Рішення № 331248, 21.12.2006, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2006 р.

Справа № 3/211

За позовом

Державного міського підприємства “Івано-Франківськтеплокомуненерго”, м. Івано-Франківськ, вул. Б.Хмельницького, 59 А

До відповідача

Відкритого акціонерного товариства «Індуктор», м. Івано-Франківськ, вул. Максимовича, 15

Суддя: М.М.Фрич

При секретарі судового засідання: І.В.Толочко

ПРЕДСТАВНИКИ

Від позивача: Вацеба І. М. - юрисконсульт, (довіреність № 17-2/06 від 16.01.2006 року)

Від відповідача представники не з'явилися.

Суть спору: позивачем подано позовну заяву про стягнення з відповідача 23712грн. 70коп. заборгованості за отриману теплову енергію, 328грн. 50коп. інфляційних втрат, 370грн. 44коп. 3 % річних.

В судовому засіданні 07.12.06 оголошувалась перерва до 21.12.06р.

Відповідач в судове засідання не з»явився, відзиву на позов не подав. Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними у ній матеріалами та враховуючи пояснення відповідача, подані в попередньому судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

Згідно умов укладеного між сторонами Договору № 92 про постачання теплової енергії від 27.10.2004 року (далі –Договір), Енергопостачальна організація (Позивач) взяла на себе зобов”язання постачати Споживачеві теплову енергію у відповідності з умовами Договору, а Споживач (Відповідач) зобов”язувався своєчасно проводити оплату за використану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені Договором (п. 1.1).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу.

Згідно п. 3.2.2 Договору, відповідач зобов”язувався виконувати умови та порядок оплат спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, передбачені Договором. Відповідно до п. 6.3.5 Договору, оплату за використану теплову енергію відповідач зобов”язаний був проводити щомісячно, в 5-денний термін після дати, зазначеної в платіжному документі, але не пізніше 31-го числа розрахункового місяця.

Проте, як вказав в судовому засіданні представник позивача, відповідач в порушення взятих на себе договірних зобов”язань, оплату за використану теплову енергію за період з 01.02.2006 року по 01.05.2006 року, у встановлені договором строки, не проводив, внаслідок чого, згідно поданого розрахунку, утворилась заборгованість в розмірі 23712грн. 70коп., доказів погашення якої відповідачем не подано.

За таких обставин, враховуючи доводи позивача, неподання відповідачем доказів проведення розрахунків за поставлену теплову енергію по Договору, суд приходить до висновку про обгрунтованість вимоги позивача в частині стягнення 23712грн. 70коп. та наявність підстав для її задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно поданого розрахунку відповідачу нараховано 328грн. 50коп. інфляційних втрат та 370грн. 44коп. 3 % річних.

Зважаючи на те, що порушення строків виконання грошового зобов”язання мало місце, що підтверджується матеріалами справи і відповідачем не подано доказів у спростування вимог позивача, суд вважає обгрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 328грн. 50коп. інфляційних втрат, 370грн. 44коп. 3 % річних. та наявність підстав для задоволення позову в цій частині.

Судові витрати (244грн 12коп. держмита, 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та понесені позивачем витрати на відправлення відповідачу позовної заяви в сумі 5грн. 04коп., що підтверджується наявною в справі квитанцією), відповідно до ст. 49 ГПК України, покласти на відповідача.

З огляду на викладене та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

вирішив

позов задоволити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Індуктор», м. Івано-Франківськ, вул. Максимовича, 15 (п/р 260054215 АППБ «Аваль», МФО 336462, код 14313501) на користь Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго", м. Івано–Франківськ, вул. Б. Хмельницького, 59-А (п/р № 26006022901 в Івано-Франківській філії АТ “Кредит Банк (Україна)”, МФО 336161, код 03346058) –23712грн. 70коп. заборгованості за отриману теплову енергію, 328грн. 50коп. інфляційних втрат, 370грн. 44коп. 3 % річних, 244грн. 12коп. витрат по сплаті державного мита, 118грн. 00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 5грн. 04коп. витрат на відправлення відповідачу позову.

Наказ суду видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

СУДДЯ М.М.Фрич

26.12.06

Виготовлено в «Діловодстві

Кучер Н.М.