Рішення № 33142881, 23.08.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.08.13р. Справа № 904/5140/13За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Геліус ЛТД", м.Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус ОПТ", м.Дніпропетровськ

про стягнення 263 824,10 грн. за договором перевезення

Суддя Мельниченко І.Ф.

Представники:

Від позивача: Перепелиця В.М., дов. № б/н від 20.12.2012 р.

Від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення 241000,00 грн., що складають заборгованість за договором на перевезення габаритного вантажу автомобільним транспортом № 30/11 від 30.11.12р., 18008,61 грн. пені, 1064,00 грн. інфляційних, 3844,90 грн. річних.

16.08.13р. від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої останній зменшує суму пені до 17931,63 грн. та суму річних до 3828,47 грн., сума основного боргу та сума інфляційних залишаються незмінними.

Вказана заява прийнята господарським судом до розгляду.

Відповідач відзив на позов не надав, його представник в судове засідання не з'явився.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, примірники повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками „адресат вибув", „адресат відсутній", зокрема, "за зазначеною адресою не проживає" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення (див. Постанову Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.11р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 18.07.13р., підприємство відповідача знаходиться за адресою, зазначеною у позовній заяві, на яку і була надіслана ухвала суду як про порушення провадження у справі так і про відкладення, а отже, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, та не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

В судовому засіданні прийнято вступну та резолютивну частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.11.12р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Геліус" (Перевізник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Сіріус ОПТ" (Замовник) укладено договір на перевезення негабаритного вантажу автомобільним транспортом № 30/11, згідно п.1.2 умов якого Перевізник (позивач у даній справі) зобов'язується доставляти ввірені Замовником (відповідачем) вантажі відповідно транспортним заявкам Замовника в пункт призначення у встановлений договором строк та видавати їх уповноваженій на отримання вантажу особі, а Замовник зобов'язується сплачувати за перевезення встановлену плату.

Відповідно до п.2.1 вищезазначеного договору, перевезення здійснюються на підставі письмових заявок Замовника.

Виконуючи умови зазначеного вище договору, позивач здійснив перевезення вантажу, що підтверджується товарно-транспортними накладними № 256 від 01.12.12р., № 260 від 04.12.12р., № 261 від 05.12.12р., № 263 від 07.12.12р., № 264 від 10.12.12р., № 268 від 12.12.12р., № 269 від 18.12.12р., № 270 від 18.12.12р., № 273 від 21.12.12р., № 276 від 25.12.12р., № 277 від 25.12.12р., № 280 від 28.12.12р., № 281 від 28.12.12р. та актами прийомки-передачі робіт (надання послуг) № ОУ-0000770 від 03.12.12р., № ОУ-0000785 від 05.12.12р., № ОУ-0000787 від 06.12.12р., № ОУ-0000790 від 08.12.12р., № ОУ-0000797 від 11.12.12р., № ОУ-0000805 від 13.12.12р., № ОУ-0000819 від 19.12.12р., № ОУ-0000825 від 21.12.12р., № ОУ-0000826 від 22.12.12р., № ОУ-0000831 від 26.12.12р., № ОУ-0000843 від 29.12.12р.

Відповідно до ч.1 ст. 307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Пунктом 6.2 договору передбачено, що оплата за перевезення здійснюється на умовах: по факту доставки вантажу на протязі 3-х календарних днів.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доказів виконання зобов'язання щодо здійснення розрахунків за надані послуги в сумі 241000,00 грн. на момент розгляду спору, відповідач не надав.

З огляду на вищевикладене, вимоги позивача в цій частині слід визнати обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно наданому уточненому розрахунку сума річних за період прострочення з 07.12.12р. по 01.07.13р. складає 3828,47 грн., інфляція грошових коштів за період з грудня 2012р. по липень 2013р. складає - 1064,00 грн.

Зазначені вище суми підлягають до примусового стягнення.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За несвоєчасну сплату перевезення та пов'язаних з нею послуг умовами договору передбачена відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент нарахування пені, від суми заборгованості оплати та за кожен день прострочення (п.4.5 договору).

Згідно наданому позивачем уточненому розрахунку до стягнення підлягає пеня в сумі 17931,63 грн. за період з 07.12.12р. по 01.07.13р.

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір", передбачено підстави для повернення судового збору, зокрема, сплачена сума судового збору повертається в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до п.1 ст. 4 закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" від 06.12.12р. № 5515-VI, розмір мінімальної заробітної плати на 1 січня 2013 року становить 1147 грн.

Частиною 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як вбачається із матеріалів справи, ціна позову (з врахуванням уточнень) складає 263 824,10 грн., а отже, мінімальний розмір судового збору по даному позову становить 5276,48 грн.

Позивачем, квитанцією № 10213758 від 02.07.13р. сплачено судовий збір в сумі 5278,36 грн., тобто більше ніж передбачено чинним законодавством.

З огляду на викладене, зайво сплачений судовий збір в сумі 1,88 грн. підлягає поверненню з державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 526, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. 307 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус ОПТ" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, 227, код ЄДРПОУ 38301142, р/р 260001502801 в ПАТ "МК Банк", МФО 339339) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Геліус ЛТД" (49102, м. Дніпропетровськ, вул. Будьоного, 1д, код ЄДРПОУ 20206809, р/р 26006117386001 в Кіровському відділенні КБ "Приватбанк", МФО 305299) 241000,00 грн. (двісті сорок одна тисяча гривень) основного боргу, 17931,63 грн. (сімнадцять тисяч дев'ятсот тридцять одна гривня) 63 коп. пені, 3828,47 грн. (три тисячі вісімсот двадцять вісім гривень) 47 коп. річних, 1064,00 грн. (одна тисяча шістдесят чотири гривні) інфляції грошових коштів, 5276,48 грн. (п'ять тисяч двісті сімдесят шість гривень) 48 коп. судового збору.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Геліус ЛТД" (код ЄДРПОУ 20206809) із державного бюджету 1,88 грн. зайво сплаченого судового збору по квитанції № 10213758 від 02.07.13р., яка залишена в матеріалах справи.

Суддя І.Ф. Мельниченко Повне рішення складено 23.08.2013р.