Постанова № 33122193, 21.08.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2013 р. Справа № 804/9857/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСтепаненко В.В. при секретаріНовченко Є.Ю. за участю: представника позивача Товстого К.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом приватного підприємства «Сармат» до Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Сармат» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 08.07.2013 року №0000932220 та №0000942220.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що висновки акту перевірки є необґрунтованими, такими, що суперечать нормам чинного законодавства України, а тому винесені податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню з підстав, викладених у позовній заяві та поясненнях.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, надав до суду письмові заперечення, зазначивши, що проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем норм Податкового кодексу, у зв'язку з чим оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесено правомірно, в межах повноважень та на підставі законодавства України. Відповідач у судове засідання не прибув, надіслав клопотання про відсутність можливості забезпечити участь уповноваженого представника.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши наявні документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Криворізькою південною міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби проведено позапланову документальну виїзну перевірку приватного підприємства «Сармат» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Вінітекс», ТОВ ТПК «Укрпромсерівс Плюс», ТОВ «Каскад-Транссервіс», ТОВ Фірма «Парол», ТОВ «Шадо Груп», ТОВ «ТПК «Укрспецсталь» за весь період діяльності.

Судом встановлено, що підставою проведення перевірки стала постанова від 27.04.2013 року «Про призначення позапланової документальної перевірки», винесеної в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013000000000153.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 21.06.2013 року №735/222/31037360, на підставі якого винесено податкове повідомлення №0000932220 від 08.07.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 177 668,80 грн. та податкове повідомлення №0000942220 від 08.07.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 208 788,50 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

В акті перевірки відповідач зазначає про те, що наявні паперові носії, якими оформлені операції, не мають юридичної сили та доказовості у зв'язку з показаннями директора ТОВ «Вінітекс» ОСОБА_4, який зазначив, що саме він ніякого відношення до діяльності підприємства не мав, ним було зареєстровано ТОВ «Вінітекс», а згодом видано доручення третій особі для проведення фінансово-господарської діяльності від імені підприємства ТОВ «Вінітекс». Подібні обставини визначено відповідачем як нікчемні угоди.

Проте суд не погоджується з викладеним, оскільки згідно частин 2, 3 статті 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Визнання правочину недійсним судом не вимагається лише у тому випадку, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Статтею 228 Цивільного кодексу визначено, що правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АРК, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до частини 1, 5 статті 203 Цивільного кодексу зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Акт перевірки не містить доказів порушення позивачем при укладенні угод з контрагентами та їх виконанні публічного порядку, як підстави недійсності за законом (нікчемності). При наявності ж об'єктивних даних щодо недодержання вимог відповідності правочинів інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, їх недійсність має встановлюватись виключно судом із застосуванням визначених законом наслідків.

Правочини, укладені позивачем з ТОВ «Вінітекс» та ТОВ «ТПК «Укрспецсталь» не визнано судом недійсним, а згідно статті 216 Цивільного кодексу до моменту визнання правочину недійсним або нікчемним правові наслідки, а саме те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, не настають.

Суд не приймає до уваги висновок відповідача про відсутність юридичної сили та доказовості взаємовідносин, який зроблено на підставі порушеного кримінального провадження проти контрагента позивача та протоколу допиту його директора, оскільки вказані висновки зроблені на підставі матеріалів досудового слідства.

Сам факт порушення кримінального провадження, показання директора контрагента не можуть використовуватися як доказ порушення законодавства підприємством, яке перевіряється, оскільки факти вчинення злочину, в тому числі у вигляді фіктивного підприємництва можуть встановлюватися виключно відповідним вироком суду, який набрав законної сили, а не просто фактом порушення кримінальної справи.

Вказані у акті перевірки доводи відповідача є припущенням, на яких не може ґрунтуватися рішення про донарахування податкових зобов'язань.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з приписів частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до пункту 58.4 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням, забороняється до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні або винесення ухвали про закриття такого кримінального провадження за нереабілітуючими підставами.

При винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень на підставі акту перевірки, котра була призначена в межах кримінального провадження, відповідачем не дотримано вимог пункт 58.4 статті 58 Податкового кодексу України щодо заборони винесення та надіслання платнику податків податкових повідомлень-рішень до набрання законної сили рішенням в кримінальній справі.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оскільки перевірка позивача була призначена відповідно до кримінально-процесуального закону, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, відповідач діяв не у спосіб та не в межах повноважень, визначених Податковим кодексом України, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов приватного підприємства «Сармат» до Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби №0000932220 та №0000942220 від 08.07.2013 року.

Присудити з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Сармат» судові витрати у розмірі 3865,00 грн. (три тисячі вісімсот шістдесят п'ять гривень нуль копійок).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 23 серпня 2013 року.

Суддя В.В. Степаненко