Постанова № 33123183, 19.08.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 серпня 2013 року № 826/10753/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інком Траст» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС про скасування податкових повідомлень – рішень.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Інком Траст» (далі по тексту також – позивач) до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС (надалі також – відповідач), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби №0001562280 від 03.07.2013 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Інком Траст» збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість на суму 16 418 134,00 грн., з яких за основним платежем - 13 134 507,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 3 283 627,00 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби №0001552280 від 03.07.2013 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Інком Траст» збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість на суму 16 418 134,00 грн., з яких за основним платежем - 13 134 507,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 3 283 627,00 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби №0001572280 від 03.07.2013 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Інком Траст» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 379 659,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що спірні податкові повідомлення рішення прийняті відповідачем з порушенням норм матеріального права, завдають шкоди охоронюваним законом правам та інтересам позивача, відтак підлягають скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував з мотивів необґрунтованості та безпідставності.

30.07.2013р. в судовому засіданні за згодою сторін ухвалено про продовження вирішення справи у письмовому провадженні відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з огляду про наступне.

Відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Інком Траст» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Саноіл Торг» (код ЄДРПОУ 37269136) та подальшої реалізації придбаних у ТОВ «Саноіл Торг» товаро - матеріальних цінностей за період з 01.01.2010р. по 01.04.2013р.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (ПКУ).

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 13.06.2013 року №42/22.8-15/38122420 (далі - акт перевірки).

На підставі висновків вказаного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: - №0001562280 від 03.07.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість на суму 16 418 134,00 грн., з яких за основним платежем - 13 134 507,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 3 283 627,00 грн.; -№0001552280 від 03.07.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на прибуток на суму 17 746 198,00 грн., з яких за основним платежем - 14 196 958,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 3 549 240,00 грн.; - №0001572280 від 03.07.2013 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 379 659,00 грн.

Позивач категорично не погоджується зі спірними податковими повідомленнями рішеннями, позаяк вони не носять правового підґрунтя, так як прийняті на підставі висновків перевірки, які не відповідають дійсним обставинам справи.

Вирішуючи питання щодо правомірності спірних податкових повідомлень рішень, суд, керуючись податковим законодавством, а також частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, виходить з того, що оскільки позивачем як спосіб захисту порушеного права обрано оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, Окружний адміністративний суд міста Києва досліджуючи надані сторонами докази повинен встановити відповідність змісту спірних податкових повідомлень - рішень чинному законодавству та законність процедури їх прийняття.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ «Саноіл Торг» (Продавець) та ТОВ «Інком Траст» (Покупець) укладений договір №12-03-12 від 12.03.2012р., відповідно до якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця продукцію та матеріали, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплати його на умовах, визначених даним договором. Найменування, асортимент, кількість та вартість товару визначається сторонами у Специфікаціях, які є невід'ємними додатками до даного договору. Умови поставки товару, конкретне місце фактичного приймання-передачі товару визначається сторонами у Специфікаціях.

Розрахунки за даним договором здійснюються протягом 90 (дев'яносто) банківських днів від дати поставки товару Покупцю та проводяться в безготівковій формі шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця.

Як слідує із матеріалів справи, специфікацією №1 до договору №12-03-12 від 12.03.2012р. сторони погодили асортимент, ціну та кількість товару, який передається від ТОВ «Саноіл Торг» до Позивача, а саме: олія соняшникова нерафінована в об'ємі 2 372,500 тон на загальну суму 24 002 582,50 з ПДВ.

Водночас, факт дійсної передачі олії соняшникової нерафінованої від ТОВ «Саноіл Торг» до позивачу підтверджується актами приймання-передачі: - №1 від 08.05.2012р.; - №1/1 від 11.05.2012; №1/2 від 14.05.2012; - №1/3 від 15.05.2012; - №1/4 від 16.05.2012.

При цьому за вказаними господарськими операціями ТОВ «Саноіл Торг» були видані позивачу податкові накладні: - №371 від 08.05.2012; - №374 від 11.05.2012; - №376 від 14.05.2012; - №378 від 15.05.2012; - №380 від 16.05.2012.

Матеріалами справи підтверджено, що специфікацією №2 до договору №12-03-12 від 12.03.2012р. сторони погодили асортимент, ціну та кількість товару, який передається від ТОВ «Саноіл Торг» до позивача, а саме: висівки пшеничні в об'ємі 216,750 тон на загальну суму 286 326,75 з ПДВ.

При цьому, передача висівок пшеничних від ТОВ «Саноіл Торг» до позивача підтверджується актами приймання-передачі на загальний обсяг 199,14 тон на суму 263 063,94 грн.: - №2 від 10.08.2012; - №2/1 від 13.08.12.

За вказаними господарськими операціями ТОВ «Саноіл Торг» були видані позивачу податкові накладні: - №572 від 10.08.2012; - №594 від 13.08.2012.

Специфікацією №3 до договору №12-03-12 від 12.03.2012р. сторони погодили асортимент, ціну та кількість товару, який передається від ТОВ «Саноіл Торг» до позивача, а саме: шрот соняшниковий в об'ємі 1 463, 960 тон на загальну суму 3 251 455,16 з ПДВ.

Передача олії соняшникової нерафінованої від ТОВ «Саноіл Торг» до позивача підтверджується актом приймання-передачі №3 від 14.08.2012р.

За даною господарською операцією ТОВ «Саноіл Торг» була видана позивачу податкова накладна №590 від 14.08.2012р.

Специфікацією №4 до договору №12-03-12 від 12.03.2012р. сторони погодили асортимент, ціну та кількість товару, який передається від ТОВ «Саноіл Торг» до позивача, а саме: горіх в об'ємі 7 696,550 тон на загальну суму 21 665 788,25 з ПДВ.

Передача олії соняшникової нерафінованої контрагентом позивачу підтверджується актами приймання-передачі: - №4 від 23.08.2012; - №4/1 від 23.08.2012; №4/2 від 27.08.2012.

За даними господарськими операціями ТОВ «Саноіл Торг» були видані позивачу податкові накладні: - №602 від 23.08.2012; - №601 від 23.08.2012; №603 від 27.08.2012.

Водночас, в ході судового розгляду справи підтверджено, що позивач повернув ТОВ «Саноіл Торг» товар в об'ємі 70,87 тон на суму 199 499,05 грн., що оформлено актом повернення від 03.09.2012, про що ТОВ «Саноіл Торг» видав позивачу корегування до податкової накладної №654 від 03.09.2012.

Специфікацією №5 до договору №12-03-12 від 12.03.2012р. сторони погодили асортимент, ціну та кількість товару, який передається від ТОВ «Санош Торг» до Позивача, а саме: горіх в об'ємі 353,450 тон на загальну суму 994 961,75 з ПДВ.

Передача гороху від ТОВ «Саноіл Торг» до позивача підтверджується актом приймання-передачі №5 від 30.08.2012р.

Під цю господарську операцію ТОВ «Саноіл Торг» була видана позивачу податкова накладна №613 від 30.08.2012р.

Позивач повернув ТОВ «Саноіл Торг» товар в об'ємі 1,03 тон на суму 2 899,45 грн., що оформлено актом повернення від 12.09.2012, про що ТОВ «Санош Торг» видав позивачу корегування до податкової накладної №653 від 12.09.2012.

Специфікацією №6 до договору №12-03-12 від 12.03.2012р. сторони погодили асортимент, ціну та кількість товару, який передається від ТОВ «Саноіл Торг» до Позивача, а саме: горіх в об'ємі 1 957,500 тон на загальну суму 5 999 737,50 грн. з ПДВ.

Передача гороху від ТОВ «Саноіл Торг» до позивача підтверджується актом приймання-передачі №6 від 26.09.2012р.

Під цю господарську операцію ТОВ «Саноіл Торг» була видана позивачу податкова накладна №679 від 26.09.2012р.

Специфікацією №7 до договору №12-03-12 від 12.03.2012р. сторони погодили асортимент, ціну та кількість товару, який передається від ТОВ «Саноіл Торг» до Позивача, а саме: олія соняшникова нерафінована в об'ємі 1 828,500 тон на загальну суму 18 003 411,00 з ПДВ.

Передача олії соняшникової нерафінованої від ТОВ «Саноіл Торг» до позивача підтверджується актами приймання-передачі: - №7 від 03.10.2012; №7/1 від 04.10.2012; - №7/2 від 05.10.2012; - №7/3 від 08.10.2012.

Під ці господарські операції ТОВ «Саноіл Торг» були видані позивачу податкові накладні: - №711 від 03.10.2012; - №712 від 04.10.2012; - №713 від 05.10.2012; - №714 від 08.10.2012.

Позивач повернув ТОВ «Саноіл Торг» товар в об'ємі 10,00 тон на суму 98 460,00 грн., що оформлено актом повернення від 25.10.2012, про що ТОВ «Саноіл Торг» видав позивачу корегування до податкової накладної №794 від 25.10.2012.

Специфікацією №8 до договору №12-03-12 від 12.03.2012р. сторони погодили асортимент, ціну та кількість товару, який передається від ТОВ «Саноіл Торг» до позивача, а саме: олія соняшникова нерафінована в об'ємі 365,100 тон на загальну суму 3600 661,20 з ПДВ.

Передача олії соняшникової нерафінованої від ТОВ «Саноіл Торг» до позивача підтверджується актом приймання-передачі №8 від 28.11.2012р.

Під цю господарську операцію ТОВ «Саноіл Торг» була видана позивачу податкова накладна №926 від 28.11.2012р.

Специфікацією №9 до договору №12-03-12 від 12.03.2012р. сторони погодили асортимент, ціну та кількість товару, який передається від ТОВ «Саноіл Торг» до позивача, а саме: макуха з насіння соняшника в об'ємі 1 100,000 тон на загальну суму 2 627 900,00 з ПДВ.

Передача макухи соняшникової від ТОВ «Саноіл Торг» до позивача підтверджується актом приймання-передачі від №9 від 30.11.2012р.

Під цю господарську операцію ТОВ «Саноіл Торг» була видана позивачу податкова накладна №942 від 30. 11.2012р.

Специфікацією №10 до договору №12-03-12 від 12.03.2012р. сторони погодили асортимент, ціну та кількість товару, який передається від ТОВ «Саноіл Торг» до позивача, а саме: олія соняшникова нерафінована в об'ємі 99,000 тон на загальну суму 976 338,00 з ПДВ.

Передача олії соняшникової нерафінованої від ТОВ «Саноіл Торг» до позивача підтверджується актом приймання-передачі №10 від 30.11.2012р.

Під цю господарську операцію ТОВ «Саноіл Торг» була видана позивачу податкова накладна №941 від 30. 11.12р.

Всього за договором №12-03-12 від 12.03.2012р. позивач отримав від ТОВ «Саноіл Торг» товару на загальну суму 81 084 995,80 грн. та сплатив 80 911 876,80 грн., що підтверджується копіями банківських виписок з 15.06.2012 по 12.03.2013.

В ході судового розгляду справи підтверджено, що товар, отриманий позивачем від ТОВ «Саноіл Торг» за договором №12-03-12 від 12.03.2012р., був переданий на реалізацію ТОВ «Югекотоп» за договором комісії №1203К від 12.03.2012р., що підтверджується наступними актами приймання-передачі товару по кількості та якості: - №1 від 08.05.2012; - №1/1 від 11.05.2012; №1/2 від 14.05.2012; - №1/3 від 15.05.2012; №1/4 від 16.05.2012; №2 від 10.08.2012; №2/1 від 13.08.2012; №3 від 14.08.2012; №4 від 23.08.2012; №4/1 від 23.08.2012; - №4/2 від 27.08.2012; - №5 від 30.08.2012; - про повернення товару від 03.09.2012; - про повернення товару від 12.09.2012; - №6 від 26.09.2012; - №7 від 03.10.2012; №7/1 від 04.10.2012; - №7/2 від 05.10.2012; - №7/3 від 08.10.2012; - про повернення товару від 25.10.2012; - №8 від 28.11.2012;- №9 від 30.11.2012; - №10 від 30.11.2012.

На виконання договору комісії №1203К від 12.03.12р. ТОВ «Югекотоп» здійснило низку зовнішньоекономічних операцій з продажу товару третім особам, про що надало 8 звітів комісіонера, разом з копіями документів, які підтверджують факт реалізації товару за кордон (копії зовнішньоекономічних договорів з додатками; вантажні митні декларації; санітарні сертифікати; радіологічні сертифікати; сертифікати зважування; сертифікати походження; коносаменти (вантажні накладні); довідки з банківських установ про надходження валютних коштів; акти приймання-передачі послуг з аналізу та транспортування товару; акти приймання-передачі послуг з оформлення митних декларацій; акти приймання-передачі послуг з брокерських послуг; акти приймання-передачі послуг Аграрної біржі).

ТОВ «Югекотоп» перерахувало позивачу грошові кошти за реалізований товар в сумі 70 176 112,22 грн.

В той час, як відповідач в акті перевірки дійшов висновку, що за перевіряємий період позивач, на виконання п. 195.1.. п. 195 статті 195 ПКУ, за операціями по продажу товару за межі митної території України не декларував податкових зобов'язань, але при придбанні товару від ТОВ «Саноіл Торг» ним віднесено до складу податкового кредиту загальну суму ПДВ 13 514 166,00 грн. Так враховуючи вищевикладене, відповідач зазначає, що проведені позивачем експортні операції з ТОВ «Саноіл Торг» за перевіряємий період здійснювався з метою отримання пільгового режиму оподаткування при експорті товару за межі митної території України, що призвело до несплати ПДВ до бюджету.

Суд не погоджується з такими доводами суб’єкта владних повноважень, з огляду про наступне.

Як слідує із матеріалів справи, господарські операції між позивачем та ТОВ «Саноіл Торг» здійснювались виключно на митній території України, а відтак не є експортними.

Відповідно до п. 198.1 статті 198 ПКУ у платника податку виникає право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Так, при придбанні товару у ТОВ «Саноіл Торг» за договором №12-03-12 від 12.03.2013 року позивач здійснив оплату отриманого товару з ПДВ, у зв'язку з чим у ТОВ «Саноіл Торг» виникли податкові зобов'язання з ПДВ відповідно до п. 188.1 ст. 188 та п. 187.1 ст.187 ПКУ, а у позивача - податковий кредит у відповідності до п. 198.1 статті 198 ПКУ.

В подальшому Позивач здійснив експорту операцію з продажу раніш отриманого від ТОВ «Саноіл Торг» товару, зазначена операція оподатковується за нульовою ставкою ПДВ у відповідності до п. 195.1 статті 195 ПКУ. У зв'язку з чим у позивача не виникли відповідні податкові зобов'язання зі сплати ПДВ.

Таким чином, суд прийшов до висновку про те, що позивач повністю виконав вимоги податкового законодавства України при здійснені операцій щодо купівлі товарів на митній території України та подальшої їх реалізації на експорт.

Відповідно до п. 134.1.1. п. 134.1. ст. 134 Податкового кодексу України, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з п. 136.1.2. п.136.1. ст. 136 Податкового кодексу України суми податку на додану вартість, отримані/нараховані платником податку на додану вартість, нарахованого на вартість продажу товарів, виконаних робіт, наданих послуг, за винятком випадків, коли підприємство-продавець не є платником податку на додану вартість, не включаються до суми доходів.

Зі змісту вказаних норм законодавства слідує, що прибутковість угод між позивачем та ТОВ «Саноіл Торг» щодо купівлі у останнього товару із подальшою реалізацією його на експорт, розраховується без урахування ПДВ. Таким чином, в результаті здійснених операцій позивачем був отриманий прибуток в сумі 2 280 303,25 грн. Відтак, позивач, на переконання суду діяв у відповідності до статутної мети, тобто діяв з метою отримання прибутку.

Крім того, суд не приймає до уваги доводів відповідача про стосовно порушення позивачем ПКУ в частині норм, що регулюють порядок оподаткування підприємств податком на прибуток, оскільки такі висновки ґрунтуються на не наданні позивачем до перевірки документів які згідно з п. 138.2 ст. 138 та п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПКУ посвідчують витрати ТОВ «Інком Траст», позаяк в матеріалах справи наявні платіжні доручення, що підтверджують факт понесення ТОВ «Інком Траст» витрат при здійсненні господарської діяльності відповідно до п. 138.2 ст. 138 та п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПКУ.

Водночас, в ході судового розгляду справи виявлені допущення відповідачем цілої низки порушень законодавства, що регулює процедуру проведення перевірок.

Так, 11 червня 2013 року позивач отримав від відповідача два поштових відправлення: перше - штрихкодовий ідентифікатор 0305705620313; друге - штрихкодовий ідентифікатор 03057 05620275 (інформація ДП "Укрпошта" - розміщена за адресою http://services.ukrposhta.com/barcodesingle/), у яких містилося 3 документи, а саме:

а) повідомлення від 01.06.13 № 6094/10/22.8-20, в кому містилася інформація, що з 05 по 06 червня 2013 року буде проводитися документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Інком Траст" (код за ЄДРПОУ 38122420) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Саноіл Торг" (код СДРПОУ 37269136) та подальшої реалізації придбаних у ТОВ "Саноіл Торг" товарно-матеріальних цінностей за період з 01.01.2010р. по 01.04.2013р. В цьому ж листі ТОВ "Інком Траст" відповідно до п. 85.2 ст. 85 ПКУ пропонувалося надати документи необхідні для проведення перевірки відповідачу;

б) копія наказу Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Інком Траст" (код за ЄДРПОУ 38122420) від 31.05.13 № 747;

в) повідомлення про запрошення від 01.06.13 № 6102/10/22/9-20, в якому зазначалося, що відповідачем проведена перевірка, а представники позивача запрошувалися для підписання Акту.

Відповідно до п. 79.2 ст. 79 ПКУ, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Лише виконання умов ст. 79 ПКУ надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Крім того, Акт складений з порушенням вимог Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами (далі - Порядок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.03.13 № 395. А саме:

Абзацом 2 п. 1.3 Порядку встановлено, що перед початком проведення документальної перевірки діяльності платника податків за місцезнаходженням податкового органу посадова особа, відповідальна за проведення перевірки, зобов'язана прийняти надані платником податків оригінали документів, пов'язаних із провадженням діяльності за період, що перевіряється.

Пункти 1.6., 1.7 Порядку встановлюють, що за результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані в обліку та підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно з п. 2.2.3 Порядку вступна частина акта (довідки) документальної перевірки повинна містити, зокрема, дані про підстави для проведення перевірки відповідно до ПКУ та інших законодавчих актів. Абзацом 2 пункту 2.2.4 зазначеного порядку встановлено, що у разі якщо документальна перевірка здійснюється відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПКУ (отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону) при посиланні на підстави для перевірки зазначаються відповідні обов'язкові реквізити постанов (ухвал). Однак зазначені реквізити у вступній частині акту відсутні.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в

господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно зі статтею 198.1 вищезазначеного кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Статтею 198.2 ПКУ встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до статті 201.10 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, згідно із статтею 201.8, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Водночас, в ході судового розгляду справи належними та допустимими доказами підтверджено факт реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про те, що позивачем у перевіряємому періоді дотримані законодавчо встановлені вимоги щодо документального підтвердження спірних сум податкового кредиту, а отже і правомірність відображення їх у податковій звітності, та, як наслідок, правомірність формування позивачем податкового кредиту.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Згідно ч.4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч. 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірність спірних податкових повідомлень - рішень.

Керуючись ст. ст. 2, 69, 70, 71, 72, ч. 6 ст.128, ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби №0001562280 від 03.07.2013 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Інком Траст» збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість на суму 16 418 134,00 грн., з яких за основним платежем - 13 134 507,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 3 283 627,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби №0001552280 від 03.07.2013 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Інком Траст» збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість на суму 16 418 134,00 грн., з яких за основним платежем - 13 134 507,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 3 283 627,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби №0001572280 від 03.07.2013 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Інком Траст» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 379 659,00 грн.

Зобов’язати Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва стягнути судові витрати в сумі 6882, 00 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інком Траст» за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур