Постанова № 33121850, 21.08.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2013 року Справа № 910/5478/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С.- головуючого, Костенко Т.Ф., Сибіги О.М.перевіривши матеріали касаційної скаргидержавного територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2013у справігосподарського суду міста Києваза позовомпублічного акціонерного товариства "Центренерго", в особі відокремленого підрозділу Трипільської теплової електростанціїдоДержавного територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця"простягнення 37 520,70 грн.в судовому засіданні взяли участь представники:від позивача:Грибець В.А. - дов. № 466/22 від 25.12.2012;від відповідача:Яхнівська Г.С. - дов. № 4077-НЮ від 18.12.2012;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 21.05.2013 господарського суду міста Києва (суддя Кирилюк Т.Ю.) позов задоволено повністю.

Постановою від 01.07.2013 Київського апеляційного господарського суду (судді: Мальченко А.О. - головуючий, Жук Г.А., Остапенка О.М.) рішення від 21.05.2013 господарського суду міста Києва залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що відповідно част. 1 ст. 116 Статуту залізниць України за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини), зокрема, у розмірі 10% провізної плати - за прострочення на дві доби, 20% - за прострочення на три доби та 30% - за прострочення на чотири і більше діб.

Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції ДТГО "Південно-західна залізниця" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати, посилаючись на те, що судами порушені норми матеріального права, зокрема, ст.ст. 41, 116 Статуту залізниць України; п.п. 1.1.1., 1.2., 2.1. Правил обчислення термінів доставки вантажів.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити частково.

Як встановлено господарськими судами предметом даного спору є вимоги щодо стягнення штрафу за прострочення доставки вантажу залізницею.

Відповідно до част. 2 ст. 908 Цивільного кодексу України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За ст. 41 Статуту залізниць України залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.

Згідно ст. 116 Статуту залізниць України за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі: 10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби; 20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби; 30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб. Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.

Стаття 6 Статуту залізниць України встановлює, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Господарськими судами також встановлено, що у період з вересня по жовтень 2012 року на адресу Трипільської теплової електростанції надійшли вагони з вугіллям за залізничними накладними №№ 51607463, 519942234, 52273331, 52273406, 52332335, 52379542, 52322294, 52379484, 52379443, 52426244, 52464302, 52512381, 52272267, 52375052, 52409273, 52409695, 52409539, 52409760, 52471018, 52470101, 52519949, 52562725, 52333044, 51608396, 51600153. Вагони надійшли із запізненням.

Відповідно п.п. 2.1., 2.4. та 2.10. Правил обчислення термінів доставки вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 за №542, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 за N 865/5086 обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах.

Терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються: на одну добу - на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу, у разі переадресування вантажів; на 2 доби - у разі перевезення вантажів за участю поромної переправи, у разі перевантаження вантажу у вагони іншої ширини колії.

Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

Отже, нарахування штрафу за несвоєчасну доставку вантажу здійснюється виходячи з кількості повних прострочених діб.

За п. 8 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 за № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за N 862/5083, після проведення розрахунків за перевезення вантажу, оформленого накладною у паперовому вигляді, накладна видається одержувачу під розписку в примірнику накладної, що залишається у залізниці. Оформлення видачі вантажу, що прибув з електронною накладною (із накладенням електронного цифрового підпису), здійснюється згідно з додатком 3 до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 N 644, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за N 863/5084. При цьому в разі потреби накладна видається одержувачу в паперовому вигляді.

Пунктом 4 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 за N 113, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за N 165/3458, передбачено, що відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, які подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами. Час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у пам'ятці про подавання/забирання вагонів, яка оформляється після закінчення приймально-здавальних операцій.

Про закінчення вантажних операцій і готовність вагонів до забирання локомотивом залізниці вантажовласник повинен повідомити станцію. Спосіб повідомлення встановлюється в договорі про експлуатацію під'їзної колії (договором про подавання та забирання вагонів). У повідомленні робиться відмітка про час його передачі та прийняття, вказуються прізвища працівників вантажовласника і станції, які його передали та прийняли. У всіх випадках повідомлення про подавання вагонів повинно передаватися станцією не пізніше ніж за дві години до їх подавання. Вантажовласник повинен призначити для приймання і передачі повідомлень працівників; їхні прізвища та номери телефонів надаються начальнику станції. Для запису повідомлень на станції ведеться "Книга повідомлень".

Господарськими судами попередніх інстанцій, при встановленні факту прострочення доставки вантажу не прийнято до уваги положення п. 2.10. Правил обчислення термінів доставки вантажів та п. 4 Правил користування вагонами і контейнерами, оскільки достеменно не встановлено на скільки днів прострочено доставку вантажу. Господарським судом міста Києва та Київським апеляційним господарським судом не витребувано та не досліджено первинні документи, що визначають час подавання вагонів під вивантаження. Відповідно до вищевказаних Правил користування вагонами і контейнерами, такими документами є: пам'ятки про подавання/забирання вагонів, відомості плати за користування вагонами, витяги з "Книги повідомлень".

Крім того, дослідження вищевказаних первинних документів є необхідним при наданні правової оцінки предмету позову та встановлення достовірності розрахунку суми позовних вимог, що господарськими судами попередніх інстанцій не враховано.

Відповідно ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє рішення місцевого господарського суду чи постанови апеляційного суду виключно на предмет правильності застосування згаданими судами норм матеріального чи процесуального права, тобто в межах юридичної оцінки фактичних обставин справи; касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарським судом міста Києва та Київським апеляційним господарським судом дана неправильна юридична оцінка обставинам справи, тому постанова та рішення не відповідають чинному законодавству України та обставинам справи і підлягають скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1115, ст. 1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову від 01.07.2013 Київського апеляційного господарського суду та рішення від 21.05.2013 господарського суду м. Києва зі справи № 910/5478/13 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

Головуючий В.С. Божок

Судді Т.Ф. Костенко

О.М. Сибіга