Ухвала суду № 33131852, 08.08.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/596/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г. В. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

08 серпня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Парінова А. Б., Губської О. А.

при секретарі: Кравчук М. В.

за участю представників позивача Стасюк О. О., Пантєєва І. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал Бровари" до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Термінал Бровари» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення форми «В3» від 27.09.2012 № 0004691503 про зменшення суми бюджетного відшкодування.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 12 березня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права..

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, позивач протягом 2007 - 2010 років провадив діяльність по будівництву складського комплексу з метою подальшого отримання прибутку від здавання в оренду даних складських приміщень, яка є основним видом діяльності підприємства. Протягом будівництва комплексу витрати, пов'язані з будівництвом обліковувались позивачем по дебету рахунку 15 «Капітальні інвестиції» на субрахунку 151 «Капітальні витрати». Суми сплачених позивачем податку на додану вартість у складі ціни придбаних послуг і товарів для будівництва включено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість у січні, березні, квітні, травні, червні, липні, вересні 2008 року і у подальшому заявлено до бюджетного відшкодування.

У жовтні 2009 року Броварська ОДПІ проводила перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий, квітень, червень, липень - серпень, жовтень 2008 року, про що складено Акт від 05.10.2009 № 465/23-3/33584049 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Термінал Бровари», код за ЄДРПОУ 33584049 з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий, квітень, червень, липень, серпень, жовтень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалась у періоді - січень, березень, квітень, травень, червень, липень, вересень 2008 року».

В ході проведення вказаної перевірки податковим органом встановлено (сторінка 3 Акта перевірки від 05.10.2009 № 465/23-3/33584049), що позивач сформував податковий кредит внаслідок будівництва складського комплексу «Логістичний парк», яке станом на 30.09.2009 не завершено. При цьому, податковим органом у вказаному Акті зазначено, що «… не має право на бюджетне відшкодування особа, яка мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менше, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

За результатами вказаної перевірки податковий орган в розділі 4 вказаного Акта перевірки «Висновок» зазначив, що перевіркою встановлено порушення підпункту 4.5.1 пункту 4.5 статті 4, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 і підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за квітень 2008 року у розмірі 510453,00 грн., за серпень 2008 року у розмірі 444,00 грн.

Крім того, за результатами перевірки на день складання Акта підтверджено заявлену ТОВ «Термінал Бровари» суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за:

- лютий 2008 року у розмірі 826,00 грн., що складається з суми ПДВ, підтвердженої до відшкодування по іншим постачальникам, по яких сума ПДВ за місяць складає менше 5% від суми податкового кредиту і не потребує зустрічних перевірок, у розмірі 826 грн. Остаточні висновки, щодо підтвердження заявленої суми бюджетного відшкодування за лютий 2008 року у розмірі 37344 грн. будуть зроблені після отримання відповіді на запит про проведення зустрічної перевірки;

- квітень 2008 року у розмірі 2179,00 грн., що складається з суми ПДВ, підтвердженої до відшкодування: по іншим постачальникам, по яких сума ПДВ за місяць складає менше 5% від суми податкового кредиту і не потребує зустрічних перевірок, у розмірі 2179 грн. Остаточні висновки, щодо підтвердження заявленої суми бюджетного відшкодування за квітень 2008 року у розмірі 295588 грн. будуть зроблені після отримання відповіді на запит про проведення зустрічної перевірки;

- червень 2008 року у розмірі 35933,00 грн., що складається з суми ПДВ, підтвердженої до відшкодування: по іншим постачальникам, по яких сума ПДВ за місяць складає менше 5% від суми податкового кредиту і не потребує зустрічних перевірок, у розмірі 35933 грн. Остаточні висновки, щодо підтвердження заявленої суми бюджетного відшкодування за червень 2008 року у розмірі 7591932 грн. будуть зроблені після отримання відповіді на запит про проведення зустрічної перевірки;

- липень 2008 року у розмірі 27239,00 грн., що складається з суми ПДВ. підтвердженої до відшкодування: по іншим постачальникам, по яких сума ПДВ за місяць складає менше 5% від суми податкового кредиту і не потребує зустрічних перевірок, у розмірі 27239 грн.

Остаточні висновки, щодо підтвердження заявленої суми бюджетного відшкодування за липень 2008 р. у розмірі 1609381 грн. будуть зроблені після отримання відповіді на запит про проведення зустрічної перевірки;

- серпень 2008 року у розмірі 78316,00 грн., що складається з суми ПДВ, підтвердженої до відшкодування по іншим постачальникам, по яких сума ПДВ за місяць складає менше 5% від суми податкового кредиту і не потребує зустрічних перевірок, у розмірі 78316 грн. Остаточні висновки, щодо підтвердження заявленої суми бюджетного відшкодування за серпень 2008 року у розмірі 1970936 грн. будуть зроблені після отримання відповіді на запит про проведення зустрічної перевірки;

- жовтень 2008 року у розмірі 422,00 грн., що складається з суми ПДВ, підтвердженої до відшкодування по іншим постачальникам, по яких сума ПДВ за місяць складає менше 5% від суми податкового кредиту не потребує зустрічних перевірок, у розмірі 422 грн. Остаточні висновки, щодо підтвердження заявленої суми бюджетного відшкодування за жовтень 2008 року у розмірі 3446692 грн. будуть зроблені після отримання відповіді на запит про проведення зустрічної перевірки.

Згідно виписки про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах № 054707 у вересні 2010 року позивачу було частково відшкодовано суму бюджетного відшкодування у розмірі 5381000,00 грн. облігаціями внутрішньої державної позики, які позивач продав ПАТ «Укрсоцбанк» згідно договору купівлі-продажу цінних паперів від 14.09.2010 № Д-3192/7325.

У вересні 2012 року податковим органом було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку правомірності нарахування позивачем бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень, червень, липень, серпень, жовтень 2008 року, за результатом якої складено Акт від 21.09.2012 № 622/15-3/33584049 (далі - Акт перевірки від 21.09.2012).

Відповідно до даного Акта перевірки (сторінка 5) причиною виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту, в якому виникло від'ємне значення податку на додану вартість згідно Акта «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Термінал Бровари», код за ЄДРПОУ 33584049 з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий, квітень, червень, липень, серпень, жовтень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалась у періоді - січень, березень, квітень, травень, червень, липень, вересень 2008 року» від 05.10.2009 № 465/23-3/33584049 є будівництво складського комплексу «Логістичний парк» за адресою Київська область, м. Бровари, Об'їзна дорога, 62, яке станом на 30.09.2009 не завершено. Акт про введення в експлуатацію датований 23.09.2010

Також, відповідач зазначив, що протягом останніх 12 місяців ТОВ «Термінал Бровари» мало обсяги оподатковуваних операцій у сумі 15000,00 грн., що менше ніж заявлена сума бюджетного відшкодування за квітень, червень, липень, серпень, жовтень 2008 року.

За наслідками перевірки, податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог підпункту 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 3 168/97 - ВР «Про податок на додану вартість», тому підприємство не має права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за квітень 2008 року - 297767,00 грн., за червень 2008 року - 7627860,00 грн., за липень 2008 року - 1636620,00 грн., за серпень 2008 року 2049253,00 грн.; жовтень 2008 року - 3447114,00 грн.

На підставі Акта перевірки від 21.09.2012 відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 27.09.2012 № 0004691503, згідно з яким позивачу зменшено бюджетне відшкодування у розмірі 15059062,00 грн. за квітень, червень, липень, серпень, жовтень 2008 року.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, на момент виникнення спірних правовідносин, були визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до частини 1 підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (частина 3 підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 вищезазначеного Закону).

Згідно підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За приписами підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Згідно з положеннями підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 вищезазначеного Закону (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу (підпункт 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону).

Аналогічні норми щодо порядку відшкодування з Державного бюджету України та строків розрахунків містяться у нормах статті 200 Податкового кодексу України.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до абз. 2 п.п. «а» п.п. 7.7.11 п. 7.11 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) не має права на отримання бюджетного відшкодування особа, яка мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

З огляду на вищенаведене, колегія суддів зазначає, що відповідно до п. п. 8.2.1 п. 8.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94/ВР під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

У відповідності до п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 ПК України основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Крім того, відповідно до ч. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» ,затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 року № 92 (далі - Положення) капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи - витрати на будівництво, реконструкцію, модернізацію (інші поліпшення, що збільшують первісну (переоцінену) вартість), виготовлення, придбання об'єктів матеріальних необоротних активів (у тому числі необоротних матеріальних активів, призначених для заміни діючих, і устаткування для монтажу), що здійснюються підприємством.

Згідно з частиною 4 Положення основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримуєз метою використання їх у процесі виробництва/діяльності або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Об'єкт основних засобів - це: закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього; конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно; інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством/установою.

Відповідно до п. 2 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 року № 561 для цілей бухгалтерського обліку основні засоби класифікуються за трьом групами: 1) основні засоби, 2)інші необоротні матеріальні активи, 3) незавершені капітальні інвестиції.

Відповідно до пункту 48 Методичних рекомендацій затрати з будівництва (виготовлення), придбання і поліпшення об'єктів основних засобів з початку і до закінчення зазначених робіт та введення об'єктів в експлуатацію визнаються незавершеними капітальними інвестиціями (незавершеним будівництвом).

Згідно кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку операцій з основними засобами, наведеній у додатку до Методичних рекомендацій господарська операція по зарахуванню об'єктів капітальних інвестицій після введення в експлуатацію, що обліковується на рахунку 15 «Капітальні інвестиції» кореспондується з рахунком 10 «Основні засоби».

В судовому засіданні представник позивача зазначила, що витрати на будівництво об'єкту обраховувались підприємством на субрахунку 151 «Капітальне будівництво» рахунку 15 «Капітальні інвестиції», право на віднесення сум до якого можливе лише у разі використання збудованого об'єкту виключно для власних потреб підприємства.

Крім того, представники позивача в судовому засіданні надали для огляду колегії суддів уточнені розрахунки та заяву на суму бюджетного відшкодування.

На підставі поданих документів, колегією суддів встановлено, що згідно відмітки податкового органу вказані уточнення разом з заявою були прийняті ним 03.08.2009 року.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає справедливою позицію суду першої інстанції щодо пропуску відповідачем права на самостійне збільшення або зменшення податкових зобов'язань позивача податковим повідомленням-рішенням, прийнятим 27.09.2012 року враховуючи те, що відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що з наявних в матеріалах справи доказах випливає, що позивачем повністю доведено правомірність заявлення сум до бюджетного відшкодування, оскільки виникнення права на податковий кредит ПК України не пов'язує з введенням в експлуатацію основних засобів, а відповідачем не надано доказів протилежного.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів зазначає, що доводи органу державної податкової служби не свідчать про наявність обставин, якими порушуються діючі на момент виникнення спірних правовідносин норми законодавства, а тому оскаржуване податкове повідомлення - рішенні прийняте податковим органом за відсутності достатніх підстав для зменшення сум бюджетного відшкодування.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доводи апеляційної скарги не спростовують позиції суду першої інстанції.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал Бровари" до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Суддя Губська О. А.

Суддя Парінов А. Б.

(Повний текст ухвали виготовлено 13.08.2013 року)

.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Губська О.А.

Парінов А.Б.