Постанова № 33129307, 23.08.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 серпня 2013 року Справа № 812/6602/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Ігнатович О.А.

та

представників сторін:

від позивача - не прибув

від відповідача - не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську

справу за адміністративним позовом

управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 9776,75 грн.,

ВСТАНОВИВ:

30 липня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому позивач просить стягнути заборгованість з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011, 2012 роки та І квартал 2013 року у розмірі 9776,75 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив таке.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з 01 січня 2011 року.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Пунктом 5 частини 1 статті 1 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Відповідно до частини 11 статті 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Відповідно до пункту 3.2 постанови правління Пенсійного фонду України від 08 жовтня 2010 року № 22-2 «Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік.

В порушення вищезазначених вимог законодавства відповідачем сума єдиного внеску за 2011-2012 роки та І квартал 2013 року у строки, передбачені законодавством, не сплачена.

На виконання вимог частини 4 статті 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та пункту 6.3 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за № 994/18289, оскільки відповідач мав на кінець звітного періоду недоїмку зі сплати єдиного внеску, управлінням Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області відповідачу було надіслано вимогу про сплату недоїмки. Конверт повернувся з позначкою «за закінченням терміну зберігання». Відповідно до пункту 6.4 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за № 994/18289, вимога вважається врученою відповідачу. Відповідач не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки, не узгодив вимогу з управлінням, не оскаржив вимогу в судовому порядку та не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти днів з дня надходження узгодженої вимоги. Також відповідачу було надіслано повідомлення-розрахунок, в якому зазначено розрахунок такої доплати, яка підлягає сплаті за результатами підприємницької діяльності за 2011-2012 роки та І квартал 2013 року. У зв'язку з викладеним, позивач просить стягнути заборгованість з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у загальному розмірі 9776,75 грн. у судовому порядку.

Позивач у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином (арк. справи 15, 19, 32 довідковий лист). Заявою від 06 серпня 2013 року № 4141/07-19, управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області, серед іншого, просить розглянути справу без участі його представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі (арк. справи 26).

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином (арк. справи 16, довідковий лист). 13 серпня 2013 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду за закінченням терміну зберігання повернулось поштове відправлення із судовою повісткою, направлене на адресу відповідача (арк. справи 29-30). Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. У встановлений судом строк відповідачем не подано ані заперечень проти позову, ані заяви про визнання позовних вимог.

Відповідно до частини 6 статті 71 та частини 4 статті 128 КАС України суд вирішує справу за відсутності сторін на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464), яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

ОСОБА_1 зареєстрований фізичною особою - підприємцем Сватівською районною державною адміністрацією Луганської області 01 грудня 2010 року, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 2 374 000 0000 002666, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серія НОМЕР_2 та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 05 серпня 2013 року за № 16949237 (арк. справи 8, 22-24).

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Облік осіб, зазначених у частині першій статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Взяття на облік платників єдиного внеску, зазначених у пунктах 2-14 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється Пенсійним фондом з внесенням відповідних відомостей до реєстру застрахованих осіб (частина 2 статті 5 Закону № 2464).

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 з огляду на положення Закону № 2464 є платником єдиного внеску та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області, про що свідчить картка страхувальника (арк. справи 5).

Згідно інформації від 06 серпня 2013 року № 1015/17, наданої Сватівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Луганській області, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) у 2011-2012 роках та І кварталі 2013 року здійснював діяльність на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку (арк. справи 28).

Відповідно до довідки від 06 серпня 2013 року № 42, отриманої від управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області, фізична особа-підприємець ОСОБА_1, (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, протягом 2011-2013 років не перебував на обліку як пенсіонер і пенсію не отримував (арк. справи 27).

Пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону № 2464 передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Відповідно до статті 1 Закону № 2464 мінімальний страховий внесок - це сума єдиного внеску, що визначається розрахунковою як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті.

Частиною 11 статті 8 Закону № 2464 встановлено, що єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Статтею 22 Закону України від 23 грудня 2010 року № 2857-VI «Про Державний бюджет України на 2011 рік» установлено на 2011 рік мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 941 гривня, з 1 квітня - 960 гривень, з 1 жовтня - 985 гривень, з 1 грудня - 1004 гривні. Таким чином, мінімальний страховий внесок у 2011 році у місячному розмірі становить: у січні-березні 2011 року по 326,53 грн. щомісячно, у квітні-вересні 2011 року по 333,12 грн. щомісячно, у жовтні-листопаді 2011 року по 341,80 грн. щомісячно, у грудні 2011 року в сумі 348,39 грн.

Статтею 13 Закону України від 22 грудня 2011 року № 4282-VI «Про Державний бюджет України на 2012 рік» установлено на 2012 рік мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі з 1 січня - 1073 гривні, з 1 квітня - 1094 гривні, з 1 липня - 1102 гривні, з 1 жовтня - 1118 гривень, з 1 грудня - 1134 гривні. Таким чином, мінімальний страховий внесок у 2012 році у місячному розмірі становить: у січні-березні 2012 року по 372,33 грн. щомісячно, у квітні-червні 2012 року по 379,62 грн. щомісячно, у липні-вересні 2012 року по 382,39 грн. щомісячно, у жовтні-листопаді 2012 року в сумі 387,95 грн. щомісячно, у грудні 2012 року в сумі 393,50 грн.

Статтею 8 Закону України від 06 грудня 2012 року № 5515-VI «Про Державний бюджет України на 2013 рік» встановлено розмір мінімальної заробітної плати на 2013 рік у місячному розмірі: з 01 січня 2013 року - 1147,00 грн., з 01 грудня 2013 року - 1218,00 грн. Таким чином, мінімальний страховий внесок у 2013 році у місячному розмірі становить: у січні-листопаді 2013 року по 398,01 грн. щомісячно, у грудні 2013 року в сумі 422,65 грн.

Відповідно до абзацу 1 частини 8 статті 9 Закону № 2464 (в редакції, яка діяла до 12 червня 2012 року) платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Відповідно до абзацу 1 частини 8 статті 9 Закону № 2464 (в редакції, яка діяла з 12 червня 2012 року до 13 жовтня 2012 року) платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 28 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Згідно з абзацом 3 частини 8 статті 9 Закону № 2464 (в редакції, яка діяла до 13 жовтня 2012 року) базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

Відповідно до абзацу 1 частини 8 статті 9 Закону № 2464 (в редакції, яка діє з 13 жовтня 2012 року) платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Згідно з абзацом 3 частини 8 статті 9 Закону № 2464 (в редакції, яка діє з 13 жовтня 2012 року) платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, та членів сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Відповідно до частини 11 статті 9 Закону № 2464 у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Частиною 12 статті 9 Закону № 2464 встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно до вимог Закону № 2464 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 повинен нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі єдиний внесок.

Статтею 25 Закону № 2464, серед іншого встановлено:

- рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами;

- положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок;

- суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів;

- територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату;

- вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом;

- платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею;

- у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики;

- у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки;

- у випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення норм Закону № 2464 не сплачує єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у зв'язку з чим за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за 2011 та 2012 роки та І квартал 2013 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 9776,75 грн., що підтверджується повідомленнями-розрахунками від 03 червня 2013 року №№ 561, 562, 563 відповідно (арк. справи 9, 10, 11) та карткою особового рахунку платника єдиного внеску (арк. справи 12).

Відповідно до вимог частини 4 статті 25 Закону № 2464 позивачем на підставі облікових даних з картки особового рахунку страхувальника сформована вимога від 03 червня 2013 року № Ф-677 про сплату недоїмки в сумі 9776,75 грн. (арк. справи 6).

Вимога від 03 червня 2013 року № Ф-677 про сплату недоїмки надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак згідно довідки форми 20 за повернута відправнику за закінченням терміну зберігання і у відповідності до вимог пункту 6.4 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за № 994/18289, вважається належним чином врученою (арк. справи 6).

Оскільки відповідач у добровільному порядку прострочену заборгованість з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 та 2012 роки та І квартал 2013 року у загальному розмірі 9776,75 грн. не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що позивач відповідно до пункту 18 частини 1 статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 23 серпня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 27 серпня 2013 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 9776,75 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області (ідентифікаційний код 21792614, місцезнаходження: 92603, Луганська область, м. Сватове, пл. 50-річчя Перемоги, буд. 38) прострочену заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік, 2012 рік та І квартал 2013 року у загальному розмірі 9776,75 грн. (дев'ять тисяч сімсот сімдесят шість гривень сімдесят п'ять копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 27 серпня 2013 року.

Суддя Т.І. Чернявська