Ухвала суду № 33129189, 21.08.2013, Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 540/280/13-ц

Номер провадження 2/540/119/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.08.2013 року. Машівський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Косик С.М., за участю секретаря Ткач Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Кошманівської сільської ради, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ПСГ Агрофірма "Кошманівка" ДП АТ "Укргазпром" - "Полтавагазпром", КСП «Агрофірма «Кошманівка», про поновлення строку звернення до суду та визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири,

відповідно до ч.3 ст.209 ЦПК України в судовому засіданні 21 серпня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частину рішення, -

в с т а н о в и в :

в березні 2013 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду зі вказаним позовом, мотивуючи його тим, що вони є рідними сестрою та братами, які з часу свого народження мешкають і постійно зареєстровані в АДРЕСА_1. Їхня бабуся, ОСОБА_7, працюючи в колгоспі ім.Шевченка і будучи передовою дояркою, отримала вказану квартиру, разом з нею проживали їхні батьки - ОСОБА_8, мати ОСОБА_5 та вони, позивачі. В 1987 році батько помер і вони, будучи неповнолітніми, залишилися в спірній квартирі з бабусею і матір'ю.

В 1988 році мати привела в дім ОСОБА_9, в 1989 році народила доньку ОСОБА_6. ІНФОРМАЦІЯ_4 співмешканець матері ОСОБА_9 помер і ОСОБА_6 повідомила їм що вона тепер єдина власниці їхньої квартири і що квартира буде продаватися, незважаючи на їхню присутність та їхніх неповнолітніх дітей.

В лютому 2013 року, під час закінчення шестимісячного строку звернення до нотаріуса, їм стало відомо, що 01.02.1992 року був підписаний договір купівлі-продажу спірної квартири між покупцем ОСОБА_9 і колгоспом ім..Шевченка. На час підписання договору купівлі-продажу в квартирі були офіційно зареєстровані і проживали вони, на той час неповнолітні діти та їхня бабуся ОСОБА_7, яка цю квартиру отримала, тобто вони були членами сім'ї і як члени колгоспного двору відповідно до чинної на той час ст.126 ЦК України не втратили право на частку в майні колгоспного двору

Встановити підстави реєстрації в квартирі ОСОБА_9 їм не вдалося, представники сільської ради вважають їх тільки родиною співмешканки. В 1992 році представники влади якимось чином підписали угоду купівлі-продажу, тобто квартира була продана з чотирма неповнолітніми дітьми та бабусею - головою колгоспного двору.

В зв'язку з наведеним просять поновити строк для звернення до суду з приводу визнання недійсним договору купівлі-продажу та визнати договір купівлі - продажу спірної квартири від 01.02.1992 року недійсним.

В судовому засіданні позивачі та їх представники ОСОБА_11. та ОСОБА_12 позов підтримали та наполягали на його задоволенні. При цьому ОСОБА_1 пояснила, що їй

відомо, що квартира надавалася колгоспом ім.Шевченка бабусі ОСОБА_7 Вона до теперішнього часу зареєстрована в спірній квартирі, але проживати не може, бо ні її ні її дітей не впускає ОСОБА_6

Представник відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_12 пояснила, що продажем квартири колгоспом порушені права її довірительки, бо на час продажу вона була неповнолітньою, а на даний час ОСОБА_1 позбавлена можливості проживати в квартирі. Відповідач ОСОБА_3 на час продажу квартири була єдиним опікуном дітей і не повинна була дозволяти продаж квартири. Також вважає що строк позовної давності було пропущено з поважних причин, оскільки про договір купівлі-продажу позивачі дізналися в лютому 2013 року під час звернення до нотаріуса щодо спадщини ОСОБА_9, а тому строк підлягає поновленню. Вважає що договір купівлі-продажу є недійсним, оскільки хоча в судовому засіданні встановлено, що квартира не мала статус колгоспного двору, але продаж здійснено з суттєвими порушеннями діючого на той час законодавства - за відсутності згоди всіх членів сім'ї, без нотаріального посвідчення, без дозволу органу опіки і піклування, так як були зареєстровані неповнолітні, договір укладено 01.02.1992 року між ОСОБА_9 та колгоспом ім..Шевченка, а 01.02.1992 року колгоспу вже не існувало, довіреність на продаж та довідку про вартість видано агрофірмою «Кошманівка» 05.02.1992 року.

ОСОБА_2 пояснив, що укладенням договору купівлі- продажу квартири порушені його права - право власності на квартиру та на проживання, бачив оголошення про продаж квартири ще в 2009 році, в квартирі не проживав близько 40 днів після смерті ОСОБА_9

ОСОБА_3 зазначив, що його права порушені бо він не має можливості проживати в своїй квартирі, в якій не живе з 2008 року, ОСОБА_6 претендує на всю квартиру, в яукій є також і його частка.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_6 та її представник ОСОБА_13 проти задоволення позову заперечували. ОСОБА_3 пояснила, що в 1987 році їй та чоловікові ОСОБА_8 колгосп ім..Шевенка надав спірну квартиру, оскільки будинок матері чоловіка -ОСОБА_7, яка працювала в колгоспі, в якому вони проживали, був маленький. На той час в них вже були діти - ОСОБА_1, ОСОБА_2. Ордера не давали, договору не підписували, платили квартирну плату в колгосп. Чоловік загинув, вона залишилася з дітьми, зійшлася з ОСОБА_9, який працював в колгоспі і в 1987 році колгосп йому продав вказану квартиру. Позивачі - ОСОБА_1 не живе в квартирі 17 років, ОСОБА_2 9 місяців, живе на іншій квартирі, ОСОБА_3 не проживає 10 років. На даний час в квартирі вона живе одна, за комунальні послуги платить донька ОСОБА_6

ОСОБА_6 показала, що хотіла продати квартиру бо батько захворів, а позивачі не допомагали батькам, а проживали за рахунок батька.

Представник відповідача ОСОБА_13. вважає що позов необґрунтований - доводи щодо отримання спірної квартири бабусею позивачів ОСОБА_7. не підтвердилися в судовому засіданні - бабуся мала у власності інший будинок, квартира не являлася колгоспним двором а була службовою квартирою колгоспу, правонаступником якого є КСП «Агрофірма «Кошманівка», питання продажу квартири було вирішено на загальних зборах колгоспників та договір купівлі-продажу посвідчений секретарем виконкому сільської ради, сторонами договору не оспорював ся, права позивачів не порушені.

Представник відповідача Кошманівської сільської ради при вирішенні спору покладається на розсуд суду та пояснила суду, що на час укладення спірного договору купівлі-продажу квартира була власністю колгоспу, тобто відомчим житлом, даних про те, що квартира передавалася на баланс сільської ради немає. Це повинен був бути власний дім, садиба. Реєстрація громадян проводилася на підставі обходу господарств. Погосподарські книги заповнювалися згідно Вказівок по веденню книжок погосподарського обліку в сільських радах від 12.05.1985 року. Також зазначила, що незважаючи на недоліки спірног7о договору купівлі-продажу ні правонаступник колгоспу ім..Шевченка ні ОСОБА_9 та позивачі не зверталися в сільську раду з приводу оспорювання вказаного договору.

Представники третіх осіб на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ПСГ Агрофірма "Кошманівка" ДП АТ "Укргазпром" - "Полтавагазпром", КСП «Агрофірма «Кошманівка» в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи повідомлені належним чином, ліквідатор КСП «Агрофірма «Кошманівка» надав суду заяву про розгляд справи за відсутності представника КСП, на підставі наявних у справі документів (а.с.145).

Суд, заслухавши позивачів та їх представників, відповідачів та представника відповідача, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази прийшов до наступного висновку.

Установлено, що позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та їхня мати - відповідач ОСОБА_3 зареєстровані в АДРЕСА_1 в якій постійно був зареєстрованимй ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4, що стверджується копією довідки виданої Кошманівською сільською радою від 22.02.2013 року за №160 що була видана ОСОБА_1 в зв'язку з її зверненням за оформленням спадщини після померлого ОСОБА_9 (а.с.13,43).

Як убачається з даних погосподарської книги по Кошманівській сільській раді Машівського району за №3: в книзі за 1974-1976 роки відкрито особистий рахунок НОМЕР_1 на жительку с.Кошманівка ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, колгоспницю колгоспу ім..Шевченка. В господарстві проживає син ОСОБА_14. За господарством рахується жилий будинок, 1967 року забудови, сарай, погріб, в особистому користуванні господарства знаходиться земельна ділянка розміром 0,15 га. (а.с.97). В по господарській книзі за 1977-1978 роки (рах №208) вказано членом сім'ї ОСОБА_7 невістку ОСОБА_5 та онуку ОСОБА_16 (а.с.98,99). Згідно по господарської книги за 1980-1982 роки (рах№ 231) у вказаному господарстві став проживати ОСОБА_2, онук (а.с.100,101).

В 1981 році ОСОБА_8 з родиною перейшов проживати в спірну квартиру, належну колгоспу ім.Шевченка Кошманівської сільської ради, що стверджується копією по господарської книги по Кошманівській сільській раді за №8 за 1980-1982 роки рахунок НОМЕР_2, поясненнями відповідача ОСОБА_3, копією рішення правління колгоспу ім..Шевченка вд 10.12.1991 року, випискою з вказаного рішення (а.с.102,103, 191,192).

За даними по господарської книги за 1983-1985 роки (а.с.104,105) в спірній квартирі стали проживати ОСОБА_7 та ОСОБА_3.

ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_8 помер, з 1987 року в квартирі став проживати ОСОБА_9, з 1989 року ОСОБА_6(а.с.106,107).

01.02.1992 року між колгоспом імені Шевченка Кошманівської сільської ради та ОСОБА_9 укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 який 05.02.1992 року посвідчений секретарем виконкому Кошманівської сільської ради (а.с.10), про що зазначено й у по господарських книгах (а.с.109-114).

Так як спірні правовідносини між сторонами виникли до 01 січня 2004 року, суд застосовує для вирішення спору норми ЦК України в редакції 1963 року та роз'яснення, викладені в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 року "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності".

Даючи оцінку доводам позивачів та їх представників щодо належності спірної квратири до колгоспного двору, суд зазначає, що відповідно до законодавства, яке було чинним на час вселення ОСОБА_8 з родиною в квартиру (1981 рік), зокрема ст. 13 Конституції СРСР, ст.ст. 120 - 127 ЦК України в редакції 1963 року, колгоспний двір - це сімейно-трудове об'єднання осіб - членів колгоспу, які використовують майно двору для ведення підсобного господарства та для сімейних потреб. Власність колгоспного двору - це форма особистої власності. Ст.ст. 120-127 ЦК України в редакції 1963 року визначалася лише одна форма особистої власності - майно колгоспного двору.

Згідно п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 22.12.1995, №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» до правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, ще регулювали власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку що даних про належність спірної квартири до суспільної групи колгоспний двір не здобуто, квартира не могла належати сім"ї ОСОБА_8 на праві власності як майно колгоспного двору, оскільки не надавався їм у власність з таким статусом, натомість наявні в матеріалах справи документи, а саме копія рішення правління колгоспу ім.Шевченка від 10.12.1991 року, виписка з вказаного рішення, які є додатками до

спірного договору та по господарські книги свідчать про те, що колгосп імені Шевченка був власником квартири та мав правові підстави розпоряджатися спірним майном.

Даний висновок в судовому засіданні не заперечувався і представником позивача ОСОБА_1 ОСОБА_12, яка наполягала на визнанні недійсним договору купівлі продажу квартири з підстав невідповідності його чинному законодавству на час укладення.

Що ж стосується посвідчення секретарем Кошманівської сільської ради спірного договору купівлі-продажу, то цим лише оформлено ( а не укладено) договір. При цьому секретар діяла в межах своєї компетенції відповідно до Закону України « Про місцеве самоврядування в Україні», натомість сторони спірного правочину його не оспорювали.

Зважаючи на те, що правочином, який на даний час оспорюють позивачі їх права не порушено, відповідно до ч.4 ст.10 ЦПК України судом було роз'яснено позивачам право заявити клопотання про залучення правонаступника колгоспу ім.Шевченка в якості відповідача, але таке клопотання не заявлено, судом залучено ксп «Агрофірма» Кошманівка - правонаступника колгоспу ім.Шевченка (а.с.94,146-155,186) в якості третьої особи, вимоги до КСП не ставилися, відповідачем не залучалося, суд вважає що в задоволенні позову слід відмовити за необґрунтованістю.

Також суд звертає увагу, що згідно з п. 20. Вказівок по веденню книжок погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів, затверджених Центральним статистичним управлінням при Раді Міністрів СРСР від 12 травня 1985 року № 15-24/26, якщо у виконкому сільської ради виникають спірні випадки при визначенні суспільної групи господарства, то питання передаються на розгляд виконкому районної ради, а тому доводи про те, що сільська рада самовільно, умисно не зазначила спірну квартиру як колгоспний двір в по господарських книгах, не заслуговує на увагу.

Крім того, суд вважає що позивачами пропущено строк позовної давності без поважних причин, оскільки з часу досягнення ними повноліття минуло більше десяти років, в по господарській книзі маються записи про договір купівлі - продажу спірної квартири в 1992 році, доводи про те, що про належності квартири ОСОБА_9 вони дізналися після звернення в нотаріальну контору (а.с.11,12) на думку суду є надуманими, оскільки за повідомленням державного нотаріуса - ОСОБА_1 не являється спадкоємицею померлого ОСОБА_9 Оскільки в задоволенні позову відмовлено, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд-

в и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Кошманівської сільської ради, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ПСГ Агрофірма "Кошманівка" ДП АТ "Укргазпром" - "Полтавагазпром", колективне сільськогосподарське підприємство «Агрофірма «Кошманівка», про поновлення строку звернення до суду та визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через Машівський районний суд Полтавської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в той самий строк з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С.М.Косик

Повний текст рішення виготовлено 27.08.2013 року.