Постанова № 33125973, 20.08.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2013 р. Справа №805/10495/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 15 год. 45 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя: Куденков К.О.

при секретарі: Афоніній Г.Р.

за участю:

представника позивача: Воловик В.О.

представника відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» (надалі - позивач, ТДВ «Шахта «Білозерська») звернулось до суду з адміністративним позовом до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби, у наступному Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області (надалі - відповідач, Добропільська ОДПІ), про визнання протиправними дій щодо проведення камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за січень 2013 року; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.07.2013р. №0001581502/0/9469.

Позов мотивовано незгодою позивача із висновками акта перевірки, на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, щодо неправомірного включення до податкового кредиту за січень 2013р. суми податку на додану вартість у розмірі 36 127,61 грн. Позивач зазначає, що правомірно включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість за податковою накладною №26 від 31.10.2012р. у декларації з податку на додану вартість за січень 2013 року, оскільки вона була подана до податкового органу разом зі скаргою на постачальника та копіями первинних документів на підтвердження здійснення відповідних господарських операцій. Також, позивач вказує на те, що камеральна перевірка даних, заявлених у декларації з податку на додану вартість за січень 2013р. була проведена після спливу 30 днів, передбачених законодавством для проведення даного виду перевірок.

У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав та просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач надав письмові заперечення на адміністративний позов, за змістом яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач вказує на те, що заява зі скаргою до податкової декларації за іншій податковий період, ніж за період за який продавцем були допущені порушення, не дає продавцю право на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту згідно податкових накладних, які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Також, зазначає, що контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1 095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

Представник відповідача до судового засіданні від 20.08.2013р. не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, не повідомив суд про причини неявки у судове засідання. У судовому засіданні від 16.08.2013р. представник позивача адміністративний позов не визнав та просив відмовити у задоволені позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

Товариство з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» зареєстроване у якості юридичної особи, ідентифікаційний код: 36028628, місцезнаходження: 85013, Донецька область, м. Добропілля, м. Білозерське, вул. Строїтельна, буд.17, про що зазначено у виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААБ №656779.

Позивач зареєстрований у якості платника податку на додану вартість, що підтверджується відповідним свідоцтвом №200131167 від 05.07.2013р., та перебуває на обліку у відповідача, про що зазначено у довідці про взяття на облік платника податків від 10.08.2013р. №1305071400030.

29 грудня 2012 року позивачем отримано від Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Октябрська ЦЗФ» (ІПН 001765405072) податкову накладну від 31.10.2012р. №26 на загальну суму 216 765,64 грн., у тому числі ПДВ - 36 127,61 грн. (без ПДВ - 180 638,03 грн.).

Позивачем до відповідача надана декларація з податку на додану вартість за грудень 2012р. з додатками.

Згідно додатку 5 до вказаної декларації «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» до складу податкового кредиту позивачем включено суму податку на додану вартість 36 127,61 грн. (обсяг постачання без ПДВ - 180 638,03 грн.) за постачальником ІПН 001765405072.

Суд зазначає, що накладна від 31.10.2012р. №26 не відображена у додатку 8 - «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8)» до декларації позивача з податку на додану вартість за звітний період грудень 2012 року.

Позивачем наданий до суду реєстр виданих та отриманих податкових накладних за грудень 2012р., із якого вбачається, що податкова накладна від 31.10.2012р. №26 була отримана позивачем 29.12.2012р. (порядковий номер 371 розділу ІІ).

04 січня 2013 року позивач отримав від Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Октябрська ЦЗФ» другий екземпляр податкової накладної від 31.10.2012р. №26 на загальну суму 216 765,64 грн., у тому числі ПДВ - 36 127,61 грн. (без ПДВ - 180 638,03 грн.).

Згідно пояснень представника позивача, у січні 2013р. позивачем виявлено недоліки податкової накладної №26 від 31.10.2012р. від постачальника Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Октябрська ЦЗФ» (ІПН 001765405072), а саме: порушення порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно витягу з Єдиного реєстру податкових накладних №16 від 08.01.2013р. вказана податкова накладна не зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач подав податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2013р. з додатком 8 - Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних), до якої, зокрема, включена податкова накладна №26 від 31.10.2012р. на суму податку на додану вартість 36 127,61 грн. від постачальника Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Октябрська ЦЗФ» (ІПН 001765405072) із описом порушення - порушення порядку реєстрації.

Згідно наданих позивачем квитанцій, вказана декларація з додатками направлені засобами електронного зв'язку та доставлені до податкового органу 19.02.2013р.

На підтвердження правомірності формування податкового кредиту до декларації з податку на додану вартість за січень 2013р. до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби разом з листом від 19.02.2013р. №07-337 надано акт надання послуг з переробки №68 від 31.10.2012р., підписаний ТДВ «Шахта «Білозерська» та ПАТ «ДТЕК Октябрська ЦЗФ» та податкова накладна від 31.10.2012р. №26.

Позивачем наданий до суду реєстр виданих та отриманих податкових накладних за січень 2013р., із якого вбачається, що податкова накладна від 31.10.2012р. №26 була отримана позивачем 29.12.2012р. (порядковий номер 25 розділу ІІ).

Відповідно до уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний (податковий) період лютий 2013р., звітний (податковий) період, за який виправляються помилки, - грудень 2012 року, позивачем зменшено податковий на 36 128,00 грн. (рядок 10.1) та зменшено показник від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного (звітного) податкового періоду на 36 128,00 грн. (рядок 19), а також зменшено показник зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду) на 36 128,00 грн. (рядок 20.2).

Згідно додатку 5 до вказаного уточнюючого розрахунку позивачем виключено суму податку на додану вартість у розмірі 36 127,61 грн. (обсяг постачання без ПДВ - 180 638,03 грн.) за постачальником ІПН 001765405072 (період виписки податкових накладних - жовтень 2012р.).

Таким чином, позивач виключив суму податку на додану вартість за податковою накладною від 31.10.2012р. №26 з податкового кредиту за грудень 2012р. та залишив вказану суму у податковому кредиті за січень 2013р.

Позивачем надані квитанції, які підтверджують надіслання засобами електронного зв'язку до податкового органу та отримання податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2012р. та уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний (податковий) період лютий 2013р., звітний (податковий) період, за який виправляються помилки, - грудень 2012 року.

Відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2013 року Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська», за результатами якої складено акт перевірки від 18.06.2013р. №404/15-2/36028628. При перевірці використано податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2013р. (від 19.02.2013р. вх. №9007860683) з додатками.

У вказаному акті встановлено, що ТДВ «Шахта «Білозерська» включено до складу податкового кредиту січня 2013 року податкову накладну від 31.10.2012р. №26 на суму податку на додану вартість 36 127,61 грн., виписану ПАТ «ДТЕК Октябрська ЦЗФ» 31.10.2012р., але не зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно висновку акта перевірки від 18.06.2013р. №404/15-2/36028628, в ході камеральної перевірки декларації з податку на додану вартість за січень 2013 року по платнику ТДВ «Шахта «Білозерська», в порушення п.201.10 ст.201 розділу V Податкового кодексу України, п.21 розділу ІІІ Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.11.2011р. №1492, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011р. за №1490/20228, встановлено неправомірне включення до податкового кредиту січня 2013 року суми податку на додану вартість у розмірі 36 127,61 грн.

Вказано, що дані камеральної перевірки свідчать про завищення суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2013 року у розмірі 36 127,61 грн.

З урахуванням наданих представником відповідача пояснень, вбачається, що на думку відповідача позивач мав право включити до податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковою накладною №26 від 31.10.2012р. при включені цієї податкової накладної до заяви про порушення постачальниками порядку заповнення податкових накладних за жовтень 2012р.

Недоліків первинних документів в акті перевірки від 18.06.2013р. №404/15-2/36028628 не встановлено.

На підставі акта перевірки від 18.06.2013р. №404/15-2/36028628 відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 09.07.2013р. №0001581502/0/9469, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 36 128,00 грн. за звітний період січень 2013р. за декларацією №9007860683 від 19.02.2013р.

За приписами п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Відповідно до п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За приписами п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Пунктом 201.4 ст.201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

У відповідності до п.201.6. та п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

За приписами п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Суд звертає увагу на те, що вказаним приписом не конкретизується звітний податковий період в якому покупець має право додати до податкової декларації скаргу на постачальників. Тобто, не визначено що це звітний податковий період в якому у платника податків виникло право на віднесення сум податку до податкового кредиту або що це звітний податковий період в якому платник податків включає відповідні суми до податкового кредиту, тощо.

Відповідно до п.11 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Таким чином, податкова накладна №26 від 31.10.2012р. на суму податку на додану вартість 36 127,61 грн. від постачальника Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Октябрська ЦЗФ» (ІПН 001765405072) повинна бути зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно п.202.1 ст.201 Податкового кодексу України, звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал.

Пунктом 21 розділу ІІІ «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 №1492, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 р. за № 1490/20228, встановлено, що у разі відмови постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) до декларації додаються Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) за формою згідно з (Д8) (додаток 8) та копії документів, передбачених пунктом 201.10 статті 201 розділу V Кодексу.

Платники, які подають податкову звітність в електронному вигляді, подають копії таких документів окремо у порядку, визначеному для подання податкової звітності у паперовому вигляді.

Пунктом 15 розділу ІІІ зазначеного Порядку встановлено, що додатки 1, 6, 7, 8 подаються до декларацій 0110/0121 - 123/0130/0140 за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках.

Наказом Державної Податкової служби України № 127 від 16.02.2012 року затверджена узагальнююча податкова консультація щодо окремих питань відображення у податковому обліку з податку на додану вартість звітного періоду податкових накладних, виписаних у попередніх періодах, та формування на їх підставі податкового кредиту, в якій зазначене наступне:

«Податкова накладна, яка була виписана в звітному періоді, у цьому ж звітному періоді повинна бути отримана платником податку та у цьому ж звітному періоді повинна бути включена ним до реєстру отриманих податкових накладних, та, відповідно, повинна бути в цьому ж звітному періоді відображена в податковій звітності платника податку.

Якщо така податкова накладна згідно з даними податкового обліку платника була включена до реєстру отриманих податкових накладних цього звітного періоду, але з будь-яких причин не була відображена в податковій звітності за цей період, вона може бути відображена в податковій звітності платника податку в наступних звітних періодах, в тому числі і в складі податкового кредиту (за умови дотримання інших вимог щодо формування податкового кредиту), шляхом подання уточнюючого розрахунку за той звітний період, в якому вона була включена до реєстру отриманих податкових накладних та помилково не включена до податкової звітності.»

Як було встановлено, податкова накладна №26 від 31.10.2012р. отримана позивачем 29.12.2012р., недоліки вказаної накладної, а саме відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, виявлені позивачем у січні 2013р., що потягло необхідність включити вказану податкову накладну до заяви про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8) та подати відповідну скаргу до податкового органу.

Відповідна заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8), до якої включена вказана податкова накладна, додана до податкової декларації з податку на додану вартість за звітний податковий період січень 2013р., тобто, за звітний податковий період в якому позивач встановив недоліки вказаної податкової накладної.

Відповідна сума податку на додану вартість у розмірі 36 127,61 грн. включена до податкового кредиту за звітний податковий період січень 2013р.

Суд зазначає, що за відсутності відомостей щодо недоліків податкової накладної платник податків обґрунтовано очікує на передбачену законодавством можливість на включення суми податку на додану вартість за податковою накладною протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Самостійне виявлення платником податків порядку заповнення та/або порядку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових в іншому податковому періоді, ніж період в якому продавцем були допущені порушення порядку складання та/або реєстрації такої податкової накладної, не може бути підставою для позбавлення платника податків права на включення суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

За приписами п.56.21 ст.56 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

На підставі наведеного, суд вбачає відсутність порушення позивачем п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при включенні суми податку на додану вартість у розмірі 36 127,61 грн. до податкового кредиту за січень 2013р., оскільки позивач включив цю суму до складу податкового кредиту на підставі належних документів, у встановленому порядку та у межах відповідного строку.

Спірне рішення прийнято без урахування усіх обставин, які мали значення для його прийняття, є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог в частинні визнання протиправними дій щодо проведення камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» з податку на додану вартість за січень 2013 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до пп.75.1.1. п.75.1. ст.75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Пунктом 76.1. статті 76 Податкового кодексу України встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

За приписами п.200.10. ст.200 Податкового кодексу України, протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Таким чином, Добропільською об'єднаною державною податковою інспекцією Донецької області Державної податкової служби порушено встановлений п.200.10. ст.200 Податкового кодексу України строк проведення камеральної перевірки.

Проте, згідно пояснень представника позивача, у ТДВ «Шахта «Білозерська» будь-які документи не витребовувались та безпосередньо при проведені перевірки незручності в роботі ТДВ «Шахта «Білозерська» не вчинялись.

Частинами першою та другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом першим частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про застосування такого способу захисту, як визнання протиправними дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, сутність якого полягає у позбавлені таких дій чи бездіяльності юридичного значення.

Суд зазначає, що самі по собі дії щодо проведення камеральної перевірки не тягнуть для позивача будь-яких правових наслідків, оскільки правові наслідки несе спірне податкове повідомлення-рішення від 09.07.2013р. №0001581502/0/9469.

Враховуючи вирішення в межах цієї справи позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.07.2013р. №0001581502/0/9469, яке прийнято на підставі акта, складеного за наслідками проведеної камеральної перевірки, суд вбачає відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій щодо проведення камеральної перевірки.

Згідно платіжного доручення №2573 від 17.07.2013р. позивачем сплачено 361,28 грн. судового збору з позовних вимог майнового характеру, та відповідно до платіжного доручення №2776 від 29.07.2013р. позивачем сплачено 34,41 грн. судового збору з позовних вимог немайного характеру.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Згідно ч.3 зазначеної статті, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, поверненню позивачу підлягає 361,28 грн. сплаченого судового збору.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби від 09 липня 2013 року №0001581502/0/9469.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» (ідентифікаційний код: 36028628, місцезнаходження: 85013, Донецька область, м. Добропілля, м. Білозерське, вул.Строїтельна, буд.17) 361 (триста шістдесят одну) гривню 28 (двадцять вісім) копійок судових витрат.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошено у судовому засіданні 20 серпня 2013 року, складання постанови у повному обсязі - 22 серпня 2013 року.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Куденков К.О.