Постанова № 33142321, 22.08.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.3.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 серпня 2013 року Справа № 812/3719/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Яковлева Д.О.

при секретарі Житній Ю.С.,

в присутності сторін: від позивача - не з'явився;

від відповідача - Жуваки О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Селянського (фермерського) господарства «Радуга» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у загальному розмірі 15445,44 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

16 квітня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Селянського (фермерського) господарства «Радуга» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у загальному розмірі 15445,44 грн.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Селянського (фермерського) господарства «Радуга» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у загальному розмірі 15445,44 грн. було залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду без поважних причин.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2013 року апеляційну скаргу Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задоволено, ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2013 - скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

03 червня 2013 року зазначена справа надійшла до Луганського окружного адміністративного суду.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що в порушення ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» у Селянському (фермерському) господарстві «Радуга» у 2011 році не працювало жодного інваліда. Таким чином, за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайнятих інвалідами, відповідач повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції на користь Державного бюджету у розмірі 14400,00 грн. Сума заборгованості підтверджується звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів за формою № 10-ПІ за 2011 рік. У зв'язку з несплатою адміністративно-господарських санкцій відповідачу нарахована пеня у розмірі 1045,44 грн., що підтверджується розрахунком пені на суму заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій. Загальна сума заборгованості відповідача складає 15445,44 грн., яку позивач просить суд стягнути з відповідача на користь Державного бюджету в особі Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів.

Представник позивач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, надав суду клопотання в якому просив суд провести розгляд справи без участі представника позивача.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову повністю.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, встановивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд прийшов до наступного.

Згідно Положення про Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Фонду соціального захисту інвалідів від 26.05.2011 № 81, - Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів - є територіальним органом бюджетної установи - Фонд соціального захисту інвалідів.

Відповідно до п. 4 зазначеного Положення основним завданням відділення Фонду є:

- участь у межах своєї компетенції в реалізації на території Луганської області заходів щодо забезпечення зайнятості та працевлаштування інвалідів;

- виконання програм щодо соціального захисту інвалідів.

Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів у розумінні п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України, є суб'єктами владних повноважень, а спори за участю цих органів та юридичних осіб щодо стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені є публічно - правовими, оскільки суб'єкт владних повноважень, реалізує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції, та відповідають визначенню «адміністративної справи».

В судовому засіданні встановлено, що Селянське (фермерське) господарство «Радуга» використовує найману працю та має зобов'язання перед Фондом по забезпеченню працевлаштування інвалідів.

Відповідно до ст. 7 Закону «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 №875-ХІІ (далі - Закон №875-ХІІ) законодавство про соціальну захищеність інвалідів в Україні складається з цього Закону та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.3 ст.18 Закону №875-ХІІ).

Статтею 19 Закону №875-ХІІ, встановлено, що для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до ст.20 Закону №875-ХІІ від 21.03.1991 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 25 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

За змістом ч.3 ст.19 Закону №875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог ст. 18 цього Закону.

Згідно ч.1 ст.18 вищевказаного Закону забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, у тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Відповідно до ч.3 ст.18 Закону №875-ХІІ підприємства зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів роботодавці повідомляють територіальні відділення Фонду соціального захисту інвалідів. Згідно з наказом Міністерства праці та соціальної політики України «Про затвердження форми звітності №10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» та Інструкцію щодо заповнення форми звітності №10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» від 10.02.2007 №42, щороку до 1 березня, наступного після звітного періоду, звіт подається або надсилається рекомендованим листом за місцем їх державної реєстрації відділенню Фонду.

Як вбачається із Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік (форма № 10-ПІ), який підписано керівником та головним бухгалтером Селянського (фермерського) господарства «Радуга» середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу відповідача у 2011 році складала 25 осіб, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» - не зазначено жодної особи, кількість працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - жодної особи, фонд оплати праці штатних працівників - 360 тис. грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника - 14400,00 грн.(а.с.12).

Водночас, про наявність вакантних місць роботодавці повинні повідомляти центри зайнятості, направляючи звітність у формі №3-ПН згідно з наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 № 420.

Як вбачається із відповіді на судовий запит Сватівського районного центру зайнятості від 17.07.2013 №25/5-1745, Селянське (фермерське) господарство «Радуга» за період з 01.01.2011 по 31.12.2011 про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, а також про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця осіб з інвалідністю Сватівський районний центр зайнятості не інформувало (а.с.45).

Згідно розрахунку, наданого позивачем сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання відповідачем нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2011 році становить 14400,00 грн., вказана сума розрахована з урахуванням розміру фонду оплати праці штатних працівників який за 2011 рік склав 360 тис. грн., у зв'язку з чим, сума середньорічної заробітної плати штатного працівника склала 14400,00 грн. (а.с.13).

Сума адміністративно-господарських санкцій у встановлений ст. 20 Закону №875-ХII строк (до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу) сплачена не була, у зв'язку з чим відповідачу була нарахована пеня за порушення строків сплати адміністративно - господарських санкцій відповідно до ст. 20 цього Закон і п. 4 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. №70 «Про реалізацію ст.ст. 19 і 20 Закону») з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за кожний календарний день прострочення.

Згідно наданого позивачем розрахунку, сума пені, яку має сплатити відповідач, становить 1045,44 грн. (а.с.13).

Загальна сума заборгованості підприємства становить 15445,44 грн.

Враховуючи що Селянське (фермерське) господарство «Радуга» не працевлаштувало необхідну кількість інвалідів, суд вважає, що позовні вимоги Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Селянського (фермерського) господарства «Радуга» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в розмірі 15445,44 грн. підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 22 серпня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 27 серпня 2013 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Селянського (фермерського) господарства «Радуга» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у загальному розмірі 15445,44 грн. задовольнити.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Радуга» на користь Державного бюджету в особі Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів 15445,44 грн. (п'ятнадцять тисяч чотириста сорок п'ять гривень 44 копійки) з яких: адміністративно-господарські санкції у розмірі 14400,00 грн. та пеню у розмірі 1045,44 грн.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанову складено та підписано у повному обсязі 27 серпня 2013 року.

Суддя Д.О. Яковлев