Постанова № 33123243, 19.08.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 серпня 2013 року № 826/9400/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тракер Україна» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва ДПС про скасування податкового повідомлення – рішення.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Тракер Україна» (далі по тексту також – позивач) до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва ДПС (надалі також – відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0007432210 від 30.05.2013р.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що спірне податкове повідомлення рішення прийняте відповідачем з порушенням норм матеріального права, позаяк ґрунтується на хибних висновках перевірки, що не відповідають дійсним обставинам справи, а відтак підлягають скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував з мотивів необґрунтованості та безпідставності. 30.07.2013р. в судовому засіданні за згодою сторін ухвалено про продовження вирішення справи у письмовому провадженні відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позов задоволенню не підлягає з огляду про наступне.

Відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Тракер Україна» щодо підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Тесей ЛТД» (ЄДРПОУ 37818657) за період: лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, жовтень 2012року, ТОВ «Альфа-Діас» (ЄДРПОУ 37730300) за період: лютий, березень, травень, липень, серпень, вересень, жовтень 2012року.

За результатами перевірки складено акт від 22.04.2013р. № 388/22.10/34614902.

Внаслідок виявлених порушень податкового законодавства та на підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0007432210 від 30.05.2013р.

Вирішуючи питання щодо правомірності спірного податного повідомлення рішення, суд, керуючись податковим законодавством, а також частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, виходить з того, що оскільки позивачем як спосіб захисту порушеного права обрано оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, Окружний адміністративний суд міста Києва досліджуючи надані сторонами докази повинен встановити відповідність змісту спірного податкового повідомлення - рішення чинному законодавству та законність процедури його прийняття.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Як слідує із матеріалів справи, при проведенні перевірки позивача контролюючим органом використано акти про неможливість проведення зустрічних звірок ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС контрагентів позивача, а саме: № 694/2220/37818657 від 12.03.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Тесей ЛТД» (ЄДРПОУ 37818657) з контрагентами, з якими платником задекларовані взаємовідносини за період з 01.01.2012р. по 30.11.2012р. та № 686/22-90/37730300 від 11.03.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Альфа-Діас» (ЄДРПОУ 37730300) з контрагентами, з якими платником задекларовані взаємовідносини за період з січня по липень2012р. та з вересня по листопад 2012р.

Відповідно до акту № 694/2220/37818657 від 12.03.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Тесей ЛТД» встановлено, що ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС надано службову записку від 11.03.2013 року №981/ДПІ/07-10/3 щодо наявності ознак «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «ТЕСЕЙ ЛТД». яким встановлено відсутність підприємства за податковою адресою, відсутність виробничих, складських приміщень, основних фондів.

Станом на дату складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки стан платника « 9» - «направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням».

Враховуючи те, що на момент проведення перевірки первинні та інші документи по ТОВ «ТЕСЕЙ ЛТД» відсутні, підприємство за адресою вказаною в реєстраційних документах: 04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 6.4/А, к.139 не знаходиться, тому перевірку проведено за результатами аналізу даних автоматизованих інформаційних систем.

Встановлено, що ТОВ «ТЕСЕЙ ЛТД» порушено ст.93 Цивільного кодексу України та ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» - місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені, а саме - за юридичною адресою ТОВ «ТЕСЕЙ ЛТД» відсутнє, фактичне місцезнаходження підприємства встановити немає можливості. Тобто підтвердити правомірність формування податкових зобов'язань та податкового кредиту не являється можливим.

Матеріалами справи підтверджено, що при проведенні аналізу податкової звітності ТОВ «ТЕСЕЙ ЛТД» згідно деталізованої інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України та додатку № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість станом на момент проведення перевірки за період з 01.01.2012р. по 30.11.2012р. встановлено наступне.

За період з 01.01.2012р. по 30.11.2012р. ТОВ «ТЕСЕЙ ЛТД» задекларовано податкових зобов'язанъ по податку на додану вартість у сумі 25 059 995грн.

Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 01.01.2012р. по 30.11.2012р. встановлено завищення податкових зобов'язань по податку на додану вартість на загальну суму 24 998 156 грн.

Проведеною перевіркою встановлено завищення задекларованих ТОВ «ТЕСЕЙ ЛТД» податкових зобов'язань на суму 24 998 156грн. Отже, сума податкового зобов'язання за період з 01.01.2012 по 30.11.2012 ТОВ «ТЕСЕЙ ЛТД» підлягає зменшенню з 24998156грн. до 0,00 грн.

Разом з цим, на момент складення акту про неможливість проведення зустрічної звірки за результатами автоматизованого співставлення в розрізі контрагентів на рівні ДПС України по ТОВ «Тесей ЛТД», встановлено розбіжності між сумою задекларованого податкового зобов'язання ТОВ «Тесей ЛТД» та сумою податкового кредиту, задекларованого підприємствами - покупцями за період з 01.01.2012 року по 30.11.2012 року становлять 3 630 677,02 грн.

Перевіркою встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Згідно із частиною 1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю. В ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від підприємства-постачальника за період з 01.01.12р. по 30.11.2012р., що свідчить про те, що правочини між ТОВ "ТЕСЕЙ ЛТД" та підприємствами-постачальниками здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до ч.1, 2 ст.215, ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемним, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

За таких обставин податковий орган правомірно прийшов до висновку, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «ТЕСЕЙ ЛТД» здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної правоздатності ТОВ «ТЕСЕЙ ЛТД», фінансово – господарські взаємовідносини між ТОВ «ТЕСЕЙ ЛТД» та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (ст. 234 Цивільного Кодексу України.

Крім того, позивачем ні ході проведення перевірки, ні під час судового розгляду справи не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) договорів про господарські відносини, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів.

Згідно із частиною 1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

Проте, в ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від підприємства-постачальника за період 01.01.2012 по 30.11.2012рр., відтак правочини між ТОВ «ТЕСЕЙ ЛТД» та підприємствами-постачальниками здійснені без мети настання реальних наслідків. Так, відповідач прийшов до висновку про те, що зазначені правочини відповідно до ч.1, 2 ст.215, ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемним, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Виходячи з вимог п. 2, ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В ході судового розгляду справи підтверджено, що за період з 01.01.2012р. по 30.11.2012р. ТОВ «ТЕСЕЙ ЛТД» задекларовано податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 1130 049грн.

Перевірка повноти визначення податкового кредиту за період з 01.01.2012по 30.11.2012 встановлено його завищення на загальну суму ПДВ 1 130 049 грн.

В ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від підприємств-постачальників ТОВ «ТЕСЕЙ ЛТД», що свідчить про те, що правочини між ТОВ «ТЕСЕЙ ЛТД» та покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків.

Таким чином, у зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ та валових витрат, у ТОВ «ТЕСЕЙ ЛТД» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям.

Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям за з 01.01.2012р. по 30.11.2012р. в розумінні ст. 134 та ст.185 Податкового Кодексу України.

В той час, суд звертає увагу на те, що відсутність реального вчинення господарських операцій та як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 ПКУ не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податків - учасників відповідних операцій.

Оскільки реальність вчинення господарських операцій між ТОВ «ТЕСЕЙ ЛТД» та його контрагентами відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, таким чином, у ТОВ «ТЕСЕЙ ЛТД» відсутні підстави для податкового обліку вказаних операцій.

Так, звіркою встановлено порушення вимог п.187.1 ст. 187, п. 198.1 статті 198, п. 198.2, 198.3 та п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

З вищевикладеного слідує, що задекларовані податкові зобов'язання по податку на додану вартість ТОВ «ТЕСЕЙ ЛТД» за період з 01.01.2012 по 30.11.2012 правомірно зменшенні на суму 15281233грн., а податковий кредит по податку на додану вартість за період з 01.01.2012р. по 30.11.2012р. зменшено на суму 15281233 грн.

Крім того, як слідує із акту № 686/22-90/37730300 від 11.03.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Альфа Діас», службовою запискою ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 11.03.2013 року №977/ДПІ/0710/3 надано висновок щодо наявності ознак «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «АЛЬФА-ДІАС» (код за ЄДРПОУ 37730300), яким встановлено відсутність підприємства за податковою адресою, відсутність виробничих, складських приміщень, основних фондів.

Станом на день проведення звірки стан платника « 9» - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з січень - липень 2012 року та вересень - листопад 2012 року встановлено завищення податкових зобов'язань по податку на додану вартість на загальну суму 16 601 536 грн.

Перевіркою відображених у рядку 1 Декларацій «Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20%» показників за період січень - липень 2012 року та вересень - листопад 2012 року на загальну суму 16 601 536 грн., у зв'язку з відсутністю підтверджуючих первинних документів - не встановлено операцій, що мали вплив на формування цих показників.

Проведеною перевіркою встановлено завищення задекларованих податкових зобов'язань ТОВ «АЛЬФА-ДІАС» на суму 16 601 536 грн.

Таким чином, сума податкового зобов'язання період за січень - липень 2012 року та вересень - листопад 2012 року ТОВ «АЛЬФА-ДІАС» правомірно зменшена з 25611085 грн. до 9 009 544 грн. на 16 601 536 грн.

В ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від підприємств-постачальників ТОВ «АЛЬФА-ДІАС», що свідчить про те, що правочини між ТОВ «АЛЬФА-ДІАС», та покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків.

Таким чином, у зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ та валових витрат, у ТОВ «АЛЬФА-ДІАС» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям.

Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям за період з січень - липень 2012 року та вересень - листопад 2012 року в розумінні ст. 134 та ст.185 ПК України.

Враховуючи вищевикладене, задекларовані податкові зобов'язання з податку на додану вартість за період січень - липень 2012 року та вересень - листопад 2012 року ТОВ «АЛЬФА-ДІАС» правомірно зменшені на 16 601 536 грн., а податковий кредит по податку на додану вартість період за січень - липень 2012 року та вересень - листопад 2012 року ТОВ «АЛЬФА-ДІАС» зменшено на 16 470 000 грн.

Водночас, позивачем не надано інформацію щодо проведення розрахунків з ТОВ «Альфа-Діас» та ТОВ «Тесей ЛТД».

Суд приймає до уваги той факт, що згідно листа від 16.04.2012року № 4: «Рекламний продукт, придбаний у ТОВ «Тесей ЛТД» та ТОВ «Альфа-Діас», був використаний на власні потреби».

Перевіркою правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість позивачем при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ «Тесей ЛТД» та ТОВ «Альфа-Діас» за період діяльності з 01.02.2012 року по 31.10.2012 року встановлено порушення позивачем вимог ст. 203, 215, 216, 228, Цивільного кодексу України в частині недодержання зазначених норм законодавства у момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

Відповідно п.1 ст.42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Пунктом 1 статті 44 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво здійснюється на основі самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється. Відповідно до п.1, п.2 ст.49 Господарського кодексу України підприємці зобов'язані не порушувати права та законні інтереси держави, за завдані шкоду і збитки підприємництво несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність.

Відповідно до статті 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Відповідно до статті 202 ЦК України дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, вважається правочином.

Вимогами п.2.16 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Мінфіну України № 88 забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам.

Як встановлено, ч. 1 ст.193 Господарського Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Крім того, ч. 2 ст.193 Господарського Кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За таких обставин, відповідач прийшов до висновку про відсутність надання послуг, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків, позаяк зазначений договір відповідно до п.1, п.2 ст. 215, п.1, п.5 ст.203 ЦК України є нікчемним, і в силу ст. 216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Статтями 626, 629 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно п.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Пунктом 198.1 ст.198 Податкового Кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України регламентується, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Згідно ст.185 Податкового Кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

Також ст.188 Податкового Кодексу України визначено, що база оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості.

Пунктом 198.2 ст.198 Податкового Кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання з банківського рахунку платника податку в оплату товарів ( робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про те, що складені ТОВ «Тесей ЛТД» та ТОВ «Альфа-Діас» не можуть бути прийняті до уваги як первинний документ, які підтверджують правомірність віднесення до податкового кредиту ТОВ «Тракер Україна» сум ПДВ за лютий-жовтень 2012року по підприємству ТОВ «Альфа-Діас» у розмірі 99566,67 грн. та ТОВ «Тесей ЛТД» у розмірі 103433,33грн. в бухгалтерському та податковому обліку.

Виходячи із системного аналізу чинного законодавства, суд прийшов до висновку про те, що позивачем безпідставно включено до податкового кредиту податок на додану вартість на загальну суму 1218000,00 грн., який сформований за рахунок ТОВ «Альфа-Діас» (загальна сума - 597400,00грн.) та ТОВ «Тесей ЛТД» (загальна сума-620600,00грн.), чим порушено вимоги п.198.6 ст.198 та 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, якою визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Згідно ч.4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Відповідно до ч. 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 2, 69, 70, 71, 72, ч. 6 ст.128, ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Тракер Україна» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0007432210 від 30.05.2013р., - відмовити.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур