Рішення № 33141021, 20.08.2013, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження 22ц/791/2564/13 Головуючий в суді І інстанції: Постол В.С.

Категорія: 27 Доповідач: Чиркова К.Г.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2013 року серпня місяця 20 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого: Пузанової Л.В.

Суддів: Чиркової К.Г.

Фурман Т.Г.

при секретарі: Биковій Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 04 грудня 2012 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2012 року публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості, посилаючись на те, що 05 вересня 2007 року між сторонами укладено кредитний договір, за умовами якого останній надано кредит шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії з наданням платіжної картки з кредитним лімітом у сумі 3000 грн., зі сплатою 29,9% річних за користування коштами, строком дії 12 місяців.

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що ОСОБА_3 взятих на себе зобов'язань щодо повернення кредитних коштів, сплати відсотків за користування коштами не виконує, у зв'язку з чим станом на 09.07.2012 року утворилася кредитна заборгованість у сумі 15 109 грн. 97 коп., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту 5010 грн. 86 коп., заборгованості за відсотками 3 901 грн. 28 коп., заборгованості за комісіями 6 197 грн. 83 коп., пені 307 грн. 03 коп., яку позивач просив суд стягнути з відповідача та відшкодувати судові витрати у сумі 214 грн. 60 коп.

Рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 04 грудня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Зокрема, суд першої інстанції вирішуючи спір по суті не звернув увагу на розрахунок заборгованості за кредитним договором від 09.07.2012 року за яким кошти, які підтверджені квитанціями про сплату кредитного договору враховані банком, але не є достатніми для погашення заборгованості.

У письмових запереченнях на подану апеляційну скаргу ОСОБА_3 її доводи не визнала, рішення суду просить залишити без змін.

При цьому, зазначала, що зобов'язання за кредитним договором виконала у повному обсязі, що підтверджується наданими копіями квитанцій до суду.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення кредитної заборгованості суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 виконала взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, повернула кредит та сплатила відсотки за користування ним у повному обсязі, що підтверджується наданими нею квитанціями про сплату коштів за кредитним договором.

Проте такого висновку суд дійшов з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з вимогами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що 05 вересня 2007 року товариство з обмеженою відповідальністю «Комерційний Банк «Дельта», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» та ОСОБА_3 уклали кредитний договір, за умовами якого останній надано кредит шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії з наданням платіжної картки з кредитним лімітом у сумі 3000 грн., який 05.05.2008 року було збільшено до 6000 грн., зі сплатою 29,9% річних за користування коштами, строком дії 12 місяців.

п.1.4. укладеного кредитного договору встановлено, що користування рахунком в межах кредитної лінії здійснюється протягом 364 днів. Кожна наступна кредитна лінія надається після спливу строку попередньої, на умовах, погоджених сторонами у цьому договорі, та не підписання додаткових угод.

При оформленні кредитної картки ОСОБА_3 була ознайомлена, що підтверджується її підписом у кредитному договорі та погодилася з умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами банку, процентними ставками, що складаються із проценту за користування кредитною лінією 29,9% річних; проценту на позитивний залишок 1%; плати за обслуговування кредитного залишку 2,99% від суми використаних кредитних коштів; проценту поточної заборгованості у розмірі 7% обов'язкового до погашення щомісяця та мінімального щомісячного платежу.

Відповідно до п. 2.6 кредитного договору при надходженні на рахунок коштів, вони направляються на погашення заборгованості держателя у наступній черговості: погашення плати за прострочену заборгованість, погашення плати прострочених процентів, які нараховані за користування кредитною лінією та/або овердрафтом, погашення простроченої заборгованості за кредитною лінією, погашення плати поточних процентів, нарахованих за користування кредитною лінією та/або овердрафтом, погашення поточної заборгованості за кредитною лінією, погашення плати комісій за розрахунково - касове обслуговування, яке здійснюється банком за рахунком відповідно до умов, що передбачені правилами, тарифами та цим договором, зарахування сплати коштів. При цьому, в першу чергу погашається прострочена заборгованість за цим договором, а потім поточна.

Однак, ОСОБА_3 отримавши грошові кошти за кредитним договором на умовах повернення, строковості та платності, порушила взяті на себе зобов'язання, оскільки своєчасно не погашала кредит та не здійснювала всі обов'язкові платежі передбачені умовами кредитного договору, внаслідок чого станом на 09.07.2012р. утворилася заборгованість у сумі 15 109 грн. 97 коп., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту 5010 грн. 86 коп., заборгованості за відсотками 3 901 грн. 28 коп., заборгованості за комісіями 6 197 грн. 83 коп., пені 307 грн. 03 коп., що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вирішуючи спір по суті дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про стягнення кредитної заборгованості, оскільки не дослідив та не надав належної правової оцінки умовам кредитного договору, не перевірив у достатньому обсязі наданий розрахунок заборгованості за кредитним договором з якого вбачається, що платежі підтверджені наданими квитанціями були враховані при визначенні заборгованості, однак не є достатніми для її погашення відповідно до п. 2.6 укладеного кредитного договору.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» у повному обсязі, з наведених вище підстав.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому сплачені апелянтом судові витрати в сумі 214 грн. 60 коп., підлягають стягненню з ОСОБА_3

На підставі викладеного, ст.ст. 526, 1049, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити.

Рішення Генічеського районного суду херсонської області від 04 грудня 2012 року скасувати і ухвалити нове рішення.

Позов публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за кредитом в сумі 15109, 97 грн. та судовий збір в сумі 214,60 грн.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: