Постанова № 33133202, 27.08.2013, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 825/3044/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2013 року м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Кашпур О.В.,

при секретарі - Пушенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Ічнянський завод сухого молока та масла" до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач 07.08.2013 року звернувся з позовом до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції і просить визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000652202/204 та №0000642202/205 від 02.07.2013р., винесені відповідачем, судові витрати покласти на відповідача. Свої вимоги мотивує тим, що відповідачем неправомірно, в порушення вимог чинного податкового законодавства, зроблено висновки про відсутність здійснення господарських операцій між ПАТ «Ічнянський завод сухого молока та масла» та ПП «Торгкомерс-2009», ТОВ «ТС-Фактор», ТД «Вокур», ТОВ «Таір» на підставі висновків інших органів податкової служби про відсутність у цих суб'єктів господарювання можливостей на проведення господарської діяльності. Під час укладання договорів позивачем вчинено всіх заходів щодо перевірки наявності правосуб'єктності цих суб'єктів господарювання, також наявності прав на видачу податкових накладних з ПДВ. Згідно отриманої ПАТ «Ічнянський завод сухого молока та масла» інформації всі контрагенти були зареєстровані в якості юридичних осіб, мали статус платника ПДВ, про що свідчить інформація з офіційного сайту ДПА України. Позивач наполягає на тому, що між ним та ПП «Торгкомерс-2009», ТОВ «ТС-Фактор», ТД «Вокур», ТОВ «Таір» було проведено реальні товарні господарські операції. Реальність цих операцій підтверджується необхідними бухгалтерськими документами, а саме: договорами поставки, податковими накладними, прибутковими ордерами, дорученнями на отримання товару, видатковими накладними, актами прийому-передачі. Отримані товари були оплачені позивачем в повному обсязі в безготівковій формі, про що свідчать платіжні доручення та виписки по рахункам позивача. Позивач зазначає, що право на формування податкового кредиту законодавець пов'язує з отриманням належним чином оформленої податкової накладної, всі податкові накладні виписані позивачу контрагентами, не мають ані дефектів змісту ані форми, тому є законною підставою для віднесення сум ПДВ за договорами з ПП «Торгкомерс-2009», ТОВ «ТС-Фактор», ТД «Вокур», ТОВ «Таір» до складу податкового кредиту ПАТ «Ічнянський завод сухого молока та масла». Таким чином, податковий кредит позивачем сформовано на підставі документу - податкової накладної, який відповідає по формі і змісту Закону України «Про податок на додану вартість» та Податковому Кодексу України та є єдиною підставою для такого формування. Щодо наявності всіх бухгалтерських документів по взаємовідносинам з ТОВ «ТС-Фактор» та ПП «Торгкомерс-2009», то позивач зазначає, що керуючись ЗУ «Про Національний архівний фонд і архівні установи» і «Положенням про принципи і критерії визначення цінності документів» та враховуючи значний обсяг бухгалтерських документів, що потребують значні площі для зберігання, а також факт проведення і завершення перевірки податковими органами з питань дотримання податкового законодавства за період з липня 2009 р по грудень 2010 р включно, позивач знищив бухгалтерські документи за вказаний період шляхом спалення, що підтверджується актами комісії від 21.12.2012р про відбір документів для знищення. Були знищені: щомісячні первинні касові, банківські документи, виписки банків, накладні, акти, квитанції, авансові звіти з придбання та обліку товарно-матеріальних цінностей, щомісячні акти про приймання, здавання і списання майна та матеріалів, тощо. Додані до матеріалів справи копії податкових бухгалтерських документів по взаємовідносинам з цими контрагентами були вибрані із автоматизованих програм бухгалтерського обліку. Враховуючи наведене, позивач просить задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали, просили в їх задоволенні відмовити, пояснили, що під час проведення перевірки ПП «Торгкомерс-2009», ТОВ «ТС-Фактор», ТД «Вокур», ТОВ «Таір» не було підтверджено реальності здійснення господарських відносин між позивачем та цими суб'єктами господарювання. Зазначене свідчить про відсутність реальних господарських операцій між сторонами, та договори між контрагентами не були спрямовані на настання реальних правових наслідків. Підставою для формування суб'єктом господарювання податкового кредиту з ПДВ є здійснення реальних господарських операцій. Наведене свідчить про безпідставність формування позивачем податкового кредиту та про правомірність податкових повідомлень-рішень Прилуцької ОДПІ.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Встановлено, що працівниками Прилуцької ОДПІ проведено документальну позапланову перевірку ПАТ «Ічнянський завод сухого молока та масла» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ по взаємовідносинах з: ПП «Торгкомерс-2009» за період травень-червень 2010 року, ТОВ «ТС-Фактор» за період квітень-травень 2010 року, ТД «Вокур» за період березень 2012 року та ТОВ «Таір» за період квітень-травень 2012 року. За результатами перевірки було складено акт № 477/22-00448031 від 13.06.2013 року.

Перевіркою було встановлено порушення позивачем:

п.п. 7.4.1, п.п,7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню в особовому рахунку платника та спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам па загальну суму 1788,00 грн. в тому числі за травень 2010 року в сумі 1329,00грн., червень 2010 року в сумі 459грн.

п. 44.1 ст 44. п. 198.1. п. 198.2. п.198.3. п. 198.6 ст. 198, п.200.1. п. 200.2. п. 200.3 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суми податку па додану вартість, яка в наступному звітному (податковому) періоді зменшує суму податку, що підлягає нарахуванню на загальну суму 68667,00 грн.. в тому числі за березень 2012 року в сумі 2000,00грн., квітень 2012 року в сумі 33334,00 грн., травень 2012 року в сумі 33333,00 грн.

Встановлено відсутність об'єктів оподаткування при здійсненні операцій з постачання та продажу товарів (робіт, послуг) які підпадають під визначення п.п. 3.1.1 Закону України від «Про податок на додану вартість», а саме:

задекларований в порушення п.п.7.4.1 та п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ПАТ «Ічнянський завод сухого молока та масла» податковий кредит з ІІДВ по придбаним товарам (роботам) в ТОВ "ТС-Фактор" на загальну суму 99638,30грн., в тому числі за квітень 2010 року в сумі 18627,00 грн., травень 2010 року - 81011,30 грн., сформованим неправомірно та перевіркою не підтверджується.

задекларовані податкові зобов'язання з ПДВ ПАТ «Ічнянський завод сухого молока та масла» по придбаним товарам (роботам) в ТОВ "ТС-Фактор", сформовані неправомірно та перевіркою не підтверджуються.

На підставі акту перевірки Прилуцькою ОДПІ було винесено податкові повідомлення-рішення:

№ 0000652202/204 від 02.07.2013 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 68667,00 грн.;

№ 0000642202/205 від 02.07.2013 року, яким ПАТ «Ічнянський завод сухого молока та масла» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) у розмірі 573,75 грн., з яких 459,00 грн. за основним платежем та 114,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

В ході проведеної перевірки Прилуцькою ОДПІ було встановлено, що 30 березня 2010 року між ПАТ «Ічнянський завод сухого молока та масла» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТС-Фактор» був укладений договір, за яким Т0В «ТС-Фактор» зобов'язалося постачати партіями на користь позивача аміак у кількості, зазначеній у накладних. В період з 23.04.2010 року по 11.05.2010 року позивач отримав товар згідно договору загальною кількістю 133,743 т.

Придбані матеріальні цінності відповідно прибуткових ордерів: №10644 від 30.04.2010р., №10659 від 30.04.2010р., №10676 від 19.05.2010р., №10766 від 31.05.2010р., №10765 від 31.05.2010р., №10767 відЗІ.05.2010р.

ТОВ «ТС-Фактор» на суму податкових зобов'язань з ПДВ було виписано податкові накладні № 14041 від 23.04.2010 року, № 26042 від 26.04.2010 року, № 05051 від 05.05.2010 року, № 0605 від 06.05.2010 року, № 07055 від 07.05.2010 року, № 1105 від 11.05.2010 року.

Поставлений товар було оплачено позивачем на загальну суму 597829,00 грн., в т.ч. ПДВ 99638,30грн, що підтверджується виписками по рахунках банків та платіжними дорученнями № 1058 від 23.04.2010 року, № 1064 від 26.04.2010 року, № 277 від 05.05.2010 року, № 1142 від 05.05.2010 року, № 1146 від 05.05.2010 року, № 1180 від 06.05.2010 року, № 1215 від 07.05.2010 року, № 1299 від 13.05.2010 року, № 1387 від 21.05.2010 року, № 1453 від 27.05.2010 року, № 222 від 03.06.2010 року, № 1557 від 11.06.2010 року, № 1565 від 11.06.2010 року, № 1629 від 18.06.2010 року (а.с. 200-254 Т.1 1-28 Т.2).

Зазначені операції, на підставі яких сформований податковий кредит в розмірі 99638,30грн., були задекларовані в деклараціях по сплаті ПДВ за квітень і травень 2010 р.

Частину придбаного у ТОВ «ТС-Фактор» аміаку ПАТ «Ічнянський завод сухого молока та масла» було продано іншим суб'єктам господарювання відповідно до видаткових накладних: № 299 від 31.08.2010р. на імя ТОВ «Берегиня» с.Івангород, № 348 від 31.08.2010р. на ім'я СТОВ «Крупичпільське» с.Крупичполе, № 271 від 30.09.2010р на ім'я ТОВ «Агрофірма «Надія» с. Ольшана, а також податкових накладних, виданих вказаним підприємствам-покупцям: від 31.08.2010р ТОВ «Берегиня», від 31.08.2010 року СТОВ «Крупичпільське», від 30.09.2010 року ТОВ «Агрофірма «Надія» (а.с. 29-34 Т.2). Загальна кількість реалізованого аміаку підприємствам-покупцям складає 131.839 т. Залишок від придбаного товару в кількості 1,904 т ПАТ «Ічнянський завод сухого молока та масла» використав для власних потреб.

В травні та червні 2010 року ПАТ «Ічнянський завод сухого молока та масла» було здійснено господарські операції з ПП «Торгкомерс-2009», а саме ПП «Торгкомерс-2009» було здійснено поставку запасних частин до сепаратора у кількості, зазначеній у податкових накладних, виданих ПП «Торгкомерс-2009» на суму податкових зобов'язань з ПДВ № 1252 від 06.05.2010 року та № 1664 від 03.06.2010 року .

Вказаний в податкових накладних товар був отриманий позивачем відповідно до доручень №267 від 06.05.2010 р. та №350 від 03.06.2010 р. на ім'я ОСОБА_1 оприбуткування отриманих запасних частин підтверджується прибутковими ордерами: №10710 від 26.05.2010р., №10853 від 23.06.2010р.

ПАТ «Ічнянський завод сухого молока та масла» здійснив оплату поставлених запасних частин до сепаратора в повному обсязі на загальну суму 10730,76 грн., в т.ч. ПДВ 1788,46 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 279 від 06.05.2010 року, № 1454 від 27.05.2010 року та виписками по рахунках позивача (а.с. 35-47 Т.2).

Операції з ПП «Торгкомерс-2009», на підставі яких сформований податковий кредит у розмірі 1788,46грн., була задекларована ПАТ «Ічнянський завод сухого молока та масла» в деклараціях по сплаті ПДВ за травень та червень місяці 2010 року.

Інших бухгалтерських документів на підтвердження здійснення господарських операцій між ПАТ «Ічнянський завод сухого молока та масла» та ТОВ «ТС-Фактор», ПП «Торгкомерс-2009» позивачем не було надано через знищення цих документів шляхом спалення, що підтверджується копіями актів комісії ПАТ «Ічнянський завод сухого молока та масла» від 21.12.2012р про відбір документів для знищення та їх знищення. Відповідно до цих актів керуючись Законом України «Про Національний архівний фонд і архівні установи» та Положення про принципи і критерії визначення цінності документів комісія відібрала для знищення документи, які втратили практичне значення, а саме були знищені: щомісячні первинні касові, банківські документи, виписки банків, накладні, акти, квитанції, авансові звіти з придбання та обліку товарно-матеріальних цінностей, щомісячні акти про приймання, здавання і списання майна та матеріалів та інші зокрема за період з січня по грудень 2010 року.

В ході проведеної перевірки Прилуцькою ОДПІ було встановлено, що між ПАТ «Ічнянський завод сухого молока та масла», як покупцем та ТОВ «Торговий Дім «Вокур», як постачальником було укладено договір поставки № 7 від 15.12.2010 року (а.с. 156-157 Т.1). Відповідно до умов договору ТОВ «ТД «Вокур» зобов'язалося поставити на користь позивача товар «сепаратор молокоочисник ОЦМ - 15» на загальну суму 72000,00 грн., в т.ч. ПДВ 12000 грн. Умовами договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання, діє до 13.02.2010 р., але в будь-якому випадку до повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань. Як передбачено умовами договору, до поставки товару покупець має провести передоплату, а остаточний розрахунок здійснити після поставки обладнання та перевірки його на робочому місці.

Як встановлено перевіркою, позивачем була проведена передоплата 20.12.2010 р. в сумі 32000,00 грн.,що підтверджується платіжним дорученням № 891 та випискою по рахунку в банку за 20.12.2010 р. (а.с. 160, 161-171 Т.1).

Молокоочисник був поставлений до позивача відповідно видаткової накладної № РН-0000080 від 29.12.2010 р. (а.с. 158 Т.1 ) та переданий відповідно акта прийому - передачі від 28.05.2011 року (а.с. 173-174 Т.1) в цех сухого молока для введення в експлуатацію.

Остаточний розрахунок ПАТ «Ічнянський завод сухого молока та масла» було здійснено відповідно до платіжного доручення № 2196 від 11.05.2011 року та підтверджується випискою по рахунку в банку за 11.05.2011 р. (а.с. 175-181 Т.1).

На суму податкових зобов'язань з ПДВ по зазначеній операції ТД «Вокур» було видано позивачу податкову накладну № 95 від 20.12.2010 р. на суму передоплати 32000 грн., в т.ч. ПДВ 5333,33 грн. та податкову накладну № 99 від 29.12.2010 року на суму 40000 грн. в т.ч. ПДВ 6666,67 грн. (а.с. 159, 172 Т.1). Зазначена операція, на підставі якої сформований податковий кредит у сумі 12000 грн. була задекларована в декларації по сплаті ПДВ за грудень місяць 2010 р.

Крім того, Прилуцькою ОДПІ під час проведення перевірки було встановлено проведення господарських операцій в березні 2012 року між ПАТ «Ічнянський завод сухого молока та масла» та ТД «Вокур», а саме останнім було здійснено поставку запасних частин до позивача згідно видаткової накладної № РП- 00022 від 06.03.2012 р. (а.с. 188 Т. 1). Отримання позивачем товару підтверджується довіреністю на отримання товару № 110 від 16.03.2012 року, виписаної на ім'я ОСОБА_1 (а.с. 189 Т. 1)

ПАТ «Ічнянський завод сухого молока та масла» було здійснено передоплату за товар на суму 12000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5769 від 01.03.2012 р. та виписками по рахунку позивача в банку за березень місяць 2012 (а.с. 182-186 Т.1).

На суму податкових зобов'язань контрагентом позивача було виписано податкову накладну № 2 від 01.03.2012 року (а.с. 187 Т.1). На підставі зазначеної операції позивачем був сформований податковий кредит у сумі 2000 грн., та ця сума задекларована в декларації по сплаті ПДВ за березень місяць 2012 р.

В ході проведеної перевірки податковим органом було встановлено, що між позивачем, як покупцем та ТОВ «Таір», як продавцем був укладений договір № 01 від 15.03.2012 року (а.с. 190-191 Т. 1). За умовами договорами ТОВ «Таір» зобов'язалося поставити на користь позивача сепаратор «Альфа-Лаваль»15т/г.

Сепаратор був поставлений позивачу на підставі видаткової накладної № РН-0000007 від 10.05.2012 року та акту приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 06.06.2013 року (а.с. 198-199 Т. 1)

Оплата поставленого сепратаора була здійснена позивачем, що підтверджується платіжним дорученням № 6084 від 02.04.2012 р. та випискою по рахунку банку за 02.04.2012 (а.с. 192, 193- 195). На суму податкових зобов'язань ТОВ »Таір» було видано позивачу податкові накладні № 1 від 02.04.2012 року, та № 2 від 10.05.2012 року (а.с. 196-197 Т.1 ).

Зазначена операція, на підставі якої сформований податковий кредит у сумі 66666,66 грн., була задекларована в декларації по сплаті ПДВ за квітень місяць 2010 року і травень 2012 р.

Згідно ст.. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах, зокрема превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, на підтвердження включення податку на додану вартість до складу податкового кредиту необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зокрема: документи, що підтверджують факт отримання товару від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.

Всі зазначені вище первинні бухгалтерські документи оформлені у відповідності до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 та повністю відображають реальність проведених господарських операцій між ПАТ «Ічнянський завод сухого молока та масла» та ПП «Торгкомерс-2009», ТОВ «ТС-Фактор», ТД «Вокур», ТОВ «Таір».

Згідно п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», що діяв до 01.01.2011 року, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.2.1. п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

П.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

П.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 вищенаведеного Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв"язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Згідно пп. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно із п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, із положень зазначених норм законодавства вбачається, що формування податкового кредиту допускається за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими документами. Такими документами Закон України «Про податок на додану вартість» та Податковий кодекс України визначає податкові накладні. Наявність таких податкових накладних, які відповідають вимогам Закону України «Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України була встановлена в судовому засіданні, тому у позивача були законні підстави для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

В судовому засіданні було встановлено, що Прилуцька ОДПІ зробила висновки про відсутність здійснення реальної господарської операції між позивачем та його контрагентами на підставі висновків актів:

ДПІ у м. Черкаси №489/23-2/36299933 від 18.02.2011 року «Про результати документальної позапланової перевірки ПП «Торгкомере-2009» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 22.01.2009 по 31.12.2010»;

ДПІ у Бабушкінському р-ні м. Дніпропетровська №716/233/33382578 від 28.03.2011р. «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податковою законодавства України з податку на прибуток та ПДВ ТОВ «ТС-Фактор» під час здійснення фінансово-господарських відносин з ТОВ "Бест-Консалт", ТОВ «Синтезтех», TOB "Гранд-Гамма", ТОВ «Діва рос ВСофт» протягом 2010 року;

ДПІ у Солом'ямському районі м.Києва №699/22.4-13/34000574 від 02.04.201Зр. "Про можливість проведення зустрічної звірки ТД "Вокур" щодо підтвердження господарських відносин із підприємствами-продавцями та підприємствами-покупцями за період листопад-грудень 2011 та січень-березень 2012"

ДПІ у Обухівському районі Київської області ДПС №138/220/31972401 від 04.04.2013р. "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Таір", щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ "Онікс Компані ЛТД" за період лютий-березень 2012 року, ТОВ "КФ "Горизонталь" за період квітень-липень 2012 року".

Зазначеними актами перевірок контрагентів позивача не підтверджено здійснення реальних поставок товарів від ПП «Торгкомерс-2009», ТОВ «ТС-Фактор», ТД «Вокур», ТОВ «Таір», та відсутність у зазначених суб'єктів господарювання можливості здійсню вати господарську діяльність в розумінні податкового законодавства. Тому, на думку Прилуцької ОДПІ податковий кредит з податку на додану вартість, за результатами господарських операцій проведених з цими контрагентами, сформований безпідставно, з порушенням вимог податкового законодавства.

Суд вважає, що такі висновки Прилуцької ОДПІ є безпідставними та неправомірними, оскільки позивач не може нести відповідальності за дії свого контрагента. В ході судового засідання судом було досліджено надані позивачем первинні бухгалтерські документи, які не мають дефектів форми та змісту і повністю відображають проведені господарські операції та свідчать про їх реальність та створення юридичних наслідків для сторін правочинів. Сторонами договорів поставки послуг було дотримано зобов'язань за договорами, контрагентами позивача здійснено поставку обладнання, запасних частин та аміаку, позивачем отримано товар, та здійснено розрахунок за нього. На суму податкових зобов'язань з ПДВ контрагентами позивача виписано податкові накладні, які є підставою для формування податкового кредиту позивача. Таким чином, суд приходить до висновку, про те що позивач мав законні підстави для віднесення сум ПДВ сплачених в ціні товару під час здійснення господарських операцій з ПП «Торгкомерс-2009», ТОВ «ТС-Фактор», ТД «Вокур», ТОВ «Таір» до складу свого податкового кредиту у відповідні податкові періоди.

Крім того, чинним податковим законодавством не передбачено право Прилуцької ОДПІ при складанні акту перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки іншого платника податків, як підставу для висновку про наявність порушень з боку першого.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Підпункт 4.1.4 Податкового кодексу України встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

За змістом вказаної норми податковий кредит вважається сформованим платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, а відповідачем не доказана правомірність своїх дій.

Враховуючи те, що в судовому засіданні було встановлено наявність всіх підтверджуючих проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентами первинних бухгалтерських документів, суд вважає, що позивачем доведено, що договори поставки товару, укладені між ним та ПП «Торгкомерс-2009», ТОВ «ТС-Фактор», ТД «Вокур», ТОВ «Таір» створили реальні юридичні наслідки для ПАТ «Ічнянський завод сухого молока та масла», в судовому засіданні встановлено факт оплати поставлених позивачу товарів, що підтверджує використання, отриманих товарів позивачем у власній господарській діяльності, позивачем на виконання вимог Закону України «Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України отримано належним чином оформлені податкові накладні, які є підставою для зарахування сум ПДВ до складу податкового кредиту, а відповідачем не доказана правомірність винесення податкових повідомлень-рішень про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ та донарахування суми ПДВ. Таким чином, суд приходить до висновку, про те що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Прилуцької ОДПІ ДПС №0000652202/204 та №0000642202/205 від 02.07.2013р, підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби №0000652202/204 та №0000642202/205 від 02.07.2013р.

Стягнути з Державного бюджету України 800 грн. 07 коп. судових витрат на користь Публічного акціонерного товариства "Ічнянський завод сухого молока та масла"..

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Кашпур