридичні особи мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі, щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Предметом судового розгляду є вимога КЕВ м. Житомир до відповідача про зобов'язання усунути перешкоди у користуванні майном.

Згідно з приписами статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Способи захисту прав та інтересів визначені у ст.16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач перешкоджає йому у реалізації правомочностей власника нерухомого майна, а саме, права користування майном.

Відповідно до положень ч.1 ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно ч.1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно приписів ч.ч.1 та 2 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ч.ч.1,2 ст.319 ЦК України).

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Однією з умов подання позову про усунення перешкод у користуванні майном є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Якщо ж на час подання позову порушення припинилися, то й відпадає підстава для пред'явлення негаторного позову. Власник має право у даному випадку вимагати лише відшкодування збитків або застосувати інший спосіб захисту свого права. Другою умовою застосування такого позову має бути відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, адже в разі наявності таких відносин власник здійснює захист порушеного права власності зобов'язально-правовими засобами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що позивачем не вірно обраний спосіб захисту, оскільки між сторонами були договірні зобов'язання.

Самовільно відповідач не розміщував на об'єкті позивача (технічному майданчику) своє обладнання.

Позивач має вільний доступ до свого майданчика. Належних доказів вчинення відповідачем перешкод у вільному доступі до об'єкта, якій перебуває на балансі позивача, останнім суду не надано.

Позивач повинен був вимагати від відповідача забрати (звільнити від майна ) майно (обладнання базової станції-ретранслятора з рухомого (мобільного) зв'язку), згідно п. 4.1.9 договору № 55/2010 від 01.04.10р.

Таким чином, позивачем не доведено факту порушення відповідачем його прав та законних інтересів, а саме здійснення відповідачем перешкод в користуванні майном позивача.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги КЕВ м. Житомир про зобов'язання усунути перешкоди у користуванні майном не підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 27.08.13

Суддя Маріщенко Л.О.

Друк:

1 - у справу,

2 - позивачу (рек. з повід.)