Постанова № 33133205, 21.08.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

21 серпня 2013 року 14:02 №826/11882/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Кришталь М.О., за участю представників сторін, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ТехНова»

до

Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України – Центрального офісу з обслуговування великих платників

про

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.07.2013 №0000734110,

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 21 серпня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови сторонам роз’яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТехНова» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України – Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.07.2013 №0000734110.

Позовні вимоги мотивовано дотриманням позивачем процедури повідомлення органу державної податкової служби про відмову продавця товарів/послуг надати податкову накладну, зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних, неврахування це органом державної податкової служби і необґрунтованістю оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідач проти позову заперечив із посиланням на те, що заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних) подано до органу державної податкової служби без додання належних копій первинних документів.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Міжрегіональним головним управлінням Міністерства доходів і зборів України – Центральним офісом з обслуговування великих платників проведено камеральну перевірку даних, задекларованих товариством з обмеженою відповідальністю фірма «ТехНова» у податковій звітності з податку на додану вартість за квітень 2013 року.

Камеральною перевіркою встановлено порушення товариством приписів пункту 198.1 статті 198, пунктів 200.1 та 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту за квітень 2013 року у розмірі 951 025, 45 грн.

За наслідками перевірки Міжрегіональним головним управлінням Міністерства доходів і зборів України – Центральним офісом з обслуговування великих платників складено акт від 19.06.2013 №724/41-10/24100060 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.07.2013 №0000734110, яким товариству з обмеженою відповідальністю фірма «ТехНова» визначено грошове зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 1 426 538 грн., у тому числі : 951 025 грн. – основаного платежу, 475 513 грн. – штрафні (фінансові) санкції.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно із приписами пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді, покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як вбачається із акту камеральної перевірки від 19.06.2013 №724/41-10/24100060, висновки органу державної податкової служби щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено по взаємовідносинам позивача з товариством з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональний торговий дім «Лугенерговугілля» у квітні 2013 року.

Так, за посиланням відповідача, позивачем сформовано податковий кредит за квітень 2013 року безпідставно, оскільки така дія не підтверджена належними документами.

Разом з тим, з акту камеральної перевірки вбачається, що під час проведення зазначеної перевірки в розпорядженні органу державної податкової служби були всі необхідні документи товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ТехНова», які передбачені чинним законодавством у випадку відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну, зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, під час здійснення перевірки відповідачем використано:

податкову декларацію товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ТехНова» з податку на додану вартість за квітень 2013 року (від 20.05.2013 №9029144638);

розрахунок коригування сум податку на додану вартість (додаток 1);

довідку про заповнення рядків 3,4,5 податкової декларації з податку на додану вартість (додаток 6) за квітень 2013 року;

розшифровку податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5) за квітень 2013 року;

розрахунок (перерахунок) частки використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами/послугами, необоротними активами між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями (додаток7);

додаток 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних);

реєстр отриманих та виданих податкових накладних за квітень 2013 року;

надані листом товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ТехНова» від 20.05.2013 №373 копії документів до додатку 8 на 5 аркушах.

Так, матеріалами справи, зокрема, електронною квитанцією від 20.05.2013 №2 підтверджується, що податкова декларація товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ТехНова» з податку на додану вартість за квітень 2013 року з додатком 8 зареєстрована відповідачем 20.05.2013.

Того ж дня, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції, відповідачем зареєстровано лист товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ТехНова» від 20.05.2013 №373, яким додавались копії документів до додатку 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних) на 5 аркушах, а саме: копія податкової накладної від 30.04.2013 №1 товариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональний торговий дім «Лугенерговугілля» та копії розрахунків від 30.04.2013 №1, від 30.04.2013 №2, від 30.04.2013 №3, від 30.04.2013 №4.

За таких обставин, із врахуванням приписів пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України позивачем дотримано процедуру подання відповідної заяви про відмову продавця товарів/послуг надати податкову накладну, зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд звертає увагу відповідача, що названими приписами Податкового кодексу України передбачена альтернативність документів, які може надати платник податків до відповідної заяви. Так , відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України

до заяви (про відмову продавця товарів/послуг надати податкову накладну, зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних) додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

При цьому, суд наголошує, що у разі наявності у органу державної податкової служби сумніву щодо достовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, в порядку, передбаченому статтею 73 Податкового кодексу України, контролюючий орган має право звернутись до платника податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації та її документального підтвердження (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), або провести зустрічну звірку даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Разом з тим, відповідач відповідним правом не скористався, документи, надані товариством з обмеженою відповідальністю фірма «ТехНова» до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 року, не врахував.

За посиланням позивача, що не спростовано відповідачем, жодних додаткових первинних документів по операціям позивача із товариством з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональний торговий дім «Лугенерговугілля», відповідачем не витребовувалось.

Під час судового розгляду справи позивачем надані суду договір постачання вугільної продукції від 07.09.2012 №24/09-ч із додатковими угодами, акт здачі-прийняття робіт від 30.04.2013 №Л-00000004, податкову накладну від 30.04.2013 №1, розрахунки від 30.04.2013, видаткові накладні від 30.04.2013.

Враховуючи, що органом державної податкової служби ці документи не досліджувались, не перевірялись, зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків не проводились, висновок про порушення позивачем приписів пункту 198.1 статті 198, пунктів 200.1 та 200.2 статті 200 Податкового кодексу України по взаємовідносинам із товариством з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональний торговий дім «Лугенерговугілля» у квітні 2013 року є передчасним.

За таких обставин, відповідачем не доведено суду, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України – Центрального офісу з обслуговування великих платників від 10.07.2013 №0000734110 прийнято обґрунтовано і з врахуванням всіх обставин справи, а тому позовні вимоги підлягають задоволеню.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України – Центрального офісу з обслуговування великих платників від 10.07.2013 №0000734110.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.

Повний текст постанови складено 22.08.2013