Постанова № 33142314, 13.08.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2013 року № 813/4065/13-а

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Потабенко В.А.,

за участі секретаря судового засідання Гойни Є.А.,

за участі представників сторін:

представників позивача - Мицак О.Р., Цяцяк А.Р., Голополосова К.В., згідно довіреностей,

представника відповідача-1 - Писарева О.Ю., згідно довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Техніка Монтажу" до Львівської митниці Державної митної служби України,, Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області про скасування рішення та стягнення коштів, -

в с т а н о в и в:

товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Техніка Монтажу" звернулося до суду з позовом до Львівської митниці ДМС України, Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області, в якому просить скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № 209000003/2013/900025/2 від 26.04.2013 р., скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №209120000/2013/00150, яка оформлена Львівською митницею та стягнути з Державного бюджету надмірно сплачені суми мита в розмірі 20185,31 грн. та ПДВ із ввезених на митну територію України товарів в розмірі 84778,32 грн. на підставі платіжних доручень №2835 від 15.05.2013 року та №36 від 16.05.2013 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог покликається на безпідставність та протиправність висновку Львівської митниці про неможливість визначити митну вартість товарів за ціною договору у зв'язку з неподанням документів, що підтверджують митну вартість та відсутністю відомостей, що підтверджують митну вартість, відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Вважає, що ним, як декларантом, було подано всі документи, відповідно до ст.53 Митного кодексу України, які підтверджують митну вартість товарів та подано додаткові документи на вимогу Львівської митниці, жодних консультацій з декларантом з приводу визначення ціни товару не проводилось. Також позивач зазначає, що крім надання обов'язкових документів, він звертався до Львівської торгово-промислової палати з проханням надати цінову довідку про вартість товару, яка теж була надана відповідачу. Тобто, з представлених документів вбачається, що ТзОВ "Фірма "Техніка Монтажу" підтвердило обґрунтованість заявленої ціни товару. В зв'язку з прийняттям Львівською митницею спірного рішення, позивачем понесено додаткові витрати, які слід стягнути з Державного бюджету України.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали повністю, просиили задовольнити.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні позов заперечив з підстав, наведених у запереченнях від 05.06.2013 року, суть яких зводиться до наступного. Львівська митниця правомірно визначила митну вартість ввезеного ТзОВ "Фірма "Техінка Монтажу" товару за шостим резервним методом, який передбачає, що визначення митної вартості повинно ґрунтуватись на раніше визнаних митними органами митних вартостях. На думку, Львівської митниці, задекларована ТзОВ "Фірма "Техніка Монтажу" митна вартість товару не підтверджувалась наданими документами, а саме, не було подано транспортні (перевізні) документи (договір на транспортне перевезення), банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (оскільки додатком №3 від 27.02.2013 року до контракту №JX-RML-06 від 26.12.2012 року передбачено здійснення передоплати товару). Крім того, за результатами здійснення порівняння рівня заявленої митної вартості товарів виявлено, що задекларована митна вартість товару значно відрізнялась від рівня митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено; на момент перевірки заявленої ТзОВ "Фірма "Техніка Монтажу" митної вартості були відсутні митні оформлення подібних товарів, які б співпадали по асортименту продукції, не відомі та документально не підтверджені їх якість та репутація на ринку від виробника за час максимально наближений до прийняття рішення про корегування заявленої митної вартості; про проведення консультацій з декларантом свідчить скерування декларанту в електронному вигляді повідомлень про надання наявної інформації. З урахуванням наведеного, оскаржені рішення є законними. Тому у задоволенні позову слід відмовити.

Представник відповідача-2 в судове засідання 13.08.2013 року не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Відтак, суд вважає, що справу можливо розглядати у його відсутності на підставі наявних в матеріалах справи доказів, відповідно до ст. 71 КАС України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підставний і підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

26.12.2012 року між компанією JIASHAN EAST-SUN IMP.&EXP. TRADE CO.,LTD. (Продавець), та ТзОВ "Фірма "Техніка Монтажу" (Покупець) було укладено контракт №JX-RML-06, відповідно до якого продавець виробляє та продає, а покупець купує метричну продукцію на умовах FOB порт Китаю (відповідно INKOTERMS 2000), згідно обумовлених специфікацій, які є невід'ємною частиною договору.

Згідно п. 2.1. Контракту вартість товару встановлюється в доларах США і включає до складу вартість товару, пакування, витрати по завантаженню Товару до транспортного засобу Покупця, виконанню всіх формальностей по передачі Товару, зокрема отримання експортних ліцензій, митної реєстрації та інших дозволів, необхідних для продукування та експорту і перевозки Товару до України.

Згідно умов контракту від 26.12.2012 року сума товару, що може бути поставлений по даному контракту, складає 150000 доларів США та включає в себе вартість контейнера, упакування та маркування товару (пункт 2.3); термін постачання товару 90 днів з моменту узгодження специфікації (пункт 4.1); покупець оплачує вантаж безготівковим банківським переказом (пункт 5.1).

Також п. 1.3. вказаного контракту передбачено, що сторони залишають право, при взаємній згоді, доповнювати або змінювати терміни та умови виконання контракту.

27.02.2013 року між сторонами було укладено додаток №3 до контракту №JX-RML-06 від 26.12.2012 року на виробництво, постачання та купівлю товару на загальну суму 47909,24 доларів США. Ним же погоджено обов'язок покупця сплатити 34200,00 доларів США авансу.

01.03.2013 року Продавець виставив покупцю комерційну пропозицію на товар.

Згідно з комерційним інвойсом №JXE-0013 від 01.03.2013 року загальна вартість Товару, що підлягає поставці становить 47909,24 дол. США.

Платіжними дорученнями в іноземній валюті №611 від 04.03.20013 року та №623 від 05.04.2013 року ТзОВ "Фірма "Техніка Монтажу" сплатило на користь JIASHAN EAST-SUN IMP.&EXP. TRADE CO.,LTD. вартість товару, що підлягав поставці згідно додатку №3 від 27.02.2013 року до Контракту.

Листом №78 від 11.04.2013 року ТзОВ "Фірма "Техніка Монтажу" звернулось до Львівської торгово-промислової палати з проханням надати цінову довідку по вартості товару без сплати обов'язкових митних платежів та ПДВ, що постачається по контракту №JX-RML-06 від 26.12.2012 року, інвойс №JXE-0013 від 01.03.2013 року, а саме болт оцинкований, DIN 933, клас 4, 8 в ящиках 25 кг; гайка оцинкована, DIN 934, в ящиках 25 кг; анкера рамні, оцинковані в коробках по 100 шт. станом на 12.04.2013 року. В свою чергу Львівська торгово-промислова палата надала відповідь листом № 19-09/480 від 16.04.2013 р., в якому вказала, що значення вартості оцінюваного товару без сплати обов'язкових митних платежів та ПДВ, станом на дату оцінки може складати вартість угоди у відповідності до контрактної документації, а саме 51049,24 дол. США.

Після цього ТзОВ "Фірма "Техніка Монтажу" подало до митного оформлення електронну митну декларацію № 209120000/2013/812130 на вантаж. На підтвердження заявленої митної вартості товару до митної декларації було додано: контракт №JX-RML-06 від 26.12.2012 року, інвойс компанії виробника - постачальника від 01.03.2013 року №JXE-0013, переклад інвойсу, пакувальний лист від 01.03.2013 року, іменний коносамент від 06.03.2013 року №СNSHA034225, довідку про вартість перевезення вантажу до митного кордону України від компанії перевізника №3202 від 11.04.2013 року, додаток №3 від 27.02.2013 року до Контракту, по якому здійснювалась поставка, оригінал сертифікату походження №CCPIT124770601 із зазначенням країни походження товару і зазначенням відправника та отримувача, комерційну пропозицію від постачальника від 01.03.2013 року, копії платіжних доручень №611 від 04.03.2013 року та №623 від 06.04.2013 року на оплату товару, копію контракту з перевізником №00/15 від 12.08.2009 року, витяг про вартість сировини біржових організацій, довідку про вартість транспортних послуг №3202 від 11.04.2013 року, комерційну пропозицію від 01.03.2013 року, цінову калькуляцію від 08.04.2013 року.

Як вбачається з матеріалів справи, наданих до митного оформлення документів, на думку Львівської митниці, не було достатньо для визначення митної вартості товару у зв'язку із чим митним органом сформовано електронне повідомлення-вимогу про необхідність подання додаткових документів, за умови яких може бути визначено митну вартість товару, а саме: транспортні (перевізні) документи, документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, копію митної декларації країни відправлення, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Листом №96 від 26.04.2013 року Позивачем були надані Львівській митниці додаткові документи згідно вимоги: копія контракту з компанією перевізником (договір №00/15 від 12.08.2009 року на транспортне-експедиційне обслуговування), копію заявки на перевезення (додаток №44 від 10.04.2013 року на організацію транспортно-експедиторських послуг), копію іменного коносамента, що підтверджує здійснення перевезення саме вказаного в додатку до контракту товару, копію рахунку на фрахт по вказаному коносаменту, копія довідки про вартість фрахту вказаного товару, копію експортної декларації постачальника, копію платіжного доручення на оплату товару, з відміткою банку, копії інтернет сторінок із зазначенням біржової вартості на сировину, висновок Львівської торгово-промислової палати про підтвердження вартості товару, копії листів підтверджень і прайс-листів від виробників аналогічних товарів, отримані на запити Торгово-Промислової палати.

26.04.2013 року Львівською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 209000003/2013/900025/2, в якому зазначено, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв'язку із неподанням повного переліку основних документів, що підтверджують митну вартість.

Крім того, на основі цього рішення було видано картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 209120000/2013/00150.

На підставі рішення Львівської митниці від 26.04.2013. р. ТзОВ "Фірма "Техніка Монтажу" додатково сплатило мито в розмірі 20185,31 грн. та податок на додану вартість в розмірі 84778,32 грн.

В обґрунтування протиправності рішення Львівської митниці, ТзОВ "Фірма "Техніка Монтажу" стверджує, що документи, надані до митного оформлення, а в тому числі і надані на вимогу Львівської митниці підтверджують митну вартість товару, а зміна умов оплати товару, яка відбулась за взаємною згодою сторін контракту від 26.12.2012 року не впливають на можливість визначення ціни товару та не може бути підставою для відмови в митному оформленні товарів.

Оцінюючи спірні правовідносини та правомірність оскаржуваних рішень та дій відповідача, суд керувався наступним.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Митним кодексом України від 13.03.2012 р. № 4495-VI (надалі - МК України).

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (ст. 49 МК України).

Відповідно до ст. 51 МК митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до гл. 9 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

У ст. 53 МК України передбачено, що одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Разом з тим, у ч. 3 ст.53 Кодексу передбачено перелік документів, які митний орган може вимагати у декларанта у разі, якщо документи, зазначені у ч.2 ст. 53 МК України містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Це, зокрема, транспортні (перевізні) документи, виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару.

Як встановлено судом, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені ч. 2 ст. 53 МК.

Підтверджується матеріалами справи і те, що декларант вчинив певні дії, щоб підтвердити ціну товару згідно контракту, зокрема надав висновок Львівської торгово-промислової палати, яким підтверджено, що значення вартості оцінюваного товару без сплати обов'язкових митних платежів та ПДВ, станом на дату оцінки може складати вартість угоди у відповідності до контрактної документації, а саме 51049,24 дол. США.

Крім того, на виконання ч.3 ст. 53 МК України декларант також подав додаткові документи. Однак, ці документи також не дали змоги відповідачеві визначити митну вартість товару.

Щодо застосування Львівською митницею резервного методу визначення митної вартості товару, то суд вважає, що такий застосовано необґрунтовано.

Відповідно до ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Судом досліджувались документи, надані до митного оформлення товару за ціною договору, тобто за першим методом. Так, із відповіді №96 від 26.04.2013 року, яка була подана на вимогу Львівської митниці, вбачається, що ТзОВ "Фірма "Техніка Монтажу" подало додаткові документи згідно вимоги Львівської митниці, в тому числі і договір укладений між позивачем та компанією перевізником, та копію платіжного доручення на оплату вказаного товару, з відміткою банку, які містяться в матеріалах справи. Судом не беруться до уваги твердження відповідача про те, що платіжні доручення не дозволяють ідентифікувати оплату за товар, придбаний згідно з контрактом від 26.12.2012 року, оскільки в них чітко вказано, що 04.03.2013 року та 06.04.2013 року були здійснені оплати ТзОВ "Фірма "Техніка Монтажу" на користь нерезидента JIASHAN EAST-SUN IMP.&EXP. TRADE CO., LTD. згідно контракту №JX-RML-06 від 26.12.2012 року. Не зазначення в платіжних реквізитах додатку № 3 від 27.02.2013 року не свідчить про неможливість ідентифікації оплаченого товару, так як всі інші реквізити дають можливість встановити, за що проведено оплату. Крім цього, зміна умов оплати товару, а зокрема не здійснення ТзОВ "Фірма "Техніка Монтажу" передоплати в обумовленому додатком № 3 від 27.02.2013 року розмірі не свідчить про неможливість ідентифікації платежів за поставлений товар та відповідають п. 1.3 контракту від 26.12.2012 року, який передбачає можливість зміни термінів та умов виконання контракту при наявності взаємної згоди сторін.

Крім цього, в обґрунтування правомірності оскаржуваного рішення відповідач посилається на результати порівнянь рівня заявленої митної вартості товарів та наявність різниці між задекларованою митною вартістю товарів, які ввозив позивач та рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Таким чином, судом відхиляються посилання відповідача на результати порівнянь рівня заявленої митної вартості товарів та наявність певної різниці між заявленою декларантом вартістю та рівнем митної вартості аналогічних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, оскільки зазначене не входить до виключного переліку підстав для відмови митного органу у митному оформленні товарів, які визначені частиною 6 ст. 54 МК України.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

В обґрунтування правомірності прийнятого рішення від 26.04.2013 року Львівська митниця зазначає, що проводила консультації з декларантом щодо застосування другорядного методу визначення митної вартості. Вважає, що про проведення консультацій свідчить скерування йому в електронному вигляді повідомлення-вимоги.

Водночас, судом під час розгляду справи з'ясовано, що ТзОВ "Фірма "Техніка Монтажу" заперечує факт проведення будь-яких консультацій. Більше того, позивач 25.04.2013 року подав до Львівської митниці заяву, в якій просив всі консультації по митному оформленню товару за ВМД 209120000/2013/812130 від 16.04.2013 року проводити у письмовому вигляді у відповідності до п. 6 ст. 55 МК України. Чого, однак, зроблено не було.

Крім того, доводи Львівської митниці про те, що консультації проводились у вигляді надіслання декларанту в електронному вигляді повідомлення-вимоги про надання додаткових документів, є необґрунтованими. Право вимоги таких документів передбачено у ч.3 ст.53 МК України, і не може вважатися частиною процедури консультацій, передбачених ч. 4 ст. 57 МК України.

Таким чином, відповідачем не дотримано процедури при обранні методу визначення митної вартості товару, що є порушенням прав декларанта.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. Приймаючи самостійне рішення про визначення митної вартості імпортованого товару за шостим (резервним) методом, відповідач покликається на неможливість застосування попередніх методів.

Перевіряючи правомірність застосування методів визначення митної вартості, Суд керується ст. 58 Митного кодексу України, за якою перший метод визначення митної вартості може бути використаний лише за умови, якщо дані, заявлені декларантом, підтверджені документально та є достовірними, підтверджені документально або визначені кількісно і достовірні та/або наявна хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Оскільки декларант подав документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору, Суд дійшов висновку, що відповідач не мав правових підстав для застосування резервного методу № 6.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За наслідками розгляду справи суд вважає, що відповідні положення як Конституції України, так і норм КАС України відповідачем дотримані не були, що, в свою чергу, зумовило звернення позивача за захистом своїх порушених прав до суду.

Обґрунтовуючи правомірність своїх рішень, відповідач покликається лише на те, що декларантом не подано основних документів для підтвердження митної вартості товарів, а саме не було подано транспортних документів (договір на транспортне перевезення), банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, а для застосування інших методів, окрім шостого, не було підстав. Однак, в судовому засіданні ці доводи не знайшли підтвердження належними та допустимими доказами.

За таких обставин суд дійшов висновку, що вимога про визнання протиправним та скасування рішення про визначення митної вартості № 209000003/2013/900025/2 від 26.04.2013 р. є обґрунтованою.

Відповідно скасуванню підлягає і картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 209120000/2013/00150, а надмірно сплачені суми мита в розмірі 20185,31 грн. та ПДВ із ввезених на митну територію України товарів в розмірі 84778,32 грн. - поверненню.

Відповідно до ст. 94 КАС України, судові витрати в сумі 2294,00 грн. слід стягнути з Державного бюджету на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 7-14, 18, 19, 33-35, 69-71, 94, 128, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

позов задовольнити повністю.

Скасувати рішення про корегування митної вартості товарів від 26.04.2013 року № 209000003/2013/900025/2.

Скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації , митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 209120000/2013/00150, оформлену Львівською митницею Державної митної служби України

Стягнути з Державного бюджету України в користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Техніка монтажу" (ЄДРПОУ 30650109), м. Львів, вул. Садова, 2а, суму надміру сплаченого товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Техніка Монтажу" ПДВ в розмірі 84778,32 грн. та мита в розмірі 20185,31 грн., всього 104963,63 грн. (сто чотири тисячі дев'ятсот шістдесят три гривні 63 копійки).

Стягнути з Державного бюджету України в користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Техніка монтажу" (ЄДРПОУ 30650109), м. Львів, вул. Садова, 2а, судові витрати в сумі 2294,00 грн.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 20.08.2013року

Суддя Потабенко В.А.