Рішення № 33135116, 21.08.2013, Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 119/1551/13-ц

2/119/1057/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2013 року Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим в складі:

головуючої - судді Бистрякової Д.С.,

при секретарі - Аніщенко О.В.,

за участю представника позивача - Коротич С.М.,

представника відповідача - ОСОБА_2,

відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Феодосії цивільну справу за позовом Державного підприємства «Придніпровська залізниця» в особі відокремленого структурного підрозділу „Керченського пасажирського вагонного депо" до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди,

в с т а н о в и в:

Державне підприємство «Придніпровська залізниця» в особі відокремленого структурного підрозділу „Керченського пасажирського вагонного депо" звернулося до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 8500 грн. 00 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 16.05.2012 року провідник пасажирського вагону № 13 поїзду № 98 сполучення «Керч - Москва» ОСОБА_3, в порушення вимог контракту, ст. 22-1 Закону України «Про залізничний транспорт», Інструкції ЦЛ-0038 провідника пасажирських вагонів, Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу то пошти залізничним транспортом України, здійснила посадку неповнолітнього пасажира ОСОБА_4, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, у супроводі його батька ОСОБА_5, громадянина РФ, не перевірюючи ретельно їх документи, які необхідні для перетинанню державного кордону, що призвело до того, що на момент перевірки документів працівниками Харківського прикордонного загону, на кордоні неповнолітній ОСОБА_4 мав лише ксерокопію свідоцтва про народження, а не його оригінал. У зв'язку із зазначеним адміністративним правопорушенням, 31 травня 2012 року першим заступником начальника Харківського прикордонного загону було винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності відповідача у вигляді штрафу у розмірі 8500,00 грн.. Зазначену постанову залишено без змін постановою Харківського окружного адміністративного суду 16.01.2013 року. Враховуючи те, що матеріальна шкода у розмірі 8500,00 грн., яку сплачено позивачем у повному обсязі, виникла в наслідок неналежного виконання посадових обов'язків та діючих нормативних актів відповідачем, яка при здійснені посадки пасажирів до поїзду не якісно перевірила документи у пасажира, позивач просить стягнути з відповідача у відшкодування матеріальної шкоди 8500,00 грн..

В судовому засіданні представник позивача, що діє на підставі належним чином оформленої довіреності, позовні вимоги підтримав з підстав, що зазначені у позовної заяві та надав пояснення відповідні змісту позовної заяви.

Відповідачка та її представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, надали письмові заперечення (а.с. 38-46) та пояснила, що 16.05.2012 року при здійснені посадки пасажирів до поїзду відповідачка ретельно перевірила документи, яки були їй надані ОСОБА_5, який, у тому числі, надав їй оригінал свідоцтва про народження ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. В подальшому при здійсненні прикордонного контролю ОСОБА_5 дійсно пред'явив лише копію свідоцтва про народження сина, але відповідачці не відомо куди зник оригінал свідоцтва про народження, в її обов'язки входило стежити за тим, щоб вісь час поїздки пасажир мав при себе оригінал свідоцтва про народження дитини. Позивачем по даній справі може бути лише ДП «Придніпровська залізниця», ані ДП «Придніпровська залізниця» в особі відокремленого структурного підрозділу „Керченського пасажирського вагонного депо". Відповідачка не є водієм транспортного засобу або представником перевізника, а тому не повинна відповідати за порушення, відповідальність за яки покладено на перевізника під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень. Позивачем не доведено те, що сума штрафу 8500,00 грн. дійсно сплачена. Відповідачка не повинна нести повну матеріальну відповідальність за порушення щодо перевезення пасажирів, оскільки ця підстава не передбачена умовами договору про повну матеріальну відповідальність, який було укладено між сторонами 23.02.2009 року. Крім того, такий договір взагалі не повинен був з нею укладатися, оскільки вона не відноситься до осіб з якими укладається договір про повну матеріальну відповідальність відповідно до Переліку, який затверджено Постановою державного комітету Ради Міністрів СРСР по труду і соціальним питанням Секретаріату ВЦРПС від 28.12.1977 року № 447/24, який є діючим на теперішній час.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, представника відповідача, вивчивши матеріали даної справи, всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає установленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 23 лютого 2009 року між сторонами був укладений контракт № 73, згідно якого відповідачку було прийнято на посаду провідника пасажирських вагонів Керченського пасажирського вагонного депо ДП «Придніпровська залізниця» строком з 23.02.2009 року по 23.02.2014 року (а.с. 9,10). 21 січня 2012 року між сторонами було укладено додаткову угоду до контракту провідника пасажирського вагона № 73 від 23.02.2009 року, в якої зазначено, що ця угода є невід'ємною частиною контракту і вступає в силу і вступає в силу через два місяця з моменту її підписання кожною із сторін (а.с. 55).

Постановою Харківського прикордонного Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 31.05.2012 року №510052 ДП «Придніпровська залізниця» за порушення пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у суми 8500,00 грн. (а.с.5-7). Відповідно до зазначеної постанови суть правопорушення в тому, що 16.05.2012 року провідник пасажирського вагону № 13 поїзду № 98 сполучення «Керч - Москва» ОСОБА_3, в порушення вимог контракту, ст. 22-1 Закону України «Про залізничний транспорт», Інструкції ЦЛ-0038 провідника пасажирських вагонів, Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України, здійснила посадку неповнолітнього пасажира ОСОБА_4, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, у супроводі його батька ОСОБА_5, громадянина РФ, не перевірюючи ретельно їх документи, які необхідні для перетинанню державного кордону, що призвело до того, що на момент перевірки документів працівниками Харківського прикордонного загону, на кордоні неповнолітній ОСОБА_4 мав лише ксерокопію свідоцтва про народження, а не його оригінал.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2013 року відмовлено у задоволені позову Державного підприємства «Придніпровська залізниця» в особі відокремленого структурного підрозділу „Керченського пасажирського вагонного депо" про скасування постанови №510052 Харківського прикордонного Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень від 31.05.2012 року, якою на позивача було накладено штраф у розмірі 8500,00 грн. (а.с.18-20).

Згідно до повідомлення № 1290 від 31.08.2012 року з відокремленого структурного підрозділу ДП «Придніпровська залізниця» - «Керченське пасажирське вагонне депо» стягнуто штрафні санкції в розмірі 8500,00 грн. (а.с. 21).

Частиною 2 ст. 22-1 Закону України «Про залізничний транспорт» передбачено, що перевізник при перевезенні пасажира у міжнародному залізничному сполученні, зобов'язаний до початку перевезення перевірити наявність у пасажира документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, держав за маршрутом слідування, та відмовити у перевезенні пасажиру, який на його вимогу не пред'явив необхідні документи.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2013 року встановлено, що 16.05.2012 року о 23 годині 15 хвилин в пункті «Козача Лопань» відділом прикордонної служби «Козача Лопань» Харківського прикордонного загону під час здійснення прикордонного контролю потягу № 98 сполучення «Керч-Москва» у вагоні № 13 прикордонним нарядом були виявлено громадянина України ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який слідував на виїзд з України по ксерокопії свідоцтва про народження у супроводжені свого батька громадянина РФ ОСОБА_5. При цьому начальником 3 відділення інспекторів прикордонної служби ВПС «Козача-Лопань» Харківського ПЗ складено протокол №510052 про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних перевезень від 16.05.2012 року. У протоколі зазначено особу представника перевізника - провідник ОСОБА_3, яка була присутньою при складенні протоколу, про що міститься її підпис у протоколі, особу провідника встановлено за її посвідченням НОМЕР_2, тобто провідник є посадовою особою позивача при здійсненні ним пасажирських міжнародних перевезень, оскільки при здійснені посадки пасажирів до потягу перевірку документів здійснює провідник вагону, а не начальник потягу чи будь-яка інша особа.

Відповідно до п.4 Контракту № 73 від 23.02.2009 року, який укладений між сторонами, працівник зобов'язується чесно і сумлінно виконувати вимоги діючої Інструкції провідника пасажирського вагону та інші нормативні документи, що регламентують порядок роботи провідника. У п.п. 12, 13 цього контракту зазначено про те, що у випадку невиконання чи неналежного виконання обов'язків, передбачених цим контрактом сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства та цього контракту. Працівник несе повну матеріальну відповідальність.

Відповідно до додаткової угоди від 21.01.2012 року до контракту №73 від 23.02.2009 року, пункт 17 цього контракту доповнено підпунктами «ж», «з», згідно з якими працівник може бути звільнений, а цей контракт розірваний з ініціативи роботодавця до закінчення терміну його дії у разі: прийняття до перевезення або перевезення в пасажирських вагонах будь-яких відправлень (експрес-передач) з порушенням вимог інструкції з надання таких послуг; допущення до посадки у вагон під час перевезення в міжнародному залізничному сполученні пасажирів без оформлених належним чином документів, необхідних для виїзду до держави прямування та держав за маршрутом слідування.

З врахуванням наведеного, обставин встановлених судом, обов'язків відповідача, передбачених контрактом та додатковою угодою, суд не приймає заперечення відповідачки щодо того, що шкоду заподіяно позивачу не у зв'язку з неналежним виконанням нею її службових обов'язків, не з її вини.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» № 14 від 29.12.1992 року, суди, при вирішенні питання про покладення матеріальної відповідальності та про розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню, повинні з'ясувати: наявність прямої дійсної шкоди та її розмір; якими неправомірними діями її заподіяно і чи входили до функцій працівника обов'язки, неналежне виконання яких призвело до шкоди; в чому полягала його вина, в якій конкретно обстановці заподіяно шкоду; чи були створені умови, які забезпечували б схоронність матеріальних цінностей і нормальну роботу з ними; який матеріальний стан працівника.

Відповідно до ч.3 ст. 21 КЗпП України контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівників, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Статтею 15 Закону України «Про залізничний транспорт» та постановою Кабінету Міністрів України № 764 від 15.06.1997 року «Про затвердження переліку категорій посад робітників залізничного транспорту, яки приймаються до праці по контрактній формі трудової угоди» передбачено, що працівники залізничного транспорту загального користування, яки здійснюють обслуговування пасажирів, працевлаштовуються на підприємствах пасажирського залізничного транспорту загального користування за контрактною формою трудового договору.

Згідно ст. 9 КЗпП України умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними.

При аналізі контракту № 73 від 23.02.2009 року та додаткової угоди до нього від 21.01.2012 року, укладених між сторонами, порушень вимог чинного законодавства з боку відповідача - Державного підприємства «Придніпровська залізниця», яки можуть бути підставою для визнання відповідно до ст. 9 КЗпП України недійсними умов договорів про працю, які погіршують становище працівника, судом не встановлено.

Крім того, відповідачка ніколи не оскаржував дії позивача щодо укладення з нею контракту та додатково угоди, а також їх умов, а на час звернення до суду минув строк на оскарження, передбачений ст.233 КЗпП України.

За правилами ст. 132 КЗпП за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, працівники, з вини яких її заподіяно, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, крім випадків, коли законодавством вона передбачена у більшому, ніж цей заробіток, розмірі. Якщо межі матеріальної відповідальності були визначені в укладеному з працівником контракті, вона покладаються на нього відповідно до умов контракту.

З аналізу змісту ст.ст. 21, 132 КЗпП слідує, що у випадку укладення контракті, саме його умовами встановлюються межі матеріальної відповідальності працівника. З зазначених підстав, суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо того, що вона не є особою, яка може нести повну матеріальну відповідальність.

Під прямою дійсною шкодою, зокрема, слід розуміти втрату, погіршення або зниження цінності майна, необхідність для підприємства, установи, організації провести затрати на відновлення, придбання майна чи інших цінностей або провести зайві, тобто викликані внаслідок порушення працівником трудових обов'язків, грошові виплати.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» № 14 від 29.12.1992 року, до зайвих грошових витрат відносяться, зокрема, суми стягнення штрафів, заробітної плати, виплаченої звільненому працівникові у зв'язку із затримкою з вини службової особи видачі трудової книжки, розрахунку, неправильним формулюванням причин звільнення тощо.

Частиною 3 статті 233 КЗпП передбачено, що для звернення власника або уповноважено ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.

Оцінивши наявні у справі докази, проаналізувавши вищенаведені норми права, суд прийшов до висновку про те, що належний позивач звернувся до суду в межах строку, передбаченого ст. 233 КЗпП, наявна вина у діях відповідача під час виконання службових обов'язків, внаслідок яких позивачу заподіяно пряму дійсну матеріальну шкоду, умовами укладеного між сторонами контракту передбачена повна матеріальна відповідальність, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача матеріальної шкоди у розмірі 8500,00 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

В судовому засіданні 03 жовтня 2012 року були проголошені вступна та резолютивна частини рішення, повний текст рішення складений 08 жовтня 2012 року.

Керуючись ст.ст. 10, 11,58-60, 85, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст.ст.21,130-138 КЗпП України, суд

вирішив:

Позовні вимоги Державного підприємства „Придніпровська залізниця" в особі відокремленого структурного підрозділу „Керченського пасажирського вагонного депо" до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця» - „Керченське пасажирське вагонне депо" (р/р 260090700020 у КФ АБ „Експрес-Банк", ОКПО 01074710, МФО 384674) матеріальну шкоду у суми 8500,00 грн., судовий збір у суми 229,40 грн., а всього 8729 (вісім тисяч сімсот двадцять дев'ять) грн. 40 коп..

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: /підпис/ З оригіналом згідно -

Суддя:

Секретар: