Рішення № 33124719, 05.07.2013, Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/247/13-ц

пров. №2/544/180/2013

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05 липня 2013 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої - судді Сайко О.О.,

за участі секретаря - Несена О.І..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди у порядку регресу,

у с т а н о в и в :

Позивач Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» (далі- ПАТ «АСК «ІНГО Україна») звернувся до суду із позовом, в якому вказує, що 22 січня 2010 року у м. Києві автомобілем «Пежо», д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням відповідача здійснено ДТП, у результаті якого застрахований позивачем за договором страхування №330591964 від 15.07.2009 року автомобіль «БМВ», д.н.з. НОМЕР_2, отримав механічні ушкодження.

Відповідно до постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 15 лютого 2010 року ДТП мала місце з вини відповідача ОСОБА_1 ДТП визнано страховою подією, з настанням якої виникає обов'язок страховика виплатити страхове відшкодування. Відповідно до звіту про оцінку розміру шкоди від 15.02.2010 №953, матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля «БМВ» складає 63 943,48 грн

На умовах договору страхування страховик оплачує страхову вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля, у зв'язку з чим було виплачене страхове відшкодування на підставі рахунку ПП «Борей плюс» від 01.02.2010 у розмірі 97 765 грн. 60 коп. Страхове відшкодування було виплачене з урахуванням франшизи 1000 грн та зносу на покришку колеса у розмірі 1 412, 04 грн.

Автомобіль «Пежо», д.н.з. НОМЕР_1 був забезпечений, а цивільно-правова відповідальність відповідача на момент ДТП була застрахована в ЗАТ «Просто страхування», яке здійснило страхове відшкодування позивачу у межах ліміту відповідальності у розмірі 25 500 грн. Враховуючи викладене, різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою складає 72 265 грн. 60 коп, яку повинен відшкодувати відповідач.

Позивач просить стягти з відповідача ОСОБА_1 на свою користь суму страхового відшкодування 72 265,60 грн. та судовий збір у розмірі 722,65 грн.

У судове засідання представник позивача ПАТ «АСК «ІНГО Україна не з'явився, направив заяву про слухання справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить задовольнити позов, не заперечує проти постановлення заочного рішення суду.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про час та місце його проведення повідомлений належним чином у відповідності до ч. 9 ст.74 ЦПК України, причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення слухання справи від нього до суду не надійшло.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника позивача та відповідача, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у їх відсутність.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судом встановлено:

15 липня 2009 року між позивачем та фізичною особою ОСОБА_3 був укладений договір страхування транспортного засобу № 330591964, яким було застраховано її автомобіль «БМВ320І», д.н.з. НОМЕР_2. (а.3 -4).

22 січня 2010 року о 15 год. 50 хв у м. Києві на Південному шляхопроводі відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого «БМВ320І», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля «Пежо», д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням відповідача ОСОБА_1 (а.с.6).

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 15 лютого 2010 відповідача ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що виразилося у тому, що він керуючи автомобілем «Пежо», д.н.з. НОМЕР_1, при виникненні перешкоди для руху та спроби її об'їзду, не впорався з керуванням, втратив контроль над автомобілем, що призвело до зіткнення з автомобілем «БМВ320І», д.н.з. НОМЕР_2, який в свою чергу зіткнувся з відбійником, що призвело до пошкодження автомобілів, чим порушив п.12.3 Правил дорожнього руху України.(а.с.7).

Зазначена постанова суду не оскаржувалася правопорушником та набрала законної сили.

У відповідності до ч. 4 ст. 61 Цивільного процесуального кодексу України (далі -ЦПК України), вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків має право на їх відшкодування у розмірі витрат, які вона зробила чи мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно із ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Як встановлено судом, згідно звіту № 953 від 15.02.2010 матеріальний збиток, заподіяний страхувальнику (власнику автомобіля «БМВ») в результаті ДТП склав 63 943,48 грн (а.с.8-24), а вартість відновлювального ремонту складає 100 177,64 грн, що підтверджується рахунком-фактурою №31 від 01.02.2010 (а.с.25).

При цьому суд з'ясував, що на підставі страхового акту № 49929 від 18 лютого 2010 року (а.с.26), складеного позивачем, відповідно до умов договору страхування сума шкоди, що підлягала відшкодуванню страхувальнику, за виключенням франшизи 1000 грн та зносу на автопокришку склала 97 765,60 грн , яку позивач виплатив за заявою ОСОБА_3 (а.с.31) на рахунок ПП «Борей-плюс», що підтверджується платіжним дорученням № 1739 від 09 березня 2010 року (а.с. 27).

Згідно ст. 27 Закону України „Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, між сторонами у справі виникли правовідносини щодо відшкодування завданої шкоди не в порядку регресу, а в порядку суброгації, за якою відбулася заміна особи у зобов'язанні відповідача ОСОБА_1 перед ОСОБА_3

Відповідно до ст. 22.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров"ю, майну третьої особи.

Судом було з'ясовано, що на момент скоєння ДТП відповідальність відповідача була застрахована у ЗАТ „Просто страхування". Згідно полісу № ВС /6631424 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ліміт відповідальності страхової компанії за шкоду заподіяної майну складає 25500 грн. ЗАТ «Просто страхування» здійснило страхове відшкодування на користь позивача у сумі 25 500 грн.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином, різниця між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою ЗАТ «Просто страхування», яку повинен сплатити відповідач ОСОБА_1 складає 72 265,60 грн.

Враховуючи, що шкода внаслідок ДТП була заподіяна застрахованому автомобілю, позивачем було виплачено страхове відшкодування власнику застрахованого транспортного засобу, згідно чинного законодавства позивач має право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи, а заподіяну шкоду відповідачем у розмірі, не покритому лімітом відповідальності його страхової компанії, не відшкодовано, позов про виплату страхового відшкодування підлягає задоволенню в повному обсязі.

Суд вважає, що судові витрати необхідно стягнути з відповідача на користь позивача у відповідності зі ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 10, 60,61, 88, 212, 215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 22, 1166, 1188, 1194 ЦК України, ст. 27 Закону України "Про страхування", Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", суд,

в и р і ш и в :

Позов Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» (юридична адреса: 01054, м.Київ, вул. Воровського,33, р/р 26508001304395 у ЗАТ „ОТБ Банк" , МФО 300528, код ЄДРПОУ 16285602) суму страхового відшкодування у розмірі 72 265 ( сімдесят дві тисячі двісті шістдесят п'ять ) грн. 60 коп. та 722 ( сімсот двадцять дві) грн. 65 коп. у повернення сплаченого судового збору, а всього стягти з ОСОБА_1 72 988 (сімдесят дві тисячі дев'ятсот вісімдесят вісім) грн 25 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через Пирятинський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набуває законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Головуючий - О.О.Сайко