Постанова № 33133200, 27.08.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 серпня 2013 року № 826/10329/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі: судді Добрянської Я.І., розглянув відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 КАС України в порядку письмового провадження адміністративну справу:

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «УМС Поліестер»до відповідачаКиївської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів Українипровизнання протиправним та скасування рішення митного посту «Столичний» Київської регіональної митниці про коригування митної вартості товарів № 100270000/2013/300566/2 від 16.05.2013 р.; визнання протиправною та скасування картки відмови митного посту «Столичний» Київської регіональної митниці в митному оформлені (випуску) товарів № 100270000/2013/00925; зобов'язання вчинити певні дії.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «УМС Поліестер» звернувся в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до відповідача Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправним та скасування рішення митного посту «Столичний» Київської регіональної митниці про коригування митної вартості товарів № 100270000/2013/300566/2 від 16.05.2013 р.; визнання протиправною та скасування картки відмови митного посту «Столичний» Київської регіональної митниці в митному оформлені (випуску) товарів № 100270000/2013/00925; зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.07.2013 р. суддею Добрянською Я.І. було відкрито провадження у справі № 826/10329/13-а, та призначено справу до судового розгляду на 16.07.2013 р.

В судовому засіданні 16.07.2013 р. представники позивача позовні вимоги підтримали повністю та просили суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення митного посту «Столичний» Київської регіональної митниці про коригування митної вартості товарів № 100270000/2013/300566/2 від 16.05.2013 р.;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови митного посту «Столичний» Київської регіональної митниці в митному оформлені (випуску) товарів № 100270000/2013/00925;

- зобов'язати Київську міжрегіональну митницю Міністерства доходів і зборів вчинити дії щодо визнання митної вартості товару, поданого до митного оформлення ТОВ «УМС Поліестер» (код ЄДРПОУ 35980924) за митною декларацією № 100270000.2013.161815 від 13.05.2013 р. за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

В обґрунтування заявлених позовних вимог представники позивача зазначили, що відповідачем було необґрунтовано та протиправно прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів № 100270000/2013/300566/2 від 16.05.2013 р. та складено картку відмови в митному оформлені (випуску) товарів № 100270000/2013/00925, оскільки, на думку позивача, ним були надані всі необхідні документи для підтвердження правильного визначення митної вартості товару, заявленого до розмитнення, зазначеної у поданої до митного органу ВМД.

Так, представники позивача наголосили, що відповідач дійшов невірного висновку про заниження позивачем митної вартості товару та прийняв протиправне рішення про коригування митної вартості товарів № 100270000/2013/300566/2 від 16.05.2013 р. про визначення митної вартості товарів із застосуванням шостого (резервного) методу визначення митної вартості товару, проте як застосуванню, на думку позивача, підлягав саме перший метод визначення митної вартості товару - за ціною контракту, тобто заявленої позивачем вартості, або кожного наступного методу, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідач в судове засідання 16.07.2013 р. не прибув та не скерував свого представника, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи.

Зважаючи на неприбуття відповідача в судове засідання 16.07.2013 р., що був повідомлений належним чином, суд, на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати адміністративну справу № 826/10329/13-а в порядку письмового провадження.

Про перехід до розгляду зазначеної справи в поряду письмового провадження відповідача було належним чином повідомлено листом від 16.07.2013 р., що був отриманий представником відповідача за довіреністю 17.07.2013 р., та докази зазначеного містяться в матеріалах справи.

Станом на 27.08.2013 р. будь-яких документів від відповідача по справі № 826/10329/13-а до канцелярії суду не надходило.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів № 100270000/2013/300566/2 від 16.05.2013 р. було прийнято відповідачем із застосуванням шостого (резервного) методу визначення митної вартості товару, зважаючи на неподання позивачем (декларантом) додаткових документів, витребовуваних митним органом, на підтвердження митної вартості товарів, що відповідно призвело до навмисного заниження митної вартості задекларованого товару, оскільки також згідно бази даних цінової інформації ЄАІС ДМСУ за останні 90 днів, що передували митному оформленню задекларованого позивачем товару, було з'ясовано, що за аналогічними кодами згідно з УКТЗЕД було здійснено митне оформлення товару за ціною, що є вищою ціни товару, визначеної позивачем в митній декларації, а отже така ціна навмисно була занижена позивачем, що призвело до недоплати відповідних митних платежів (податку на додану вартість) до Державного бюджету.

Розглянувши подані позивачем документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.05.2012 р. між позивачем ТОВ «УМС Поліестер» та компанією Universal Star Group (Китай) було укладено Контракт № USG1, за яким ТОВ «УМС Поліестер» придбавало товари в асортименті, кількості, строки та по цінам, що вказані у відповідних інвойсах.

03.04.2013 р. компанія Universal Star Group (Китай) видала на користь ТОВ «УМС Поліестер» інвойс № UNI20130228, за яким ТОВ «УМС Поліестер» придбало конструкційні скломати з розрізаного скловолокна (надалі - Товар) з такими характеристиками:

А) 300 gsm Е-glass, emulsion, width 1250 mm;

Б) 450 gsm Е-glass, emulsion, width 1250 mm;

В) 600 gsm Е-glass, emulsion, width 1250 mm.

З метою митного оформлення придбаного Товару ТОВ «УМС Поліестер» було подано до митного посту «Столичний» Київської регіональної митниці (правонаступником якої є - Київська міжрегіональна митниця Міністерства доходів і зборів) (надалі - митний орган) вантажну митну декларацію за формою МД-2 № 100270000.2013.161815 від 13.05.2013 р., декларацію митної вартості, а також відповідні документи згідно ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

Так, ТОВ «УМС Поліестер» була заявлена митна вартість придбаного Товару за основним методом (ціною договору) на рівні 1,365 дол. США за 1 кг.

Для здійснення митного контролю та митного оформлення товару, позивачем було надано документи, перелік яких зазначений в гр. 44 митної декларації № 100270000.2013.161815 від 13.05.2013 р.

Проте, за результатами розгляду поданих позивачем до митного оформлення документів, на підставі спрацювання критерію ризику АС АУР (автоматизована система аналізу та управління ризиками), відповідачем 1 було виявлено, що митна вартість поданого до митного оформлення товару є заниженою з порівнянням до подібних товарів.

В результаті такого контролю митним органом було встановлено, що документи, надані позивачем на підтвердження заявленої митної вартості товару, не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності.

Зважаючи на таке, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ, посадовою особою митного органу було запропоновано декларанту надати додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, про що декларант був повідомлений, та процедура консультацій проведена.

За наслідками наданих позивачем додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості товару, митним органом також було виявлено чисельні розбіжності, та зроблено висновок, що заявлена митна вартість не була підтверджена документально додатковими документами, що вимагались митним органом відповідно до вимог статті 53 Митного Кодексу України.

З огляду на зазначене, Київською міжрегіональною митницею Міндоходів, з метою недопущення недоплати відповідних митних платежів та податку на додану вартість до Державного бюджету, враховуючи не надання позивачем належних додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості товару та наявності інформації з бази даних цінової інформації ЄАІС ДМСУ щодо розмитнення за останні 90 днів, що передували митному оформленню задекларованого позивачем товару, за аналогічними кодами згідно з УКТЗЕД, за ціною, що є вищою ціни товару, визначеної позивачем в митній декларації, - було прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів № 100270000/2013/300566/2 від 16.05.2013 р.

Однак, не погоджуючись із таким рішенням Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів № 100270000/2013/300566/2 від 16.05.2013 р., позивач оскаржив його в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва, відповідно до чого також просив суд зобов'язати Київську міжрегіональну митницю Міністерства доходів і зборів вчинити дії щодо визнання митної вартості товару, поданого до митного оформлення ТОВ «УМС Поліестер» за митною декларацією № 100270000.2013.161815 від 13.05.2013 р. за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають, зважаючи на наступне.

Згідно зі ст. 49 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 р. (далі - МКУ), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

П. 2 ст. 52 МКУ передбачено, що декларант зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Так, зазначеному обов'язку декларанта кореспондує право митного органу, визначене в п. 5 ст. 54 МКУ, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Відповідно до статті 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Це безпосередньо стосується таких норм міжнародного права, як стаття VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

Пунктом 2 (а) статті VII ГАТТ визначено, що оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом, або на вартості аналогічного товару.

Відповідно до пункту 2 (b) статті VII ГАТТ, під «дійсною вартістю» повинна розумітися ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах вільної конкуренції. Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до пункту (b), оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті, який може бути встановлений.

Відповідно до ст. 54 МКУ, контроль за правильністю визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. При цьому, митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Відповідно до пункту 3 Розділу 3 Порядку роботи посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Держмитслужби від 24.06.2009 р. № 602, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 21.07.2009 р. за № 669/16685 (зі змінами та доповненнями), під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів та прийнятті Рішень використовується спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої системи Державної митної служби України.

Так, при проведенні контролю правильності визначення митної вартості товарів відповідно до методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужби України від 13.07.2012 р. № 362, відповідачем було здійснено, окрім інших, у тому числі таки заходи:

- вивчення характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості;

- порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено;

- перевірку наявності ознак підробки документів та наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість товарів.

В результаті такого контролю відповідачем було встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, не містять всіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості, та такі документи не є достатніми для підтвердження обраного методу визначення митної вартості товару.

Частиною 2 статті 53 Митного кодексу України визначено перелік основних документів, які подаються декларантом для підтвердження митної вартості товарів, а саме:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або* документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Проте, за результатами розгляду поданих позивачем до митного оформлення документів, на підставі спрацювання критерію ризику АС АУР (автоматизована система аналізу та управління ризиками), відповідачем було виявлено, що митна вартість поданого до митного оформлення товару є заниженою з порівнянням до подібних товарів.

В результаті такого контролю встановлено, що документи, не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності.

З метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в декларанта та в митному органі з декларантом було проведено консультації.

Під час консультацій, декларанта відповідно до вимог третьої частини ст. 53 МКУ, було зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, що передбачені ст. 53 МКУ.

Згідно статті 54 Кодексу, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Так, за результатами розгляду відповідачем додатково наданих позивачем документів на підтвердження заявленої митної вартості товарів, митним органом було виявлено розбіжності (неповні відомості), про що зазначено у гр. 33 оскаржуваного рішення, а саме такі.

Прайс-лист видано саме на ім'я ТОВ «УМС Поліестер», а отже такий прайс-лист має суб'єктивну спрямованість, що суперечить суті прайс-листа як комерційної пропозиції, яка повинна бути адресована необмеженій кількості можливих потенційних покупців. Тому даний прайс-лист не може розглядатись у якості підтвердження заявленої митної вартості та являє собою форму комерційної пропозиції даному покупцю.

Висновок ДП «Держзовнішінформ» містить посилання на Інтернет-сайти з ціновою інформацією українського та російського ринків, в той час як в даному випадку мова йде саме про цінову інформацію на східних ринках.

Видаткова накладна не містить печатки покупця, що відповідно ставить під сумнів легітимність комерційної операції.

Крім того, за наслідками опрацювання митним органом наданих позивачем (декларантом) документів, та додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості товару, було встановлено також наступні розбіжності, що не давали змогу достовірного підтвердження обраного позивачем першого (за ціною контракту) методу визначення митної вартості товару.

Так, позивачем до митного оформлення було подано довідку про транспортні витрати по перевезенню вантажу, що видана ПП «Савікон» 07.05.2013 р. із зазначенням втрат по перевезенню вантажу із м. Шанхаю, Китай до м. Одеси, Україна та витрат по перевезенню із м. Одеси до м. Києва, однак при цьому така довідка про транспортні витрати не містила посилання на товаро-транспортний документ.

Також, відповідно до відміток на СМR від 09.05.2013 р. №1.088, перевезення вантажу із м. Одеси до м. Києва здійснював інший перевізник, ніж зазначено у довідці про транспортні витрати.

У довідці про транспортні витрати назва судна не відповідає назві судна, зазначеній у коносаменті від 08.04.2013 р. № MW13004AAA1023FD.

Крім того, відповідно до п. 3.1 контракту від 11.05.2012 № USG1, оплата рахунків-фактур здійснюється у валюті - Євро, а відповідно до наданого до митного оформлення інвойсу від 03.04.2013 р. № UNI20130228 валюта розрахунку - долари США.

Також, як вбачається з наявних матеріалів справи, відповідно до умов зазначеного інвойсу, розрахунок за товари здійснюється шляхом передоплати у розміри 20%, решта - після надання копії коносаменту, що не відповідає сумам та термінам оплати відповідно до наданих платіжних доручень від 07.03.2013 р. № 82, від 10.04.2013 р. № 89 та від 23.04.2013 р. № 91.

У прайс-листі не зазначено на яких умовах поставки згідно «Інкотермс» зазначені ціни на товар, що не дає можливість вірного вирахування митної вартості товару із урахуванням понесених транспортних витрат.

Крім того, як вбачається з наявних матеріалів справи, позивачем на підтвердження заявленої у ВМД митної вартості товару не було надано митному органу ні авторського ні ліцензійного договору із виробником товару, оскільки, як зазначає позивач в позовній заяві, таких договорів між ним та виробником товару не укладалося, проте як у такому випадку вказаний авторський чи ліцензійний договір із виробником товару мав укладатися саме продавцем, у якого позивачем такий товар придбавався, доказів чого ТОВ «УМС Поліестер» також надано не було.

Таким чином, за наслідками здійснення контролю наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості товару, митним органом було встановлено, що надані позивачем документи не містять всіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості.

Отже, зазначені вище документи та додаткові документи, подані позивачем з власної ініціативи та на вимогу митного органу, не можуть бути належною підставою для підтвердження заявленої митної вартості товару за першим методом (ціною контракту).

Тому, 16.05.2013 р. митну вартість вказаного товару було визначено митним органом за резервним методом шляхом співставлення рівня заявленої митної вартості з рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, згідно інформації наявній в спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи державної митної служби України шляхом складання рішення про коригування митної вартості товарів № 100270000/2013/300566/2 від 16.05.2013 р.

Так, при проведенні контролю за правильністю визначення митної вартості товару, митним органом було здійснено:

- порівняння рівня заявленої митної вартості товару з наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари;

- порівняння рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено;

- перевірки наявності розбіжностей у документах, які підтверджують складову митної вартості товару.

Згідно із пунктом 1 глави 1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (далі - Правила), затверджених наказом Мінфіну від 24.05.2012 р. № 598, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.06.2012 р. за № 883/21195, рішення про коригування митної вартості товарів (далі - Рішення) - це закріплення результатів здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів як до, так і після їх випуску відповідно до вимог статей 54 і 55 Митного кодексу України.

Так, статтею 57 МКУ передбачені такі методи визначення митної вартості товарів:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних товарів застосовується в разі ввезення товарів у відповідний період з однаковими ознаками, а саме: фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; країна походження; виробник.

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів застосовується в разі ввезення товарів у відповідний період враховуючи такі ознаки: якість, наявність торгової марки, їх репутація на ринку.

Відповідно до ст. 60 МКУ, під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Так, як підтверджується наявними матеріалами справи, методи визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не використовувались у зв'язку з відсутністю інформації щодо митної вартості ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Для використання методу визначення митної вартості на основі віднімання вартості у митного органу була відсутня інформація щодо ціни одиниці товару, за якою оцінювані ідентичні чи подібні товари продаються найбільшою партією на території України одночасно або у час, максимально наближений до часу ввезення, або на найбільш ранню дату після ввезення товарів, які оцінюються, але до сплину 90-денного строку.

Метод визначення митної вартості на основі додавання вартості не був використаний у зв'язку з тим, що Позивачем не були надані документи на основі яких можливо застосувати даний метод: вартості матеріалів та витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів, обсягу прибутку та загальних витрат, витрат на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, витрат на страхування цих товарів та інших витрат, пов'язаних із ввезенням цих товарів в Україну.

Таким чином, митницею був застосований резервний метод визначення митної вартості. Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Згідно із статтею 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).

Метод 1 (основний) за ціною договору не був застосований, оскільки позивач документально не підтвердив заявлену митну вартість, в зв'язку з чим виникли застереження стосовно ціни оцінюваних товарів, а саме:

- неможливість декларанта достовірно підтвердити задекларовану ним митну вартість як дійсну вартість товару (п.п. 2 п. 5 ст. 54 МКУ);

- заниження позивачем митної вартості товарів, у порівнянні з товарами, митне оформлення яких вже здійснено та інформація по яким міститься у ціновій базі даних ЄАІС (витяг міститься в матеріалах справи);

- надані позивачем документи та додаткові документи на підтвердження митної вартості товару, є неналежними, тобто мають розбіжності та не базуються на об'єктивних даних.

Таким чином, суд приходить до висновку, що прийняте митним органом оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару повністю відповідає вимогам статті 55 МКУ щодо коригування митної вартості та послідовності застосування методів, про що зроблена відмітка у Рішенні про визначення митної вартості.

Отже, згідно наявних у справі доказів підтверджується наявність фактів, які вплинули на коригування (визначення) митної вартості товару, заявленого позивачем до розмитнення, а відповідно суд приходить до висновку про правомірність прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, зважаючи на неподання позивачем (декларантом) належних документів (додаткових документів, витребовуваних митним органом), на підтвердження митної вартості товарів, що відповідно призвело до навмисного заниження митної вартості задекларованого товару, та крім того, згідно бази даних цінової інформації ЄАІС ДМСУ за останні 90 днів, що передували митному оформленню задекларованого позивачем товару, було з'ясовано, що за аналогічними кодами згідно з УКТЗЕД було здійснено митне оформлення товару за ціною, що є вищою ціни товару, визначеної позивачем в митній декларації, а отже така ціна навмисно була занижена позивачем, що призвело до недоплати відповідних митних платежів (податку на додану вартість) до Державного бюджету.

Така правова позиція підтверджується також у рішеннях Верховного суду України, а саме те, що надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог Митниці щодо підтвердження митної вартості товарів.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивачем не було надано суду достатніх доказів, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги.

Проте з наявних матеріалів справи вбачається, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, правомірно прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів № 100270000/2013/300566/2 від 16.05.2013 р. та склав картку в митному оформлені (випуску) товарів № 100270000/2013/00925.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В позові відмовити повністю.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання постанови в повному обсязі - 27.08.2013 р.