Ухвала суду № 33142144, 24.08.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 376/948/13-ц Головуючий у І інстанції Ярошенко С.М.Провадження № 22-ц/780/3825/13 Доповідач у 2 інстанції ЛащенкоКатегорія 9 24.08.2013

УХВАЛА

Іменем України

21 серпня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого Лащенка В.Д.,

суддів: Фінагеєва В.О. Яворського М.А.

при секретарі Антіпову Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Сквирського районного суду Київської області від 25 квітня 2013 року у справі за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи Сквирська міська рада Київської області, товариство з обмеженою відповідальністю «Грона-Партнер», про встановлення юридичного факту ,-

встановила:

У квітні 2013 року ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про встановлення юридичного факту, в якій просив суд встановити юридичний факт відповідності розмірів самочинно збудованого нерухомого майна, розташованого в АДРЕСА_1.

Ухвалою судді Сквирського районного суду Київської області від 25 квітня 2013 року відмовлено у відкритті провадження у справі за вказаною заявою згідно ч.4 ст.256 ЦПК України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить суд скасувати ухвалу судді Сквирського районного суду Київської області від 25 квітня 2013 року з підстав порушення судом норм процесуального права, неповного з'ясування судом обставин справи та невідповідності висновків суду обставинам справи, оскільки спір про право було вирішено постановою Київського апеляційного господарського суду від 28 листопада 2012 року.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі за вказаною заявою, суд першої інстанції виходив з вимог ст. 256 ЦПК України.

З таким висновком суду погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 4 ст. 256 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", висловлена правова позиція, відповідно до якої суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Таким чином, процесуальний закон передбачає умови, за яких у окремому провадженні можуть бути встановлені факти, що мають юридичне значення, зокрема: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них повинні безпосередньо залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи без повторного звернення до суду на підставі цього рішення; встановлення факту не пов'язано із вирішенням спору про право.

У п. 17 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду, викладена правова позиція згідно якої, суди повинні мати на увазі, що факт володіння громадянином жилим будинком на праві власності встановлюється судом, якщо у заявника був правовстановлюючий документ на цей будинок, але його втрачено і немає можливості підтвердити наявність права власності не в судовому порядку. В таких справах заявник має подати докази про відсутність можливості одержання чи відновлення відповідного документу про право власності та про те, що на підставі цього документа жилий будинок належав йому на праві власності.

Заяви про встановлення факту володіння будинком на праві власності не підлягають розгляду в порядку окремого провадження, якщо будівництво не було закінчено і будинок не був прийнятий в експлуатацію або його було збудовано самовільно чи зареєстровано за іншою особою.

Посилання апелянта про те, що висновки Сквирського районного суду не відповідають обставинам справи не обґрунтовані, не спростовують висновків суду першої інстанції та не відповідають вимогам вказаного вище закону. Та обставина, що у рішенні господарського суду Київської області від 05 лютого 2009 року, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково і визнано право власності на самочинне будівництво, зокрема зблокованих між собою нежитлові будівлі, допущена помилка щодо розміру будівель, не є підставою для встановлення юридичного факту у загальному суді.

Колегія суддів, з огляду на зазначене, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов правильного висновку про відмову у відкритті провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 303, 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу судді Сквирського районного суду Київської області від 25 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді