Постанова № 33137825, 21.08.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" серпня 2013 р. Справа№ 910/6777/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Гаврилюка О.М.

Гончарова С.А.

при секретарі Громак В.О.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика»

на рішення господарського суду міста Києва від 21.08.2013 року

по справі № 910/6777/13 (суддя - Марченко О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Генезис»

до Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика»

про спонукання до виконання договірних зобов'язань

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.08.2013 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Генезис» задоволені у повному обсязі.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство «Банк «Таврика» звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.08.2013 року у справі № 910/6777/13 повністю та прийняте нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2013 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» прийнято до провадження.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 21.08.2013 змінено склад колегії суддів.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Генезис» та Публічне акціонерне товариство «Банк «Таврика» своїх представників в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Згідно із п.3.9.2 Постанови № 18 від 26.12.2011 р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

21.12.2005 між Акціонерним банком «Таврика» (правонаступником якого є відповідач) - Зберігач та Товариством з обмеженою відповідальністю «Генезис» - Депонент укладено Договір, за умовами якого, враховуючи додаткову угоду від 25.10.2012 № 1-Н, Депонент доручає, а Зберігач зобов'язується надавати Депоненту послуги щодо відкриття та ведення рахунку у цінних паперах, зберігання належних депоненту цінних паперів, обслуговування операцій за цим рахунком, отримання доходів за цінними паперами відповідно до Положення та внутрішніх документів зберігача (пункт 1.1 Договору); Зберігач зобов'язаний здійснювати ведення рахунку у цінних паперах депонента шляхом виконання депозитарних операцій за цим рахунком відповідно до Положення та внутрішніх документів Зберігача (підпункт 2.1.3 пункту 2.1 Договору); одностороння відмова сторін від виконання Договору або зміна його умов є неприпустимою (пункт 5.1 Договору); Зберігач несе відповідальність за невиконання розпоряджень Депонента, прямо передбачених законодавством та Договором (підпункт 6.1.4 пункту 6.1 Договору). /а.с. 15-19, 21-23/.

14.03.2013 позивач надав відповідачу розпорядження №№ 13 - 17 на списання цінних паперів з рахунку у цінних паперах № 005059, відкритого у відповідача, та зарахування їх на рахунок у цінних паперах № 003183, відкритий в іншого зберігача - Акціонерного товариства «Єврогазбанк», а саме таких цінних паперів: акції прості іменні, ПрАТ «КРИМСПЕЦСЕРВІС» у кількості 1 230 000 шт.; акції прості іменні, ПАТ «ЛАСТІВКА» у кількості 172 986 шт.; акції прості іменні, ПАТ «КЗ «БУДМАШ» у кількості 800 000 шт.; акції прості іменні, ЗАТ «Дитячий медичний центр «ЧАЙКА» у кількості 2 170 000 шт.; акції прості іменні, АТ «БАНК «ТАВРИКА» у кількості 1 185 894 921 шт. /а.с. 24-28/.

ПАТ «Банк «Таврика» прийняло дані розпорядження до виконання, що підтверджується вхідними штампами відповідач на розпорядженнях від 27.03.2013 №№ 1536-1540.

Статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статті 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з пунктом 20 глави 2 розділу V Положення про депозитарну діяльність, затверджено рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №999 від 17.10.2006 р., облікові операції виконуються протягом не більше трьох робочих днів з дати прийняття розпорядження та/або документів, що є підставою для здійснення цих операцій, якщо розпорядженням депонента не встановлений інший (більший) строк його виконання.

Доказів виконання розпоряджень №№ 13 - 17 на списання цінних паперів з рахунку у цінних паперах з рахунку № 005059 відкритого у відповідача, так само як і вмотивованої відмови від виконання списання, матеріали справи не місять.

Пунктом 2.5.4. додаткової угоди №1-Н від 25.10.2012 сторони передбачили, що Депонент має право вимагати від Зберігача виконання своїх обов'язків, передбачених цим Договором.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, колегія суддів приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

Доводи наведені в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2013 року у справі № 910/6777/13.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2013 року у справі № 910/6777/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Матеріали справи № 910/6777/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Головуючий суддя Чорна Л.В.

Судді Гаврилюк О.М.

Гончаров С.А.