Рішення № 33133368, 21.08.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" серпня 2013 р.Справа № 916/1656/13

За позовом: Комунального підприємства "Котовський міський ринок";

До відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1;

про звільнення торговельного місця

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: Осадчий В.Г. (за довіреністю).

Від відповідача: ОСОБА_1 (за паспортом).

СУТЬ СПОРУ: 21.06.2013р. за вх. №2618/13 Комунальне підприємство "Котовський міський ринок" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про звільнення торговельного місця.

Позивач підтримує заявлені вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судових засіданнях проти вимог позивача заперечував, посилаючись на підстави викладені у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

02.01.2008 року між Котовським колгоспним ринком та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір про надання торговельних місць НОМЕР_2, НОМЕР_3 (під установку контейнера), що знаходяться на території ринку за адресою: вул. Сільськогосподарська, 9, м. Котовськ, Одеської області.

Відповідно до умов договору Котовський колгоспний ринок надав відповідачу у платне тимчасове користування торговельні місця НОМЕР_2, НОМЕР_3 під установку контейнеру для провадження торговельної діяльності на строк до 31 грудня 2008 року.

Сторони 31.12.2008р., 31.12.2009р., 31.12.2010 років не відмовлялися від продовження договору, тому він кожний раз він був продовжений на один рік.

У зв'язку із зміною тарифів на послуги ринку з 28.07.2011 року, рішення виконавчого комітету Котовської міської ради від 28.07.2011 року №187, відповідно до п.1 розділу V договору, відповідачу був наданий договір оренди торговельних місць з 01.08.2011 року.

ФОП ОСОБА_1 відмовилась від його укладання та підпису, 30.09.2011 року звернулась з заявою про розбіжності. Заява позивачем була розглянута, розбіжності були врегульовані, про що було вказано у відповіді за вих. №5 від 14.10.2011 року. Від укладення та підписання нового договору на 2012 рік відповідач відмовився.

11 травня 2011 року змінено найменування юридичної особи з Котовського колгоспного ринку на Комунальне підприємство "Котовський міський ринок".

Після припинення дії договору оренди торгівельних місць НОМЕР_2, НОМЕР_3 ФОП ОСОБА_1 продовжує самовільно та протиправно займати торговельні місця.

На підставі вищевикладеного, Комунальне підприємство "Котовський міський ринок" просить суд зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 звільнити торговельні місця НОМЕР_2, НОМЕР_3, розташовані на території позивача, шляхом демонтажу належного її контейнера.

26.07.2013 року за вх. №22745/13 та 19.08.2013 року за вх. №25040/13 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 надала до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого не погоджується з вимогами Комунального підприємства "Котовський міський ринок", оскільки сторонами при укладенні договору було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, що підтверджується підписами сторін.

Крім того, на час розгляду справи у суді, договір надання послуг з позивачем вважається діючим, так як він був укладений на строк до 31.12.2011 року, і позивачем не було направлено відповідачу повідомлення про розірвання договору оренди, тому предмет позову відсутній.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Укладений договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 Господарського кодексу України (ст.ст.11, 202, 509 Цивільного кодексу України), і згідно ст.629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч.1 ст.763 зазначеного кодексу, договір оренди укладається на строк, встановлений договором.

Статтею 291 Господарського кодексу України передбачено, що договір оренди припиняється у разі спливу строку, на який він був укладений.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач користувався орендованим майном після закінчення строку дії договору та ним вносилась орендна плата.

Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди безпосередньо передбачені ст.764 Цивільного кодексу України, нормою ч.4 ст.291 Господарського кодексу України, згідно з якою правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. Вказаний порядок передбачає подання однією із сторін заяви про припинення або зміну умов договору, вимога про дотримання якого є способом захисту прав як орендодавця, так і орендаря на майно, передане в оренду.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, позивачем була внесена пропозиція відповідачу укласти договір оренди торговельного місця. Однак відповідач відмовився від підписання договору та 30.09.2011р. звернувся до позивача з договором розбіжностей, який був розглянутий позивачем згідно відповіді, отриманої відповідачем 14.10.2011р., прийнятий та підписаний позивачем з урахуванням викладених відповідачем розбіжностей. Проте цей договір оренди на 2012р. відповідачем не підписано. Зважаючи на вищевикладене, договір оренди від 02.01.2008р. діяв до 31.12.2011р., у зв'язку з чим враховуючи відмову відповідача з 01.01.2012р. укласти договір оренди на 2012 рік в редакції з урахуванням договору розбіжностей, з 01.01.2012р. договір оренди торговельного місця НОМЕР_2, НОМЕР_3 від 02.01.2008р. припинений, що свідчить про відсутність у відповідача правових підстав для користування вказаним торговельним місцем.

З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово звертався до відповідача з повідомленнями про звільнення торговельного місця, а також погашення заборгованості за фактичне використання торговельного місця, які залишені останнім без задоволення.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

У відповідності до ч.3 ст.651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Враховуючи укладення договору оренди, продовженого до 31.12.2011р., відмову відповідача укладати з 01.01.2012р. новий договір оренди, свідчить про припинення з 01.01.2012р. дії договору оренди торговельного місця від 02.01.2008р.

Відповідно до вимог ч.4 ст.291 Господарського кодексу України та вимог ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З огляду на вищевикладене, а також ненадання відповідачем доказів правомірності користування торговельним місцем НОМЕР_2, НОМЕР_3 розташоване на території КП "Котовський міський ринок", надсилання позивачем відповідачу листів про звільнення торговельного місця та погашення заборгованості за фактичне використання торговельного місця (вих. №85 від 31.12.2011р., вих. № б/н від 10.01.2012р., вих. № б/н від 03.04.2012р., №135 від 08.06.2013 року, отримані відповідачем особисто), ненадання відповідачем доказів повернення орендованого місця позивачу після припинення дії договору оренди, враховуючи вищевикладені норми матеріального права, заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору на суму 1 147,00 грн.

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (66300, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) звільнити торговельні місця НОМЕР_2, НОМЕР_3, розташованих на території Комунального підприємства "Котовський міський ринок" по вул. Сільськогосподарська, 9, м. Котовськ, Одеської області на користь Комунального підприємства "Котовський міський ринок" (66300, Одеська область, м. Котовськ, вул. Сільськогосподарська, 9, код ЄДРПОУ 22490973) шляхом демонтажу належного Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (66300, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) контейнера.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (66300, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "Котовський міський ринок" (66300, Одеська область, м. Котовськ, вул. Сільськогосподарська, 9, код ЄДРПОУ 22490973) витрати по сплаті судового збору на суму 1 147,00 грн.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 27 серпня 2013 року.

Суддя Меденцев П.А.