Ухвала суду № 33131757, 16.08.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Мирончук Н.В.

Суддя-доповідач - Юрко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2013 року справа №812/4264/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Юрко І.В., суддів Міронової Г.М., Блохіна А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05 червня 2013 року по справі № 812/4264/13-а за позовом Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 1020,00 грн.,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 29.04.2013 року (згідно поштового штампу на конверті) звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується особами за результатами річного декларування в сумі 1020,00 грн., який утворився по строку 14.04.2013 року та рахується станом на 18.04.2013 року.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 05 червня 2013 року позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Державного бюджету України суму податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 1020,00грн., який утворився по строку 14.04.2013 року та рахується станом на 18.04.2013 року.

Відповідач не погодився з таким рішенням суду, подав апеляційну скаргу, якою просив рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що податкове повідомлення-рішення від 27.02.2013 є незаконними та недійсними тому, що Троїцьке відділення Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області не має відповідної правоздатності та дієздатності, оскільки такої юридичної особи або відокремленого підрозділу відповідно до Положення про Державну податкову службу України та постанови Кабінету Міністрів України від 21.09.2011 № 981 не існує.

Сторони в судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Згідно апеляційної скарги відповідач просив розглянути скаргу за його відсутності.

Представник позивача надіслав до суду заперечення на апеляційну скаргу, в якому просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, справу розглянути за відсутності представника.

Колегія суддів розглядає дану справу відповідно вимогам ст. 197 КАС України у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач - Сватівська міжрайонна державна податкова інспекція Луганської області Державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та Податковим кодексом України повноваження.

Відповідач - ОСОБА_2 зареєстрована у якості фізичної особи - підприємця Троїцькою районною державною адміністрацією Луганської області 19.04.2010 року, за № 2 378 000 0000 000944, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що підтверджується копією свідоцтва серії НОМЕР_4 (а.с.13). Відповідно до довідки № 1157 від 20.04.2010 року відповідач перебуває на податковому обліку в Троїцькому відділенні Сватівській МДПІ з 20.04.2010 року за № 12445 (а.с.18).

За фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 станом на 18.04.2013 року обліковується податковий борг перед бюджетом в розмірі 1020,00 грн. зі сплати податку на доходи фізичних осіб в розмірі 170,00 грн.

14.02.2013 року позивачем було проведено камеральну перевірку податкової заборгованості ФОП ОСОБА_2 та встановлено ненадання податкової декларації про майновий стан і доходи, про що складено акт від 14.02.2013 року № 92/17-2667407267 (а.с.19-20).

27.02.2013 року на підставі акту перевірки відносно відповідача винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000021231, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1020,00 грн. (а.с.16).

Податкове повідомлення-рішення, на підставі якого до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1020,00 грн., було оскаржено відповідачем в адміністративному порядку до Державної податкової служби у Луганській області. Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 12.03.2013 року № б/н податкове повідомлення-рішення від 27.02.2013 року № 0000021231 залишено без змін, а скаргу відповідача залишено без задоволення (а.с. 10-12).

Слід зазначити, що раніше податковим органом було проведено камеральну перевірку податкової заборгованості ОСОБА_2 та встановлено ненадання податкової декларації про майновий стан і доходи, про що складено акт від 14.05.2012 року № 194/17. На підставі цього акту перевірки відносно відповідача винесено податкове повідомлення-рішення № 0002771701 про визначення штрафних санкцій на суму 170 грн.. Вказане податкове повідомлення-рішення також оскаржувалось відповідачем в адміністративному порядку до Державної податкової служби у Луганській області та Державної податкової служби України, але за результатами розгляду скарг залишено без змін, а скарги відповідача залишено без задоволення. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24.10.2012 року у справі № 2а/1270/7410/2012 донараховану штрафну санкцію в сумі 170 грн. стягнуто з ОСОБА_2 до бюджету. Вказане рішення ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.12.2012 року залишено без змін ( а.с. 82 - 88, 89 - 90).

Згідно з п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

У відповідності до пп. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 111.2 ст.111 Податкового кодексу України встановлено, що фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Відповідно до пп.14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01.01.2011 року, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пункт 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України визначає, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача надсилалась податкова вимога форми «Ф» від 19.06.2012 року № 61, яка була отримана відповідачем 23.06.2012 року (а.с.23).

Податкова вимога є чинною (сторонами не надано суду доказів відкликання податкової вимоги).

В разі невиконання податкової вимоги орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу, зокрема шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків. Стягнення здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пп. 95.1, 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (пп. 95.2 cт. 95 Податкового кодексу України).

Статтею 95 ПК України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Таким чином, оскільки заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 1020,00 грн. на час розгляду адміністративної справи залишається не сплаченою, позовні вимоги визнані судом першої інстанції, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з чим погоджується колегія суддів.

Колегія суддів не бере до уваги посилання відповідача на те, що податкова вимога від 19.06.2012 року № 61 та податкове повідомлення-рішення від 27.02.2013 року № 0000021231 є нечинними, оскільки винесені Троїцьким відділенням Сватівської МДПІ, яке не є юридичною особою, з наступних підстав.

Відповідно до п. 2.1 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 року № 1037, зареєстрованим Міністерством юстиції України 30.12.2010 року за № 1432/18727 «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків», податкова вимога формується органами державної податкової служби за місцем обліку платника податків.

Згідно з матеріалами справи податкове повідомлення-рішення від 27.02.2013 року № 0000021231 та податкова вимога від 19.06.2012 року № 61 винесені Сватівською міжрайонною державною податковою інспекцією. Податкове повідомлення-рішення від 27.02.2013 року № 0000021231 містить підпис начальника Сватівської МДПІ Остапишина М.Д.. Податкову вимогу від 19.06.2012 року № 61 підписано керівником Сватівської МДПІ (Троїцьке відділення) Макаровим О.М..

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05 червня 2013 року по справі № 812/4264/13-а залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05 червня 2013 року по справі № 812/4264/13-а залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції, постановлена в порядку письмового провадження, набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя І.В. Юрко

Судді Г.М.Міронова

А.А. Блохін